Постанова

від 21.12.2010 по справі 2а-6253/10/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №2.11.17

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 грудня 2010 року Справа № 2а-6253/10/1270

Луганський окружни й адміністративний суд у скл аді

головуючого судді Твердох ліба Р.С.,

за участю

секретаря судового засіда ння Чукіній А.Ю.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у м. Луганс ьку справу за адміністративн им позовом Товариства з обме женою відповідальністю «Фес т» до Державної податкової і нспекції в м. Лисичанську Луг анської області про визнання недійсним податкового повід омлення-рішення №0000512301/1 від 13.08.2010,

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2010 року на адресу Луг анського окружного адмініст ративного суду надійшов адмі ністративний позов Товарист ва з обмеженою відповідальні стю «Фест» до Державної пода ткової інспекції в м. Лисичан ську Луганської області про визнання недійсним податков ого повідомлення-рішення №00005 12301/1 від 13.08.2010.

В обґрунтування позовних в имог, позивач зазначив, що з 31 т равня 2010 року по 12 липня 2010 року ф ахівцями ДПІ в м. Лисичанську здійснена планова виїзна пе ревірка ТОВ «Фест» з питань д отримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2 007 по 31.03.2010. Висновки зазначеної п еревірки були викладені в ак ті №24/23-23474189 від 19.07.2010.

За результатами проведено ї перевірки відповідачем вин есено податкове повідомленн я-рішення №0000512301/0 від 30.07.2010 по пода тку на додану вартсіть, відпо відно до якого позивачу визн ачено податкове зобов' язан ня з ПДВ на загальну суму 215187,00 г рн., з яких за основним платеже м - 143458,00 грн. та за штрафними (фі нансовими) санкціями - 71729,00 гр н.

Позивач в порядку ст.5 Зако ну України «Про порядок пог ашення зобов' язань платник ів податків перед бюджетами та державними цільовими фонд ами» подав первинну скаргу п ро часткове скасування вищез азначеного податкового пові домлення-рішення. Рішенням п ро результати розгляду перви нної скарги від 13.08.2010 зазначена первинна скарга була залише на без задоволення та разом з рішенням позивачем було отр имане податкове повідомленн я-рішення № 0000512301/1 від 13.08.2010.

За результатами проведено ї перевірки відповідачем був зроблений висновок про ніби то завищення позивачем подат кового кредиту з ПДВ за резул ьтатами фінансово-господарс ьких операцій по угоді, уклад еній з ПП «ТНіК» (код 31023138). Підст авою такого висновку стало с амостійне визнання відповід ачем зазначеної угоди нікчем ною, у зв' язку з тим, що в ході перевірки не встановлено фа кту передачі товару, у зв' яз ку з відсутністю актів прийм ання-передачі, документів, що засвідчують транспортуванн я, зберігання товарів, у позив ача відсутні сертифікати та посвідчення якості товару, н е встановлено спеціалізован их транспортних засобів для перевезення бітуму, на товар истві відсутні договори орен ди спеціалізованих транспор тних засобів для перевезення бітуму з іншими підприємств ами, у ПП «ТНіК» відсутні труд ові ресурси, основні фонди, ви робничі активи, складські пр иміщення,транспортні засоби .

Позивач вважав зазначені в исновки безпідставними, оскі льки зазначена угода з ПП «ТН іК» відображена у бухгалтерс ькому та податковому обліку, за результатами цих операці й позивачем нараховані та сп лачені відповідні податки до державного бюджету України, що підтверджується податков им обліком позивача.

Крім того позивач зазначив , що 11 січня 2007 року між ПП «ТНіК» та Позивачем укладений гене ральний договір № 15 купівлі-пр одажу нафтопродуктів. Відпов ідно до умов укладеного дого вору, та додаткової угоди № 1 д о генерального договору купі влі-продажу нафтопродуктів П П «ТНіК» брало на себе зобов' язання передати у власність позивача бітум нафтовий доро жній, а останній, в свою чергу, отримати та сплатити відпов ідні кошти. Пунктом 2 цієї угод и був передбачений базис пос тавки, а саме ЕWX (Резервуари ЗА Т «Лінік»).

Відповідно до правил Інкот ермс термін «франко-завод» (EWX EX WORKS (…named place) франко-завод (... назва місця) означає, що продавець в важається таким, що виконав с вої зобов' язання щодо поста вки, в момент, коли він надав т овар у розпорядження покупця на площах свого підприємств а чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці , складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження йо го на будь-який приймаючий тр анспортний засіб.

Таким чином, сторони догово ру домовилися про те, що товар , який буде придбаний позивач ем у ПП «ТНіК» залишається у р езервуарах ЗАТ «Лінік», до мо менту відвантаження бітуму к онтрагентам позивача.

Пункт 4.7. Генерального догов ору передбачає, що товар є пос тавленим продавцем та прийня тим покупцем по кількості та якості, а право власності на т овар, переданим від продавця до покупця в момент підписан ня документів передбаченим п .4.6 цього договору.

18 січня 2007 року між ПП «ТНіК» т а Позивачем укладена додатко ва угода № 2 до генерального до говору купівлі-продажу нафто продуктів, де п. 4.6 генеральног о договору викладений у наст упній редакції:

«Датою вивантаження товар у є: автомобільним транспорт ом або іншим видом транспорт у - дата, вказана в товарно-тра нспортній накладній або вида тковій накладній; при умові п ередання товару в нафтобазі збереження - дата вказана в ак тах прийому - передавання або видатковій накладній.»

Виконуючи свої зобов' яза ння за укладеним генеральним договором ПП «ТНіК» передав у власність позивача бітум н афтовий дорожній на загальну суму 1 025 125,40 грн., що підтверджує ться генеральною угодою, под атковими та видатковими накл адними, банківськими виписка ми, товарно-транспортними на кладними тощо. У подальшому з азначений бітум нафтовий дор ожній був реалізований позив ачем на адресу своїх контраг ентів. Транспортування нафто продуктів здійснювалося кон трагентами як самостійно так і за допомогою орендованого позивачем транспорту.

