Рішення

від 01.02.2011 по справі 6/92

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/92

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

01.02.2011                                                                                           Справа  № 6/92

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ, в особі філії  "Відділення Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк в м. Хуст Закарпатської області", м. Хуст

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Великораковецька цегельня", с. Великий Раковець, Іршавський р-н.

про стягнення заборгованості за кредитним договором  в сумі 583 925,78 грн.

СУДДЯ    Й.Й. КАДАР

Представники:

Від позивача –Кузка С.О. (дов. ВМХ № 320815 від 16.06.2009р);

Від відповідача –не з'явилися;

СУТЬ СПОРУ: Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ, в особі філії  "Відділення Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк в м. Хуст Закарпатської області", м. Хуст заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Великораковецька цегельня", с. Великий Раковець, Іршавський р-н. про стягнення заборгованості за кредитним договором  в сумі 583 925,78 грн.

Представник позивача просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі по мотивах викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, вимог ухвал суду від 20.12.2010 року та 17.01.2011р. не виконав, письмових пояснень по суті спору не подав, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, тому справа розглянута у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, додатково подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

18.06.2007 року між "Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком" в особі філії  "Відділення Промінвестбанк в м. Хуст Закарпатської області", м. Хуст (позивачем), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ, в особі філії  "Відділення Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк в м. Хуст Закарпатської області", м. Хуст та Товариством з обмеженою відповідальністю "Великораковецька цегельня", с. Великий Раковець, Іршавський р-н (відповідачем) було укладено кредитний Договір № 241 від 18.06.2007р. (Договір) (а.с. 8-10), згідно якого відповідачу було надано кредит у розмірі 500 000,00 гривень на строк до 17 червня 2010р. року з сплатою 18,00% річних. Додатковим договором № 1 від 20.05.2008 року (а.с. 11) були внесені зміни до вищенаведеного кредитного договору та збільшено відсоткову ставку за користування кредитом до 20 % річних. Інші умови кредитного договору були залишені без змін.

Позивачем свої зобов'язання були виконані в повному обсязі, що підтверджується долученою до матеріалів справи випискою по особовому рахунку відповідача (а.с.  12)

Відповідач,  взяті на себе обов'язки  по вищезазначеному Договору порушив, оскільки умови Договору відповідачем не виконуються, відсотки за користування кредитом відповідачем не сплачуються з березня 2010 року і станом на 15.12.2010 року за відповідачем рахується непогашена заборгованість в сумі 583 925,78 грн. (згідно поданого розрахунку (а.с.  7), в тому числі:

-  прострочена заборгованість по відсоткам за період з  01.03.2010р. по 15.12.2010р., згідно поданого розрахунку в сумі 77 556,16 грн;

-  прострочена (не повернута) заборгованість за кредитом в розмірі                491 380,00 грн;

- сума несплаченої комісійної винагороди за управління кредитної лінії  за період з  01.07.2009р. по 15.12.2010р., згідно поданого розрахунку в розмірі                   14 989,62 грн.  

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 2.2. Кредитного договору № 241 від 18.06.2007р., дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту 14 червня 2010р. Як вбачається з матеріалів справи станом на 15.12.2010 відповідач не повернув позивачу грошові кошти в розмірі 491 380,00 грн.

Докази повернення відповідачем позивачу суми кредиту в розмірі                491 380,00 грн. в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, оскільки наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що відповідач свого обов'язку щодо повернення кредиту в розмірі 491 380,00 грн. не виконав, чим порушив норми статей 527, 530 Цивільного Кодексу України у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за договором, яка підтверджена матеріалами справи, а документи про її погашення відповідач не надав, то вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту в розмірі 491 380,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно Договору про внесення змін № 1 від 20.05.2008 року  за користування кредитом позичальник сплачує Кредитору винагороду за його використання у розмірі 20 відсотків річних від фактичної заборгованості за рахунком.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.          

Докази сплати відповідачем відсотків в розмірі 77 556,16 грн. в матеріалах справи відсутні.

Згідно із п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно із ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.6. Кредитного договору, договір діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів.

Оскільки наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що відповідач свого обов'язку щодо сплати відсотків за користування кредитом в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за договором, доказів про її погашення відповідач не надав, то суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по відсотках в розмірі 77 556,16 грн. за період з  01.03.2010р. по 15.12.2010р. є обґрунтованою, та підлягає до задоволенню.

Відповідно до п. 3.3. Кредитного договору, за управлінням кредиту в формі кредитної лінії позичальник сплачує банку комісійну винагороду в розмірі 0,17 %  місячних від суми кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи станом на 15.12.2010 відповідач не повернув позивачу суму 14 989,62 грн. заборгованості по сплаті комісійної винагороди за управління кредитної лінії.

Докази повернення відповідачем позивачу суми 14 989,62 грн. заборгованості по сплаті комісійної винагороди за управління кредитної лінії.

Відповідно до п. 6.6. Кредитного договору, договір діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів.

Таким чином, оскільки наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що відповідач свого обов'язку щодо повернення суми                      14 989,62 грн. заборгованості по сплаті комісії не виконав, чим порушив норми статей 527, 530 Цивільного Кодексу України у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за договором, яка підтверджена матеріалами справи, а документи про її погашення відповідач не надав, то вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті комісії в розмірі 14 989,62 грн.  за період з  01.07.2009р. по 15.12.2010р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню

Отже, приймаючи до уваги, що відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми  583 925,78 грн., в тому числі суму 491 380,00грн. прострочена заборгованість по кредиту, суму 77 556,16 грн. прострочена заборгованість по відсоткам за користування кредитом та суми              14 989,62 грн. заборгованості по сплаті комісійної винагороди за управління кредитної лінії підлягає до стягненню.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

      Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору, суд вважає, що вимоги позивача, з врахуванням уточнених позовних вимог підлягають до задоволення, оскільки є належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати по оплаті держмита в розмірі 5 839,26 грн., та 236,00 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

       Керуючись ст.ст. 4, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

      1.  Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Великораковецька цегельня" (Закарпатська обл., Іршавський р-н, с. Великий Раковець, вул. Воз"єднання, 38/А, код ЄДРПОУ 33281530 на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ, в особі філії  "Відділення Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк в м. Хуст Закарпатської області" (м. Хуст, вул. Духновича, 2, ЄДРПОУ 22106549) суму  583 925,78 грн. (в т.ч. суму  77 556,16 грн.  простроченої заборгованості по відсоткам, суму 491 380,00 грн.  простроченої заборгованості за кредитом, суму 14 989,62 грн. несплаченої комісійної винагороди за управління кредитної лінії), суму 5 839,26 грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн.) за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ на вимогу позивача.

4.          Рішення надіслати сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому ГПК України.

Суддя                                                                               Й.Й. Кадар