Рішення

від 20.01.2011 по справі 16/305-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/305-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

      20.01.11р.

Справа № 16/305-10

За позовом  Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ 

до Департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради,                                м. Дніпропетровськ 

       про стягнення 2 614 529 грн. 21 коп.  

                                                                                                              СУДДЯ  ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Кучерук А.В. - начальник юридичного сектора, дов. від 01.01.2011р. №29;

         від відповідача: Роговська А.О. - юрист, дов. від 12.01.2011р. 

СУТЬ СПОРУ:

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судових засіданнях було оголошено перерви на 18.01.2011р. та на 20.01.2011р.

Позивач з урахуванням заяви (вх. №1625/11 від 13.01.2011р.) про збільшення позовних вимог просить стягнути з відповідача 2 614 529 грн. 21 коп. - збитків за пільгове перевезення пасажирів пільгових категорій з липня по грудень 2010 року.

Відповідач у відзиві (вх. №24072 від 15.12.2010р.) просить відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі, оскільки: - відповідачем запропоновано позивачу укласти Договір про відшкодування збитків за пільгове перевезення окремих категорій громадян залізничним транспортом у приміському сполученні; - керуючись пунктом 5 статті 51, статті 102 Бюджетного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256 розпорядник бюджетних коштів має змогу брати на себе зобов'язання та компенсувати видатки виключно в межах бюджетних призначень; - відповідач не несе відповідальності за не виплату чи несвоєчасну виплату компенсаційних виплат за перевезення окремих категорій громадян мешканців міста залізничним транспортом у приміському сполученні у разі відсутності договору на поточний бюджетний період та не надходження відповідних бюджетний асигнувань на даний вид перевезення з державного бюджету на реєстраційний рахунок управління транспорту і зв'язку міської ради.

Також відповідач у клопотанні (вх. №1765/11 від 13.01.2011р.) просить припинити провадження у справі на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що: - в даному випадку відповідач є розпорядником бюджетних коштів для здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету;                   - зобов'язання здійснити відшкодування понесених збитків за рахунок бюджету є за своєю природою бюджетним зобов'язанням, яке згідно пункту 7 статті 2 Бюджетного кодексу України визначено як будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому; - відповідач в даному випадку діє, застосовуючи свої владні управлінські функції в межах бюджетної програми та бюджетних асигнувань; - у даному випадку виник публічно-правовий спір з приводу реалізації обов'язку суб'єкта владних повноважень щодо компенсації збитків за пільгові перевезення., який належить до адміністративної юрисдикції і повинен розглядатися в адміністративному суді.

Суд не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання, оскільки:

- відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України      господарським судам підвідомчі: 1)  справи  у  спорах,  що  виникають  при  укладанні, зміні, розірванні  і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів  та  технічних умов; спорів про  встановлення цін на продукцію (товари),  а також тарифів на послуги  (виконання  робіт),  якщо  ці  ціни  і  тарифи відповідно  до  законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що  виникають  із   публічно-правових   відносин   та віднесені   до   компетенції   Конституційного   Суду  України  та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3)   справи  за  заявами  органів  Антимонопольного  комітету України,  Рахункової  палати  з  питань,  віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4)  справи,  що  виникають  з корпоративних відносин у спорах між господарським  товариством  та  його  учасником  (засновником, акціонером),  у  тому  числі  учасником,  який вибув,  а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані  із створенням,  діяльністю,  управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6)  справи  у  спорах,  що виникають із земельних відносин, в яких  беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;

- статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних   судів   поширюється   на правовідносини,  що  виникають  у  зв'язку з здійсненням суб'єктом владних  повноважень  владних  управлінських  функцій,  а  також у зв'язку  з  публічним  формуванням  суб'єкта  владних  повноважень шляхом виборів або референдуму, а також юрисдикція   адміністративних   судів   поширюється   на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори  фізичних  чи  юридичних  осіб  із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу,  її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори  між  суб'єктами  владних  повноважень   з   приводу реалізації  їхньої  компетенції  у сфері управління,  у тому числі делегованих повноважень; 4) спори,  що  виникають  з  приводу  укладання, виконання, припинення,  скасування  чи  визнання  нечинними  адміністративних договорів; 5) спори  за  зверненням  суб'єкта  владних   повноважень   у випадках, встановлених  Конституцією  та  законами України; 6) спори щодо правовідносин,  пов'язаних з виборчим  процесом чи процесом референдуму;

- як вбачається адміністративний договір щодо відшкодування компенсаційних виплат за наданий пільговий проїзд окремим категорія громадян між сторонами на спірний період укладено не було і позивачем заявлено позов про відшкодування понесених збитків;

