Рішення

від 29.01.2008 по справі 15/449-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/449-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"29" січня 2008 р.                                                                             Справа № 15/449-07

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О. розглянувши справу

За позовом           Державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України”, м. Київ   

до           сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Руна”, Київська обл., Бородянський р-н, с. Новий Корогод

про           стягнення 10628,77 грн.

за участю представників:

від позивача: Ілюченко А.С. (дов. № 34 від 17.07.2007 р.);

від відповідача: Мехед О.Г.-директор;

Обставини справи:

Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до сільсько господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Руна" (далі-відповідач) про стягнення 10628,77 грн. вартості 6,2 т насіння гречки другої репродук ції сорту "Українка". Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно зі складською роз пискою позивачем передано на зберігання відповідачу 6,2 т насіння гречки другої ре продукції сорту "Українка". На підставі наказу по ДП “Держрезервнасінфонд" № 24 від 16.05.2007 р. позивачем було проведено інвентаризацію, в результаті якої було встановлено відсутність на складі відповідача 6,2 т насіння гречки другої репродукції сорту "Українка", у зв'язку з відсутністю переданого на зберігання 6,2 т насіння греч ки другої репродукції сорту "Українка" позивач на підставі ст. 951 ЦК України про сить суд стягнути з відповідача 10628,77 грн. вартості 6,2 т насіння гречки другої ре продукції сорту "Українка".

Представник позивача в судових засіданнях 21.12.2007 р.,  18.01.2008 р. та 29.01.2008 р. підтримав позов.

Відповідач, відзив на позов не :надав, проте в судових засіданнях 18.01.2008 р. та 29.01.2008 р. проти позову заперечував посилаючись на те, що  насіння гречки, передане позивачем відповідачу на зберігання у 2001 року, було знищене відповідачем оскільки стало непридатним до використання у зв'язку з тривалим зберіганням.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2001 р.  між  дочірнім підприємство ДАК „Хліб України" „Державний насіннєвий страховий фонд", правонаступником якого було дочірнє підприємство ДАК „Хліб України" „Державний резервний насіннєвий фонд України", правонаступником якого є державне підприємство „Державний резервний насіннєвий фонд України" (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю  агрофірмою “Руна” (Виробник) було укладено договір № 66 про надання послуг по вирощуванню насіння. Відповідно до умов цього договору  замовник надає виробнику насіння ячменю та гречки для вирощування насіння нижчої репродукції на умовах, вказаних у цьому договорі. Згідно з розділом 2 Договору № 66 від 30.03.2001 р. Замовник зобов'язується видати виробнику до 30.03.2001 р. довіреність на відпуск насіння ячменю першої репродукції сорту “Цезар” у кількості 20 т. та насіння гречки першої репродукції сорту “Українка” у кількості 4 т, а виробник зобов'язується власними силами і за власний рахунок доставити Сировину та виростити насіння нижчої репродукції з дотриманням агротехнологічних вимог. Пунктом 3.1. Договору № 66 від 30.03.2001 р. встановлено,  що виробник до 15 вересня 2001 р. передає Замовнику вирощене насіння ячменю другої репродукції сорту “Цезар” у загальній кількості 29,2 т. та насіння гречки другої репродукції сорту “Українка” у загальній кількості 6,2 т.  

Матеріали справи містять лише докази виконання відповідачем  п. 3.1. зазначеного договору, а саме копію накладної № 13 від 07.12.2001 р., з якої вбачається, що відповідач передав, а позивач прийняв  29,2 т  насіння ячменю другої репродукції сорту “Цезар” та 6,2 т насіння гречки другої репродукції сорту "Українка".

Відповідно до складської розписки позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання 6,2 т насіння гречки другої репродукції сорту "Українка".

На підставі наказу № 32 від 17.10.2005 р. ДП "Держрезервнасінфонд" комісією у складі представників позивача та за участю директора відповідача, було проведено ін вентаризацію, за результатами проведення якої було встановлено наявність на збері ганні у відповідача станом на 01.11.2005 р. насіння гречки другої репродукції сорту "Українка" в кількості 6,2 т, що підтверджується інвентаризаційним описом від 01.11.2005 р. товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на відповідальному зберіганні у відповідача. Також за результатами проведення інвентаризації було скла дено акт від 01.11.2005 р. контрольної перевірки інвентаризації цінностей, яким вста новлено наявність насіння гречки другої репродукції сорту "Українка" в кількості 6,2 т загальною вартістю 4333,32 грн. Інвентаризаційний опис від 01.11.2005 р. та акт від 01.11.2005 р. підписані директором відповідача Мехед О.Г. та скріплені печатками СТОВ Агрофірма "Руна".

