Рішення

від 27.01.2011 по справі 27/243-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/243-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.01.11р.

Справа № 27/243-10

За позовом Закритого акціонерного товариства «МТЕК» (м. Київ)

до Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (м. Дніпропетровськ)

про стягнення заборгованості

                                                                                                                     Суддя Татарчук В.О.

                                                                                                    Секретар Дякун А.І.

Представники:

від позивача - Субочева Т.Г., дов. від 19.11.10

від відповідача –Кадук Н.Л., дов. №44 від 01.01.11

Суть спору:

Закрите акціонерне товариство «МТЕК»звернулося з позовом до державного підприємства «Придніпровська залізниця»про стягнення заборгованості у розмірі 3760604,91грн., з яких: 2888716грн. - заборгованість по договору фінансового лізингу №Пр/В-061352НЮ від 25 жовтня 2006 року; 26443,28грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання; 119554,52грн. –збитки завдані збільшенням індексу інфляції; 18559,15грн. –три проценти річних.

В ході вирішення спору позивач збільшив вимоги, вказавши на необхідність стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 4994693,71грн. з них: заборгованість зі сплати лізингових платежів в сумі 3778057,16грн.; заборгованість по сплаті ПДВ з сум, що перевищують подвійну облікову ставку НБУ –914947,31грн.; заборгованість по пені за несвоєчасну сплату лізингових платежів в сумі 57799,61грн.; інфляційні збитки –191173,22грн., штраф у розмірі 3% річних –52716,42грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

-          відповідачем неналежним чином виконуються умови договору фінансового лізингу №Пр/В-061352НЮ від 25 жовтня 2006 року з додатковими угодами;

-          загальна заборгованість ДП «Придніпровська залізниця»за період липня –грудня 2010 року станом на 11.01.2011р. складає 4994693,71грн.  

Відповідач заперечує проти позову з посиланням на те, що:

-          є неправомірною вимога позивача щодо стягнення із залізниці лізингового платежу скоригованого на курсову різницю згідно з п.3.2 договору;

-          між сторонами не було досягнуто згоди щодо збільшення ціни договору;

-          є безпідставним нарахування 3% річних та інфляційних збитків.

Також, відповідач звернувся з клопотаннями про:

-          зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч. 2 ст.79 ГПК України у зв'язку з реорганізацією позивача;

-          зменшення штрафних санкцій.

В судовому засіданні 20.01.2011р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

встановив:

25.10.2006р. між закритим акціонерним товариством «МТЕК»(Лізингодавець) та державним підприємством «Придніпровська залізниця» (Лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № Пр/В-061352НЮ.

Крім того, сторонами підписані додаткові угоди №1Пр/В-061352НЮ-Д1 від 09.11.2006р., №2Пр/В-061352НЮ-Д2 від 31.01.2007р., №3 від 27.06.2007р., №4 від 06.11.2008р., а також додатки до договору з визначенням технічних вимог до майна, що передається в лізинг, графіків передачі майна в лізинг, графіків лізингових платежів.

Відповідно до п.1.1 договору, лізингодавець зобов'язується на умовах, зазначених в цьому договорі набути у власність 500 чотирьохвісних напіввагонів нового покоління моделі 12-7023-01 ТУ У 35.2-05763814-065:2005 у продавця (виробника) –ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»- відповідно до встановлених лізингоодержувачем технічних вимог, визначених додатком №1 до цього договору та передати його у користування лізингоодержувачу на умовах, передбачених цим договором.

Лізингодавець передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця майно в платне користування на умовах фінансового лізингу (п.1.2 договору).

Згідно з п.1.3 договору вартість одиниці майна, що передається в лізинг становить 254400грн. з ПДВ за один вантажний вагон, що в еквіваленті до долару США становить 50376 доларів США 24 центи за офіційним курсом Національного банку України до гривні на дату укладання цього договору, що дорівнює 505 гривень за 100 доларів США.

