Рішення

від 21.12.2010 по справі 5/135

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.10                                                                                           Справа№ 5/135

За   позовом Приватне  підприємство  «Зелений Бір» смт. Східниця, Львівської області

До  відповідача   1  Виконавчий комітет  Східницької  селищної ради, смт. Східниця, Львівської області

До  відповідача 2   Комунальне  підприємство  Львівської обласної ради  Дрогобицького  міжміського  бюро технічної  інвентаризації  та експертної  оцінки, м. Дрогобич, Львівської області

Про     визнання  права  власності            

Суддя  Довга О.І.

Секретар Скремета О.О.

Представники :   

від позивача   Кандур Г.Я. -  довіреність від 04.10.2010 року  

від  відповідача  1  Журавчак Ю.Д. -  доручення № 301  від 20.12.2010 року

від відповідача  2 не з‘явився

 Представникам сторін  роз’яснено їх права  та обов’язки передбачені  ст. 22 ГПК України та право відводу  судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді  не подано ( не заявлено).

Сторони подали  письмове клопотання  про відмову від  технічного  запису судового  процесу.

  Суть спору :  

На розгляді господарського суду  Львівської області знаходиться справа за  позовом  Приватного підприємства  «Зелений Бір» смт. Східниця, Львівської області  до  Виконавчого комітету  Східницької  селищної ради  та Комунального  підприємства  Львівської обласної ради  Дрогобицького  міжміського  бюро технічної  інвентаризації  та експертної  оцінки, м. Дрогобич, Львівської області  про визнання  права власності на  побудований спальний  корпус  бази відпочинку «Зелений Бір»на 50 місць  за адресою:  смт. Східниця, вул. Шевченка,300, Львівської області.

Розгляд справи  відкладався з підстав,  викладених   в  попередніх ухвалах суду.

Представник  Позивача  в судовому засіданні підтримує  позовні вимоги  з врахуванням   заяви про уточнення  прохальної частини позову, відповідно до якої просить  ухвалити рішення, яким визнати  за Приватним підприємством  «Зелений Бір» право власності на  самочинно  збудовану  нежитлову будівлю спального  корпусу на 50 місць –5-ти  поверхова  цегляна  будівля з підвалом під літерою А-5 загальною площею 1316,0 квадратних  метра  по вул. Шевченка,300      у смт. Східниця  Львівської області  відповідно  до технічного паспорта  складеного КП ЛОР «ДМБТІ та ЕО» від 25.12.2009 року.

Відповідач  позовні вимоги визнає повністю  згідно заяви   за вх. № 25019  від 21.12.2010 року.

КП  ЛОР ДКМБТІ  та ЕО   просить  провести слухання  у справі № 5/135  без участі представника  підприємства.

Подача позову відбувається  шляхом звернення  до суду  з письмовою заявою,  в якій  зацікавлена особа ( позивач )   формулює свою вимогу  до  осіб, до яких звернена вимога.  Правова природа  позову  як процесуального  засобу  захисту  права  полягає у тому, щоб суд, прийнявши  позовну заяву, у  певному  процесуальному порядку  перевірив  законність та обґрунтованість  цієї  матеріально-правової  вимоги  однієї особи  до іншої, які стають  сторонами процесу  і між якими  відбувається спір.

Сторони зобов‘язані  добросовісно користуватись  належними їм  процесуальними  правами, виявляти  взаємну  повагу до прав  і охоронюваних  законом інтересів другої сторони, вживати заходів  до всебічного, повного  та об‘єктивного  дослідження  всіх обставин справи.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення  з підстав:

Спір розглядається  згідно заяви про  уточнення  позовних вимог.

Відповідно до ст. 28 ЗУ «Про планування і забудову територій»проектна документація на будівництво об'єктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване майно.

Приватне підприємство «Зелений  Бір»на праві  оренди  в строковому  платному користуванні належить  земельна ділянка, згідно  рішення  Східницької  селищної  ради № 195  від 12.10.2007 року  про затвердження  проекту відведення  та надання  земельної ділянки  в оренду  ПП  «Зелений Бір»,  та згідно  договору  оренди  № 04.08.439.00.38  від 04.03.2008 року, площею  0,1640 га  терміном  на 10 років  для будівництва  та обслуговування   бази відпочинку  ПП «Зелений  Бір».

