Постанова

від 21.01.2011 по справі 65/197-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2011 р. Сп рава № 65/197-10

Колегія суддів у ск ладі: голову ючий суддя Погребняк В.Я.,

суддя Слободін М.М.,

суддя Шевель О.В.

при секретарі - Зозулі О .М.,

за участю представників с торін :

позивача - не з 'явився,

1-го відповідача- не з'яв ився,

2-го відповідача - не з 'явився,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу 2-го відповідача (вх. №4450Х/3 від 09.12.2010 р.) на ріш ення господарського суду Ха рківської області від 01.09.2010 рок у у справі № 65/197-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Проект Трейдінг-М», м. Харкі в,

до 1. Фізичної осо би-підприємця ОСОБА_1, м. Ха рків,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Свєлар», м. Житомир,

про стягнення 6 885,83 грн.,

встановила:

Рішенням господарськ ого суду Харківської області від 01.09.2010 р. у справі № 65/197-10 (суддя С мірнова О.В.) позов задоволено . Стягнуто з ТОВ «Свєлар»на к ористь ТОВ «Проект Трейдінг - М»6104,06 грн. заборгованості з а невиконання договірних зоб ов' язань; 208,60 грн. інфляційних втрат, 72,74 грн. - 3% річних, 500,43 грн. - пені, 102,00 грн. державного мит а, 236,00 грн. витрат на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу.

Товариство з обмеженою від повідальністю «Свєлар»з заз наченим рішенням суду першої інстанції не погодилось, зве рнулось до Харківського апел яційного господарського суд у з апеляційною скаргою, в які й просить рішення господарс ького суду Харківської облас ті від 01.09.2010 р. скасувати та при йняти нове рішення, яким відм овити в задоволенні позову, п осилаючись на неповне з' яс ування судом обставин, що маю ть значення для справи та на н евідповідність висновків су ду обставинам справи. В обґру нтування своєї позиції апеля нт посилається на те, що позив ач в порушення приписів чинн ого заканодавства обґрунтув ав виникнення заборгованост і за дистриб'юторським догов ором № 9/10, посилаючись на видат кову накладну № 11/12 від 11.12.2009 р., то ді як у вказаній накладній ві дсутні посилання на цей дого вір та не зазначено, що оформл ені нею господарські операці ї здійснювались на виконання вимог вищевказаного договор у, згідно з яким у позивача вин икає право вимоги.

Відповідачі відзивів на ап еляційну скаргу не надали.

У судове засідання 17.01.2011 р. пре дставники сторін не з'явилис я, хоча про час та місце розгля ду справи були повідомлені н алежним чином і в установлен ий законом строк, про що свідч ать додані до матеріалів спр ави поштові повідомлення.

Враховуючи належне повідо млення сторін про час та місц е розгляду даної справи, оста ння розглядається у відповід ності до приписів статті 75 Гос подарського процесуального кодексу за наявними у ній мат еріалами, за відсутності пре дставників сторін.

Дослідивши матеріали спра ви, а також викладені в апеляц ійній скарзі доводи 2-го відпо відача, перевіривши правильн ість застосування господарс ьким судом Харківської облас ті норм матеріального та про цесуального права, а також по вноту встановлених обставин справи та відповідність їх н аданим доказам, та повторно р озглянувши справу у порядку статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляці йного господарського суду вс тановила наступне.

Позивач у червні 2010 р. зверну вся до господарського суду Х арківської області з позовом , в якому просив суд стягнути з 1-го та 2-го відповідачів на св ою користь грошові кошти у су мі 6885,83 грн., які складаються з су ми основного боргу 6104,06 грн.; 500,43 г рн. пені; 3% річних, що складають 72,74 грн.; 208,60 інфляційних витрат. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що ві дповідачі не виконали належн им чином свої зобов' язання за договорами, а саме: за дистр иб' юторським договором № 9/10 від 09.10.2009 р., укладеним між позив ачем та 2-м відповідачем та за договором про надання послу г з перевезення вантажу від 11. 12.2009 р., укладеним між 1-м відпові дачем та позивачем.

2-й відповідач заперечував п роти позовних вимог, посилаю чись на те, що надана позиваче м на підтвердження своїх поз овних вимог накладна № 11/12 від 1 1.12.2009 р. не є належним доказом, ос кільки у зазначеній накладн ій відсутні посилання на дис триб'юторський договір № 9/10 ві д 09.10.2009 р. Крім того, позивачем пр и поставці товару порушено З акон України «Про безпечніст ь та якість харчових продукт ів», а саме: п.п.5-10 ч.1 ст. 38 названо го Закону.

1-й відповідач проти позовни х вимог також заперечував.

01.09.2010 р. місцевим господарськ им судом було постановлено о скаржуване судове рішення, з яким колегія суддів погоджу ється частково, виходячи із н аступного.

Так, з матеріалів справи вба чається, що 09.10.2009 р. між Товарист вом з обмеженою відповідальн істю «Проект Трейдінг-М»(пос тачальник) та Товариством з о бмеженою відповідальністю « Свєлар»(дистриб'ютор) укладе но дистриб'юторський договір про реалізацію продуктів ха рчування та кондитерських ви робів за № 9/10.

11.12.2009 р. між ТОВ «Проект Трейді нг-М»(відправник) та фізичною особою-підприємцем ФОП ОСО БА_1 (перевізник) укладено до говір про надання послуг з пе ревезення вантажу, на підста ві якого відправник передав перевізнику товар, який оста нній зобов' язався доставит и цей товар 2-му відповідачу (з гідно із транспортною наклад ною) до пункту призначення і в идати його уповноваженій на одержання вантажу особі.

11.12.2009 р. за накладною № 11/12 від 11 г рудня 2009 р. (а.с. 15) позивачем пере дано, а 2-відповідачем отриман о товар на суму 10104,06 грн., частин а якої в розмірі 4 000,00 грн. (18.01.2010 р. - 2 000,00 грн.; 25.03.2010 р. - 2 000,00 грн.) була спл ачена. Отже, залишок неоплаче ного товару складає 6104,06 грн., як і й були заявлені позивачем д о стягнення.

Відповідно до приписів п.3.4 д истриб'юторського договору о триманий 2-м відповідачем тов ар мав бути оплачений шляхом перерахування грошових кошт ів на поточний рахунок позив ача протягом 24 банківських дн ів з моменту отримання товар у, а відтак, враховуючи, що тов ар було передано 2-му відповід ачу 11.12.2009 р., грошове зобов' яза ння мало бути виконане відпо відачем в строк до 19.01.2010 р., однак , відповідачем залишок кошті в не сплачений, що й стало підс тавою для подання позову.

Наявні у справі докази свід чать, що позивачем 25.01.2010 р. на адр есу 2-го відповідача направле но лист № б/н від (а.с.23) з вимогою про сплату грошових коштів, я кий 2-м відповідачем був залиш ений без відповіді.

За таких обставин та з ураху ванням приписів ст. ст. 11, 509, 526, 530, 612 ЦК України колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважа є, що позивачем належними та д опустимими доказами доведен о факт невиконання 2-м відпові дачем своїх договірних зобов ' язань, а тому позовні вимог и позивача в частині стягнен ня суми основного боргу є обг рунтованими та правомірно за явлені місцевим господарськ им судом.

З урахуванням приписів ст. 6 25 ЦК України та положень п. 5.2 до говору колегія суддів також погоджується і з висновком с уду першої інстанції про пра вомірність та обґрунтованіс ть позовних вимог позивача в частині стягнення з відпові дача 3% річних у сумі 72,74 грн. та 208, 60 грн. інфляційних вимог та 500,43 г рн. пені, які обраховані позив ачем відповідно до фактичних обставин справи та положень чинного законодавства за пе ріод дати виникнення простро чки (з 20.01.2010 р.) по 24.05.2010 р. (т. 1 а. с. 26-28).

Колегія суддів вважає за не обхідне зазначити, що 2-м відпо відачем факт отримання товар у та факт наявності заборгов аності у спірній сумі не запе речується. Заперечення відпо відача фактично зводяться до того, що спірна поставка була здійснена поза межами уклад еного між сторонами письмово го договору.

Колегія суддів не може прий няти відповідні заперечення 2-го відповідача у якості нале жних та допустимих доказів у справі, оскільки ним не довед ено, що між сторонами існувал и будь-які інші договори. Крім того, за спірною накладною по ставлений товар, який є предм етом дистриб'юторського дого вору з реалізації продуктів харчування та кондитерських виробів за № 9/10. До того ж, колег ія суддів враховує і те, що поз ивачем на адресу 2-го відповід ача направлена вимога про оп лату, яка останнім була отрим ана.

Колегія суддів вважає за не обхідне зазначити, що місцев им господарським судом цілко м обгрунтовано зроблено поси лання на ст. 9 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»та п. 2.4 П оложення про документальне з абезпечення записів у бухгал терському обліку, затверджен ого Наказом Міністерства фін ансів України від 24.05.1995 р.№ 88, з як их вбачається, що посилання н а договір не є обов'язковим ре квізитом, що повинен бути заз начений в накладній, положен нями договору також не встан овлено яких-небудь додаткови х особливих реквізитів супро відних документів, що видают ься на виконання умов догово ру.

Щодо твердження 2-го відпові дача про невідповідність пос тавленого товару вимогам Зак ону України «Про безпечність та якість харчових продукті в», колегія суддів зазначає, щ о відповідачем не надано нал ежних та допустимих доказів відповідного, як то передбач ено Інструкцією про порядок приймання продукції виробни чо-технічного призначення то варів народного споживання з а якістю, затвердженою поста новою Держарбітражу при Ра ді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 та п. 2.8 договору, згідно з як ими факт поставки неякісного товару або невідповідності кількості підтверджується а ктом, складеним і підписаним у тому числі уповноваженими представниками обох сторін. Крім того, матеріали справи н е містять доказів звернення з позовом до позивача у даній справі з приводу отримання н еякісного товару.

За таких обставин колегія с уддів дійшла висновку, що тве рдження 2-го відповідача про т е, що товар, який поставив поз ивач, є частково неякісним, н еобґрунтовані, не доведені, т а такі, що спростовуються мат еріалами справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішен ня суду першої інстанції в ча стині стягнення з 2-го відпові дача на користь позивача сум и боргу з урахуванням інфляц ійних, річних та пені є обгрун тованим та таким, що прийняте у відповідності до норм чинн ого законодавства, а відтак, п ідстав для його скасування к олегія суддів не вбачає.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначит и, що, звертаючись до суду з по зовними вимогами, позивач пр осив стягнути заборгованіст ь та штрафні санкції як з 1- го так і з 2 - го відповідачів, од нак, місцевим господарським судом вимоги відносно 1-го від повідача не були розглянуті.

Колегія суддів зазначає, що відповідне питання не є пред метом апеляційного оскаржен ня, однак, згідно зі ст. 101 ГПК Ук раїни апеляційний господарс ький суд не зв' язаний довод ами апеляційної скарги і пер евіряє законність і обґрунто ваність рішення місцевого су ду в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в обґрунтува ння своїх позовних вимог пос илався на те, що між ним та 1-м ві дповідачем було укладено дог овір перевезення, а оскільки ТОВ «Свєлар»стверджувало, щ о товар, визначений в накладн их про повернення, не відпові дає вимогам щодо якості, а сам е, деформований, то позивач, вв ажаючи, що цей товар був дефор мований саме при перевезенні , і просив залучити до участі у справі перевізника у якості 1-го відповідача, оскільки за умовами договору перевезенн я вантажу перевізник - ФОП О СОБА_1 відповідає перед ним за збитки, які можуть бути пон есені останнім через неналеж не виконання перевізником св оїх обов' язків ( п.2.3 договору від 11.12.2009 р.).

Проте, як встановлено судом , твердження 2-го відповідача п ро те, що товар, який поставив позивач, є частково неякісни м, необґрунтовані, не доведен і, та такі, що спростовуються м атеріалами справи.

За таких підстав колегія су ддів дійшла висновку, що в зад оволенні позовних вимог пози вача щодо стягнення заборгов аності з 1-го відповідача слі д відмовити.

З врахуванням вищенаведен ого та керуючись ст.ст. 99,101, 102, п. 4 ч .1 ст. 103, п.1 ч.1 ст.104, ст. 105 Господарсь кого процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила :

Апеляційну скаргу 2-го відп овідача залишити без задовол ення.

Рішення господарського су ду Харківської області від 01 .09.2010 р. у справі № 65/197-10 змінити, до повнивши резолютивну частин у рішення абзацем наступного змісту: «У задоволенні позов них вимог до ФОП ОСОБА_1 ві дмовити».

Головуючий суддя В.Я. Погребняк

суддя М .М. Слободін

суддя О.В. Шевель

повний текст постан ови складено 19 січня 2011 року