- згідно із частиною 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства вимоги про відшкодування шкоди,  заподіяної  протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим   порушенням   прав,   свобод   та    інтересів    суб'єктів публічно-правових відносин,  розглядаються адміністративним судом, якщо  вони  заявлені  в  одному  провадженні  з  вимогою  вирішити публічно-правовий  спір;  інакше  вимоги  про  відшкодування шкоди вирішуються  судами  в  порядку  цивільного   або   господарського судочинства;

- отже, оскільки позивачем заявлено позов щодо відшкодування збитків без вимоги вирішити публічно-правовий спір, то цей спір повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.

Позивач у нормативних обґрунтуваннях (вх. № 2589/11 від 18.01.2011р.) віднесення розгляду справи до господарської юрисдикції просить розглянути справу згідно вимог господарського процесуального кодексу України та зазначає, що: - аналіз судової практики у вирішенні спорів про стягнення з головних розпорядників коштів місцевих бюджетів збитків за перевезення окремих категорій населення залізничним транспортом з застосуванням пільгових тарифів виявив, що зазначені категорії справ розглядаються господарськими судами згідно норм господарського судочинства; - більш того, при вирішенні зазначених спорів суди виходять з того, що не призначення коштів субвенції всупереч вимогам чинного законодавства не звільняє головного розпорядника коштів місцевого бюджету від обов'язку відшкодувати підприємствам залізничного транспорту витрати на перевезення пільгових категорій громадян.

Відповідач у клопотанні (вх. № 2933/11 від 18.01.2011р.) просить залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління державного казначейства України в Дніпропетровській області.

Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що: - відповідно до пункту 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з Державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256 фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі; - пунктом 4 Порядку передбачено, що перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян; - рішення суду у даній справі може вплинути на обов'язки територіальних органів Державної казначейської служби України, а саме – Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області.

Суд не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання відповідача, оскільки:      - відповідно до частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення може вплинути на їх права та обов'язки щодо однієї з сторін; їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду; - у Головного управління державного казначейства України в Дніпропетровській області у разі задоволення позову може виникнути обов'язок перерахування коштів, розпорядником яких є відповідач, який в свою чергу має рахунок у Головному управлінні державного казначейства України в Дніпропетровській області; - тому рішення господарського суду не може вплинути на права та обов'язки Головного управління державного казначейства України в Дніпропетровській області щодо відповідача у розумінні частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України.

Також відповідач у клопотанні (вх. № 2936/11 від 18.01.2011р.) про витребування доказів просить: - витребувати у Державного підприємства „Придніпровська залізниця” документи, де зазначено, яким саме пільговим категоріям були надані послуги з перевезення з застосуванням пільги; - провести перевірку Головним контрольно-ревізійним управлінням в Дніпропетровській області щодо достовірності відомостей щодо застосування пільг при продажу білетів на проїзд залізничним транспортом.

Клопотання обґрунтоване тим, що згідно доказів наданих позивачем (облікові форми) неможливо зрозуміти, яким саме пільговим категоріям були надані послуги з перевезення з застосуванням пільги.       

Суд не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання, оскільки:

- відповідно до частини 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ;

- по-перше, надані позивачем суду та спрямовані відповідачу облікові форми про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевих бюджетів, містять відомості щодо категорій пільговиків;

- по-друге, господарським судом документи щодо пільгових категорій громадян від відповідача не витребовувалися;

- по-третє, чинним Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обов'язку щодо збору документів, необхідних одній із сторін; тому у разі необхідності відповідач не позбавлений права звернення до позивача щодо витребування необхідних йому документів;

- також відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- тому у господарського суду відсутні повноваження щодо проведення Головним контрольно-ревізійним управлінням в Дніпропетровській області зазначеної у клопотанні перевірки, як і зобов'язання цього органу проведення зазначеної перевірки.

