Ухвала

від 11.03.2011 по справі 2а-6253/10/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - Радіон ова О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2011 року справа №2а -6253/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевч енка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністратив ного суду у складі:

головуючого судді Радіоно вої О.О.

суддів Нікуліна О.А. , Жабо тинської С.В.

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністратив ного суду у складі:

головуючого судді: Радіонової О.О .

суддів: Нікуліна О.А., Жаботин ської С.В

при секретарі судового зас ідання Іванченко О. В.

за участю представників ві д:

позивача: Образков В.Є. , директор

Холод С.М., пр едставник за дов. від 27.01.11р.

відповідача: Жадан О.О., п редставник за дов. від 31.12.10р.

Шишова Л.В., п редставник за дов від 10.03.11р.

розглянувши у відкритому с удовому Державної пода ткової інспекції

засіданні апеляційну скар гу в м. Лисичанськ у Луганської області

на постанову Луганського о кружного адміністративного суду

від 21 грудня 2010 року

по адміністративній справ і № 2а-6253/10/1270

за позовом Товариств а з обмеженою відповідальніс тю «Фест»

до Державної под аткової інспекції в м. Лисича нську Луганської області

про визнання пр отиправним податкового пові домлення - рішення №0000512301/1 від 13.08.2010 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою від повідальністю «Фест» зверну лось до Луганського окружног о адміністративного суду з п озовом до Державної податков ої інспекції в м.Лисичанську Луганської області про визн ання протиправним податково го повідомлення - рішення №0000512 301/1 від 13 серпня 2010 року (том 1 арк. с пр. 3-7).

Ухвалою Луганського окруж ного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року відкрито п ровадження у справі за прави лами Кодексу адміністративн ого судочинства України (том 1 арк. спр. 1).

Постановою Луганського ок ружного адміністративного с уду від 21 грудня 2010 року позовн і вимоги задоволені повністю , визнано протиправним подат кове повідомлення - рішення №0000512301/1 від 13 серпня 2010 року про ви значення суми податкового зо бов' язання з податку на дод ану вартість у сумі 215187 грн. (том 3, арк. спр. 262-268).

В обґрунтування прийнятог о рішення суд першої інстанц ії зазначив, що правомірніст ь включення підприємством до складу податкового кредиту з податку на додану вартість витрат по сплаті податку на суму 176445 грн. підтверджується п одатковими накладними, отрим аними від приватного підприє мства «ТНіК». Позивачем до су ду надані докази, що підтверд жують виконання зобов' язан ь за генеральним договором № 15 купівлі - продажу нафтопро дуктів від 11 січня 2007 року, укла деного між позивачем та прив атним підприємством «ТНіК», а отже фактичне реальне здій снення конкретної операції у межах господарської діяльно сті платника податку.

Також суд першої інстанції зазначив, що висновок переві рки про порушення підприємст вом підпункту 7.4.5 пункту 7.4 стат ті 7 Закону України «Про подат ок на додану вартість» є необ ґрунтованим, а висновки акту перевірки спростовуються ма теріалами справи.

Державна податкова інспек ція в м. Лисичанську Луганськ ої області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасув ати постанову Луганського ок ружного адміністративного с уду від 21 грудня 2010 року та прий няти нову постанову, якою від мовити в задоволенні позовни х вимог у повному обсязі (том. 3 арк. спр. 272-282).

В апеляційній скарзі скарж ник посилається на те, що під ч ас проведення перевірки здій снення господарської операц ії не підтверджено відповідн ими первинними документами, які б підтвердили фактичне в иконання умов договору відпо відно до того, що у Товариства з обмеженою відповідальніст ю «ФЕСТ» та Приватного підпр иємства «ТНіКО» відсутні нео бхідні умови для здійснення таких господарських операці й.

Також апелянт посилається на те, що у підпункті 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підп риємств» визначено, що будь-я кі витрати, не підтверджені в ідповідними розрахунковими , платіжними та іншими докуме нтами, обов' язковість веден ня і зберігання яких передба чена правилами ведення подат кового обліку, не належать до складу валових витрат.