Рішенням № 48 від 19.06.2008 року, Виконавчим комітетом  селищної  ради                     смт. Східниця,  Львівської області  надано дозвіл  ПП «Зелений Бір» на будівництво  бази  відпочинку.

Приватним  підприємством  «Зелений Бір» побудований  спальний корпус  бази відпочинку.

25.12.2009 року  Дрогобицьким МБТІ  виданий  технічний  паспорт на будівлю  спального  корпусу  бази  відпочинку  ПП «Зелений Бір», вартість якого  складає 1064790,00  грн.( довідка  КП Львівської  обласної ради «Дрогобицьке  міжміське  бюро  технічної інвентаризації та  експертної оцінки»№ 592 від  25.01.2010 року).

Однак, як встановлено в судовому  засіданні –дозвільні документи  на ведення  будівельних  робіт  у Позивача відсутні.

Згідно Звіту  про проведення  інженерно-технічного обстеження  на відповідність  спального корпусу бази відпочинку  на вул. Шевченка,300 в смт. Східниця Дрогобицького  району Львівської області  державним  стандартам,  будівельним нормам  і правилам   визначено  категорію технічного  стану  будівлі, як І, а це означає, що будівля знаходиться  в доброму стані,  конструктивні елементи  в цілому  придатні до експлуатації. Порушень  державних  будівельних норм, стандартів і правил не виявлено.

Частинами 1, 2 статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до Цивільного кодексу України який надає перелік підстав набуття права власності на новостворене майно, а саме ст. 331 передбачає що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна)

Закон України «Про основи містобудування», статтею 3, відносить будинки і споруди до об'єктів містобудування, а стаття 5 цього Закону зобов'язує суб'єктів містобудування при здійсненні містобудівної діяльності забезпечувати розміщення і будівництво цих об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку проектів.

Стаття 182 ЦК України передбачає, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація цих прав здійснюється в порядку, встановленому Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом МЮ України від 07.02.2002 р. N 7/5, із змінами і доповненнями. Згідно з пунктом 1.4 Тимчасового положення державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів.

Отже, діючий в Україні порядок передбачає реєстрацію прав власності на нерухоме майно лише при виникненні, зміні, припиненні цього права. (стаття 332 ЦК України).

Згідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Нікого не може бути протиправно позбавлено цього права або обмежено в його здійсненні.

Відповідно до ч.2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що відповідно до положень ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»підприємство набуло право власності на зазначений об‘єкт нерухомості в цілому та отримав право на проведення державної реєстрації права власності на зазначений об'єкт нерухомості.

Також ст. 182 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Отже, до проведення державної реєстрації з часу прийняття в експлуатацію об'єкту нерухомості права власності на таку річ не виникає. Тобто відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно за особою, яка набула право власності на таке майно у встановленому законом порядку, порушує встановлений Конституцією України принцип захисту та пріоритету права власності. Порядок реєстрації прав на нерухоме майно регламентоване Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерством юстиції України № 7/5 від 7 лютого 2002 року. Додатком № 1 до Тимчасового положення визначено Перелік документів, на підставі яких здійснюється реєстрація прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю , результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати віднести на Позивача  відповідно до поданої заяви.

Керуючись Законом України «Про планування і забудову територій», ст.ст. 12,33,34,43,49,82-84 ГПК України,  суд –

                                                    В И Р І Ш И В :

  1.           Позовні вимоги задоволити повністю.

2.    Визнати  за Приватним підприємством  «Зелений Бір»( Львівська обл.., смт. Східниця, вул. Шевченка,300, МФО 380805, ЄДРПОУ 32863918)  право власності на  самочинно  збудовану  нежитлову будівлю спального  корпусу на 50 місць –5-ти  поверхова  цегляна  будівля з підвалом під літерою А-5 загальною площею 1316,0 квадратних  метра  по вул. Шевченка,300   у  смт. Східниця  Львівської області  відповідно  до технічного паспорта  складеного КП ЛОР «ДМБТІ та ЕО»  від 25.12.2009 року.

3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.  

  Суддя                                                                                             Довга О.І.

  Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Львівської області.