На підставі викладеного по зивачем зазначено, що між ПП « ТНіК» та ТВ «Фест» мало місце передання нафтопродуктів, щ о підтверджується наявністю самого товару, який у подальш ому був реалізований контраг ентам, та фінансово-господар ських документів таких як ге неральний договір, додаткові угоди, видаткові та податков і накладні, товарно-транспор тні накладні, банківські вип иски та інші документи, при ць ому датою отримання позиваче м нафтопродуктів є дата зазн ачена у видаткових накладних . Транспортування нафтопроду ктів від ПП «ТНіК» на адресу Т ОВ «Фест» фактично не здійсн ювалося, оскільки умовами ге нерального договору був пере дбачений базис поставки - ЕWX (Р езервуари ЗАТ «Лінік»), серти фікати та посвідчення якості товару не є податковими доку ментами та не мають впливу на оподаткування господарськи х операцій, а тому після отрим ання зазначених документів в они відразу були передані ко нтрагентам, оскільки ці доку менти потрібні кінцевому спо живачу. Договори про надання перевізниками послуг позива чу по перевезенню бітуму від повідачу були надані при про веденні перевірки, але не вра ховані в акті перевірки. Відс утність у ПП «ТНіК» трудових ресурсів, основних фондів, ви робничих активів, складських приміщень, транспортних зас обів не можуть бути безумовн ою підставою факту не одержа ння позивачем нафтопродукті в.

Вважав, що податкове повідо млення-рішення № 0000512301/1 від 13.08.2010 у частині податкових зобов' я зань з податку на додану варт ість у розмірі 215 187 грн. (основни й платіж - 143 458 грн., штрафні санк ції - 71 729 грн.), донарахованих за результатами господарських відносин з ПП «ТНіК» не відпо відає вимогам діючого законо давства та просив визнати йо го нечинним.

В судовому засіданні позив ач та представник позивача п ідтримали позовні вимоги у п овному обсязі, надали поясне ння, аналогічні викладеному у позові та просили задоволь нити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач - Державна под аткова інспекція в м. Лисичан ську, надав письмові запереч ення проти позову (т.2 а.с.25-30) в як их зазначив, що фахівцями ДПІ в м. Лисичанську здійснено пл анову виїзну перевірку ТОВ « Фест» з питань дотримання ви мог податкового законодавст ва за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, валют ного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, за резул ьтатами якої був складений а кт від 19 липня 2010 року №24/23-23474189.

Пунктом 5.2 ст.5 Закону Укр аїни «Про оподаткування приб утку підприємств» визначено , що до складу валових витрат в ключаються суми будь-яких ви трат, сплачених (нарахованих ) протягом звітного періоду у зв' язку з підготовкою, орга нізацією, веденням виробницт ва, продажем продукції (робіт , послуг) і охороною праці, у то му числі витрати з придбання електричної енергії (включа ючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунк тами 5.3 - 5.7 цієї статті. Нормами п .п.5.3.9 п.5.3 ст.5 визначено, що не нал ежать до складу валових витр ат будь-які витрати, не підтве рджені відповідними розраху нковими, платіжними та іншим и документами, обов' язковіс ть ведення і зберігання яких передбачена правилами веден ня податкового обліку.

Правила податкового облік у визначаються відповідними нормативними документами, щ о регламентують порядок опод аткування в Україні. Для нада ння юридичної сили і доказов ості, первинні документи пов инні бути складені відповідн о до вимог чинного законодав ства та не порушувати публіч ний порядок, встановлений З аконом України «Про бухгал терський облік та фінансову звітність в Україні».

Товарно-транспортна накла дна відноситься до первинної транспортної документації, застосування якої є обов' яз ковою для всіх суб' єктів го сподарської діяльності неза лежно від форм власності. У хо ді перевірки та на момент під писання акту перевірки ТОВ « Фест» не надано товарно-тран спортні накладні та інші док ументи, що свідчать про транс портування бітуму від ПП «ТН іК» на адресу ТОВ «Фест». Това рно-транспортні накладні з в ідмітками про передачу та от римання товарно-матеріальни х цінностей у відповідності до вимог діючого законодавст ва у ТОВ «Фест» відсутні, а так ож позивачем не надано під ча с перевірки заявок на відван таження бітуму з резервуарів ЗАТ «Лінік».

Крім того, в порушення полож ень інструкції про порядок п риймання продукції виробнич о-технічного призначення і т оварів народного споживання за кількістю і якістю, затвер дженої постановами Державно го арбітражного Союзу РСР ві д 15.06.1965 №П-6 та від 25.04.1966 №П-7, у позива ча відсутні акти на прийманн я товарно-матеріальних цінно стей від ПП «ТНіК», а при прове денні перевірки надані лише прибуткові накладні, в яких п остачальником зазначено ПП « ТНіК».

Вважав, що ТОВ «Фест» неправ омірно віднесено до складу в алових витрат та податкового кредиту вартість товарів, як і фактично не були поставлен і і відповідно не призначали ся для використання в господ арській діяльності. При відс утності фактичних поставок п родукції підприємство не має права на формування валових витрат та податкового креди ту. Крім того, при проведенні п еревірки у ТОВ «Фест» не вияв лено сертифікатів якості.

За таких обставин представ ник відповідача зазначив, що в ході проведення перевірки були встановлені факти, що св ідчать про відсутність реаль ного характеру операцій та в ідповідно про їх направлення на заниження податкових зоб ов' язань та незаконне завол одіння майном держави, що суп еречить інтересам держави і суспільства та порушує публі чний порядок, та згідно з ч.2 ст .228 ЦК України такі угоди є нікч емними. Якщо певна угода не ві дбулася чи відбулася не за ти м змістом, який відображений в укладених платником подат ку договорах, то це є підставо ю для застосування відповідн их наслідків у податковому о бліку. Тобто, якщо наведені у д оговорах товари чи послуги ф актично не поставлялися, то п ридбання таких товарів чи по слуг не відбулось та відпові дно право на податковий кред ит або валові витрати у таког о платника податків не виник ає, оскільки при цьому не дотр имано обов' язкових умов для виникнення такого права - п ридбання товарів (послуг) з ме тою їх використання у господ арській діяльності.

Вважали, що податкове повід омлення-рішення від 13 вересня 2010 року №0000512301/1 є правомірним та т аким, що відповідає нормам ді ючого законодавства.

В судовому засіданні предс тавники відповідача підтрим али надані заперечення проти позову, надали додаткові зап еречення від 20.12.2010 №16500/10 (т.3 а.с.172-175) т а від 20.12.2010 №16503/10 (т.3 а.с.176-180) в яких заз начили, що враховуючи листи П АТ «Лінік», за відсутності пе рвинної транспортної докуме нтації в сторонах договору, а в даному випадку взагалі зна ходження них на території ЗА Т «Лінік» - підприємства, де по винно було проходити відвант аження та завантаження бітум у, ТОВ «Фест» не мало законног о права включати в податкови й кредит суми ПДВ по податков им накладним від ПП «ТНіКо».