На думку апелянта, надані то варно-транспортні накладні н е відповідають типовим форма м первинного обліку роботи в антажного автомобіля затвер дженим сумісним наказом Мінт рансу України, Мінстату Укра їни від 29 грудня 1995 року №488/346 «Пр о затвердження типових форм первинного обліку роботи ван тажного автомобіля».

Скаржник посилається на те , що до перевірки Товариством з обмеженою відповідальніст ю «ФЕСТ» не надано документі в які б надавали повноважень Відповідачу перебувати на т ериторії режимного об' єкту Закритого акціонерного това риства «ЛІНІК». Не надано док ументів, яким чином здійснюв алось відвантаження бітуму. Взагалі не надано документал ьного підтвердження того, як е відношення має Товариство з обмеженою відповідальніст ю «ФЕСТ» до Закритого акціон ерного товариства «ЛІНІК».

Згідно наявних даних у Держ авній податковій інспекції в м. Лисичанську такого господ арюючого суб' єкта, як Прива тне підприємство «ТНіК» заре єстровано не було, відповідн і докази були надані суду та н е взяти ним до уваги.

Також, апелянт зазначає, що згідно Журналу реєстрації до віреностей Товариства з обме женою відповідальністю «ФЕС Т», довіреності були видані д иректору Товариства з обмеже ною відповідальністю «ФЕСТ» Образкову В.Є., а значить в ін особисто мав бути присутн ім, як вантажоотримувач на те риторії Закритого акціонерн ого товариства «ЛІНІК», що не підтверджує в своїй відпові ді підприємство на території та з резервуарів якого мала б ути проведено відвантаження бітуму та не заперечував і са м керівник Товариства з обме женою відповідальністю «ФЕС Т».

На апеляційну скаргу позив ачем 09 березня 2011 року були над ані заперечення, в яких позив ач просив залишити постанову Луганського окружного адмін істративного суду від 21 грудн я 2010 року без змін, апеляційну с каргу відповідача - без зад оволення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що постанова суду першої інстанції винесена б ез порушень норм матеріально го та процесуального права.

Також, позивач посилається на те, що всі господарські опе рації здійснені відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та підтверджуються відповід ними первинними документами . Ствердження апелянта про по рушення вимог вказаного зако ну не підтверджуються відпов ідними доказами, наявними у м атеріалах справи.

У судовому засіданні предс тавники позивача заперечува ли проти апеляційної скарги та просили залишити без змін постанову суду першої інста нції.

Представники апелянта апе ляційну скаргу підтримали та просили суд її задовольнити .

Як встановлено судом першо ї інстанції та визнається ст оронами по справі:

Товариство з обмежен ою відповідальністю «Фест» з ареєстроване у виконавчому к омітеті Лисичанської місько ї ради 12 вересня 1995 року за №13811070001 000704, розташовано за адресою: 93118, Л уганська область, м. Лисичанс ьк, кв. Жовтневої революції 10/5 т а має ідентифікаційний код 2347 4189 (том 1 арк. спр. 8, 19).

Відповідно до свідоцтва №100 150013 серії НБ№166429 ТОВ «Фест» з 07 ли пня 1997 року зареєстровано пла тником податку на додану вар тість та має індивідуальний податковий номер 234741812097 (том 1 арк . спр. 18).

11 січня 2007 року між Приватним підприємством «ТНіК» та Поз ивачем укладений генеральни й договір № 15 купівлі-продажу нафтопродуктів. Відповідно д о умов укладеного договору, т а додаткової угоди № 1 до генер ального договору купівлі-про дажу нафтопродуктів Приватн е підприємство «ТНіК» брало на себе зобов' язання переда ти у власність позивача біту м нафтовий дорожній, а останн ій, в свою чергу, отримати та с платити відповідні кошти. Пу нктом 2 цієї угоди був передба чений базис поставки, а саме Е WX (Резервуари ЗАТ «Лінік») (том 1, арк. спр. 29-30).

18 січня 2007 року між Приватним підприємством «ТНіК» та Поз ивачем укладена додаткова уг ода № 2 (том 1, арк. спр. 32) до генера льного договору купівлі-прод ажу нафтопродуктів, де підпу нкт 4.6 генерального договору в икладений у наступній редакц ії:

«Датою вивантаження товар у є: автомобільним транспорт ом або іншим видом транспорт у - дата, вказана в товарно-тра нспортній накладній або вида тковій накладній; при умові п ередання товару в нафтобазі збереження - дата вказана в ак тах прийому - передавання або видатковій накладній.»

