Рішення

від 25.01.2011 по справі 25/154-10-4694

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/154-10-4694

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" січня 2011 р.Справа  № 25/154-10-4694

За позовом: Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”  

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Іллічівський олійножировий комбінат”

про стягнення 92587,02 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В  судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Остапов В.В., довіреність № 97 від 20.09.2010р.

Від відповідача: Козлов М.С., довіреність № 26В-11/10 від 26.11.2010р.

В засіданні  25.01.2011 р. приймали участь представники:

Від позивача: Остапов В.В., довіреність № 97 від 20.09.2010р.

Від відповідача: Козлов М.С., довіреність № 26В-11/10 від 26.11.2010р.

Суть спору: про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Іллічівський олійножировий комбінат” на користь Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” 92587,02 грн., де 43800,44 грн. - пеня, 3603,09 грн. –три процента річних, 9094,48 грн. –індекс інфляції, 36089,01 грн. штраф.

          Позивач заявлені позовні вимоги підтримує, в процесі розгляду справи по суті надав суду зменшення позовних вимог від 06.12.2010р. за вх. № 32681, де виклав позовні вимоги у вищенаведеній остаточній редакції.  

          Первинні позовні вимоги позивача складали: про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Іллічівський олійножировий комбінат”  на  користь  Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” 94366,62 грн.

          Так, в доведення заявлених позовних вимог позивач зазначає, що ДП „Іллічівський морський торговельний порт” за договором № 295-Т/272/21/Е від 29.12.2007р. виконало роботи з перевалки на причалі порту № 21 вантажів, а ВАТ „Іллічівський олійножировий комбінат” прийняло ці роботи, але свої зобов'язання щодо оплати вартості цих робіт не виконало в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість в розмірі  1779,60 грн., на яку було нараховано три проценти річних 3603,09 грн., індекс інфляції в розмірі 9094,48 грн., пеню в розмірі 43800,44 грн., штраф в розмірі 36089,01 грн.

          Клопотання позивача про продовження строку розгляду справи від 17.01.2011р. за вх. № 1262/2011 судом було задоволено, про що свідчить ухвала про продовження строку розгляду справи від 19.01.2011р.

          В судовому засіданні 25.01.2011р. позивачем було подано заперечення на заяву відповідача про зменшення штрафних санкцій, відповідно до яких, зазначає про безпідставність даної заяви ВАТ „Іллічівський олійножировий комбінат” та просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги щодо стягнення штрафних санкцій в повному обсязі.

          Відповідач, надсилав до суду клопотання про відкладення розгляду справи від 01.12.2010р. за вх. № 32353, від 13.01.2011р. за вх. № 938/2011, які судом задовольнялись. Із змісту відзиву відповідача на позов від 17.12.2010р. за вх. № 34159, вбачається, що підставою не визнання позову є факт оплати ним боргу в розмірі 1779,60 грн. в процесі розгляду даної справи.

          Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій від 13.01.2011р. за вх. № 939/2011, судом не задоволено, з підстав викладених у мотивувальній частині даного рішення.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне:

          29.12.2007р. між ДП „Іллічівський морський торговельний порт”, надалі Порт, та  ВАТ „Іллічівський олійножировий комбінат”, надалі Вантажовласник, був укладений договір       № 295-Т/272/21/Е, відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, передбачених цим договором, Порт за завданням Вантажовласника приймає  на себе зобов'язання по наданню останньому комплексу послуг по організації перевалки через причал № 21 Порту вантажів, що надійшли на адресу або, що відвантажуються Вантажовласником, а також інші послуги, пов'язані з перевалкою, а Вантажовласник, в порядку та на умовах, передбачених цим договором, зобов'язується сплатити вказані послуги.   

          Порт узгоджує з Вантажовласником заплановані до прийняття/відвантаження Вантажовласником місячні об'єми перевалки вантажів та підтверджує Вантажовласнику прийняття/відвантаження вантажів на умовах цього договору (п.п. 2.2.1. Договору).

          Відповідно до п. 2.3.8. Договору Вантажовласник зобов'язаний своєчасно оплачувати виконані Портом послуги по цінам та в строки, вказані в розділі 3 цього договору.

