ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" січня 2011 р. Справа № 3/80-10-3745
Одеський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:
головуючого судді Журавльова О.О.,
суддів Поліщук Л.В., Миха йлова М.В.
(відповідно до розпоряджен ня в.о. голови суду від 17.01.2011р. №47 р озгляд апеляційної скарги зд ійснюється даною судовою кол егією)
при секретарі судового за сідання Герасименко Ю.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Романюк С.В., д овіреність від 05.01.2011р.
від відповідача: не з' яви вся
розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу Товариства з обме женою відповідальністю „ЗЛА ТА”
на рішення господарськ ого суду Одеської області ві д 29 листопада 2010 року
у справі №3/80-10-3745
за позовом Відкритого а кціонерного товариства „Тир аспільська автоколона-2809”
до відповідача Товарис тва з обмеженою відповідальн істю „ЗЛАТА”
про розірвання договор у купівлі-продажу, визнання п рава власності та повернення майна,
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне тов ариство „Тираспільська авто колона-2809” звернулось до госп одарського суду Одеської обл асті з позовом до Товариства з обмеженою відповідальніст ю „ЗЛАТА” про розірвання дог овору купівлі-продажу будіве ль та споруд бази відпочинку „Тирас”, які розташовані за а дресою: Одеська область, Білг ород-Дністровський район, с/р ада Шабівська, „Тирас” база в ідпочинку, територія Будацьк ої коси (біля селища Затока) ві д 18.12.2003р., витребування у Товари ства з обмеженою відповідаль ністю „ЗЛАТА” будівель та сп оруд бази відпочинку „Тирас” , які розташовані за адресою: О деська область, Білгород-Дні стровський район, с/рара Шабі вська, „Тирас” база відпочин ку, територія Будацької коси (біля селища Затока), отримани х згідно договору купівлі-пр одажу від 18.12.2003р., та визнання пр ава власності Відкритого акц іонерного товариства „Тирас польська автоколона-2809” на бу дівлі та споруди бази відпоч инку „Тирас”, які розташован і за адресою: Одеська область , Білгород-Дністровський рай он, с/рада Шабівська, „Тирас” б аза відпочинку, територія Бу дацької коси (біля селища Зат ока).
Рішенням господарського с уду Одеської області від 29 лис топада 2010 року у справі №3/80-10-3745 (су ддя Д' яченко Т.Г.) позов ВАТ „ Тираспільська автоколона-2809” задоволено. Розірвано догов ір купівлі-продажу будівель та споруд бази відпочинку „Т ирас”, які розташовані за адр есою: Одеська область, Білгор од-Дністровський район, с/рад а Шабівська, „Тирас” база від починку, територія Будацької коси (біля селища Затока) від 18.12.2003р. Витребувано у ТОВ „ЗЛАТА ” будівлі та споруди бази від починку „Тирас”, які розташо вані за адресою: Одеська обла сть, Білгород-Дністровський район, с/рада Шабівська, „Тира с” база відпочинку, територі я Будацької коси (біля селища Затока), отримані згідно дого вору купівлі-продажу від 18.12.2003р . Визнано право власності ВАТ „Тираспольська автоколона-2 809” на будівлі та споруди бази відпочинку „Тирас”, які розт ашовані за адресою: Одеська о бласть, Білгород-Дністровськ ий район, с/рада Шабівська, „Ти рас” база відпочинку, терито рія Будацької коси (біля сели ща Затока). Стягнуто з ТОВ „ЗЛА ТА” на користь ВАТ „Тираспіл ьська автоколона-2809” 1013 грн. дер жмита та 236 грн. витрат на ІТЗ су дового процесу.
Приймаючи рішення, суд перш ої інстанції виходив з того, щ о позовні вимоги ВАТ „Тирасп ільська автоколона-2809” є прав омірними та обґрунтованими, з огляду на те, що матеріалами справи підтверджений факт т ого, що ТОВ „ЗЛАТА” було поруш ено умови договору купівлі-п родажу будівель та споруд ві д 18.12.2003р. в частині сплати варто сті будівель та споруд бази в ідпочинку в строк, визначени й у договорі. Фактичне невико нання даних положень є істот ним порушенням умов діючого договору, а тому вимога позив ача про розірвання договору є цілком законною. З урахуван ням вищевикладеного, на підс таві ст.ст. 653, 697 ЦК України також підлягають задоволенню вимо ги ВАТ „Тираспільська автоко лона-2809” про витребування у ТО В „ЗЛАТА” переданих за умова ми договору будівель та спор уд бази відпочинку „Тирас” т а визнання права власності н а вказані будівлі та споруди за позивачем.