З 31 травня 2010 року по 12 липня 2010 р оку на підставі направлень в ід 31 травня 2010 року №239, від 01 черв ня 2010 року №239/1, від 29 червня 2010 рок у №297(том 3 арк. спр. 198-199) виданих Де ржавною податковою інспекці єю в м. Лисичанську була пров едена планова виїзна перевір ка Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Фест» з пита нь дотримання вимог податков ого законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2010 , валютного та іншого законод авства за період з 01 квітня 2007 р оку по 31 березня 2010 року за резу льтатами якої складено акт № 24/23-23474189 від 19 липня 2010 року (том 1, арк . спр. 20-27).

В акті планової виїзної пер евірки Товариства з обмежено ю відповідальністю «Фест» з питань дотримання вимог пода ткового законодавства за пер іод з 01 квітня 2007 року по 31 берез ня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 к вітня 2007 року по 31 березня 2010 рок у №24/23-23474189 від 19 липня 2010 року серед іншого зазначено, що перевір кою повноти визначення подат кового кредиту за період з 01 к вітня 2007 року по 31 березня 2010 рок у встановлено його завищення на суму 176445,15 грн. у тому числі за квітень 2007 року на суму 63156,00 грн. , травень 2007 року на суму 61772,00 та ч ервень 2007 року 51517,00 грн., у зв' яз ку із вчиненням Товариством з обмеженою відповідальніст ю «Фест» нікчемного правочи ну при правовідносинах з При ватним підприєсмвтвом «ТНіК о», код 31023138. Договір, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фест» та П риватним підприємством «ТН іКо» (код 31023138) №15 від 11 січня 2007 рок у не спричиняє реального нас тання правових наслідків.

Згідно висновків, викладен их в акті планової виїзної пе ревірки Товариства з обмежен ою відповідальністю «Фест» з питань дотримання вимог под аткового законодавства за пе ріод з 01 квітня 2007 року по 31 бере зня 2010 року, валютного та іншог о законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2010 ро ку №24/23-23474189 від 19 липня 2010 року вказ ується на порушення позиваче м підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпун кту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст атті 7 Закону України від 03 кві тня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із внесе ними змінами і доповненнями, в результаті чого занижено п одаток на додану вартість в п еріод, що перевірявся, на зага льну суму 176445,15 грн. у тому числі за квітень 2007 року на суму 63156,00 г рн., травень 2007 року на суму 61772,00 т а червень 2007 року №51517,00 грн.

На підставі висновків, викл адених в акті планової виїзн ої перевірки Державною подат ковою інспекцією в м. Лисичан ську Луганської області було винесено податкове повідомл ення-рішення №0000512301/1 від 13 серпня 2010 року, яким Товариству з обме женою відповідальністю «Фес т» визначено суму податковог о зобов' язання (з урахуванн ям штрафних (фінансових) санк цій) з податку на додану варті сть у сумі 215187,00 грн. з яких за осн овним платежем 143458,00 грн. та за ш трафними (фінансовими) санкц іями 71729,00 грн. (том 1 арк. спр. 28).

Відповідно до статті 195 Коде ксу адміністративного судоч инства України суд апеляційн ої інстанції переглядає судо ві рішення суду першої інста нції в межах апеляційної ска рги.

Суть спірних правовідноси н полягає у правомірності ви значення суми податкового зо бов' язання з податку на дод ану вартість.

Спірні правовідносини рег улюються Конституцією Украї ни, Кодексом адміністративно го судочинства України, Зако ном України від 03 квітня 1997 рок у №168/97-ВР «Про податок на додан у вартість» (надалі - Закон № 168) та Законом України від 04 гру дня 1990 року №509-ХІІ «Про державн у податкову службу в Україні » (надалі - Закон №509).