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянув ши справу в межах заявлених п озовних вимог і наданих стор онами доказів, оцінивши дока зи відповідно до вимог ст.ст. 6 9-72 КАС України, суд дійшов висн овку про задоволення заявлен их позовних вимог з таких під став.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданн ям адміністративного судочи нства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, пра в та інтересів юридичних осі б у сфері публічно-правових в ідносин від порушень з боку о рганів державної влади, орга нів місцевого самоврядуванн я, їхніх посадових і службови х осіб, інших суб' єктів при з дійсненні ними владних управ лінських функцій на основі з аконодавства, в тому числі на виконання делегованих повно важень, шляхом справедливого , неупередженого та своєчасн ого розгляду адміністративн их справ.

У справах щодо оскарження р ішень, дій чи бездіяльності с уб' єктів владних повноваже нь адміністративні суди відп овідно до вимог частини 3 стат ті 2 Кодексу адміністративно го судочинства України перев іряють, чи прийняті (вчинені) в они: на підставі, у межах повно важень та у спосіб, що передба чені Конституцією та законам и України; з використанням по вноваження з метою, з якою це п овноваження надано; обґрунто вано, тобто з урахуванням усі х обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчине ння дії); безсторонньо (неупер еджено); добросовісно; розсуд ливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запо бігаючи несправедливій диск римінації; пропорційно, зокр ема з дотриманням необхідног о балансу між будь-якими несп риятливими наслідками для пр ав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких с прямоване це рішення (дія); з у рахуванням права особи на уч асть у процесі прийняття ріш ення; своєчасно, тобто протяг ом розумного строку.

Статтею 19 Конституції Украї ни встановлено, що правовий п орядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яки х ніхто не може бути примушен ий робити те, що не передбачен о законодавством. Органи дер жавної влади та органи місце вого самоврядування, їх поса дові особи зобов' язані діят и лише на підставі, в межах пов новажень та у спосіб, що перед бачені Конституцією та Закон ами України.

Відповідно до вимог Кодекс у адміністративного судочин ства України, суд при вирішен ні справи керується принципо м законності, відповідно до я кого органи державної влади, органи місцевого самоврядув ання, їхні посадові і службов і особи зобов'язані діяти лиш е на підставі, в межах повнова жень та у спосіб, що передбаче ні Конституцією та Законами України, та принципом рівнос ті усіх учасників адміністра тивного процесу перед законо м і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна с торона повинна довести ті об ставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крі м випадків, встановлених ста ттею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справа х про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб' є кта владних повноважень обов ' язок щодо доказування прав омірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу а дміністративного судочинст ва України покладається на в ідповідача, якщо він запереч ує проти адміністративного п озову.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Фест» зареєстро ване у виконавчому комітеті Лисичанської міської ради 12 в ересня 1995 року за №13811070001000704, розташ овано за адресою: 93118, Луганська область, м. Лисичанськ, кв. Жов тневої революції 10/5 та має іде нтифікаційний код 23474189 (а.с.8, 19).

Відповідно до свідоцтва №100 150013 серії НБ№166429 ТОВ «Фест» з 07 ли пня 1997 року зареєстровано пла тником податку на додану вар тість та має індивідуальний податковий номер 234741812097 (а.с.18).

З 31 травня 2010 року по 12 липня 2010 р оку на підставі направлень в ід 31.05.2010 №239, від 01.06.2010 №239/1, від 29.06.2010 №297 в иданих ДПІ в м. Лисичанську бу ла проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Фест» з питан ь дотримання вимог податково го законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2 007 по 31.03.2010 за результатами якої с кладено акт №24/23-23474189 від 19.07.2010.

В акті планової виїзної пер евірки ТОВ «Фест» з питань до тримання вимог податкового з аконодавства за період з 01.04.2007 п о 31.03.2010, валютного та іншого зак онодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010 №24/23-23474189 від 19.07.2010 серед іншого зазначено, що перевіркою пов ноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2007 по 31.03.2010 встановлено його завищення н а суму 176445,15 грн. у тому числі за к вітень 2007 року на суму 63156,00 грн., т равень 2007 року на суму 61772,00 та чер вень 2007 року 51517,00 грн., у зв' язку із вчиненням ТОВ «Фест» нікч емного правочину при правові дносинах з ПП «ТНіКо», код 31023138. Договір, укладений між ТОВ «Ф ест» та ПП «ТНіКо» (код 31023138) №15 ві д 11.01.2007 не спричиняє реального н астання правових наслідків.

Згідно висновків, викладен их в акті планової виїзної пе ревірки ТОВ «Фест» з питань д отримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2 007 по 31.03.2010, валютного та іншого з аконодавства за період з 01.04.2007 п о 31.03.2010 №24/23-23474189 від 19.07.2010 вказується на порушення позивачем п.п.7.2.6 п .7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону У країни від 03 квітня 1997 року № 168/97- ВР «Про податок на додану вар тість» із внесеними змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на дод ану вартість в період, що пере вірявся, на загальну суму 176445,15 г рн. у тому числі за квітень 2007 р оку на суму 63156,00 грн., травень 2007 р оку на суму 61772,00 та червень 2007 рок у №51517,00 грн.

На підставі висновків, викл адених в акті планової виїзн ої перевірки ТОВ «Фест» з пит ань дотримання вимог податко вого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, валютного та іншо го законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010 №24/23-23474189 від 19.07.2010, Держав ною податковою інспекцією в м. Лисичанську Луганської об ласті було винесено податков е повідомлення-рішення №0000512301/1 від 13 серпня 2010 року, яким ТОВ «Ф ест» визначено суму податков ого зобов' язання (з урахува нням штрафних (фінансових) са нкцій) з податку на додану вар тість у сумі 215187,00 грн. з яких за о сновним платежем 143458,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санк ціями 71729,00 грн. (а.с.28).

Суд вважає податкове повід омлення- рішення Державної податкової інспекцієї в м. Ли сичанську Луганської област і №0000512301/1 від 13 серпня 2010 року, яким ТОВ «Фест» визначено суму по даткового зобов' язання (з у рахуванням штрафних (фінансо вих) санкцій) з податку на дода ну вартість на суму 215187,00 грн. з я ких за основним платежем 143458,00 г рн. та за штрафними (фінансови ми) санкціями 71729,00 грн., протипра вним та таким, що підлягає ска суванню, з огляду на таке.

Платників податку на додан у вартість, об' єкти, базу та с тавки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільн ених від оподаткування опера цій, особливості оподаткуван ня експортних та імпортних о перацій, поняття податкової накладної, порядок обліку, зв ітування та внесення податку до бюджету визначає Закон Ук раїни від 03 квітня 1997 року № 168/97-В Р «Про податок на додану варт ість».