Не погоджуючись із вищезаз наченим рішенням, відповідач (ТОВ „ЗЛАТА”) звернувся до Оде ського апеляційного господа рського суду з апеляційною с каргою, в якій просить рішенн я суду першої інстанції скас увати та прийняти нове рішен ня, яким відмовити у позові, з посилання при цьому на непов не з' ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушен ня судом норм матеріального та процесуального права, з мо тивів, викладених в апеляцій ній скарзі.
Апеляційна скарга ТОВ „ЗЛА ТА” прийнята до провадження та призначена до розгляду ко легією суддів у складі: голов уючий суддя Журавльов О.О., суд ді Савицький Я.Ф., Михайлов М.В ., про що 16.12.2010р. винесено відпові дну ухвалу.
Відповідно до розпоряджен ня в.о. голови суду від 17.01.2011р. №47 с права №3/80-10-3745 передана на розгл яд колегії суддів у складі: го ловуючий суддя Журавльов О.О ., судді Поліщук Л.В., Михайлов М .В.
Представник позивача (ВАТ „ Тираспільська автоколона-2809” ) у судовому засіданні надав п ояснення, згідно з якими пози вач не погоджується з апеляц ійною скаргою ТОВ „ЗЛАТА”, пр осить залишити її без задово лення, а оскаржуване судове р ішення - без змін.
Представник відповідача (Т ОВ „ЗЛАТА”) в судове засіданн я не з' явився, про час і місце судового засідання повідомл ений господарським судом апе ляційної інстанції належним чином, про що свідчить відпов ідне повідомлення про вручен ня поштового відправлення ві д 16.12.2010р.
17.01.2011р. за вх.№3650-Д1 апеляційний господарський суд отримав ві д відповідача (ТОВ „ЗЛАТА”) кл опотання про відкладення роз гляду апеляційної скарги у з в' язку із зайнятістю предст авника відповідача у Одесько му окружному адміністративн ому суді. При цьому з наданого ТОВ „ЗЛАТА” клопотання вбач ається, що останнє обґрунтов ане незасвідченою копією ухв али Одеського окружного адмі ністративного суду від 06.12.2010р. п о справі №2а-11030/10/1570 за адміністра тивним позовом Фізичної особ и-підприємства ОСОБА_2 до ДПІ у Приморському районі м. О деси за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних в имог на предмет спору на стор оні відповідача - ДПА в Одес ькій області про визнання ді й протиправними та скасуванн я рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 24.03.2010р. №0003292360 т а незасвідченою копією довір еності ОСОБА_2 на представ ника ОСОБА_1, який, як вбача ється з матеріалів справи, од ночасно є представником ТОВ „ЗЛАТА”. Відповідно до вимог ст. 28 ГПК України представник ами юридичних осіб можуть бу ти особи, повноваження яких п ідтверджуються довіреністю від імені підприємства, орга нізації. Колегія суддів клоп отання ТОВ „ЗЛАТА” відхилила , оскільки відповідач належн им чином повідомлений про ча с та місце розгляду апеляцій ної скарги, а нібито зайнятіс ть представника ТОВ „ЗЛАТА” в Одеському окружному адміні стративному суді по іншій сп раві за участю іншого суб' є кта підприємницької діяльно сті не позбавляє ТОВ „ЗЛАТА” права направити в судове зас ідання для представлення сво їх інтересів іншого представ ника, в т.ч. як вбачається з мат еріалів справи інтереси ТОВ „ЗЛАТА” в суді першої інстан ції окрім ОСОБА_1 представ ляла також представник за до віреністю ОСОБА_3. Окрім т ого, клопотання ТОВ „ЗЛАТА” у розумінні ст.ст. 32-33 ГПК Україн и є необґрунтованим, оскільк и до апеляційного господарсь кого суду не надано належн их доказів на підтверджен ня його змісту. Враховуючи ви щевикладене, апеляційний гос подарський суд визнав за мож ливе розглянути апеляційну с каргу ТОВ „ЗЛАТА” за відсутн істю представника відповіда ча у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 85 ГПК Украї ни у судовому засіданні огол ошено вступну та резолютивну частини постанови.
