Рішення

від 11.01.2011 по справі 13/108

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/108

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2011 р.   Справа № 13/108   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі  судді Шкіндера П. А.

при секретарі судового засідання Кучмі І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державного підприємства  "Явсон-Чернівці"  вул. Джамбула, м.Чернівці, Чернівецька область, 58000

до відповідача:  Відкритого акціонерного товариства  "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв" вул.Мазепи, 321, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область,78200

про майнові спори (стягнення заборгованості в сумі 523 439грн.45коп.)

за участю представників сторін:

Від позивача:  Палашовський І.П., (довіреність б/н від 28.12.10)

Від відповідача:  представники не з'явилися

ВСТАНОВИВ:  до господарського суду  Івано-Франківської області ДП "Явсон-Чернівці"  (вул. Джамбула, 19, м.Чернівці, Чернівецька область, 58000) подано позов  про стягнення заборгованості з відповідача.  

Ухвалою суду від 20.12.10р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, призначено до розгляду на 30.12.10р. Ухвалою суду від 30.12.2010 року  відкладено розгляд справи, в зв"язку з відсутністю представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

           Представник відповідача в судове засідання жодного разу не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи ухвалами  суду від 20.12.10р. та  30.12.2010р. з повідомленням про вручення поштового відправлення.

          Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз"яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

          При цьому, відзиву на позов та письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні від останнього суду не надходило.

          Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

          За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,  суд  вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача в обгрунтування своїх доводів, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

             Між ІФФ КБ "Приватбанк" та ДП "Явсон -Чернівці" ПП "Явсон" 17.10.2008 року було укладено договір № 10/08 про відступлення  права вимоги  до ВАТ "Коломийський завод  комплектних розподільчих  пристроїв", згідно кредитного договору  № LON -КС-08 від 23.04.2007 року на суму 201200,60грн. укладеного між ІФФ КБ "Приватбанк" та ВАТ      "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв". За цим договором  п.4  позивач набув права вимагати від відповідача  виконання зобов"язань,  в тому числі щодо  сплати  пені та штрафних санкцій.

Про укладення даного договору  і перехід права вимоги по грошових зобов"язаннях до  позивача, відповідача було повідомлено  у відповідності до п.7 договору  та ст.ст. 512-519 ЦК України, ст.195 ГК України, що підтверджується доданими доказами по справі(л.с. 12-13).

Повідомлення було вручено особисто керівнику підприємства, про що є відмітка на примірнику позивача.

Позивач  21.04.2010р. вих.№ 7 звернувся до відповідача з вимогою про оплату боргу, відповідачем не проведено  погашення заборгованості  перед  позивачем  у відповідності до  умов договору  та поданого повідомлення, відповіді на  час розгляду справи позивачем  не  отримано.

           Враховуючи факт наявності заборгованості, позивач провів нарахування  пені, 3% річних та індекс інфляції. Таким чином, сума заявлених до стягнення інфляційних  збитків складає 39005,91грн.,  пені  87386,93грн. та 3% річних - 11599,39грн.

           Таким чином, сума коштів, яка підлягає стягненню з  відповідача в користь  позивача  по договору № 10/08 КРП  становить 339192,83грн.

          19.09.2008року між ДП "Електротехізоляція " Міжнародної компании  "Віолі Комершел Інк" та ДП "Явсон-Чернівці  було укладено договір про відступлення  права вимоги до ВАТ  "Коломийський завод  комплектних розподільчих  пристроїв" згідно  договору поставки № 20040042 від 28.10.2004року на суму 112202,86грн. укладеного між ДП "Електротехізоляція " Міжнародної компании  "Віолі Комершел Інк" та ВАТ "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв". За цим договором (п.2) позивач набув право вимагати від боржника виконання зобов"язань, в тому числі  щодо  сплати неустойки, штрафних санкцій.

          Про укладення даного договору  і перехід грошових зобов"язань до  позивача, відповідача було повідомлено  у відповідності до п.6 договору  та ст.ст. 512-519 ЦК України, ст.195 ГК України.

Відповідачем не проведено погашення заборгованості перед позивачем у відповідності до  умов договору  та поданого повідомлення. Боржнику надіслана позивачем претензія  № 6 від 21.04.2010року , відповіді на даний час не  отримано.

Враховуючи факт наявності заборгованості, позивач провів нарахування  пені, 3% річних та індекс інфляції. Таким чином, сума заявлених до стягнення інфляційних збитків  складає 21752,29грн.,  пені 43845,19грн. та 3% річних- 6446,28грн.

              Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані документи, засліхавши представника позивача,  суд  приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України.

        Поняття зобов'язання та підстави його виникнення визначені статтею 509 Цивільного кодексу України. За приписами наведеної норми зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

       Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу, якою установлено, що підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини. При цьому, за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

           Згідно зі статтею 510 цього ж Кодексу, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.     

        Відповідно до ч.І п.1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги - цесія, являє собою договірну передачу вимог первісного кредитора (цедента) новому кредиторові (цесіонарію).

         Відступлення права вимоги відбувається на підставі укладання договору між цедентом і цесіонарієм. Правочин щодо зміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у тій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 вказаного Кодексу. Статтею 514 Цивільного кодексу України унормовано обсяг прав, що переходить до нового кредитора у зобов'язанні.

           Так, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. У правочині щодо зміни кредитора сторони мають право самостійно визначити обсяг прав, які переходять до нового кредитора.

        Судом встановлено, що відповідно до  договорів від 17.10.2008року та 19.09.2008року  уступки права вимоги (цесії)  позивач набув право вимоги виконання зобов'язання від відповідача  виконання зобов"язань,  в тому числі щодо  сплати  пені та штрафних санкцій.

              Відповідач  свої договірні зобов"язання не виконав.

          Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

          Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

             Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Так, в силу ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідач допустив порушення зобов'язань в частині виконання зобов"язань в строк, встановлений договором, допустивши заборгованість, яка не погашена.

Також,суд приходить до висновку  щодо наявності у відповідача обов'язку на вимогу позивача оплатити суму заборгованості з урахуваннями інфляції та процентів.

Так, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення факту прострочення грошового зобов'язання відповідачем, суд дійшов висновку щодо задоволення вимог про стягнення збитків від інфляції.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені штраф і пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до ч.4 ст.231 ЦК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

Законодавством передбачена відповідальність у вигляді пені у разі несвоєчасної оплати товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення (п.7.2 договору).

Розмір пені, розрахований  позивачем перевищує максимальний розмір пені, визначений ст.343 ГК України та ст.3 Закону України "Про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Отже, до стягнення з відповідача   згідно договору від 17/10/2008року  становить 16630,72грн.  пені., згідно договору  від 19.09.2008року -9274,40грн. ,   розрахунок пені проведений судом.

Позивач у заявленому позові об"єднав  вимоги щодо стягнення коштів по договору від17.10.2008року та 19.09.2008року.

Правила щодо об'єднання позовних вимог встановлено ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, згідно з ч. 1 якої в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.  Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову. Підстава позову це є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.Вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Об'єднання позовів дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

      Проаналізувавши позовні вимоги,  суд обґрунтовано дійшов висновку, що розгляд заявлених вимог не перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, та не утруднить вирішення спору.

           Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 32 названого Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

       Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В контексті викладеного,  позов підлягає   задоволенню частково .

            Судові витрати покласти на відповідача, у зв"язку із доведенням даного спору до судового розгляду.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.11,14,510,512,513,514,526,530,529,625,231 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 32,33,43, 75, ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України,  ст.ст. 216,218,217,343 Господарського кодексу  України,  ст.3 Закону України "Про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", суд     

                                           ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково .

Стягнути з  Відкритого акціонерного товариства  "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв" вул.Мазепи, 321, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область (р/р 26009252332001 у філії КБ "Приватбанк" м.івано-Франківськ,  МФО 336677 код 05755602 ) на користь Державного підприємства  "Явсон-Чернівці"  вул. Джамбула, м.Чернівці, Чернівецька область (р/р 260063013497 Чернівецька обласна філія АКБ "Укрсоцбанк" м.Чернівці, МФО 356011 код 30311656, свід.№ 33040339)- 418112,45грн. (чотириста вісімнадцять тисяч сто дванадцять грн.45коп.), 4181,12грн.,  (чотири тисячі сто вісімдесять одна грн.12 копійок)  державного мита  та 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

                 СУДДЯ                                    ШКІНДЕР П.А.