Згідно із статтею 1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану в артість»:

- податкове зобов' язання - загальна сума податку, одерж ана (нарахована) платником по датку в звітному (податковом у) періоді, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6);

- податковий кредит - сума, на яку платник податку має прав о зменшити податкове зобов' язання звітного періоду, виз начена згідно з цим Законом (пункт 1.7);

- бюджетне відшкодування - с ума, що підлягає поверненню п латнику податку з бюджету у з в' язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначен их цим Законом (пункт 1.8).

Відповідно до підпункту 7.4.1 п ункту 7.4 статті 7 Закону Укр аїни від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану варті сть» податковий кредит звітн ого періоду визначається вих одячи із договірної (контрак тної) вартості товарів (послу г), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна цін а на такі товари (послуги) відр ізняється більше ніж на 20 відс отків від звичайної ціни на т акі товари (послуги), та склада ється із сум податків, нарахо ваних (сплачених) платником п одатку за ставкою, встановле ною пунктом 6.1 статті 6 та статт ею 8-1 цього Закону, протяго м такого звітного періоду у з в' язку з:

- придбанням або виготовлен ням товарів (у тому числі при ї х імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в о податковуваних операціях у м ежах господарської діяльнос ті платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фонді в (основних засобів, у тому чис лі інших необоротних матеріа льних активів та незавершени х капітальних інвестицій в н еоборотні капітальні активи ), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використан ня у виробництві та/або поста вці товарів (послуг) для опода тковуваних операцій у межах господарської діяльності пл атника податку.

Датою виникнення права пла тника податку на податковий кредит вважається відповідн о до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 стат ті 5 Закону України від 03 кв ітня 1997 року № 168/97-ВР «Про п одаток на додану вартість» д ата здійснення першої з поді й: або дата списання коштів з б анківського рахунку платник а податку в оплату товарів (ро біт, послуг), дата виписки відп овідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з ви користанням кредитних дебет ових карток або комерційних чеків; або дата отримання под аткової накладної, що засвід чує факт придбання платником податку товарів (робіт, послу г).

Підставою для нарахування податкового кредиту відпові дно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 ст атті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про под аток на додану вартість» є по даткова накладна, яка видаєт ься платником податку, який п оставляє товари (послуги), на в имогу їх отримувача.

Порядок визначення суми по датку, що підлягає сплаті (пер ерахуванню) до Державного бю джету України або відшкодува нню з Державного бюджету Укр аїни (бюджетному відшкодуван ню), та строки проведення розр ахунків визначені пунктом 7.7 с татті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про под аток на додану вартість».

Згідно із підпунктом 7.7.1 пунк ту 7.7 статті 7 Закону Україн и від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Пр о податок на додану вартість » сума податку, що підлягає сп латі (перерахуванню) до бюдже ту або бюджетному відшкодува нню, визначається як різниця між сумою податкового зобов ' язання звітного податково го періоду та сумою податков ого кредиту такого звітного податкового періоду. При поз итивному значенні суми, розр ахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума під лягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановл ені законом для відповідного податкового періоду. При від ' ємному значенні суми, розр ахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума вра ховується у зменшення суми п одаткового боргу з цього под атку, що виник за попередні по даткові періоди (у тому числі розстроченого або відстроче ного відповідно до закону), а п ри його відсутності - зарахов ується до складу податкового кредиту наступного податков ого періоду.

Якщо у наступному податков ому періоді сума, розрахован а згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від' ємне значен ня, то:

а) бюджетному відшкодуванн ю підлягає частина такого ві д' ємного значення, яка дорі внює сумі податку, фактично с плаченій отримувачем товарі в (послуг) у попередніх податк ових періодах постачальника м таких товарів (послуг);

б) залишок від' ємного знач ення після бюджетного відшко дування включається до склад у податкового кредиту наступ ного податкового періоду (пі дпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 За кону України від 03 квітня 1997 р оку № 168/97-ВР «Про податок на дод ану вартість»).

Тобто, за приписами підпунк ту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану в артість» право на отримання суми бюджетного відшкодуван ня пов' язано з фактичною сп латою податку на додану варт ість у складі ціни товарів (ро біт, послуг) постачальникам т аких товарів (послуг).

Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на д одану вартість» не пов' язує право платника податку на ві дшкодування бюджетної забор гованості з податку на додан у вартість із закінченням пе ревірок до кінцевого виробни ка та фактом підтвердження с плати податку контрагентами позивача по всьому ланцюгу п остачання, оскільки від' ємн е значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив прод авцям (постачальникам) товар у (послуг) в ціні таких товарів (послуг). Законом України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» встановлені умови та гарант ії повернення цих коштів у ви гляді обов' язку держави зді йснити повернення коштів за результатами відповідного з вітного періоду.

Відповідно до «Стандартів бухгалтерського обліку в Ук раїні», затверджених Наказом Міністерства фінансів Украї ни від 31.03.1999 за №87 та зареєстрова них в Міністерстві юстиції У країни від 21.06.1999 за №391/3684, Закону України «Про бухгалтерськ ий облік та фінансову звітні сть в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (да лі Закон №996-ХІV), бухгалтерськи й та податковий облік базуєт ься на даних первинних докум ентів, які підтверджують зді йснення господарських опера цій.

Згідно ст.1 Закону №996-ХІV, первинним документом є докум ент, який містить відомості п ро господарську операцію та підтверджує її здійснення. В ідповідно до ст.9 зазначеного Закону та п.2.4 Положення пр о документальне забезпеченн я записів у бухгалтерському обліку, затвердженого в Міні стерстві юстиції України 05.06.199 5 за №168/704, підставою для обліку г осподарських операцій є перв инні документи, які фіксують факти здійснення господарсь ких операцій.

В ході судового розгляду вс тановлено, що між позивачем т а ПП «ТНіК» 11 січня 2007 року було укладено генеральний догові р №15 купівлі-продажу нафтопро дуктів згідно з яким ПП «ТНіК » зобов' язується передати у власність ТОВ «Фест», а ТОВ «Ф ест» прийняти та оплатити на фтопродукти у відповідності з умовами договору та додатк овими угодами до нього. Номен клатура, кількість, умови пос тавки, форма і порядок оплати , ціни товару обумовлюються с торонами в додаткових угодах до договору.

З урахуванням зазначеного між ПП «ТНіК» та ТОВ «Фест» бу ли укладені додаткові угоди в яких зазначено номенклатур а, кількість, умови поставки, ф орма і порядок оплати та ціни товару.