Перевіривши матеріали спр ави, правильність застосуван ня місцевим господарським су дом норм матеріального та пр оцесуального права, заслухав ши представника позивача, ап еляційний господарський суд дійшов висновку про відсутн ість підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ „ЗЛА ТА”, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом пе ршої інстанції та підтвердже но під час апеляційного пере гляду справи, 18 грудня 2003 року м іж Державним унітарним підпр иємством „Тираспільська авт околона-2809” (Продавець) та Това риством з обмеженою відповід альністю „ЗЛАТА” (Покупець) у кладено договір купівлі-прод ажу будівель та споруд (а.с. 10-11 т .І), відповідно до умов п.1.1 яког о Продавець зобов' язався пе редати у власність Покупцю б удівлі та споруди бази відпо чинку „Тирас” у вигляді: буді влі їдальні та п' ятнадцяти дерев' яних будинків, розташ ованих на території Будацько ї коси Білгород-Дністровсько го району, Одеської області н а земельній ділянці розміром 0,767 га, що знаходиться в тимчас овому користуванні на умовах договору оренди, укладеного 10.12.1996р. між Білгород-Дністровсь кою райрадою та Тираспольськ ою автоколоною 2809, а Покупець з обов' язався прийняти вказа ні будівлі та споруди та спла тити ціну у відповідності з у мовами, визначеними в даному договорі та пройти реєстрац ію будівель та споруд в бюро т ехнічної інвентаризації.
Згідно з п.1.2 договору зазнач ені в даному договорі будівл і та споруди продані за 46350 грн.
За умовами п.п. 2.1, 2.2 договору П окупець зобов' язався внест и 46350 грн. за придбані будівлі т а споруди на протязі 30 календа рних днів з моменту переходу до нього права власності на б удівлі та споруди. Розрахуно к за придбаний об' єкт здійс нюється Покупцем шляхом готі вкового перерахування всієї суми.
Відповідно до п.3.1 договору п ередача об' єкта здійснюєть ся Продавцем Покупцю в триде нний строк після підписання договору.
Як вбачається із залучених до матеріалів справи доказі в, 24.03.2004р. Товариством з обмежен ою відповідальністю „ЗЛАТА” було отримано Свідоцтво про право власності на будівлі і споруди бази відпочинку „Ти рас” за адресою Одеська обла сть, Білгород-Дністровський район, с/р Шабівська, територі я Будацької коси (біля селища Затока), з наступними об' єкт ами: їдальня, А, будинки відпоч инку Е-У, ємкість №1,2 (а.с. 12-13 т.І) та 15.07.2004р. зареєстровано право вла сності на об' єкт нерухомост і, що вбачається з Витягу з дер жавного реєстру (а.с. 14-16 т.І).
Таким чином, позивач свої зо бов' язання виконав в повном у обсязі.
Натомість за твердженням п озивача Товариством з обмеже ною відповідальністю „ЗЛАТА ” свої договірні зобов' язан ня по сплаті вартості будіве ль та споруд бази відпочинку , визначеної у договорі, викон ано не було, договірну ціну не сплачено.
15.01.2004р. Товариство з обмежено ю відповідальністю „ЗЛАТА” з вернулось до Тираспільської автоколони-2809 з листом (а.с. 141 т.І ), у якому просило відстрочити виконання зобов' язання ТОВ „Злата” у вигляді оплати по д оговору купівлі-продажу буді вель та споруд бази відпочин ку „Тирас” до 30.12.2007р., у зв' язку з відсутністю у ТОВ „Злата” о боротних коштів.
Як вбачається з п.1.1 Статуту п озивача (а.с. 18-30 т.І), Відкрите ак ціонерне товариство „Тирас пільська автоколона-2809” було створено шляхом перетворенн я Державного унітарного підп риємства „Тираспільська авт околона-2809” і є повним правона ступником прав та обов' язкі в останнього.
Матеріали справи свідчать про те, що в строк до 30.12.2007р. відп овідачем наявний перед ВАТ „ Тираспільська автоколона-2809” , яке на той час стало правонас тупником ДУП „Тираспільська автоколона-2809”, борг сплачено не було, у зв' язку з чим пози вач звернувся до господарсь кого суду з відповідним позо вом про розірвання договору купівлі-продажу, витребуванн я у ТОВ „Злата” будівель та сп оруд бази відпочинку „Тирас” та визнання права власності ВАТ „Тираспільська автоколо на-2809” на будівлі та споруди ба зи відпочинку „Тирас”
Апеляційний господарський суд погоджується з висновко м суду першої інстанції про н еобхідність задоволення поз овних вимог ВАТ „Тираспільсь ка автоколона-2809” в повному об сязі, з огляду на наступне.
Відповідно до п.4 Прикінцеви х та перехідних положень ЦК У країни Цивільний кодекс Укра їни застосовується до цивіль них відносин, що виникли післ я набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які вини кли до набрання чинності Цив ільним кодексом України, пол оження цього Кодексу застосо вуються до тих прав і обов' я зків, що виникли або продовжу ють існувати після набрання ним чинності.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов' язання виник ають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числ і і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов' яз ковим для виконання сторона ми.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст . 193 ГК України, які кореспондую ться з вимогами ст. 526 ЦК Україн и, суб' єкти господарювання та інші учасники господарськ их відносин повинні виконува ти господарські зобов' язан ня належним чином відповідно до закону, інших правових акт ів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо викон ання зобов' язання - відпов ідно до вимог, що у певних умов ах звичайно ставляться. Не до пускаються одностороння від мова від виконання зобов' я зань, крім випадків, передбач ених законом, а також відмова від виконання або відстрочк а виконання з мотиву, що зобов 'язання другої сторони за інш им договором не було виконан о належним чином.
Згідно з ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК Украї ни порушенням зобов' язання є його невиконання або викон ання з порушенням умов, визна чених змістом зобов' язання (неналежне виконання). Одност ороння відмова від зобов' яз ання не звільняє винну сторо ну від відповідальності за п орушення зобов' язання.
За ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відп овідає за невиконання або не належне виконання господарс ького зобов' язання чи поруш ення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх зале жних від нього заходів для не допущення господарського пр авопорушення. У разі якщо інш е не передбачено законом або договором, суб' єкт господа рювання за порушення господа рського зобов' язання несе г осподарсько-правову відпові дальність, якщо не доведе, що н алежне виконання зобов' яза ння виявилося неможливим вна слідок дії непереборної сили , тобто надзвичайних і невідв оротних обставин за даних ум ов здійснення господарської діяльності.
Як правильно встановлено с удом першої інстанції, свого зобов' язання сплатити варт ість бази відпочинку „Тирас” , передбаченого умовами дого вору купівлі-продажу будівел ь та споруд від 18.12.2003р. Товарист вом з обмеженою відповідальн істю „ЗЛАТА” не виконано.
Згідно з п.6 Прикінцевих та п ерехідних положень ЦК Україн и правила Цивільного кодексу України про позовну давніст ь застосовуються до позовів, строк пред' явлення яких, вс тановлений законодавством, щ о діяло раніше, не сплив до наб рання чинності цим Кодексом.
Статтею 71 Цивільного кодекс у Української РСР від 18.07.1963р. (то бто, Кодексу, дія якого поширю валася на правовідносини сто рін на момент їх виникнення) в становлювався загальний стр ок для захисту права за позов ом особи, право якої порушен о (позовна давність), в три рок и.
З огляду на те, що діючий Цив ільний кодекс України набрав чинності з 1 січня 2004 року та на вищенаведене, місцевий госп одарський суд дійшов правиль ного висновку про необхідніс ть застосування положень дію чого Цивільного кодексу Укра їни щодо правовідносин сторі н, які є предметом спору.
Відповідно до ст. 256 ЦК Україн и позовна давність - це строк, у межах якого особа може звер нутися до суду з вимогою про з ахист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ст. 257 ЦК України заг альна позовна давність встан овлюється тривалістю у три р оки.
За вимогами ч.1 ст. 261 ЦК Україн и перебіг позовної давності починається від дня, коли осо ба довідалася або могла дові датися про порушення свого п рава або про особу, яка його по рушила.
Відповідно до вимог ст. 264 ЦК України перебіг позовної дав ності переривається вчиненн ям особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов' язку. Після пер еривання перебіг позовної да вності починається заново. Ч ас, що минув до переривання пе ребігу позовної давності, до нового строку не зараховуєт ься.
Як вбачається із залученої до матеріалів справи копії л иста від 15.04.2004р. (а.с. 141 т.І, оригіна л оглянутий у судовому засід анні апеляційної інстанції) Товариством з обмеженою відп овідальністю „ЗЛАТА” було ви знано своє зобов' язання спл атити заборгованість за дого вором купівлі-продажу будіве ль та споруд від 18.12.2003р. в частин і сплати вартості будівель т а споруд бази відпочинку в ст рок, визначений у договорі. Ок рім того, у вказаному листі ТО В „ЗЛАТА” просило відстрочит и виконання свого зобов' яза ння до 30.12.2007р.
Згідно з ч.1 ст. 651, ч.1 ст. 653 ЦК Укр аїни зміна або розірвання до говору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не вс тановлено договором або зако ном. У разі зміни договору зоб ов' язання сторін змінюютьс я відповідно до змінених умо в щодо предмета, місця, строкі в виконання тощо.
Як вже було вказано вище, фа ктично сторонами було погодж ено перенесення строку викон ання до 30.12.2007р.