Відповідно до частини 2 ста тті 19 Конституції України ор гани державної влади та орга ни місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язан і діяти лише в межах повноваж ень та у спосіб, що передбачен і Конституцією та законами У країни.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Ко дексу адміністративного суд очинства України, суд при вир ішенні справи керується прин ципом законності, відповідно до якого органи державної вл ади, органи місцевого самовр ядування, їхні посадові і слу жбові особи зобов'язані діят и лише на підставі, в межах пов новажень та у спосіб, що перед бачені Конституцією та закон ами України.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статт і 7 Закону №168 визначено, що пода тковий кредит звітного періо ду визначається виходячи із договірної (контрактної) вар тості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у ра зі якщо договірна ціна на так і товари (послуги) відрізняєт ься більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі то вари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податк у за ставкою, встановленою пу нктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 ць ого Закону, протягом такого з вітного періоду у зв' язку з :

- придбанням або виготовлен ням товарів (у тому числі при ї х імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в о податковуваних операціях у м ежах господарської діяльнос ті платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фонді в (основних засобів, у тому чис лі інших необоротних матеріа льних активів та незавершени х капітальних інвестицій в н еоборотні капітальні активи ), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використан ня у виробництві та/або поста вці товарів (послуг) для опода тковуваних операцій у межах господарської діяльності пл атника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статт і 5 Закону №168 визначено, що дато ю виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списа ння коштів з банківського ра хунку платника податку в опл ату товарів (робіт, послуг), да та виписки відповідального р ахунку (товарного чека) - в ра зі розрахунків з використанн ям кредитних дебетових карто к або комерційних чеків; або д ата отримання податкової нак ладної, що засвідчує факт при дбання платником податку тов арів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.2.6 п ункту 7.2 статті 7 Закону №168 підс тавою для нарахування податк ового кредиту є податкова на кладна, яка видається платни ком податку, який поставляє т овари (послуги), на вимогу їх о тримувача.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункт у 7.7 статті 7 Закону №168 сума пода тку, що підлягає сплаті (перер ахуванню) до бюджету або бюдж етному відшкодуванню, визнач ається як різниця між сумою п одаткового зобов'язання звіт ного податкового періоду та сумою податкового кредиту та кого звітного податкового пе ріоду. При позитивному значе нні суми, розрахованої згідн о з підпунктом 7.7.1 цього пункту , така сума підлягає сплаті (пе рерахуванню) до бюджету у стр оки, встановлені законом для відповідного податкового пе ріоду. При від'ємному значенн і суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, та ка сума враховується у зменш ення суми податкового боргу з цього податку, що виник за по передні податкові періоди (у тому числі розстроченого аб о відстроченого відповідно д о закону), а при його відсутнос ті - зараховується до складу п одаткового кредиту наступно го податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункт у 7.4 статті 7 Закону №168 не дозвол яється включати до податково го кредиту будь-які витрати з і сплати податку, не підтверд жені податковими накладними чи митними деклараціями, а пр и імпорті робіт (послуг) - акт ом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, яки й засвідчує перерахування ко штів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Отже, законодавець не стави ть в залежність формування п одаткового кредиту покупцем товару від несплати податку або не подання звітності про давцем, оскільки за загальни м правилом несплата податку на додану вартість продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зме ншення податкового кредиту з азначеного податку покупцю, який відніс до податкового к редиту суму податку на додан у вартість, сплачену продавц ю разом із ціною товару (послу ги).

Відповідно до Порядку запо внення і подання податкової декларації з податку на дода ну вартість, затвердженого н аказом Державної податкової адміністрації України від 30 т равня 1997 року №166 та зареєстров аного в Міністерстві юстиції України 09 липня 1997 року за №250/2054, п латник податку самостійно об числює суму податкового зобо в' язання, яку зазначає в дек ларації.

Пунктом 3.4 Порядку передбач ено, що дані, наведені в деклар ації, повинні відповідати да ним бухгалтерського та подат кового обліку платника, оскі льки, як визначено пунктом 2 ст атті 3 Закону України «Про бух галтерський облік та фінансо ву звітність в Україні», фіна нсова, податкова, статистичн а та інші види звітності, що ви користовуються грошовий при мірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Таким чином, аналіз реально сті господарської діяльност і повинен здійснюватися на п ідставі даних податкового, б ухгалтерського обліку платн ика податків та відповідност і їх дійсному економічному з місту.