Згідно з п.4 генерального до говору №15 купівлі-продажу наф топродуктів від 11.01.2007 укладено го між ПП «ТНіК» та ТОВ «Фест» , товар постачається покупцю партіями у кількості та за ці ною, обумовленими додатковим и угодами на умовах FCA - станц ія відправлення; EWX - нафтоба за зберігання; CPT - франко - с танція призначення. Конкретн і умови поставки визначені у додатковій угоді, відповідн о до якої, поставка товару про водиться на умовах EXW у відпов ідності з ІНКОТЕРМС -2000. У відпо відності з умовами EWX «франко- завод» Міжнародних правил тл умачення торговельних термі нів «Інкотермс-2000» продавець вважається таким, що виконав свої зобов' язання в момент , коли він надав товар у розпор ядження покупця на площах св ого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, н а заводі, фабриці, складі і т. і н.). У разі поставки товару на у мовах EWX «франко-завод», прода вець не несе зобов' язань по доставці товару покупцеві (н е здійснює перевезення товар у), зобов' язання покупця обм ежуються передачею товару по купцю.

Відповідно до ст.334 ЦК Україн и, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщ о інше не встановлено догово ром або законом. Переданням м айна вважається вручення йог о набувачеві або перевізнико ві.

Матеріалами справи (Генера льним договором купівлі-прод ажу нафтопродуктів №15 від 11 сі чня 2007 року (т.1 а.с.29-30); додатковою угодою №1 до генерального дог овору купівлі-продажу нафтоп родуктів №15 від 11.01.2007 (т.1 а.с.31); дода тковою угодою №2 до генеральн ого договору купівлі-продажу нафтопродуктів №15 від 11.01.2007 (т.1 а .с.32); видатковими накладними з а період з 04.04.2007 по 20.06.2007 (т.1 а.с.33-63); то варно-транспортними накладн ими за період з 04.04.2007 по 20.06.2007 (т.1 а.с .64-100); податковими накладними з а період з 30.03.2007 по 19.06.2007 (т.1 а.с.101-130); ро зрахунком №42/579 коригування кі лькісних і вартісних показни ків до податкової накладної від19.06.2007 №579 (т.1 а.с.131); рахунками-фа ктурами за період з 03.04.2007 по 20.06.2007 ( т.1 а.с.132-138); банківськими виписк ами за період з 03.04.2007 по 19.06.2007 (т.1 а.с .139-154); сертифікатами відповідн ості серії ДІ №029604 на бітум наф товий дорожний в' язкий БНД 90/130 та серії ДЗ №184868 на бітум нафт овий дорожний в' язкий БНД 60/9 0 (т.2 а.с.1-2); паспортами на бітум (т .2 а.с.3-19); заявками на відвантаже ння бітума (т.2 а.с.37-51); актом звір ки взаємних розрахунків по д оговору №15 від 11.01.2007, укладеним 01 .07.2007 (т.2 а.с.52-53); товарно-транспорт ними накладними за період з 04. 04.2007 по 20.06.2007 (т.2 а.с.54-90); видатковими н акладними та рахунками-факту рами за період з 04.04.2007 по 20.07.2007 (т.2 а. с.91-156); договорами на перевезен ня бітуму між ТОВ «Фест» та ТО В «Логрус-Авто» від 08.01.2002 та між ТОВ «Фест» та ТОВ «Рутеск ХХІ » №24/05.2007 від 24.05.2007 (т.2 а.с.157-158); актами п рийому-сдачі виконаних робіт та рахунками-фактурами до ни х (т.2 а.с.159-174); журналом-ордером та відомістю по рахунку 6311 розра хунки з вітчизняними постача льниками за квітень, травень та червень 2007 (т.2 а.с.175-177); податко вими накладними за період з 04. 04.2007 по 20.06.2007 (т.2 а.с.178-214); реєстрами от риманих та виданих податкови х накладних за період з 01.04.2007 по 30.06.2007 (т.2 а.с.215-224); податковими накл адними з 04.04.2007 по 20.06.2007 (т.2 а.с.244-250 та т .3 а.с. 1-18); договорами поставки на фтопродуктів та додатковими угодами до них між ТОВ «ТНК-ВР Коммерс» та ПП «ТНіКо» (т.3 а.с.1 9-40); накладними за період з 04.04.2007 п о 20.06.2007 (т.3 а.с.41-73) підтверджено фак тичну сплату позивачем - от римувачем товарів (послуг) су м податку на додану вартість в ціні товару (послуг) постача льникам таких товарів (послу г), які включені до складу пода ткового кредиту, та використ ання отриманого товару у гос подарській діяльності ТОВ «Ф ест».

Нормами Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» не передбачений обов' язок покупця товару - платника п одатку сплачувати нарахован ий йому продавцем у складі ці ни товару податку на додану в артість безпосередньо до дер жавного бюджету, а тому довод и податкового органу щодо об ов' язку платника податку - покупця товару доводити над мірну сплату податку на дода ну вартість саме до державно го бюджету, є такими, що не від повідають законодавчо встан овленому механізму справлян ня цього виду податку.

У пункті 1.3 статті 1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 1 68/97-ВР «Про податок на додану ва ртість» платника податку виз начено як особу, яка згідно із цим Законом зобов' язан а здійснювати утримання та в несення до бюджету податку, щ о сплачується покупцем, або о собу, яка імпортує товари на м итну територію України.

Із наведеного випливає, що с ама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внасл ідок ухилення від сплати) в ра зі фактичного здійснення гос подарської операції (а в дані й справі судом встановлено ф актичне здійснення господар ських операцій з поставки за договором від 11 січня 2007 року № 15 між ПП «ТНіК» та ТОВ «Фест»), не впливає на формування под аткового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодуван ня.

Щодо посилання відповідач а на відсутність у позивача с ертифікатів відповідності н а придбаний товар, суд зауваж ує, що відповідно до ч.1 ст.2 Декр ету Кабінету Міністрів Украї ни від 08.04.1993 № 30-93 «Про державний н агляд за додержанням стандар тів, норм і правил та відповід альність за їх порушення» де ржавний нагляд за додержання м технічних регламентів з пі дтвердження відповідності, т ехнічних регламентів, станда ртів, норм і правил, станом зас обів вимірювань, а також інши х вимог, пов' язаних з якістю продукції (далі - стандарти, н орми і правила), здійснюють це нтральний орган виконавчої в лади у сфері технічного регу лювання та споживчої політик и і його територіальні орган и - державні центри стандарти зації, метрології та сертифі кації (далі - органи державног о нагляду), а також інші спеціа льно уповноважені органи. Ві дповідно до приписів чинного законодавства перевірка яко сті продукції не належить до компетенції податкових орга нів.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Консти туції України, органи держав ної влади та органи місцевог о самоврядування, їх посадов і особи зобов' язані діяти л ише на підставі, в межах повно важень та у спосіб, що передба чені Конституцією та законам и України

З огляду на зазначене, у від повідача було відсутнє право при перевірці підприємства вимагати надання документів , які підтверджують якість пр одукції.