          Як зазначено в ч.ч. 1, 3 п. 3.1., п.п. 3.2., 3.6. Договору, Вантажовласник сплачує Порту вартість послуг Порту по діючим  в Порту правилам та ставкам, в тому числі: вартість відвантаження вантажу з судна та його завантаження на інші види транспорту по діючим акордним ставкам у відповідності із „Збірником тарифів”, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 31.10.1995р. № 392, а саме: експорт соняшникової олії 1,9 дол. США за кожну тону переробленого вантажу; імпорт тропічних олій 1,9 дол. США за кожну тону переробленого вантажу; транзитні вантажі: тропічна олія 1,5 дол. США за кожну тону  переробленого вантажу. Плата за навантажувально-розвантажувальні роботи та інші платежі, за винятком плати за зберігання, розраховується за тарифами і ставкам, що діють на день накладення на коносамент або накладну цієї відправки календарного штампеля пункту відправлення. Вартість транспортно-експедиторського обслуговування, що здійснюється Портом, за місцевим тарифом, а саме: 0.54 грн. (0.1 дол. США) за кожну тону переробленого вантажу. Вартість послуг Порту за цим договором сплачується попередньо в об'ємі запланованої відправки не пізніше п'яти календарних днів до її фактичного здійснення на підставі виставленого Портом рахунку. Кінцевий розрахунок Вантажовласник проводить протягом 10 банківських днів з моменту виставлення Портом рахунку. Сторони дійшли згоди, що моментом виставлення рахунку є або дата вручення рахунку представнику Вантажовласника, що наділений повноваженнями у відповідності з оформленою довіреністю...або дата направлення рахунку Портом Вантажовласнику листом на замовлення з повідомленням про вручення та описом вкладення конверту, з відміткою на ньому поштової організації, або вручається уповноваженій посадовій особі Вантажовласника з відміткою про вручення на копії заявки, з підписом цієї посадової особи та печаткою Вантажовласника.   

          Із змісту п. 6.6. Договору вбачається, що за порушення строків оплати, обумовлених в п. 3.6. Договору, Вантажовласник сплачує Порту пеню в розмірі 0,1 % від суми прострочених платежів за кожен день прострочення, а за прострочення більш ніж 30 діб додатково стягується штраф в розмірі семі процентів від вказаної суми.

          Пункт 7.1. Договору передбачає, що цей Договір вступає в силу з дати укладання договору та діє до 31.12.2008р. Із закінченням строку дії цього договору він може бути розірваний, або продовжений сторонами на тих же, або інших умовах...

          Додатковою угодою до договору від 03.06.2010р. сторони погодили внесення змін до п. 2.3. договору та розділу 6 договору.

          Додатковою угодою до договору від 25.08.2009р. сторони погодили внесення змін до  п.п. 2.2., 3.2. Договору, юридичної адреси та банківських реквізитів Порту.    

          На виконання умов Договору ДП „Іллічівський морський торговельний порт” виконало роботи по перевалці вантажу, згідно експортних доручень, наданих ВАТ „Іллічівський олійножировий комбінат”, вартість яких складає 1160784,26 грн., а останнє прийняло виконання цих робіт, однак не повністю здійснло їх оплату згідно виставлених рахунків, у зв'язку з чим у ВАТ „Іллічівський олійножировий комбінат” виникла заборгованість перед позивачем в сумі 1779,60, що стало підставою для останнього звернутись до суду з даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

          Між тим, в процесі розгляду справи по суті ВАТ „Іллічівський олійножировий комбінат” оплатив дану заборгованість, що спричинило зменшення ДП „Іллічівський морський торговельний порт” заявлених позовних вимог в сумі  1779,60 грн., однак нараховані до стягнення штрафні санкції залишились позивачем не змінними.

          Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену правову позицію сторін, суд, вважає заявлені ДП „Іллічівський морський торговельний порт” позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у розмірі 3603,09 грн., інфляційних збитків у розмірі 9094,48 грн., пені у розмірі 43800,44 грн., штрафу у розмірі 36089,01 грн., що нараховані ним за прострочення ВАТ „Іллічівський олійножировий комбінат” виконання грошового зобов'язання, правомірними, такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

          Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Із  змісту  ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України вбачається, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.       

