Рішення

від 26.01.2011 по справі 2/191-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/191-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

26 січня 2011 р.                     Справа 2/191-10

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Філії централізованого продажу послуг ВАТ "Укрателеком"  01030, м.Київ, бульвар Т.Шевченка, 18   

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Веко"  21034, м.Вінниця, вул.К.Маркса, 24  

про стягнення 8 359,63 грн.

Головуючий суддя     Мельник П.А.     

Cекретар судового засідання Вознюк К.В.

Представники

          позивача :   Ковальова Н. С. - за довіреністю

          відповідача : не з"явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов ВАТ "Укртелеком" в особі Філії централізованого продажу послуг ВАТ "Укртелеком" до Товариства з обмеженою відповідальністю колективна телефонна компанія "Веко" про стягнення 8359,63 грн. заборгованості, в тому рахунку  - 8201,98 грн. основного боргу, 105,17 грн. - пені, 32,08 грн. - інфляційних втрат, 20,40 грн. - 3% річних, за невиконання умов договору № 378-4 від 25.12.2006 року про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 30.11.10 року порушено провадження у справі та призначено засідання на 20.12.10 р.

20.12.2010 року в розгляд справи відкладено до 26.01.2010 року для надання сторонами акту звірки взаєних розрахунків щодо заявлених позовних вимог.

26.01.11 року представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, незважаючи на те, що належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду.

Разом з тим, 26.01.11 р. через канцелярію суду (вх. № канцелярії 08-38/945-11) від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв"язку з хворобою повноважного представника.

Представник позивача проти відкладення розгляду справи заперечував.

Вказане клопотання судом відхиляється, зважаючи на таке.

До клопотання не додано належних доказів в підтвердження обставин, викладених у поданому клопотанні.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Поряд з цим, разом із клопотанням про відкладення розгляду справи, відповідачем було подано копію платіжного доручення №2 від 11.01.11 р. про сплату 8201,98 грн. за телекомунікаційні послуги за червень, липень, серпень 2010 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

25 грудня 2006 року між ВАТ "Укртелеком" та Товариством з обмеженою відповідальністю колективна телефонна компанія "Веко" (оператор) укладено договір № 378-4 про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні (надалі- Договір).

Згідно з п.1.1 Договору його предметом є надання сторонами взаємних телекомунікаційних послуг доступу до телекомунікаційних мереж на місцевому рівні, що взаємодіють у м. Вінниця.

П.2.3.2 Договору передбачено обов"язок оператора проводити розрахунки з Укертелекомом за послуги доступу до телекомунікаційної мережі Укртелекому  та ТМЗК (телекомунікаційна мережа загального користування) за розрахунковою таксою, зазначеною в Додатку №3.

Умовами Договору (п.3.2) передбачено, що сторони Договору щомісяця не пізніше 7 - го числа місяця, наступгного за звітним, на підставі даних тарифікації надають інформацію про кількість заверешених технічних хвилин (успішно встановлених місцевих телефонних з"єднань) за формою, наведеною в Додатку №5. На підставі цих даних визначається вартість Укртелекомом/оператором послуг. Сторони до 10-го числа кожного місяця подають одна-одній  акти здачі-приймання наданих послуг за формою, наведеною в Додатках №6 і №7, та надсилають рахунки за доступ до належної телекомуніуаційної мережі.

П.3.3 Договоу передбачено, що оплата сторонами рахунків проводиться протягом 20 днів, але не пізніше останнього числа місяця, що настає після звітного періоду. Також розрахунки між Сторонами за цим Договором можуть проводитись шляхом зарахування зустрічних однорідних фінансових вимог. Для здійснення такої форми розрахунку Сторони підписують протокол  проведення розрахунків, в якому відображають вартість послуг, наданих за звітний період, та суму перевищення, що належить до сплати Стороною, визначеною боржником, у встановлені строки.

У червні 2010 року позивачем були надані відповідачу телекомунікаційні послуги на суму 6386,69 грн., в.т.ч. ПДВ 1064,44 грн. Вартість наданих послуг підтверджується  актом здавання-приймання наданих позивачем послуг від 30.06.2010 р. Згідно підписаного акту здавання-приймання наданих послуг відповідачу було направлено рахунок №09-04315-329026 від 30.06.10 р.

Відповідачем у червні 2010 року в межах Договору надано позивачу послуг на суму 3713, 20 грн.