Судом першої інстанції вст ановлено та підтверджено ная вними матеріалами справи, що фактична сплата позивачем - о тримувачем товарів (послуг) с ум податку на додану вартіст ь в ціні товару (послуг) постач альникам таких товарів (посл уг), які включені до складу под аткового кредиту, та викорис тання отриманого товару у го сподарській діяльності Това риства з обмеженою відповіда льністю «Фест» підтверджуєт ься наступними первинними до кументами: генеральним дого вором купівлі-продажу нафто продукту №15 від 11 січня 2007 року ( т.1 а.с.29-30); додатковою угодою №1 д о генерального договору купі влі-продажу нафтопродуктів № 15 від 11 січня 2007 року (т.1 а.с.31); дода тковою угодою №2 до генера льного договору купівлі-пр одажу нафтопродуктів №15 в ід 11 січня 2007 року (т.1 а.с.32); видат ковими накладними за період з 04 квітня 2007 року по 20 червня 2007 р оку (а.с.33-63); товарно-транспортн ими накладними за період з 04 к вітня 2007 року по 20 червня 2007 року (а.с.64-100); податковими накладним и за період з 30 березня 2007 року п о 19 червня 2007 року (т.1 а.с.101-13 розра хунком №42/579 коригування кільк існих і вартісних показників до податкової накладної від 19 червня 2007 року №579 (т.1 а.с.131); рахун ками-фактурами за період з 03 к вітня 2007 року по 20 червня 2007 року (т.1 а.с.132-138); банківськими випис ками за період з 03 квітня 2007 рок у по 19 червня 2007 року (т.1 а.с.139-154); се ртифікатами відповідності с ерії ДІ №029604 на бітум нафтовий дорожній в'язкий БНД 90/130 та сер ії ДЗ №184868 на бітум нафтовий до рожній в'язкий БНД 60/90 (т.2 а.с.1-2); па спортами на бітум (т.2 а.с.3-19); зая вками на відвантаження бітум а (т.2 а.с.37-51); актом звірки взаємн их розрахунків по договору № 15 від 11 січня 2007 року, укладеним 01 липня 2007 року (т.2 а.с.52-53); товарно -транспортними накладними за період з 04 квітня 2007 року по 20 червня 2007 року (т.2 а.с.54-90); вид атковими накладними та рах унками-фактурами за період з 04 квітня 2007 року по 20 липня 2007 рок у (т.2 а.с.91-156); договорами на перев езення бітуму між Товариство м з обмеженою відповідальніс тю «Фест» та Товариством з об меженою відповідальністю «Л огрус-Авто» від 08 січня 2002 року та між Товариством з обмежен ою відповідальністю «Фест» т а Товариством з обмеженою ві дповідальністю «Рутеск XXI» № 24/05.2007 від 24 травня 2007 року (т.2 а.с. 157-1 58); актами прийому-сдачі вико наних робіт та рахунками-фа ктурами до них (т.2 а.с. 159-174); ж урналом-ордером та відоміс тю по рахунку 6311 розрахун ки з вітчизняними постачал ьниками за квітень, травень т а червень 2007 (т.2 а.с. 175-177); податков ими накладними за період з 04 к вітня 2007 року по 20 червня 2007 року (т.2 а.с. 178-214); реєстрами отриманих та виданих податкових накла дних за період з 01 квітня 2007 рок у по 30 червня 2007 (т.2 а.с.215-224); податко вими накладними з 04 квітня 2007 р оку по 20 червня 2007 року (т.2 а.с.244-250 т а т.3 а.с. 1-18); договорами поставки нафтопродуктів та додаткови ми угодами до них між Товарис твом з обмеженою відповідаль ністю «ТНК-ВР Коммерс» та При ватним підприємством «ТНіКо » (т.3 а.с.19-40); накладними за періо д з 04 квітня 2007 року по 20 червня 200 7 року (т.3 а.с.41-73).

Тобто, виконання сторонами своїх договірних обов' язкі в свідчить про вчинення стор онами угоди дій, направлених на їх виконання.

Отже, колегія суддів не пого джується з доводами апелянта про недослідженість судом п ершої інстанції укладених уг од та операцій за цими угодам и.