Як пояснено представником позивача, та не спростовано в ідповідачем, в період з 01.04.2007 по 31.03.2010 (період, що перевірявся) пі дприємство не отримувало пре тензій від покупців відносно якості реалізованого підпри ємством бітуму. В зазначений період до підприємства не на дходили претензії органів, я ким відповідно до законів Ук раїни належать повноваження щодо перевірки якості та без пеки продукції, що є доказом т ого, що придбаний позивачем т овар був належної якості. Крі м того, до матеріалів справи д олучені сертифікати відпові дності серії ДІ №029604 на бітум н афтовий дорожний в' язкий БН Д 90/130 та серії ДЗ №184868 на бітум на фтовий дорожний в' язкий БНД 60/90 (т.2 а.с.1-2)

Нормами ст.3 Закону Укра їни «Про бухгалтерський облі к та фінансову звітність в Ук раїні» визначено, що податко ва звітність ґрунтується на даних бухгалтерського облік у. Згідно з ст. 9 цього закону пі дставою для бухгалтерського обліку господарських операц ій є первинні документи, які ф іксують факти здійснення гос подарських операцій. Первинн і та зведені облікові докуме нти можуть бути складені на п аперових або машинних носіях і повинні мати такі обов' яз кові реквізити: назву докуме нта (форми); дату і місце склад ання; назву підприємства, від імені якого складено докуме нт; зміст та обсяг господарсь кої операції, одиницю виміру господарської операції; пос ади осіб, відповідальних за з дійснення господарської опе рації і правильність її офор млення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу іден тифікувати особу, яка брала у часть у здійсненні господарс ької операції.

Видаткові накладні за пері од з 04.04.2007 по 20.06.2007 (т.1 а.с.33-63), на підст аві яких позивач формував ва лові витрати, складені у відп овідності до вимог чинного з аконодавства та мають всі об ов' язкові реквізити. Оплата за товар по генеральному дог овору купівлі-продажу нафтоп родуктів №15 від 11 січня 2007 року, підтверджується банківськи ми виписками за період з 03.04.2007 п о 19.06.2007 (т.1 а.с.139-154).

Крім того суд зазначає, що п озивачем до суду надано акт з вірки взаємних розрахунків п о договору №15 від 11.01.2007 між ПП «ТН іК» та ТОВ «Фест», укладеним 01 .07.2007, в якому зазначено, що забор гованість між підприємствам и станом на 01.07.2007 відсутня (т.2 а.с .52-53)

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адмі ністративного судочинства У країни, в адміністративних с правах про протиправність рі шень, дій чи бездіяльності су б' єкта владних повноважень обов' язок щодо доказування правомірності свого рішення , дій чи бездіяльності поклад ається на відповідача, якщо в ін заперечує проти адміністр ативного позову.

Всупереч наведеним вимога м, відповідач, як суб' єкт вла дних повноважень, не надав жо дного доказу, який би спросто вував факт подальшої реаліза ції позивачем придбаного поз ивачем бітуму.

Щодо відсутності товарно- транспортних накладних від П П «ТНіК» до ТОВ «Фест», суд зау важує, що умовами генерально го договору №15 купівлі-продаж у нафтопродуктів від 11.01.2007, укла деному між ПП «ТНіК» (Продаве ць) та ТОВ «Фест» (Покупець), пе редбачено, що поставка товар у автотранспортом проводить ся на умовах EXW у відповідност і з ІНКОТЕРМС -2000. У відповіднос ті з Міжнародними правилами тлумачення торговельних тер мінів «Інкотермс-2000» термін EXW «франко-завод» означає, що пр одавець вважається таким, що виконав свої зобов' язання щодо поставки, в момент, коли в ін надав товар у розпоряджен ня покупця на площах свого пі дприємства чи в іншому назва ному місці (наприклад, на заво ді, фабриці, складі і т. ін.). У ра зі поставки товару на умовах EXW «франко-завод», продавець н е несе зобов' язань по доста вці товару покупцеві (не здій снює перевезення товару), зоб ов' язання покупця обмежуют ься передачею товару покупцю .

Таким чином, цей термін покл адає мінімальні обов' язки н а продавця, а покупець несе вс і витрати і ризики у зв' язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначен ня. Так, продавець зобов' яза ний надати товар із комерцій ним рахунком-фактурою або ек вівалентним йому електронни м повідомленням, у відповідн ості з умовами договору купі влі-продажу, а також будь-які і нші докази відповідності, як і можуть вимагатися за догов ором.

Даний термін не передбачає обов' язкової наявності дог оворів перевезення та страху вання. Продавець зобов' язан ий надати товар у розпорядже ння покупця в названому місц і поставки, без завантаження на будь-який приймаючий тран спортний засіб, в узгоджений день чи в межах погодженого п еріоду або, якщо такого часу н е обумовлено, у строк, звичайн ий для поставки аналогічних товарів.

Суд також враховує, що відпо відно до положень пункту А.8 Ін котермс на продавця не покла дений обов' язок забезпечен ня доказів поставки, транспо ртних документів або еквівал ентних електронних повідомл ень.

Як підтверджено матеріала ми справи, перевезення придб аних позивачем нафтопродукт ів від продавця позивача - П П «ТНіК» до місця отримання н афтопродуктів покупцями поз ивача - ПП «Домострой-3000», ТОВ «Азовпромснаб», ТОВ «Атлант », ПП «ДорРемСтрой», ТОВ «Моно літ 2002», ТОВ «Сатори», КП «Кремі нський Агрошляхбуд», у разі в ідсутності автотранспорту у покупців здійснювалося пози вачем із залученням перевізн иків ТОВ «Логрус-Авто» та ТОВ «Рутеск ХХІ», що знайшло своє підтвердження в ході розгля ду справи.

Факт транспортування пози вачем бітуму, придбаного у ПП «ТНіК», до покупців ТОВ «Фест » (ПП «Домострой-3000», ТОВ «Азовп ромснаб», ТОВ «Атлант», ПП «До рРемСтрой», ТОВ «Моноліт 2002», Т ОВ «Сатори», КП «Кремінський Агрошляхбуд») підтверджено товарно- транспортними нак ладними.