Строк лізингу становить сім років з моменту передачі в лізинг першої партії майна, яким є дата підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі майна в лізинг за зразком, наведеним у додатку №4 до цього договору (п.2.1 договору).

Відповідно до пункту 3.2 договору (в редакції додаткової угоди №4 від 06.11.2008р.) лізингові платежі за цим договором сплачуються лізингоодержувачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця у розмірі, визначеному у загальному графіку лізингових платежів (додаток №9 до цього договору) та скоригованому, у разі зміни офіційного курсу НБУ долару США до гривні на дату сплати відповідного лізингового платежу порівняно з курсом на дату підписання цього договору. Розмір лізингового платежу в частині відсотків та комісій лізингодавця, інших витрат, безпосередньо пов'язаних з виконанням цього договору, визначається за наступною формулою:

Влд = Влдг/Куд*Кслп + (Сввм/Куд*Кслп –Сввм), де

Влд –відсотки та комісії лізингодавця, інші витрати, безпосередньо пов'язані з виконанням цього договору (сума до сплати лізингоодержувачем у поточному місяці), грн.;

Куд –офіційний курс Національного банку України долару США до гривні на визначену дату при укладанні договору;

Кслп –офіційний курс Національного банку України долару США до гривні на момент сплати чергового лізингового платежу;  

Сввм –сума відшкодування вартості майна у гривнях;

Влдг –відсотки та комісії лізингодавця, інші витрати безпосередньо пов'язані з виконанням цього договору (сума до сплати лізингоодержувачем у поточному місяці, зазначена у загальному графіку лізингових платежів), грн.

В разі, якщо на момент нарахування лізингового платежу розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно у складі такого лізингового платежу буде становити суму, що перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування такої винагороди (комісії) за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим договором, розраховану від загальної вартості майна, то сума такого перевищення є об'єктом оподаткування ПДВ. При цьому лізингодавець надає лізингоодержувачу відповідні податкові накладні.

Лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі з урахуванням вищенаведеної формули на підставі рахунків, що виставляються лізингодавцем. Всі лізингові платежі сплачуються не пізніше 23 числа місяця сплати відповідного платежу. В разі, якщо строк сплати припав на вихідний день, днем закінчення строку вважається найближчий, наступний за ним, робочий день.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

             Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

-          суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання  відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

-          кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч.2 ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг»за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Як зазначалось вище, між ЗАТ «МТЕК»та ДП «Придніпровська залізниця»був укладений договір фінансового лізингу № Пр/В-061352НЮ від 25.10.2006р.

Позивач виконав свої зобов'язання згідно з пунктом 1.1 договору, що підтверджується копіями актів приймання-передачі майна в лізинг від 31.12.2006р., 28.02.2007р., 30.03.2007р., 28.04.2007р., 16.08.2007р. і 20.08.2007р.

          В той же час матеріали справи свідчать про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної сплати лізингових платежів.

Так, позивачем наданий обґрунтований розрахунок заборгованості ДП «Придніпровська залізниця»відповідно до п.3.2 договору фінансового лізингу № Пр/В-061352НЮ від 25.10.2006р. за період липня –грудня 2010 року станом на 11.01.2011р. в сумі 3778057,16грн.

Також, відповідачем не виконані зобов'язання згідно з п.3.2 договору щодо сплати ПДВ з сум, що перевищують подвійну ставку НБУ внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 914947,31грн.             

В ході вирішення спору відповідачем не виконані вимоги ч.1 ст.33 ГПК України та не доведений факт відсутності заборгованості у вказаних сумах.

Частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 10.3 договору фінансового лізингу № Пр/В-061352НЮ від 25.10.2006р. у разі прострочення оплати лізингового платежу, лізингоодержувач сплачує пеню у розмірі 0,01% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені, за кожен день прострочення.

