Рішення

від 06.02.2008 по справі 19/337

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/337

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

06.02.08 р.                                                                               Справа № 19/337                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Дучал Н.М.

При секретарі Мішиній М.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: Борисова М.А. – за довіреністю

Від відповідача: без участі представника

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерофіс Лімітед” м.Київ

до відповідача Державного підприємства “Красноармійськвугілля” м. Димитров Донецької області

про стягнення інфляційних у сумі 562 242,85 грн., 3% річних у сумі 108 099,85 грн.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтерофіс Лімітед” м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства “Красноармійськвугілля” м. Димитров Донецької області, про стягнення інфляційних у сумі 562 242,85 грн., 3% річних у сумі 108 099,85 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на рішення господарського суду Донецької області від 23.03.2007 року по справі № 40/23, яким задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерофіс Лімітед” до Державного підприємства “Красноармійськвугілля”, з відповідача стягнуто  боргу в сумі 4 326 364 грн. 44 коп., пені в сумі 366 183 грн. 48 коп., 3% річних в сумі 73 251 грн. 86 коп., інфляційні в сумі 370 789 грн. 79 коп.

Позивачем зазначено, що на даний час відповідачем не сплачено на користь позивача суму основного боргу в розмірі 4 326 364,44 грн., та, зважаючи на таке, просить суд стягнути з відповідача суму індексу інфляції за період з 01.01.2007 року по 01.11.2007 року, що складає 562 242,85 грн., та 3% річних за період з 01.01.2007 року по 01.11.2007 року, що складає 108 099,85 грн.

09.01.2008 р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог ( вх. № 02-41/312), в якій позивач повідомив, що при підготовці позову не було враховано, що 06.06.07 р. відповідачем здійснено часткову сплату боргу в сумі 833 333,33 грн. Тому, позивач надає уточнюючий розрахунок інфляційних та 3% річних, в якому враховано часткову оплату та збільшено період нарахування інфляційних та 3% річних .

Позивач просить стягнути з ДП “Красноармійськвугілля” інфляційні за період з 01.01.2007 р. по 28.12.2007 р., що становить 561 499,50 грн.; 3% річних за період з 01.01.2007 р. по 28.12.2007 р., що становить 117 485,54 грн.

Суд розцінює дану заяву як зміну позовних вимог, що відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач, Державне підприємство “Красноармійськвугілля”, у судові засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки не повідомив, відзив на позов не надав, ухвал суду від не виконав, витребувані судом документи не надіслав, тому відповідно ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

05.02.2008 р. до матеріалів справи надійшов відзив ДП “Красноармійськвугілля”                 № 4-32, в якому повідомлено про незгоду з заявленими вимогами. Відповідач повідомив, що 23.03.2007 р. Господарським судом Донецької області вже прийнято рішення про стягнення боргу в сумі 4326364,44 грн., пені в сумі 366183,48 грн., 3% річних в сумі 73251,86 грн., інфляційних – 370789,79 грн. Рішення суду не виконано у зв”язку з тим, що відповідно до п.15 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках внесення підприємства-боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетивного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”. Наказом Міністерства палива та енергетики України № 568 від 10.11.06 р. включено до вказаного Реєстру. До того ж, відповідач повідомив, що 06.06.2007 р. здійснено часткове погашення боргу в сумі 833 333,33 грн.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами  судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення  доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні  перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Вивчивши  матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представника позивача, Господарським судом

В с т а н о в л е н о.

Рішенням господарського суду Донецької області від 23.03.2007 року по справі № 40/23 задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерофіс Лімітед” до Державного підприємства “Красноармійськвугілля” про стягнення з відповідача боргу в сумі 4 326 364 грн. 44 коп., пені в сумі 366 183 грн. 48 коп., 3% річних в сумі 73251 грн. 86 коп., інфляційних в сумі 370789 грн. 79 коп. згідно договору поставки вугільної продукції № 489 від 01.10.05р.

Вказаним Рішенням встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем за договором поставки вугільної продукції № 489  від 01.10.2005 року, а саме, отримання товару на загальну суму 7 073 317,95грн., та непроведення оплати за товар, внаслідок чого утворився борг в сумі 4 326 364,44грн.

Отже, рішенням господарського суду Донецької області від 23.03.2007 року у справі № 40/23 підтверджено наявність у Державного підприємства “Красноарміськвугілля” боргу перед позивачем в сумі 4 326 364,44 грн.

Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Платіжним дорученням від 06.06.2007 року відповідачем було частково сплачено позивачу суму заборгованості за договором № 489 від 01.10.2005 року шляхом перерахування на рахунок позивача суми в розмірі 833333,33 грн.

Станом на 28.12.2007 року відповідачем в повному обсязі не виконані зобов'язання перед позивачем за договором поставки товару № 489 від 01.10.2005 року.

Доказів, які б підтверджували виконання відповідачем рішення господарського суду Донецької області від 23.03.2007 року у справі № 40/23 стосовно перерахування на користь позивача основного боргу за договором № 489 від 01.10.2005 р. в повній сумі             4 326 364,44 грн., в тому числі залишок суми – 3 493 031,11 грн., відповідачем до матеріалів справи не додано.

Господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного Кодексу України).

За приписами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доказів погашення основного боргу в повному обсязі відповідачем до матеріалів справи не представлено, отже зобов'язання за договором поставки вугільної продукції               № 489 від 01.10.2005 року по оплаті за отриману продукцію  є невиконаними.

Неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором поставки  вугільної продукції № 489 від 01.10.2005 року за період з 01.01.2007 року по 28.12.2007 року призвело до подальшого прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання.

Позивачем на підставі ст. 625 Цивільного Кодексу України, на суму основного боргу, враховуючи часткову сплату, нараховано  індекс інфляції за період 01.01.2007 року – 28.12.2007 р., що становить 561 499,50 грн., 3% річних за період з 01.01.2007 року по 28.12.2008 року, що становить 117 485,54 грн.

Враховуючи, припущену неточність в розрахунку 3% річних, обґрунтованим є нарахування 3% річних в сумі 114040,37 грн.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що суми 3% річних та індексу інфляції вже було стягнуто за рішенням суду від 23.03.2007 року, тому що рішенням господарського суду Донецької області від 23.03.2007 року у справі № 40/23 з відповідача на користь позивача було стягнуто 3 % річних та інфляційні за період з 21.06.2006 року по 31.12.2006 року; у даній справі позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційні, нараховані за інший період: з 01.01.2007 року по 28.12.2007 року. Закон України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” визначає особливості судового провадження лише у справах про банкрутство підприємств, що включені до Реєстру підприємств паливно-енергетивного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до цього Закону.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судом задовольняються вимоги позивача  в частині стягнення з відповідача 114 040,37 грн. 3% річних, та 561499,50 грн. інфляційних.

Судові  витрати, згідно ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України, підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський  суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерофіс Лімітед” м.Київ до Державного підприємства “Красноармійськвугілля” м.Димитров Донецької області про стягнення інфляційних в розмірі 561499,50 грн3% річних в розмірі 117485,54 грн.

Стягнути з Державного підприємства “Красноармійськвугілля” м.Димитров Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерофіс Лімітед” м.Київ 114040,37 грн. 3% річних, 561499,50 грн. інфляційних, 6755,39 грн. витрат по сплаті державного мита, 116,82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

У залишку вимог відмовити.

Рішення оголошено в судовому засіданні 06.02.2008 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Дучал Н.М.                               

Вик. Вознева Н.В.

Надруковано 3 екземпляри:

1 – позивачу;

1 – відповідачу;

1 – у справу.