Відповідач у відзиві (вх. № 3542/11 від 20.01.2011р.) на позовну заяву просить відмовити  в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що: - для відшкодування витрат на пільгові перевезення пасажирів завдяки коштам бюджету Департамент повинен звернутись до територіальних органів Державного казначейства України, в яких для цих цілей повинні бути зареєстровані фінансові або юридичні зобов'язання, наприклад, договір про відшкодування збитків за перевезення окремих категорій громадян залізничним транспортом у приміському сполученні; - зазначена угода на 2010р. між сторонами не укладалася; - Порядок розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затверджений Постановою КМУ від 16.09.2009р. №1359 не регулює механізм відшкодування збитків від перевезень; - чинним законодавством України не врегульований порядок проведення погашення заборгованості розпорядника бюджетних коштів у випадках, коли поточні бюджетні асигнування не покривають всі зобов'язання по відшкодуванню збитків від пільгових перевезень; - для включення відповідних видатків до проектів Державного бюджету України необхідно отримати бюджетний запит з пропозицією та відповідним обґрунтуванням щодо виділення бюджет них коштів від головного розпорядника; - без дотримання зазначеної процедури включення заборгованості до проекту Державного бюджету неможливо; - позовна вимога позивача залежить від виконання обов'язку включити відповідну заборгованість до проекту Закону України про Державний бюджет на відповідний рік; - відповідач не є  юридичною особою, що отримує прибуток від своєї діяльності та самостійно ним розпоряджається, тоді як є суб'єктом, що фінансується за рахунок відповідного бюджету і не може провести розрахунок по своїх зобов'язаних на суму більшу ніж профінансовано у відповідному році (в межах видатків на конкретні цілі); - відповідач зробив всі можливе з метою збільшення бюджетних асигнувань для покриття відповідних видатків перевізників.

Також відповідач у запереченнях (вх. №3544/11 від 20.01.2011р.) щодо наданого нормативного обґрунтування віднесення справи до господарської юрисдикції зазначає про те, що: - у даних відносинах відповідач діє як суб'єкт владних повноважень в межах бюджетної програми та бюджетних асигнувань, його права та обов'язки випливають із владних управлінських функцій як розпорядника бюджетних коштів, тому правовідносини, з яких виник спір, не носять господарський характер; - тому спір не може бути розглянутий в господарському процесі; - в процесі розгляду справи встановлено, що договір про відшкодування збитків за перевезення окремих категорій громадян залізничним транспортом у приміському сполученні на 2010р. не укладався; - договір тільки конкретизує механізм та процедуру отримання коштів, права та обов'язки сторін, але ні в якому разі не змінює їх суті та суті самого зобов'язання; - в даному процесі не оскаржується порушення прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин (в позові мова йдеться про господарські відносини), а також не йдеться мова про заподіяння шкоди протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень (позов заявлено про відшкодування збитків від перевезень пільгових категорій громадян); - тому дана норма не може бути застосована для обґрунтування підвідомчості цього спору господарському суду.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.    

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -     

         ВСТАНОВИВ:

- відповідно до статті 174 Господарського кодексу України зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону та іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність;

- частиною 5 статті 9 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи, а збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг;

- залізниця здійснює перевезення окремих категорій громадян за пільговими тарифами відповідно до чинних законів України, які передбачають такі пільги для конкретних категорій громадян, а не за окремими угодами, а збитки залізничного транспорту від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевого бюджетів;

- Інструкцією з ведення обліку пільгових пасажирів на Придніпровській залізниці, затвердженої наказом начальника залізниці від 29.05.2000р. №Л/121, встановлений порядок обліку пільгових пасажирів із складанням звітів по станціях;

- Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009р. №1359 затверджено Порядок розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян (надалі –Порядок), який визначає   механізм   розрахунку   обсягів компенсаційних  виплат  залізницям за пільгові перевезення окремих категорій  громадян,  яким   таке   право   надано   законом,   що здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також  субвенції  з  державного  бюджету  місцевим   бюджетам   на зазначені цілі.

- до  пільгових  перевезень  залізничним транспортом (далі - пільгові  перевезення)   належать   безоплатні   перевезення   або перевезення  окремих  категорій громадян із знижкою,  встановленою законодавством (пункт 2 Порядку);

- облік   пільгових   перевезень    та    визначення    суми недоотриманих  коштів від таких перевезень проводиться залізницями на  підставі   інформації   автоматизованої   системи   керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові  проїзні документи (квитки) (пункт 3 Порядку);

- сума  недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під  час  оформлення  кожного  безоплатного  та  пільгового проїзного  документа  (квитка)  як  різниця  між  повною  вартістю проїзду,  встановленою згідно з діючими тарифами для  відповідного виду сполучення,  маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду,  що  сплачує  пасажир  відповідно  до  наданих пільг (пункт 4 Порядку);

- інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові  проїзні  документи  (квитки)  включається  до   місячної станційної звітності (пункт 5 Порядку);

- на  підставі  місячної  станційної   звітності   залізниці складають  облікову  форму  про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих  категорій  громадян,  витрати  на перевезення   яких   відшкодовуються  з  державного  або  місцевих бюджетів, згідно з додатком (пункт 9 Порядку);

