Постанова

від 01.03.2011 по справі 27/243-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

27/243-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2011 року                                    Справа №  27/243-10

          Дніпропетровський          апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  головуючого судді: Крутовських В.І.–доповідач,

             суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.

при секретарі судового засідання Деббіш Г.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Субочева Т.Г. представник, довіреність № б/н  від 19.11.10р.;

від відповідача:  Кадук Н.Л. представник, довіреність № 44  від 01.01.11р.;

          від відповідача:  Король Л.А. представник, довіреність № 237  від 01.01.11р.;

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства “Придніпровська залізниця” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2011р. у справі  № 27/243-10

за позовом закритого акціонерного товариства «МТЕК», м. Київ

до державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

         Рішенням господарського суду Дніпропетровської області  від 20.01.2011р. у справі  № 27/243-10 (суддя –Татарчук В.О.)  позов закритого акціонерного товариства «МТЕК»(м. Київ) до державного підприємства “Придніпровська залізниця” (м. Дніпропетровськ) задоволено повністю та присуджено до стягнення з державного підприємства «Придніпровська залізниця»на користь закритого акціонерного товариства «МТЕК»3778057 грн. 16 коп. - заборгованості зі сплати лізингових платежів, 914947 грн. 31 коп. - заборгованості по сплаті ПДВ з сум, що перевищують подвійну облікову ставку НБУ, 57799 грн. 61 коп. –пені, 191173 грн. 22 коп. заборгованості з урахування індексу інфляції, 52716 грн. 42 коп. - 3% річних, 25500 грн. –витрат по сплаті державного мита та 236 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2011р. у справі  № 27/243-10, державне підприємство “Придніпровська залізниця” звернулось з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати дане рішення повністю та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та на порушення норм матеріального і процесуального права.

          Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.02.2011р. у справі № 27/243-10 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

24.02.2011р. позивач надав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2011р. у справі  № 27/243-10 без змін, а апеляційну скаргу державного підприємства “Придніпровська залізниця” –без задоволення.

          Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга –без задоволення, приймаючи до уваги наступне.

          Як вбачається із матеріалів справи, 25.10.2006р. між закритим акціонерним товариством «МТЕК»(Лізингодавець) та державним підприємством «Придніпровська залізниця»(Лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № Пр/В-061352НЮ.

          Крім того, сторонами підписані додаткові угоди № 1 Пр/В-061352НЮ-Д1 від 09.11.2006р., № 2 Пр/В-061352НЮ-Д2 від 31.01.2007р., № 3 від 27.06.2007р., № 4 від 06.11.2008р., а також додатки до договору з визначенням технічних вимог до майна, що передається в лізинг, графіків передачі майна в лізинг, графіків лізингових платежів.

          Відповідно до п. 1.1 договору, лізингодавець зобов'язується на умовах, зазначених в цьому договорі набути у власність 500 чотирьохвісних напіввагонів нового покоління моделі 12-7023-01 ТУ У 35.2-05763814-065:2005 у продавця (виробника) – ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»- відповідно до встановлених лізингоодержувачем технічних вимог, визначених додатком №1 до цього договору та передати його у користування лізингоодержувачу на умовах, передбачених цим договором.

          Згідно з п. 1.2 договору лізингодавець передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця майно в платне користування на умовах фінансового лізингу.

          У відповідності з п. 1.3 договору вартість одиниці майна, що передається в лізинг становить 254400грн. з ПДВ за один вантажний вагон, що в еквіваленті до долару США становить 50376 доларів США 24 центи за офіційним курсом Національного банку України до гривні на дату укладання цього договору, що дорівнює 505 гривень за 100 доларів США.

          Строк лізингу становить сім років з моменту передачі в лізинг першої партії майна, яким є дата підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі майна в лізинг за зразком, наведеним у додатку № 4 до цього договору (п. 2.1 договору).