У зв'язку з несвоєчасною оплатою лізингових платежів позивачем обґрунтовано була нарахована пеня у сумі 57799,61грн. за період з 24.07.2010р. по 11.01.2011р.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір проценту не зазначений договором або законом.

Розмір заборгованості з урахуванням індексу інфляції за період з 24.07.2010р. по 11.01.2011р. становить 191173,22грн., 3% річних за вказаний період –52716,42грн.

Викладені обставини свідчать про правомірність вимог позивача щодо стягнення з ДП «Придніпровська залізниця»заборгованості зі сплати лізингових платежів в сумі 3778057,16грн., заборгованості по сплаті ПДВ з сум, що перевищують подвійну облікову ставку НБУ –914947,31грн., пені - 57799,61грн., інфляційних збитків –191173,22грн. і 3% річних –52716,42грн.

З приводу заперечень відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Як зазначалось вище, п.3.2 договору фінансового лізингу № Пр/В-061352НЮ від 25.10.2006р. встановлено, що лізингові платежі за цим договором сплачуються лізингоодержувачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця у розмірі, визначеному у загальному графіку лізингових платежів (додаток №9 до цього договору) та скоригованому, у разі зміни офіційного курсу НБУ долару США до гривні на дату сплати відповідного лізингового платежу порівняно з курсом на дату підписання цього договору.  

Також, наведеним пунктом передбачено формулу розрахунку лізингового платежу і курсова різниця повинна враховуватись при визначенні такого платежу.

Слід зазначити, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.09р. по справі №18/122-09 відмовлено в позові ДП «Придніпровська залізниця»до ЗАТ «МТЕК»про визнання недійсним п.3.2 договору фінансового лізингу № Пр/В-061352НЮ від 25.10.2006р.

Згідно ст.524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч.2 ст.533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Враховуючи викладене, чинним законодавством передбачена можливість визначення в договорі еквіваленту грошового зобов'язання в іноземній валюті.

Суд вважає безпідставними посилання ДП «Придніпровська залізниця»на постанову Кабінету Міністрів України від 18.12.1998р. «Про удосконалення порядку формування цін».

Відповідно до ч.1 ст.92 Конституції України статус національної валюти та статус іноземних валют на території України встановлюється виключно законами України.

Чинні законодавчі акти не містять заборони встановлення грошових зобов'язань в іноземній валюті. Фактична наявність такої заборони в постанові Кабінету Міністрів України від 18.12.1998р. «Про удосконалення порядку формування цін»суперечить законодавству України.

Згідно з ч.2 ст.4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що сторонами при укладенні договору фінансового лізингу та додаткових угод до нього, належним чином погоджені умови щодо визначення ціни і вартості переданого в лізинг майна, загальної суми договору та порядок визначення лізингових платежів.

Також, є правомірним нарахування позивачем на підставі ч.2 ст.625 ЦК України заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

З огляду на викладені положення п.3.2 договору фінансового лізингу курсова різниця є складовою частиною лізингового платежу і не є інфляційними втратами в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України.   

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч. 2 ст. 79 ГПК України у зв'язку з реорганізацією позивача. Зупинення провадження у справі з вказаної підстави є правом суду і в даному випадку реорганізація ЗАТ «МТЕК»не має значення для вирішення спору.

Також, суд не знаходить достатньо підстав для задоволення клопотання ДП «Придніпровська залізниця»щодо зменшення розміру штрафних санкцій.  

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з державного підприємства «Придніпровська залізниця»(49602, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) на користь закритого акціонерного товариства «МТЕК»(01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 30603593) 3778057,16грн. - заборгованості зі сплати лізингових платежів, 914947,31грн. - заборгованості по сплаті ПДВ з сум, що перевищують подвійну облікову ставку НБУ, 57799,61грн. –пені, 191173,22грн. –заборгованості з урахування індексу інфляції, 52716,42грн. - 3% річних, 25500грн. –витрат по сплаті державного мита та 236грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                 В.О.Татарчук

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності до ст.84 ГПК України –25.01.2011р.