- пунктом 10 цього Порядку встановлено, що залізниці подають відповідним головним розпорядникам коштів суму коштів, що підлягають компенсації;

- відповідно до вказаних звітів, актів звіряння та облікових форм компенсація за пільговий проїзд пасажирів з липня по грудень 2010 року склала 2 614 529 грн. 21 коп., а саме: за липень 2010р. –473 781 грн. 33 коп., за серпень 2010р. - 445 224 грн. 81 коп., за вересень 2010р. - 473 785 грн. 59 коп., за жовтень 2010р. - 414 519 грн. 53 коп., за листопад 2010р. – 449 560 грн. 10 коп., за грудень 2010р. –357 657 грн. 85 коп.;

- позивач направив відповідачу вказані звіти, облікові форми та акти звіряння розрахунків; останній їх не підписав та збитки не сплатив за відсутності бюджетних призначень на ці цілі, проти вказаних позивачем сум збитків заперечує, що і є причиною виникнення спору.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку щодо задоволення вимог позивача, виходячи з наступного:

- відповідно до підпункту "б" пункту 4 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України до видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст, республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на державні програми соціального захисту, в тому числі компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян;

- відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України і повинні забезпечувати своєчасність, рівномірність, гарантованість та повноту перерахування трансфертів;

- відповідно до частини 3 статті 38 Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік” за рахунок субвенції з державного бюджету  місцевим  бюджетам здійснюються компенсаційні  виплати  за  пільговий  проїзд  окремих   категорій громадян;

- відповідно до пункту 4.1 Положення про департамент транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 24.12.2008р. №75/41, департамент здійснює повноваження, у тому числі виконання функцій головного розпорядника бюджетних коштів у галузі транспорту, зв'язку та інформатизації;

- відповідно до пункту 5 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 04.03.02р.№ 256 (надалі - Порядок фінансування)  головні  розпорядники  коштів  місцевих бюджетів щомісяця готують  інформацію  про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків  за  надані  послуги  з  підприємствами  -  надавачами відповідних    послуг   і   надсилають   їх   фінансовим   органам райдержадміністрацій,     виконкомів     міських     рад     (міст республіканського   Автономної   Республіки   Крим   і   обласного значення), у тому числі  до  22  числа  місяця,  що настає за звітним, щодо  компенсаційних виплат  за  пільговий  проїзд окремих категорій громадян;

- пунктом 8 Порядку фінансування, у тому числі, встановлено, що у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів   місцевих   бюджетів   надсилають  щомісяця  до  18  числа фінансовим органам райдержадміністрацій,  виконкомів  міських  рад (міст  республіканського  Автономної  Республіки  Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у  поточному місяці  суми; зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум  та  подають  їх  до  20  числа Міністерству   фінансів  Автономної  Республіки  Крим,  фінансовим органам   обласних,   Київської   та   Севастопольської    міських держадміністрацій,  управлінням  Державної  казначейської служби в Автономній  Республіці  Крим,  областях, мм. Києві та Севастополі;

- відповідачем не надано доказів в підтвердження того, що він щомісячно звертався до відповідних органів з інформацією про фактично нараховані позивачем суми та надавав цим органам акти звіряння   розрахунків  за  надані  позивачем послуги  з  пільгового проїзду окремих категорій громадян, тому заперечення відповідача щодо відсутності бюджетного асигнування на відшкодування компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян не заслуговують на увагу;

- одночасно суд звертає увагу на те, що відсутність бюджетного асигнування не є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання, взятого на себе державою в особі органу виконавчої влади, в даному випадку відповідача

- оскільки Департамент транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради, який є розпорядником бюджетних коштів, не провів розрахунки за пільгові перевезення окремих категорій громадян, то відповідач зобов'язаний відшкодувати понесені Державним підприємством "Придніпровська залізниця" збитки за перевезення пільговиків у другому півріччі 2010 року, які згідно наданого розрахунку становлять 2 614 529 грн. 21 коп.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

          Згідно із статтею 49           Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради (49070,                                     м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 75, кім. 317; ідентифікаційний код 25927548;                        п/р 35416043000314 в ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49038, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108; ідентифікаційний код 26139824; п/р 26006007123 у Дніпропетровській філії АБ „Експрес-Банк”, МФО 805012)  2 614 529 грн. 21 коп. –збитків,  25 000 грн. 00 коп. –витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня  його підписання.      

СУДДЯ                                                                                 Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

          „24„ січня 2011р.