Згідно з п.3.3 Договору сторонами підписано Протокол проведення розрахунків від 30.06.10 р. Зазначеним протоколом сторонами встановлено погашення взаємної заборгованості на суму 3713,20 грн. та обов"язок відповідача сплатити на користь позивача 2673,49 грн.

В липні 2010 року відповідачем надано позивачу послуг на суму 8041,44 грн., в.т.ч. 1340,24 грн. ПДВ. Вартість наданих послуг підтверджується актом здавання-приймання наданих позивачем послуг від 31.07.2010 р. Згідно підписаного акту здавання-приймання наданих послуг відповідачу було направлено рахунок №09-04315-333685 від від 31.07.10 р.

Відповідачем у липні 2010 року в межах Договору надано позивачу послуг на суму 5112,94 грн.

Згідно Протоколу проведення розрахунків від 31.07.10 року сторони домовились про погашення взаємної заборгованості на суму 5112,94 грн. та встановлено зобов"язання відповідача сплатити на користь позивача 2928,50 грн. разом з ПДВ.

В серпні 2010 року позивачем були надані відповідачу телекомунікаційні послуги на суму 8017,70 грн. в.т.ч. ПДВ 1336,28 грн. сума підтверджується актом здавання-приймання наданих позивачем послуг від 31.08.10 року. Згідно підписаного акту здавання-приймання наданих послуг відповідачу було направлено рахунок №09-04315-336400 від 31.08.10 р.

Відповідачем у серпні 2010 року в межах Договору надано позивачу послуг на суму 5417,71 грн.

Згідно Протоколу проведення розрахунків від 31.08.10 року сторони домовились про погашення взаємної заборгованості на суму 5417,71 грн. та встановлено зобов"язання відповідача сплатити на користь позивача 2599,99 грн.  разом з ПДВ.

Станом на 03.11.2010 року заборгованість відповідача перед позивачем становить:

2673,49 грн. + 2928,50 грн. + 2599,99 грн. = 8201,98 грн.

Крім суми основного боргу відповідачем заявлено вимоги про стягнення пені в сумі 105,17 грн. ,  інфляційних збитки в сумі 32,08 грн. та  3% річних  в сумі 20,40 грн.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі Договір №378-4 від 25.12.2006 року є договором про надання послуг.

В силу ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач за надані телекомунікаційні послуги за за червень, липень, серпень 2010 року  згідно Договором №378-4 від 25.12.2006 року на день розгляду справи в суді розрахувався повністю, що підтверджено платіжним дорученням №2 від 11.01.11 р.

Враховуючи викладене позов в частині стягнення 8201,98 грн. заборгованості підлягає припиненню по п.1-1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов"язань позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 105,17 грн.  пені.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.  

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється  договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

П.4.2 Договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати послуг сторона - боржник зобов"язується сплатити суму боргу з урахуванням офіційного індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня за кожний день затримки платежу, включаючи день оплати.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вимоги позивача про стягнення 105,17 грн. пені заявлені правомірно, підлягають задоволенню в повному обсязі, так як відповідають матеріалам справи та нараховані згідно вимог чинного законодавства.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 32,08 грн. - індексу інфляції,  20,40 грн. - 3% річних, в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги про стягнення інфляційних в сумі 32,08 грн. та 3% річних в сумі 20,40 грн. заявлені позивачем правомірно та підлягають стягненню  в повному обсязі, так як є  бгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються на останнього в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 530, 546, 549, 551, 610, 611, 625, 629, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 198, 231, 232, 233 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, п.1-1 ч.1 ст.80, 82, 84, 85, 115, 116  ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити частково.

2. Припинити провадження у справі № 2/191-10 в частині стягнення боргу в сумі 8201,98 грн. по п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю колективна телефонна компанія "Веко" (21034, м. Вінниця, вул. К. Маркса, 24, код ЄДРПОУ 23107433) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Філії централізованого продажу послуг ВАТ "Укртелеком" (01030, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 36282159) 105,17 грн. - пені, 20,40 грн. - 3% річних, 32,08 грн. - інфляційних нарахувань, 102,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя                                             Мельник П.А.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  28 січня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу  01030, м.Київ, бульвар Т.Шевченка, 18

3 - відповідачу  21034, м.Вінниця, вул.К.Маркса, 24