          Відповідно до пункту 3.2 договору (в редакції додаткової угоди №4 від 06.11.2008р.) лізингові платежі за цим договором сплачуються лізингоодержувачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця у розмірі, визначеному у загальному графіку лізингових платежів (додаток №9 до цього договору) та скоригованому, у разі зміни офіційного курсу НБУ долару США до гривні на дату сплати відповідного лізингового платежу порівняно з курсом на дату підписання цього договору. Розмір лізингового платежу в частині відсотків та комісій лізингодавця, інших витрат, безпосередньо пов'язаних з виконанням цього договору, визначається за наступною формулою:

          Влд = Влдг/Куд*Кслп + (Сввм/Куд*Кслп –Сввм), де

Влд –відсотки та комісії лізингодавця, інші витрати, безпосередньо пов'язані з виконанням цього договору (сума до сплати лізингоодержувачем у поточному місяці), грн.;

Куд –офіційний курс Національного банку України долару США до гривні на визначену дату при укладанні договору;

Кслп –офіційний курс Національного банку України долару США до гривні на момент сплати чергового лізингового платежу;  

Сввм –сума відшкодування вартості майна у гривнях;

Влдг –відсотки та комісії лізингодавця, інші витрати безпосередньо пов'язані з виконанням цього договору (сума до сплати лізингоодержувачем у поточному місяці, зазначена у загальному графіку лізингових платежів), грн.

В разі, якщо на момент нарахування лізингового платежу розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно у складі такого лізингового платежу буде становити суму, що перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування такої винагороди (комісії) за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим договором, розраховану від загальної вартості майна, то сума такого перевищення є об'єктом оподаткування ПДВ. При цьому лізингодавець надає лізингоодержувачу відповідні податкові накладні.

Лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі з урахуванням вищенаведеної формули на підставі рахунків, що виставляються лізингодавцем. Всі лізингові платежі сплачуються не пізніше 23 числа місяця сплати відповідного платежу. В разі, якщо строк сплати припав на вихідний день, днем закінчення строку вважається найближчий, наступний за ним, робочий день.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та                ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів та  умов договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити на  користь другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно, виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

          Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правовові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків.

          Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання згідно з пунктом 1.1 договору, що підтверджується копіями актів приймання-передачі майна в лізинг від 31.12.2006р., 28.02.2007р., 30.03.2007р., 28.04.2007р., 16.08.2007р. і 20.08.2007р. (т.1, а.с. 50-67).

          Відповідач, у свою чергу, не виконав свого зобов`язання щодо повної та своєчасної сплати лізингових платежів.

          Так, відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість           відповідача перед позивачем згідно з п. 3.2 договору фінансового лізингу                 № Пр/В-061352НЮ від 25.10.2006р. за період липень – грудень 2010 року станом на 11.01.2011р. становить 3778057 грн. 16 коп.

          Також, відповідачем не виконані зобов'язання згідно з п. 3.2 договору щодо сплати ПДВ з сум, що перевищують подвійну ставку НБУ, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 914947 грн. 31коп., яка не була сплачена відповідачем.    

У зв`язку з чим, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до державного підприємства «Придніпровська залізниця»та з урахуванням заяви про уточнення розміру позовних вимог просить  суд у примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь заборгованість в загальній сумі 4994693 грн. 71 коп. з них: заборгованість зі сплати лізингових платежів в сумі 3778057 грн. 16 коп.; заборгованість по сплаті ПДВ з сум, що перевищують подвійну облікову ставку НБУ –914947 грн. 31 коп.; заборгованість по пені за несвоєчасну сплату лізингових платежів в сумі 57799 грн. 61 коп.; інфляційні збитки –191173 грн. 22 коп., штраф у розмірі 3% річних –52716 грн. 42 коп.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за укладеним між позивачем та відповідачем               25 жовтня 2006 року договором фінансового лізингу № Пр/В-061352НЮ.

Згідно з ч.2 ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Господарським судом першої інстанції обґрунтовано встановлено факт виконання позивачем своїх  зобов'язань  згідно з пунктом 1.1 договору, що підтверджується копіями узгоджених відповідачем актів здачі-приймання.

Борг ДП "Придніпровська залізниця" відповідно до п. 3.2 договору фінансового лізингу № Пр/В-061352НЮ від 25.10.2006р. за період липень –грудень 2010 року станом на 11.01.2011р. складає 3778057 грн. 16 грн.

Відсутність заборгованості у вказаних сумах в ході вирішення спору відповідачем доведено не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.            Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стягненню підлягає також заборгованість у розмірі 914947 грн. 31коп., яка утворилась у результаті не виконання відповідачем зобов'язання згідно з п. 3.2 договору щодо сплати ПДВ з сум, що перевищують подвійну ставку НБУ.

Крім того, частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 10.3 договору фінансового лізингу № Пр/В-061352НЮ від 25.10.2006р. у разі прострочення оплати лізингового платежу, лізингоодержувач сплачує пеню у розмірі 0,01% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені, за кожен день прострочення.

У зв'язку з несвоєчасною оплатою лізингових платежів позивачем обґрунтовано була нарахована пеня у сумі 57799 грн. 61 коп. за період з 24.07.2010р. по 11.01.2011р.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір проценту не зазначений договором або законом.

Розмір заборгованості з урахуванням індексу інфляції за період з 24.07.2010р. по 11.01.2011р. становить 191173 грн. 22 коп., 3% річних за вказаний період – 52716 грн. 42 коп.

Крім того, господарський суд правомірно відмовив в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч. 2 ст. 79 ГПК України у зв'язку з реорганізацією позивача. Зупинення провадження у справі з вказаної підстави є правом суду і в даному випадку реорганізація ЗАТ «МТЕК»не має значення для вирішення спору.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не можуть бути прийняті до уваги суду з наступних підстав.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Пунктом 3.2 договору фінансового лізингу № Пр/В-061352НЮ від 25.10.2006р. встановлено, що лізингові платежі за цим договором сплачуються лізингоодержувачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця у розмірі, визначеному у загальному графіку лізингових платежів (додаток №9 до цього договору) та скоригованому, у разі зміни офіційного курсу НБУ долару США до гривні на дату сплати відповідного лізингового платежу порівняно з курсом на дату підписання цього договору.  

Також, наведеним пунктом передбачено формулу розрахунку лізингового платежу, і курсова різниця повинна враховуватись при визначенні такого платежу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.09р. по справі №18/122-09, яке залишено без змін Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2009р. та Постановою Вищого господарського суду України від 29.10.2009р., відмовлено в позові ДП «Придніпровська залізниця»до ЗАТ «МТЕК»про визнання недійсним п. 3.2 договору фінансового лізингу № Пр/В-061352НЮ від 25.10.2006р.

Відповідно до ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг” сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Відтак, положеннями п. 3.2. договору сторони визначили порядок обчислення лізингового платежу, витрат, які включаються до нього.

Згідно ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Враховуючи викладене, чинним законодавством передбачена можливість визначення в договорі еквіваленту грошового зобов'язання в іноземній валюті.

Таким чином, безпідставними є посилання ДП «Придніпровська залізниця»на постанову Кабінету Міністрів України від 18.12.1998р. «Про удосконалення порядку формування цін».

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Конституції України статус національної валюти та статус іноземних валют на території України встановлюється виключно законами України.

Чинні законодавчі акти не містять заборони встановлення грошових зобов'язань в іноземній валюті. Фактична наявність такої заборони в постанові Кабінету Міністрів України від 18.12.1998р. «Про удосконалення порядку формування цін»суперечить законодавству України.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.          

Відтак, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що сторонами при укладенні договору фінансового лізингу та додаткових угод до нього, належним чином погоджені умови щодо визначення ціни і вартості переданого в лізинг майна, загальної суми договору та порядок визначення лізингових платежів.

З огляду на викладені положення п. 3.2 договору фінансового лізингу курсова різниця є складовою частиною лізингового платежу і не є інфляційними втратами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.   

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що господарським судом  дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому висновки господарського суду є законними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.   

          Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.          

                 Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -     

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської  області від 20.01.2011р. у справі  № 27/243-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу державного підприємства “Придніпровська залізниця” -  без задоволення.

Головуючий                                                                                 В.І. Крутовських

Суддя                                                                                          А.К. Дмитренко

Суддя                                                                                            А.Є. Прокопенко