Суд не погоджується з висно вками відповідача щодо поруш ень при заповненні товарно-т ранспортних накладних, оскіл ьки право власності на товар від ПП «ТНіК» (Продавець) до Т ОВ «Фест» (Покупець) перейшло на підставі видаткових накл адних, то вантажовідправнико м товару в ТТН правомірно виз начено ТОВ «Фест», вантажоод ержувачами - ПП «Домострой-3000» , ТОВ «Азовпромснаб», ТОВ «Атл ант», ПП «ДорРемСтрой», ТОВ «М оноліт 2002», ТОВ «Сатори», КП «Кр емінський Агрошляхбуд». Рядо к «Переадресування» ТТН не з аповнювався, тому що адреса п ризначення не змінювалась, а саме: ТОВ «Фест» не мало намір здійснювати перевезення тов ару спочатку до свого місцез находження, а потім - до місц я отримання товару покупцями , а мало намір та фактично здій снювало перевезення товару в ід місця отримання товару у П П «ТНіК» (резервуари ЗАТ «Лін ік») до місця отримання товар у покупцями: ПП «Домострой-3000» , ТОВ «Азовпромснаб», ТОВ «Атл ант», ПП «ДорРемСтрой», ТОВ «М оноліт 2002», ТОВ «Сатори», КП «Кр емінський Агрошляхбуд».

Відповідно до пп.7.4.1 п. 7.4 ст.7 З акону України «Про податок на додану вартість» податко вий кредит звітного періоду визначається виходячи із дог овірної (контрактної) вартос ті товарів (послуг)... та склада ється із сум податків, нарахо ваних (сплачених) платником п одатку за ставкою, встановле ною пунктом 6.1 статті 6 та статт ею 81 цього Закону, протяго м такого звітного періоду у з в' язку з придбанням або виг отовленням товарів та послуг з метою їх подальшого викори стання в оподатковуваних опе раціях у межах господарської діяльності платника податку . Нормами пп.7.4.4 п. 7.4, ст.7 Закону України «Про податок на дод ану вартість» визначено, що я кщо платник податку придбава є (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послу ги), які не призначаються для ї х використання в господарськ ій діяльності такого платник а, то сума податку, сплаченого у зв' язку з таким придбання м (виготовленням), не включаєт ься до складу податкового кр едиту. Судом встановлено, що б ітум нафтовий дорожний, прид бавався позивачем у ПП «ТНіК » з метою його подальшого вик ористання в оподатковуваних операціях у межах господарс ької діяльності та фактично використаний підприємством у межах господарської діяль ності. Відтак, висновок перев ірки про порушення підприємс твом пп.7.4.1, пп.7.4.4 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на дод ану вартість», є необґрунтов аним.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закон у України «Про податок на д одану вартість», не дозволяє ться включення до складу под аткового кредиту будь-яких в итрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими на кладними. Правомірність вклю чення підприємством до склад у податкового кредиту з ПДВ в итрат по сплаті податку на су му 176445,00 грн. підтверджується по датковими накладними, отрима ними від ПП «ТНіК». З огляду на зазначене, висновок перевір ки про порушення підприємств ом п.п.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону Укра їни «Про податок на додану ва ртість», є необґрунтованим, а висновки акту перевірки спр остовуються матеріалами спр ави.

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закон у України «Про податок на д одану вартість» податкова на кладна видається платником п одатку, який поставляє товар и (послуги), на вимогу їх отрим увача, та є підставою для нара хування податкового кредиту . Згідно з нормами пп. 7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України «Про подато к на додану вартість2, датою ви никнення права платника пода тку на податковий кредит вва жається дата здійснення перш ої з подій: або дата списання к оштів з банківського рахунку платника податку в оплату то варів, або дата отримання под аткової накладної, що засвід чує факт придбання платником податку товарів. Норми Зак ону України «Про податок на додану вартість» не містять вимог про необхідність кори гування платником податку пр авомірно визначеного податк ового кредиту з ПДВ у зв' язк у з тим, що підприємства, з яки ми мав правові відносини кон трагент такого платника пода тку, порушують вимоги податк ового законодавства.

З огляду на зазначене, відсу тні правові підстави для зме ншення правомірно визначени х валових витрат та податков ого кредиту підприємства.

Крім того, суд вважає за нео бхідне зазначити, що відпові дно до ст. 67 Конституції Украї ни, кожен зобов' язаний спла чувати податки і збори в поря дку та розмірах, встановлени х законом. За змістом ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія осо би, спрямована на набуття, змі ну або припинення цивільних прав та обов' язків. Відпові дно до вимог статті 203 ЦК Украї ни, зміст правочину не може су перечити цьому Кодексу, інши м актам цивільного законодав ства, а також моральним засад ам суспільства. Особа, яка вчи няє правочин, повинна мати не обхідний обсяг цивільної діє здатності. Волевиявлення уча сника правочину має бути віл ьним і відповідати його внут рішній волі. Правочин має вчи нятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути сп рямований на реальне настанн я правових наслідків, що обум овлені ним.

Положеннями статті 215 ЦК Укр аїни визначено, що підставою недійсності правочину є нед одержання в момент вчинення правочину стороною (сторонам и) вимог, які встановлені част инами першою - третьою, п' ято ю та шостою статті 203 цього Код ексу. Недійсним є правочин, як що його недійсність встановл ена законом (нікчемний право чин). У цьому разі визнання так ого правочину недійсним судо м не вимагається. Положенням и статті 228 ЦК України визначе но, що правочин, спрямований н а незаконне заволодіння майн ом держави, вважається таким , що порушує публічний порядо к, а отже є нікчемним. В силу по ложень частини 1 статті 216 ЦК Ук раїни, недійсний правочин не створює юридичних наслідків , крім тих, що пов' язані з йог о недійсністю. Хоча умови та з міст вчинених правочинів не суперечать актам цивільного законодавства, однак угода в важається дійсною, коли стор онами фактично було виконано умови вказаної угоди.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бух галтерський облік та фінансо ву звітність в Україні» визн ачено, що підставою для бухга лтерського обліку господарс ьких операцій є первинні док ументи, які фіксують факти зд ійснення господарських опер ацій. Первинні документи пов инні бути складені під час зд ійснення господарської опер ації, а якщо це неможливо - без посередньо після її закінчен ня. Для контролю та впорядкув ання оброблення даних на під ставі первинних документів м ожуть складатися зведені обл ікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на папе рових або машинних носіях і п овинні мати такі обов' язков і реквізити: назву документа (форми); дату і місце складанн я; назву підприємства, від іме ні якого складено документ; з міст та обсяг господарської операції, одиницю виміру гос подарської операції; посади осіб, відповідальних за здій снення господарської операц ії і правильність її оформле ння; особистий підпис або інш і дані, що дають змогу ідентиф ікувати особу, яка брала учас ть у здійсненні господарсько ї операції.