На підставі наказу № 24 від 16.05.2007 р. ДП "Держрезервнасінфонд" комісією у складі представників позивача та за участю представника Бородянської районної дер жавної насіннєвої інспекції було проведено інвентаризацію, за результатами проведення якої було встановлено відсутність переданого на зберігання насіння гречки другої репроду кції сорту "Українка" в кількості 6,2 т, що підтверджується інвентаризаційним описом від 21.06.2007 р., копія якого наявна в матеріалах справи.

За своєю правовою природою угода, яка відбулась між позивачем та відповіда чем, є угодою зберігання.

Згідно з ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (по-клажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Абзацом 3 частини 1 статті 937 Цивільного кодексу України встановлено, що письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 938 Цивільного кодексу України якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її по вернення.

Зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі (ч. 1 ст. 942 ЦК України).

31.10.2007 р. позивачем на адресу відповідача був надісланий лист-вимога, в якому позивач, у зв'язку із втратою відповідачем майна, яке було передане відповідачу на зберігання, з посиланням на ст. 951 ЦК України просить відповідача перерахувати на рахунок позивача вартість втраченого майна-насіння гречки другої репродукції сор ту "Українка", у розмірі 10628,77 грн.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, оплату вартості втраченого майна-насіння гречки другої репродукції сорту "Українка", у розмірі 10628,77 грн. не здійс нив.

Приписами ч. 1 ст. 950 Цивільного кодексу України передбачено, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на зага льних підставах.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажо-давцеві у разі втрати (нестачі) речі, відшкодовуються зберігачем у розмірі її вартості.

Позивач звертається до суду з позовом про стягнення 10628,77 грн. вартості 6,2 т насіння гречки другої репродукції сорту "Українка". Вартість майна, з позовом про стягнення якої звертається до суду позивач, розрахована позивачем згідно з Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріаль них цінностей, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 116 від 22.01.1996 р.  Пунктом 2 зазначеного порядку встановлено, що розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Мінстат, відповідного розміру податку на добавлену вартість та розміру акцизного збору за формулою: Рз = [(Бв - А) х Іінф. + ПДВ + Азб] х 2 (Рз -  розмір  збитків  (у  карбованцях);  Бв  -  балансова вартість на  момент  встановлення факту розкрадання,  нестачі, знищення (псування) матеріальних  цінностей (у карбованцях);  А - амортизаційні відрахування (у карбованцях); Іінф - загальний індекс інфляції, який  розраховується на   підставі   щомісячно  визначених  Мінстатом індексів інфляції; ПДВ - розмір податку на  добавлену вартість  (у  карбованцях);  Азб - розмір акцизного збору (у карбованцях). Позивач звертається до суду з вимогою про стягнення 10628,77 грн. Проте, згідно з вірним арифметичним розрахунком, вимога позивача про стягнення з відповідача 10628,77 грн. підлягає частковому задоволенню на суму 10590,62 грн.

Заперечення відповідача проти позову з посиланням на те, що майно передане позивачем відповідачу на зберігання на підставі складської розписки, було знищене оскільки у зв'язку з тривалим зберіганням стало непридатним до використання, не приймається судом до уваги з огляду на наступне:

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, в порушення зазначених вимог законодавства відповідачем не доведено тих обставин, на які він посилається, як на підставу своїх заперечень, оскільки не надано суду жодних доказів звернення до позивача з повідомленням про псування насіння гречки другої репродукції сорту “Українка”, що знаходилось на зберіганні, та з вимогою забрати це майно, а також доказів псування та знищення насіння гречки другої репродукції сорту “Українка”, переданого позивачем відповідачу на зберігання на підставі складської розписки.   

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забез печення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

          ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Руна" (07843, Київська обл., Бородянський р-н, с. Новий Корогод, вул. Харківська, 24, код 03753778) на користь державного підприємства "Державний резер вний насіннєвий фонд України" (03038, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код 30518866) 10590,62 грн. (десять тисяч п'ятсот дев'яносто грн. 62коп.) вартості 6,2 т насіння греч ки другої репродукції сорту "Українка", 105,91 грн. (сто п'ять грн. 91коп.) витрат по сплаті державного мита та 117,58 грн. (сто сімнадцять грн. 58коп.) витрат на інфор маційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                Рябцева О.О.

Рішення підписано 04.02.2008 р.