          Частинами 1, 2 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися  від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

          Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

          Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Згідно ч.1 п.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          З огляду на подані позивачем до матеріалів справи договір № 295-Т/272/21/Е від  29.12.2007р., виписку з банку щодо часткової оплати відповідачем вартості виконаних робіт, рахунки-фактури №№ Е/17105 від 26.05.2010р., Е/17907 від 31.05.2010р., Е/19933 від 15.06.2010р., Е/22914 від 08.07.2010р., И/17196, Е/21232 від 29.06.2010р., Е/28618 від 21.08.2010р., Е/41334 від 13.10.2010р., , які підтверджують існування заборгованості ВАТ „Іллічівський олійножировий комбінат” в сумі 1779,60 грн. в період з 13.09.2010р. по 02.12.2010р. Суд констатує наявність цієї заборгованості в даний період та правомірність з цього приводу заявлення позову щодо стягнення пені, штрафу, трьох процентів річних, індексу інфляції з врахуванням наступних положень законодавства.

          Відповідно до п. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Враховуючи приписи законодавства, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 3603,09 грн., індексу інфляції в сумі 9094,48 грн., обрахованих з суми заборгованості в розмірі 1779,60 грн. за період з 13.09.2010р. по 02.12.2010р., підлягають судом задоволенню в повній мірі.

          Також, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 43800,44 грн., штрафу в розмірі 36089,01 грн.

          Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюються у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки.

          Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (п.п. 1,3 ст. 551 Цивільного кодексу України).

          Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі.  

          Із змісту пп.1 п. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України вбачається, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема до стягнення неустойки (штрафу, пені).  

          Так, наданий позивачем розрахунок пені та штрафу в період з 15.06.2010р. по 11.11.2010р., здійснений належним чином, у зв'язку з чим та з врахуванням умов п. 6.6 договору, приписів законодавства, судом, задовольняються позовні вимоги ДП „Іллічівський морський торговельний порт” щодо стягнення з ВАТ „Іллічівський олійножировий комбінат” пені в сумі 43800,44 грн., штрафу в сумі 36089,01 грн.

          Посилання відповідача щодо суми штрафних санкцій, які на його думку, не відповідають наслідкам порушення зобов'язань за договором № 295-Т/272/21/Е від 29.12.2007р., на думку суду, не відповідають дійсності, оскільки три процента річних та інфляційні втрати, не є санкціями за неналежне виконання договірних зобов'язань боржником, а є видом відповідальності за невиконання грошового зобов'язання. Розмір пені та штрафу також не можуть бути зменшеними лише з підстав, на які посилається відповідач, зокрема на п. 3 ст. 83 ГПК України, п. 2.4. Роз'яснень ВГСУ № 02-5/293 від 29.04.1994р., та до уваги суду не приймаються, оскільки згідно Листа ВГСУ № 01-8/973 від 14.12.2007р. норма пункту 3 ст. 83 ГПК України є  процессуальною і  може  бути  застосована  лише разом з відповідною нормою закону матеріального.  Водночас, відповідачем не доведено винятковість обставин неналежного виконання ним зобов'язань, тобто не обґрунтовано належним чином, існування підстав для застосування судом положень п. 3 ст. 83 ГПК України.    

          Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

          Таким чином, суд задовольняє заявлені ДП „Іллічівський морський торговельний порт” позовні вимоги в повному обсязі, у зв'язку з чим стягненню з ВАТ Іллічівський олійножировий комбінат” підлягає 92587,02 грн.

          Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 925,87 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Судом підлягає поверненню позивачу надмірно сплачено державне мито у розмірі  4192,80 грн.

Керуючись ст. ст. 49,  82- 85 ГПК  України суд, -

                 ВИРІШИВ:

          1.     Задовольнити позов позивача повністю.

    2.  Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Іллічівський олійножировий комбінат” (68001, Одеська область м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 45, код ЄДРПОУ 31541451) на користь Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672) 43800 (сорок три тисячі вісімсот) грн. 44 коп. пені, 36089 (тридцять шість тисяч вісімдесят дев'ять) грн.   01 коп. штрафу, 9094 (дев'ять тисяч дев'яносто чотири) грн. 48 коп. індекс інфляції, 3603 (три тисячі шістсот три) грн. 09 коп. три процента річних, 925 (дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 87 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.  витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          3.  Видати Державному підприємству "Іллічівський морський торговельний порт" (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672) довідку на повернення надмірно сплаченого державного мита в сумі 4192 (чотири тисячі сто дев'яносто дві) грн. 80 коп.

         Рішення господарського суду набирає законної сили згідно  ст. 85 ГПК України,      після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

         Наказ видати згідно  ст. 116 ГПК України.

     Суддя                                                                                          І.А.Малярчук

Повний текст рішення складено 28.01.2011р.