Оскільки позивачем до суду надано докази, що підтверджу ють виконання зобов' язань з а генеральним договором №15 ку півлі-продажу нафтопродукті в від 11.01.2007, укладеного між пози вачем та ПП «ТНіК», а отже факт ичне реальне здійснення конк ретної операції у межах госп одарської діяльності платни ка податку.

Виходячи із вищенаведеног о, суд дійшов висновку про нео бґрунтованість висновків ві дповідача про нікчемність пр авочинів, здійснених між поз ивачем та ПП «ТНіК».

Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку про б езпідставність винесення ві дповідачем податкового пові домлення - рішення №0000512301/1 від 13 серпня 2010 року, яким ТОВ «Фест » визначено суму податкового зобов' язання (з урахування м штрафних (фінансових) санкц ій) з податку на додану вартіс ть у сумі 215187,00 грн. з яких за осно вним платежем 143458,00 грн. та за шт рафними (фінансовими) санкці ями 71729,00 грн., а позовні ивмоги в изнаються судом обґрунтован ими та такими, що підлягають з адоволенню.

Щодо обраного позивачем сп особу захисту порушеного пра ва, суд вважає за необхідне за значити таке.

Встановлені статтями 105, 162 Ко дексу адміністративного суд очинства України способи зах исту порушеного права не є ви черпними.

Разом з тим, деякі із встано влених способів захисту пору шеного права носять обмежени й характер і не можуть бути за стосовані при виникненні буд ь-якого спору у сфері публічн их правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта м оже стосуватися лише нормати вно-правового акта, а про визн ання протиправним - індивіду ального акта.

Нечинним нормативно-право вий акт стає з дати набрання в ідповідним рішенням суду зак онної сили, а протиправність індивідуального акта виника є, у разі набрання рішенням су ду про задоволення адміністр ативного позову законної сил и, з моменту прийняття такого акта суб' єктом владних пов новажень (вчинення дії або бе здіяльності).

Вимога про визнання протип равним (недійсним, незаконни м, неправомірним, скасування ) індивідуальних актів не міс тять різних способів захисту , а є одним і тим же способом, сф ормульованим у різних словес них формах.

Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індив ідуальний акт, дія або бездія льність позовною вимогою за правилами Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и має бути визнання такого ак та, дії чи бездіяльності прот иправними (недійсними, незак онними, неправомірними, скас ування такого акту), а в разі о скарження нормативно-правов ого акта - визнання його нечин ним.

Відповідно до пункту 1 части ни 4 статті 105 Кодексу адмініст ративного судочинства Украї ни адміністративний позов мо же містити вимоги про скасув ання або визнання нечинним р ішення відповідача - суб' єк та владних повноважень повні стю чи окремих його положень .

У справах щодо оскарження р ішень суб' єкта владних повн оважень суд перевіряє, зокре ма законність таких рішень, з а результатом чого, згідно з п унктом 1 частини 2 статті 162 Коде ксу адміністративного судоч инства України, у разі задово лення адміністративного поз ову може прийняти постанову про визнання протиправним рі шення суб' єкта владних повн оважень і про скасування або визнання його нечинним.

Враховуючи вищевикладене, належним способом захисту п орушеного права позивача у д аній адміністративній справ і є висновок суду про протипр авність рішень суб' єкта вла дних повноважень, а не про їх н едійсність або нечинність, а тому за результатами судово го розгляду справи податкове повідомлення - рішення Дер жавної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської о бласті №0000512301/1 від 13 серпня 2010 рок у, яким ТОВ «Фест» визначено с уму податкового зобов' язан ня (з урахуванням штрафних (фі нансових) санкцій) з податку н а додану вартість у сумі 215187,00 гр н. з яких за основним платежем 143458,00 грн. та за штрафними (фінан совими) санкціями 71729,00 грн., суд визнає протиправними.

Згідно з частиною 1 статті 94 К одексу адміністративного су дочинства України якщо судов е рішення ухвалене на корист ь сторони, яка не є суб' єктом владних повноважень, суд при суджує всі здійснені нею док ументально підтверджені суд ові витрати з Державного бюд жету України (або відповідно го місцевого бюджету, якщо ін шою стороною був орган місце вого самоврядування, його по садова чи службова особа).

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судов ому засіданні 21 грудня 2010 року проголошено вступну та резол ютивну частини постанови. Ск ладення постанови у повному обсязі відкладено, про що згі дно вимог частини 2 статті 167 Ко дексу адміністративного суд очинства України повідомлен о після проголошення вступно ї та резолютивної частин пос танови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71 , 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративн ого судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний поз ов задовольнити повністю.

Визнати протиправним пода ткове повідомлення-рішення Д ержавної податкової інспекц ії в м. Лисичанську Лугансько ї області №0000512301/1 від 13.08.2010 про виз начення суми податкового зоб ов' язання (з урахуванням шт рафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у сумі 215187,00 грн. (двісті п' ятнад цять тисяч сто вісімдесят сі м гривень).

Стягнути з Державного бюдж ету України на користь Товар иства з обмеженою відповідал ьністю «Фест» (ідентифікацій ний код 23474189, місцезнаходження : 93118, Луганська область, м. Лисич анськ, кв. Жовтневої революці ї, буд. 10 кв.5) судові витрати зі сплати судового збору в су мі 3,40 грн. (три гривні сорок коп ійок).

Постанова суду першо ї інстанції набирає законної сили після закінчення строк у подання апеляційної скарги , встановленого Кодексом адм іністративного судочинства України, якщо таку скаргу не б уло подано. У разі подання апе ляційної скарги судове рішен ня, якщо його не скасовано, наб ирає законної сили після пов ернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляцій ного провадження або набранн я законної сили рішенням за н аслідками апеляційного пров адження

Апеляційна скарга подаєть ся до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ух валив оскаржуване судове ріш ення. Копія апеляційної скар ги одночасно надсилається ос обою, яка її подає, до суду апе ляційної інстанції.

Апеляційна скарга на поста нову суду першої інстанції п одається протягом десяти дні в з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодекс у, а також прийняття постанов и у письмовому провадженні а пеляційна скарга подається п ротягом десяти днів з дня отр имання копії постанови.

Якщо суб' єкта владних пов новажень у випадках та поряд ку, передбачених частиною че твертою статті 167 цього Кодекс у, було повідомлено про можли вість отримання копії постан ови суду безпосередньо в суд і, то десятиденний строк на ап еляційне оскарження постано ви суду обчислюється з насту пного дня після закінчення п ' ятиденного строку з момент у отримання суб' єктом владн их повноважень повідомлення про можливість отримання ко пії постанови суду.

Повний текст постанови скл адено 27 грудня 2010 року.

Суддя Р.С. Твердохліб