Також, судова колегія не при ймає доводи апелянта щодо не правомірності включення сум податку на додану вартість д о податкового кредиту звітно го періоду з підстав порушен ня контрагентами-постачальн иками продавця своїх податко вих зобов' язань, оскільки ф акт порушення контрагентами -постачальниками своїх подат кових зобов' язань не підтве рджуються наявними у справі доказами, а ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу, викладених у скарзі.

Колегія суддів встановила , що в матеріалах справи відсу тні будь-які докази щодо пору шення кримінальної справи ві дносно директорів вказаних п ідприємств в частині підробл ення та використання завідом о підроблених документів або докази визнання недійсними податкових накладних в устан овленому законом порядку.

Вказані первинні документ и фіксують факти здійснення господарських операцій, а са ме факт придбання позивачем товару.

Відповідач доводами викла деними в апеляційній скарзі не оскаржує факт встановлени й судом першої інстанції щод о відповідності сум податку на додану вартість, зазначен их у податкових накладних, за гальній сумі податкового кре диту, зазначеного у податков их деклараціях позивача у зв ітному періоді

Колегія суддів також зазна чає, що в матеріалах справи ві дсутні будь-які докази нікче мності правочинів, визнання недійсною угоди, укладеної п озивачем та його контрагента ми або анулювання виданих ци м підприємствам Свідоцтв пла тника податку на додану варт ість саме на час господарськ их відносин із позивачем.

Відповідно до абзацу 1 підпу нкту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168, не підлягають включенню д о складу податкового кредиту суми сплаченого (нараховано го) податку у зв'язку з придбан ням товарів (послуг), не підтве рджені податковими накладни ми чи митними деклараціями (і ншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункт у 7.2 статті 7 Закону №168).

Інших обмежень щодо включе ння до податкового кредиту с ум податку на додану вартіст ь, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, пос луг), законодавче не встановл ено, а тому посилання державн ої податкової служби на факт не підтвердження сплати под аткового зобов'язання по под атку на додану вартість конт рагентами, судом першої інст анції вірно не оцінені як сут тєві.

Судом першої інстанції вст ановлено та не заперечується сторонами, що позивачем вклю чено до податкового кредиту фактично сплачений ним в цін і послуг податок на додану ва ртість на підставі податкови х накладних, отриманих від по стачальників послуг, які зар еєстровані платниками подат ку на додану вартість.

Згідно з статтею 61 Конститу ції України, норми якої є норм ами прямої дії, юридична відп овідальність особи має індив ідуальний характер.

Тому, колегія суддів зазнач ає, що несплата контрагентам и постачальників позивача до бюджету сум податку на додан у вартість та недекларування контрагентами своїх зобов' язань не може впливати на рез ультати діяльності підприєм ства позивача і не може бути п ідставою для притягнення поз ивача до відповідальності у вигляді донарахування подат кових зобов'язань з податку н а додану вартість.

Відповідно до статті 67 Конс титуції України, кожен зобов 'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, вс тановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтуєть ся на засадах, відповідно до я ких ніхто не може бути примуш ений робити те, що не передбач ено законодавством (частина 1 статті 19 Конституції України ). Чинне законодавство, зокрем а, Закон №168, не встановлює обов 'язки покупця сплачувати под аток на додану вартість ще й д о бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем а бо іншою особою, з урахування м суми податку, отриманого ві д покупця у складі ціни товар у.

Судова колегія вважає, що не подання звітності до податко вого органу контрагентами по зивача не тягне за собою неді йсність угод, укладених з мом енту державної реєстрації та кої особи і до моменту виключ ення з державного реєстру та не позбавляє правового знач ення виданих за такими госпо дарськими операціями податк ових накладних. За таких обст авин покупець не може нести в ідповідальність як за неспла ту податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей податкової звітн ості.

Чинне законодавство не зоб ов'язує і не наділяє юридични х осіб правами перевіряти ві дповідність законодавству п одаткової звітності своїх ко нтрагентів за угодами та гос подарськими операціями.

Невиконання контрагентами зобов'язань зі сплати податк у на додану вартість до бюдже ту тягне відповідальність та негативні наслідки саме щод о них і не є підставою для позб авлення платника податку пра ва на податковий кредит у раз і, якщо останній виконав усі п ередбачені законодавством у мови щодо документального пі дтвердження розміру свого по даткового кредиту.

Отже, відповідальність за порушення податкового закон одавства настає за порушення встановлених нормами законо давства вимог і має індивіду альний характер, а відтак пла тник податків не може нести в ідповідальність за порушенн я податкового законодавства , допущені іншими платниками податків.

Відповідно до статті 10 Зако ну №168 та статей 1, 4 Закону №2181 вед ення податкового обліку покл адено на кожного окремого пл атника податку. При цьому так ий платник несе самостійну в ідповідальність за порушенн я правил ведення податкового обліку. Зазначена відповіда льність стосується кожного о кремого платника податку і н е може автоматично поширюват ися на третіх осіб, у тому числ і на його контрагентів.

Отже, порушення, допущені од ним платником податків у від ображенні в податковому облі ку певної господарської опер ації не впливають на права та обов' язки іншого платника податків.

Крім того, колегія суддів за значає, що в акті перевірки та в матеріалах справи відсутн і докази несплати всіма пере ліченими постачальниками по ланцюгу податку на додану ва ртість до бюджету, не надані д окази визнання недійсними уг од укладених між позивачем т а його постачальниками, й між постачальниками за ланцюгом .

Податковий орган посилаюч ись на факт порушення постач альниками по ланцюгу вимог п одаткового законодавства що до внесення податку на додан у вартість до бюджету в поруш ення вимог статті 71 Кодексу ад міністративного судочинств а України не надає до справи ж одного доказу недотримання в изначеними в акті перевірки підприємствами вимог Закону України «Про податок на дода ну вартість».

Відповідно до частини 2 стат ті 71 Кодексу адміністративно го судочинства України в адм іністративних справах про пр отиправність рішень, дій чи б ездіяльності суб'єкта владни х повноважень обов'язок щодо доказування правомірності с вого рішення, дії чи бездіяль ності покладається на відпов ідача, якщо він заперечує про ти адміністративного позову .

Податковим органом не дове дено, що зазначені господарс ькі операції є фіктивними чи безтоварними, як і не доведен о відсутність правових підст ав для включення сум податку на додану вартість до податк ового кредиту позивача.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інста нції дійшов правильного висн овку про фактичне здійснення господарських операцій, за н аслідками яких була включена до складу податкового креди ту відповідна сума податку н а додану вартість, що свідчит ь про необґрунтованість висн овків відповідача щодо поруш ення позивачем підпункту 7.4.1 п ункту 7.4 статті 7 Закону № 168.

Судова колегія не приймає п осилання апелянта на недолік и складання товарно-транспор тних накладних, оскільки ці п ервинні документи є чинними та не скасовані й не визнані н едійсними в установленому За коном порядку.

Відповідно до статті 159 Коде ксу адміністративного судоч инства України судове рішенн я повинно бути законним і обґ рунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висно вку, що судом першої інстанці ї правильно встановлені обст авини справи та постанова пр ийнята з дотриманням норм ма теріального та процесуально го права, доводи апеляційної скарги не спростовують висн овків суду першої інстанції, тому підстав для задоволенн я апеляційної скарги та скас ування постанови суду не вба чається.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адмініст ративного судочинства Украї ни, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державн ої податкової інспекції в м. Л исичанську Луганської облас ті на постанову Луганського окружного адміністративног о суду від 21 грудня 2010 року у адм іністративній справі № 2а-6253/10/127 0 - залишити без задоволення.

Постанову Луганськог о окружного адміністративно го суду від 21 грудня 2010 року у ад міністративній справі № 2а-6253/10 /1270 за позовом Товариства з обм еженою відповідальністю «Фе ст» до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Лу ганської області про визнанн я протиправним податкового п овідомлення - рішення №0000512301/1 від 13.08.2010 року - залишити без з мін.

Вступна та резолютивна ча стини ухвали проголошені у с удовому засіданні 11 березня 20 11 року.

Ухвала набирає законної с или з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосе редньо до Вищого адміністрат ивного суду України протягом двадцяти днів з дня складанн я ухвали у повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі ск ладена та підписана колегією суддів 14 березня 2011 року.

Головуючий суддя О.О.Радіонова

Судді О.А. Нікулін

С.В. Жаботинська