Вирок

від 04.11.2010 по справі 1-1181/2010

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-1181/2010

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді Метелешко О.В.

при секретарі Попович О.В.

за участю прокурора Ткачук Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з спеціальною середньою освітою, неодруженого, офіційно не працює, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, 15 червня 2010 року, приблизно о 05 год. 00 хв., знаходячись в приміщенні приватного будинку АДРЕСА_3, де на той час знімав койко-місце, зайшов до ванної кімнати та побачив на вішалці жіночий халат ОСОБА_2 власниці будинку та у нього виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з цього халату. Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_1 скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, обшукав вмістиме кишень халату та в правій кишені виявив залишений мобільний телефон, що належав ОСОБА_3 Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів, таємно викрав з халату мобільний телефон марки «LG KF-510» червоного кольору вартістю 1700 грн., в якому знаходилася сім-карта мобільного оператору «Лайф», вартістю 25 грн., на рахунку якої залишок становив 35 грн., після чого з місця злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 1760 грн.

Крім того, ОСОБА_1, 05 липня 2010 року, прокинувшись приблизно о 08 год. 00 хв. та знаходячись у приміщенні квартири АДРЕСА_4, де ночував за запрошенням власниці квартири ОСОБА_4, помітив, що остання ще спить, а на столі у кімнаті лежить її мобільний телефон марки «Нокіа», у нього виник умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_1 скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає викрав зі столу зазначений мобільний телефон «Нокіа 6610», вартістю 1000 грн., що належав ОСОБА_4 У подальшому ОСОБА_1 поклав цей мобільний телефон до кишені штанів та покинув приміщення квартири, розпорядившись телефоном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_4 матеріальної шкоди.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю, підтвердив показання, дані ним на досудовому слідстві. Щиро розкаюється у вчиненому та просить вибачення у потерпілої.

Покази ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, обмеживши в судовому засіданні за згодою учасників процесу обсяг дослідження доказів допитом підсудного, який повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, розяснивши при цьому учасникам процесу, що в такому випадку, вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Аналізуючи наведене, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у тому, що в його діях має місце таємне викрадення чужого майна (крадіжка) є доведеною і тому кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 185 КК України.

Вина ОСОБА_1 у тому, що в його діях має місце таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, є доведеною і тому суд кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185 КК України.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні підсудному ОСОБА_1 виду та міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, конкретні обставини справи, дані про особу підсудного, який під наглядом у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває (а.с. 101), офіційно не працюючого, за час перебування в ізоляторі тимчасового тримання скарг на нього не надходило (а.с. 99). Зокрема, суд приймає до уваги те, що ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає помякшуючими обставинами повне визнання вини та щире каяття підсудного у скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає, що виправити підсудного і запобігти скоєнню ним нових злочинів можливо, призначивши йому покарання у межах санкції статті у виді арешту.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 суму матеріальної шкоди у розмірі 1 000 (одної тисячі) грн. 00 коп. (а.с. 32-33).

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 залишити без розгляду, заливши за нею право звернутися у порядку цивільного судочинства.

Речові докази у справі відсутні.

Судові витрати у справі не понесені.

Керуючись ст. ст. 28, 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним за ч. ч. 1, 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 185 КК України 2 (два) місяці арешту;

за ч. 2 ст. 185 КК України 4 (чотири) місяці арешту.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити ОСОБА_1 4 (чотири) місяці арешту.

Строк покарання ОСОБА_1 обчислювати з 19 серпня 2010 року (а.с. 46-50).

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 суму матеріальної шкоди у розмірі 1 000 (одної тисячі) грн. 00 коп. (а.с. 32-33).

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 залишити без розгляду, заливши за нею право звернутися у порядку цивільного судочинства.

Речові докази у справі відсутні.

Судові витрати у справі не понесені.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань - залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 (пятнадцяти) діб з моменту його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя