Постанова

від 08.12.2010 по справі 4-119

КІВЕРЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №4-119/10

Ківерцівський районний суд Волинської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2010 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді - Корецької В.В.

при секретарі - Процик Л.В.

з участю прокурора - Гиричука Я.Г.

слідчого - Бутейка М.М.

захисника-адвоката - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ківерці подання ст. слідчого СВ Ківерцівського РВ УМВС України у Волинській області Бутейка М.М., погоджене прокурором Ківерцівського району, про обрання запобіжного заходу взяття під варту щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Цумань Ківерцівського району, жителя АДРЕСА_1, українця, гр-на України, працюючого корувальником фанерного цеху ВАТ «Цумань», не одруженого, з незакінченою вищою освітою, раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Ст. слідчий СВ Ківерцівського РВ УМВС України у Волинській області Бутейко М.М. звернувся в суд з поданням, погодженим прокурором Ківерцівського району про обрання запобіжного заходу взяття під варту щодо ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

Подання обґрунтовує тим, що 28.11.2010 року близько 00 год. 20 хв. ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного спяніння в cмт. Цумань Ківерцівського району, навпроти будинку № АДРЕСА_1, де зустрівши на дорозі ОСОБА_4, діючи з прямим умислом намагався позбавити останнього життя.

Так, ОСОБА_3 з вулиці забіг у літню кухню по місцю свого проживання, за адресою АДРЕСА_1, де взяв ніж та повернувся на вулицю навпроти свого будинку і умисно наніс удар даним ножем в спину ОСОБА_4, який стояв на вулиці, заподявши потерпілому тілесні ушкодження у виді проникаючої різаної рани правої плевральної порожнини, пневмогемотораксу, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які були небезпечні для життя в момент їх спричинення, однак свій умисел довести до кінця не зміг, з причин, що не залежали від його волі.

По даному факту 28.11.2010 року СВ Ківерцівського РВ УМВС України у Волинській області відносно ОСОБА_3 було порушено кримінальну справу по факту скоєння ними злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

28.11.2010 року о 17 год. 30 хв. ОСОБА_3 був затриманий в порядку ст.. 115 КПК України та поміщений в ІТТ Ківерцівського РВ УМВС України у Волинській області.

В судовому засіданні прокурор та слідчий, кожен зокрема, подання підтримали та просили обрати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід взяття під варту на строк два місяці.

Захисник ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_3 просили кожен зокрема, не застосовувати щодо останнього запобіжного заходу взяття під варту, оскільки він має постійне місце проживання, працює, навчається у вищому навчальному закладі у м. Рівне і у нього не має наміру ухилятись від слідства та суду.

Заслухавши думку прокурора, старшого слідчого, пояснення обвинуваченого та його захисника, вивчивши матеріали кримінальної справи, суд дійшов висновку, що у поданні слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 148 КПК України та в п.3 абз.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року №4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у звязку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.149 КПК України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обовязків, що випливають із ч.2 ст.148 КПК України, і його належної поведінки.

За змістом ст. 150 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім обставин зазначених у статті 148 КПК України, враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа,її вік, стан здоровя, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Разом з тим, в п. 13,3 у вище вказаній Постанові розяснено, що обовязковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш мякі запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні звязки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не повязаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.

Як вбачається з подання та доданих до нього матеріалів ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі. Однак, обвинувачений має постійне місце проживання, за місцем роботи та проживання характеризується виключно позитивно.

Відповідно до довідки Цуманського виробничого управління житлово-комунального господарства № 3431 від 30.11.2010р. ОСОБА_3 має постійне місце проживання та проживає в АДРЕСА_1. Крім того в матеріалах справи наявні розписки від потерпілого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про те, що претензій матеріального та морального характеру щодо обвинуваченого ОСОБА_3 вони не мають.

Разом з тим, захисник обвинуваченого ОСОБА_1 під час розгляду даного подання надав виписку Цуманської районної лікарні №2 від 2.12.2010 року № 1372 відповідно до якої ОСОБА_3 хворіє вегетосудинною дестонією і потребує обстеження та лікування в умовах стаціонару.

Відповідні докази, які підтверджують, що обвинувачений під час проведення досудового слідства, вчиняв будь-які дії направленні на переховування від слідства, або дані що б давали підстави вважати, що в подальшому він може вчиняти такі дії по справі відсутні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що сама лише тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, не є безумовною підставою для задоволення подання слідчого, а повинна враховуватись у сукупності з іншими обставинами справи та даними про особу обвинуваченого.

Керуючись статтями 165-2 КПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Цумань Ківерцівського району, жителя АДРЕСА_1, українця, гр-на України, працюючого корувальником фанерного цеху ВАТ «Цумань», не одруженого, з незакінченою вищою освітою, раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України відмовити та обрати йому запобіжний захід підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області протягом трьох діб з дня її винесення.

Суддя

Ківерцівського районного суду В.В. Корецька