Таким чином, в силу вимог ст . 264 ЦК України перебіг позовно ї давності було перервано ТО В „ЗЛАТА” вчиненням дії, що св ідчить про визнання свого бо ргу, а в силу вимог ст.ст. 651, 653 ЦК У країни сторонами договору вс тановлено строк його виконан ня - 30.12.2007р.
Частиною 2 ст. 651 ЦК України пе редбачено, що договір може бу ти змінено або розірвано за р ішенням суду на вимогу одніє ї із сторін у разі істотного п орушення договору другою сто роною та в інших випадках, вст ановлених договором або зако ном. Істотним є таке порушенн я стороною договору, коли вна слідок завданої цим шкоди др уга сторона значною мірою по збавляється того, на що вона р озраховувала при укладенні д оговору.
Аналізуючи умови договору купівлі-продажу будівель та споруд від 18.12.2003р., положення як ого передбачають обов' язок Покупця сплатити вартість п ридбаного майна, апеляційний господарський суд погоджуєт ься з висновком суду першої і нстанції про те, що фактичне н евиконання даних положень є істотним порушенням умов вка заного договору, а тому вимог а позивача про розірвання до говору є правомірною та зако нною, а отже позовні вимоги ВА Т „Тираспільська автоколона -2809” в цій частині є підставним и та обґрунтованими.
Водночас слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст. 653 ЦК Украї ни у разі розірвання договор у зобов' язання сторін припи няються.
Згідно з ч.2 ст. 697 ЦК України як що покупець прострочив оплат у товару, продавець має право вимагати від нього повернен ня товару.
З урахуванням вищевикладе ного, у зв' язку з несплатою Т ОВ „ЗЛАТА” вартості будівель та споруд бази відпочинку „Т ирас” в строк, обумовлений ст оронами договору купівлі-про дажу, місцевий господарський суд дійшов правильного висн овку про те, що у позивача вини кло законне право витребуват и у ТОВ „ЗЛАТА” передані за ум овами договору будівлі та сп оруди бази відпочинку „Тирас ”, у зв' язку з чим позовні вим оги про витребування у ТОВ „З ЛАТА” будівель та споруд баз и відпочинку „Тирас” є закон ними та підлягають задоволен ню.
Щодо позовних вимог ВАТ „Ти распільська автоколона-2809” в частині визнання за позиваче м права власності на вищевка зані будівлі та споруди, слід зазначити наступне.
Частиною 2 ст. 328 ЦК України вс тановлено, що право власност і вважається набутим правомі рно, якщо інше прямо не виплив ає із закону або незаконніст ь набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК Укра їни право власності є непору шним. Ніхто не може бути проти правно позбавлений цього пра ва чи обмежений у його здійсн енні.
Згідно з ч.2 ст. 16 ЦК України сп особом захисту цивільних пра в та інтересів може бути, зокр ема, визнання права.
З урахуванням того, що право власності на будівлі та спор уди бази відпочинку „Тирас” виникло у відповідача на під ставі договору купівлі-прода жу будівель та споруд від 18.12.2003р ., умови якого в частині оплати вартості майна відповідачем не виконані, та в силу вимог ч .2 ст. 697 ЦК України майно підляг ає поверненню попередньому в ласнику, місцевий господарсь кий суд прийшов правильного висновку, що позовні вимоги п ро визнання права власності ВАТ „Тираспольська автоколо на-2809” на будівлі та споруди ба зи відпочинку „Тирас” є зако нними та такими, що підлягают ь задоволенню.
Таким чином, оскільки довод и, викладені в апеляційній ск арзі ТОВ „ЗЛАТА”, та матеріал и справи не спростовують вищ енаведені висновки суду перш ої інстанції, апеляційний го сподарський суд вважає, що ос каржуване судове рішення при йнято з дотриманням норм мат еріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам спр ави, а підстави, передбачені с т. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.
За таких обставин оскаржув ане рішення місцевого господ арського суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господа рського процесуального коде ксу України, апеляційний гос подарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського су ду Одеської області від 29 лист опада 2010 року по справі №3/80-10-3745 за лишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмежен ою відповідальністю „ЗЛАТА” - без задоволення.
Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття і мож е бути оскаржена у касаційно му порядку.
Повний текст постанови під писаний 20 січня 2011 року.
Головуючий суддя
Судді О.О. Журавльов
Л.В. Поліщук
М.В. Михайлов
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2011 |
Оприлюднено | 31.01.2011 |
Номер документу | 13548763 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Журавльов О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні