Постанова

від 02.04.2008 по справі 19/337

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/337

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2008 р.                                                                                Справа № 19/337

м. Полтава

за  позовом  Контрольно-ревізійного  управління в Полтавській області, м.Полтава

до  Державного  підприємства  “Виробниче  об'єднання "Знамя", м.Полтава

треті особи: 1. Регіональне відділення Фонду Державного майна України у Полтавській області, м.Полтава

2.  Головне управління Державного казначейства у Полтавській області, м.Полтава

про  стягнення  99598,00 грн.  

                                                         Суддя Безрук Т.М.

                                                         Секретар судового засідання  Овсепян А.Г.

Представники:

від позивача: Сич С.С.  

від відповідача: Щербак В.М.

від третіх осіб: 1. не з"явився

                              2. Ткаченко А.М.

Розглядається позовна заява про стягнення 99598 грн.  неперерахованої до бюджету орендної плати, що встановлено в акті  планової виїзної ревізії від 16.05.2007 р. № 06-21 (141).

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що кошти з орендної плати перераховувалися відповідно до вимог   Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду  державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786.

          Третя особа - Головне управління Державного казначейства у Полтавській області –в письмових поясненнях повідомив, що через органи Державного казначейства  проходять до бюджету кошти з орендної плати, які спрямовуються до бюджету; перевіряти правильність нарахування коштів не входить до компетенції Казначейства   спірні відносини стосуються лише розподілу плати за оренду державного майна.

Третя особа - Регіональне відділення Фонду Державного майна України у Полтавській області –у письмових поясненнях повідомив, що відповідач зобов'язаний перераховувати до загального фонду Державного бюджету України плату за оренду державного майна.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови відповідно до ст. 160 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Контрольно-ревізійним управлінням в Полтавській області проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Виробниче об"єднання "Знамя" надалі (Відповідач) за 2005-2006 роки та завершений період 2007 року.

За результатами ревізії складено акт від 16.05.2007р. №06-21/144, в якому констатовано порушення відповідачем вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" щодо повноти  перерахування до Державного бюджету України (до загального та спеціального фонду) орендної плати за період 2006 року та січень-лютий 2007 року. А саме: 1) у порушення  п.32 ст.11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не перераховано  3% плати за оренду цілісних майнових комплексів та іншого державного майна в сумі 2599,59 грн.; 2) у порушення п.42 ст.2  цього Закону не перераховано до загального  фонду Державного бюджету України на 2006 рік плати за оренду державного майна в сумі 84053,72 грн.; 3) у порушення п.41 ст.2 Закону України  "Про Державний бюджет України на 2007 рік" не перераховано до загального фонду Державного бюджету України на 2007 рік плати за оренду державного майна в сумі 14944,69  грн.

На підставі п.7 ст.10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" на адресу Відповідача 05.06.2007р. за вих.№06-14/2360 направлені письмові вимоги про усунення виявлених ревізією порушень та встановлено термін подання інформації про їх виконання до 04.07.2007р.  Інформація про усунення виявлених ревізією порушень від Відповідача надійшла 03.07.2007р. за №28-1024; відшкодовано кошти в сумі 2000,00 грн.

З огляду на викладене, позивачем заявлені вимоги про стягнення до загального та спеціального фонду Державного бюджету України 99598,00 грн. –коштів за оренду державного майна.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що вказані суми орендної плати одержані ним як балансоутримувачем майна згідно Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду  державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Як визначено в статті 13 Бюджетного кодексу України, бюджет  може  складатися  із  загального  та  спеціального фондів.  Загальний фонд бюджету включає: 1) всі  доходи  бюджету,  крім   тих,   що   призначені   для зарахування до спеціального фонду; 2) всі  видатки  бюджету  за рахунок надходжень до загального фонду бюджету; 3) фінансування загального фонду бюджету. Спеціальний фонд бюджету включає: 1) бюджетні  призначення  на  видатки  за  рахунок  конкретно визначених джерел  надходжень; 2) гранти  або  дарунки  (у  вартісному обрахунку),  одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету;   3) різницю  між  доходами  і  видатками  спеціального   фонду бюджету.  Розподіл бюджету  на  загальний  та  спеціальний  фонди визначається  законом  про Державний бюджет України. Джерела формування спеціального фонду  визначаються  виключно  законами України.

Відповідно до п.32 ст.11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" джерелом формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2006  рік належить 3% плати за оренду цілісних майнових комплексів та іншого державного майна.

Згідно п.42 ст.2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" до доходів загального фонду Державного бюджету України на  2006 рік належить 97% плати за оренду цілісних майнових комплексів та іншого державного майна, крім надходжень, визначених пунктом  33 цієї статті.

Пунктом 41 ст.2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визначено, що  до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2007 рік належать надходження від плати за оренду цілісних майнових комплексів та іншого державного майна (крім надходжень, визначених пунктом 32 цієї статті).

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами відповідач є державним підприємством.

Відповідно до підп. 1, 3 ч. 1 ст. 287 Господарського кодексу України орендодавцями щодо державного та комунального майна є:

- Фонд державного майна України, його регіональні відділення -  щодо  цілісних майнових комплексів підприємств,  їх структурних підрозділів та нерухомого майна,  яке  є  державною  власністю,  а також іншого майна у випадках, передбачених законом;

    -  державні  (комунальні)  підприємства   -   щодо   окремого індивідуально   визначеного   майна,  а  з  дозволу  орендодавців, зазначених у пункті 2 цієї статті,  - також щодо цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна.

В частині другій ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” визначено, що методика  розрахунку  пропорції розподілу між відповідним бюджетом,   орендодавцем    і   балансоутримувачем   та   порядок використання  орендної  плати  визначаються:  Кабінетом  Міністрів України  -  для  об'єктів,  що  перебувають у державній власності.   Державні   підприємства   (крім   тих,   щодо  яких  прийнято рішення  про  приватизацію)  мають  право  використовувати орендну  плату,  одержану   від   переданого   ними   в   оренду    окремо індивідуально  визначеного  майна,  на поповнення власних обігових коштів.

Відповідно до п.17  Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня  1995 р.  N 786, у  разі коли орендодавцем майна є Фонд державного майна, його  регіональне  відділення  чи  представництво,  орендна  плата спрямовується:

              за цілісні  майнові  комплекси  державних  підприємств  -  до державного бюджету;

              за нерухоме майно державних  підприємств,  організацій  -  70 відсотків  орендної  плати  до  державного  бюджету,  30 відсотків державному підприємству, організації, на балансі яких перебуває це майно.

У разі  коли  орендодавцем  майна  є  державне  підприємство, організація,   крім   підприємств,  установ  та  організацій,  які перебувають  у  віданні  Національної  академії наук орендна плата за окреме   індивідуально   визначене   майно   підприємства, організації (крім нерухомого) спрямовується підприємству, організації.

Іншого порядку розподілу коштів, отриманих за оренду державного майна, законодавством не передбачено.

Як свідчать матеріали справи позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача до Державного бюджету України сум орендної плати, які надійшли на рахунок підприємства за оренду індивідуально визначеного майна за договорами, укладеними державним підприємством з іншими особами, та частини сум орендної плати (30 відсотків спрямованих підприємству згідно Методики) за оренду нерухомого майна за договорами, укладеними Регіональним відділенням ФДМУ з орендарями.

Аналіз положень п.32 ст. 11, п.42 ст. 2 Закону України "Про державний бюджет  України на 2006 рік" та п.41 ст.2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"  свідчить про те, що ними регулюється лише напрямок спрямування  та розподіл надходжень від платежів (в даному випадку - надходжень від орендної плати за оренду державного майна –в частині 70 відсотків  орендної  плати, що спрямовуються  до  державного  бюджету згідно Методики),  які згідно законодавства сплачуються до Державного бюджету України, а не встановлюються нові підстави  та порядок  сплати даного виду орендної плати.

Згідно положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" не зупинялась дія Закону України  "Про оренду державного або комунального майна" щодо орендної плати і порядку її використання, не змінювався порядок обчислення та сплати даної орендної плати.

Отже, посилання позивача на порушення відповідачем п.32 ст. 11, п.42 ст. 2 Закону України "Про державний бюджет  України на 2006 рік" та п.41 ст.2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"  є необґрунтованим. Інші підстави позовних вимог  позивачем не заявлялися.

Таким чином, у позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

У позові відмовити.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  Кодексом адміністративного судочинства,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня  складання  в повному  обсязі. . Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

          Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

                    Суддя                                                                      Безрук Т.М.

Повний текст постанови складений: