Постанова

від 03.02.2011 по справі 26/45

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/45

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                  

03.02.11                                                                                           Справа  № 26/45

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді                                                                Кузя В.Л.

суддів                                                                                Юркевича М.В.

                                                                                Желіка М.Б.  

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Арс-дім», б/н від 13.12.2010 р.

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області  від 30.11.2010 р.

у справі № 26/45

за позовом Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Івано-Франківськ

до відповідача Приватного підприємства «Арс-дім», м. Івано-Франківськ

про стягнення штрафу та пені у розмірі 1 840 грн.

за участю представників:

від позивача –не з'явився;

від відповідача –не з'явився.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області  від 30.11.2010 р. у справі             № 26/45 (суддя Кобрин О.М.) позов задоволено, стягнуто з ПП «Арс-дім»в дохід Державного бюджету на користь Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України штраф у розмірі 1 000 грн. та пеню у розмірі 840 грн., державне мито у розмірі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПП «Арс-дім»звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу задоволити, рішення Господарського суду Івано-Франківської області  від 30.11.2010 р. у справі № 26/45 скасувати.

Скаржник зазначає про те, що дана справа була розглянута судом за відсутності представника відповідача, яким було подано на розгляд суду клопотання про відкладення розгляду справи, тим самим не надавши можливості йому спростувати позовні вимоги.

Крім того, скаржник вказує, що суд першої інстанції, зважаючи на те, що даний спір пов'язаний з підготовкою великої кількості документів для спростування позовних вимог, повинен був надати час, встановлений ст. 69 ГПК України, для підготовки доказової бази. Також, скаржник зазначає про невиконання судом першої інстанції клопотання про об'єднання однорідних позовних вимог у зв'язку з розглядом аналогічної справи, яка перебуває в провадженні судді Кобрин О.М.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав правомірності та обґрунтованості рішення суду.

Сторони участі своїх уповноважених представників у судовому засіданні не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 24.12.2010 р.).

Враховуючи те, що ухвалою суду від 24.12.2010 р. участь представників сторін обов'язковою не визнавалась, у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для вирішення спору по суті, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав про можливість закінчення розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування рішення Господарського суду Івано-Франківської області  від 30.11.2010 р. у справі             № 26/45 відсутні, зважаючи на таке:

Івано-Франківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області  з позовом до ПП «Арс-дім» про стягнення штрафу у розмірі 840 грн. та пені у розмірі 1 000 грн.

Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності врегульовані нормами Закону України «Про захист економічної конкуренції». Правові засади захисту суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції визначає Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.07.2010 р. за № 18 у справі № 19/ІІ-2010 визнано дії ПП «Арс-дім»щодо неподання інформації територіальному відділенню на вимогу від 29.03.2010 р. №07/61-с порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»; за вчинене порушення накладено на ПП «Арс-дім»штрафу у розмірі 1 000 грн.; штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання цього рішення (а.с. 6-9).

В силу ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ст.30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує  його  у двохмісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Документи, що підтверджують сплату штрафу суб'єкт господарювання  зобов'язаний надіслати до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення  протягом п'яти днів з дня сплати штрафу.

Причиною виникнення спору у справі є намагання позивача стягнути штраф згідно з прийнятим ним рішенням, яке у встановленому порядку не скасовано та недійсним не визнано.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України визначено статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Отже, передбачений цією статтею строк є присікальним. Таку ж правову позицію відображено в постанові Верховного Суду України від 29.05.2007 № 9/205-06-5910 та в п. 2 Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008 р. № 04-5/247 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства».

Як вбачається з матеріалів справи, рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України отримано представником відповідача 05.07.2010 р., що підтверджується відповідною відміткою на повідомленні та ним не заперечується (а.с. 11,12).

Отже, спірне рішення мало бути оскаржено відповідачем у судовому порядку до 06.09.2010 р., чого ним зроблено не було.

Беручи до уваги присікальний характер згаданого двомісячного строку та встановивши, що відповідачем було пропущено строк на оскарження, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову в частині стягнення 1 000 грн. штрафу.

Підстави та умови нарахування пені, в даному випадку, визначено безпосередньо Законом України «Про захист економічної конкуренції»(ч. 5 ст. 56), який встановлює як обов'язковість пені в разі несплати штрафу, так і правила обчислення строку її нарахування.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.

У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку (ч. 7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Як вбачається з розрахунку пені на суму 840 грн., позивач провів нарахування пені відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням правил обчислення строку нарахування пені, передбачених ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»(а.с. 10).

Доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що розгляд справи судом був призначений на 18.11.2010 р. (ухвала суду від 05.11.2010 р.) та відкладався за клопотанням відповідача (ухвала суду від 18.11.2010 р.). Зазначена ухвала суду була надіслана на адреси сторін з повідомленням про вручення (а.с. 17), проте відповідач свою явку у наступне судове засідання 30.11.2010 р. не забезпечив, жодних клопотань та відзиву на позовну заяву не подав. Відтак, відповідач не був обмежений у праві надання письмових доводів та заперечень. Посилання скаржника щодо невиконання судом першої інстанції клопотання про об'єднання однорідних позовних вимог у зв'язку з розглядом аналогічної справи, яка перебуває в провадженні судді Кобрин О.М., не спростовує правомірності оскаржуваного судового рішення та не слугує підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.11.2010 р. у справі             № 26/45 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.          Судові витрати покласти на скаржника.

3.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

4.          Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                           Кузь В.Л.

Суддя                                                                                                 Юркевич М.В.

Суддя                                                                                                 Желік М.Б.