Рішення

від 18.01.2011 по справі 6/270

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/270

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.01.11 р.                                                                                    Справа № 6/270                               

Господарський суд  Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Метспецпостач” м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецько-Кураховський завод металоконструкцій” м.Курахово, Донецької області

про стягнення  245 971 грн. 15 коп.

за участю

представників сторін:

від позивача – Іванов В.І.- представник за довіреністю № б/н від 01.01.2011р.

від відповідача – не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Метспецпостач” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецько-Кураховський завод металоконструкцій” м. Курахово, Донецької області заборгованості у розмірі  217 474грн. 94коп., інфляційних нарахувань у сумі 22 760грн. 85коп., 3% річних у сумі 5 735грн. 36коп. на підставі договору №3200000007 від 20.11.2009р. (Усього 245 971грн. 15коп.)

   Позивач у заяві вих.№27/11 від 11.11.2010р. просив суд в якості забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти в межах суми позову, що знаходяться на рахунках відповідача в банківських установах, а також накласти арешт на майно відповідача та заборонити його відчуження. Позивач не навів  належних обґрунтувань та не підтвердив документально необхідність застосування заходів забезпечення позову, тому клопотання судом задоволено не було.

03 грудня 2010р. господарський суд Донецької області надіслав запит до Донецького обласного управління статистики, про надання інформації за якою адресою зареєстроване Товариство з обмеженою відповідальністю „Донецько-курахівський завод металоконструкцій” м.Курахове, Донецької області.

16 грудня 2010р. надійшла відповідь на запит господарського суду, в якій  головне управління статистики у Донецькій області повідомило, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Донецько-курахівський завод металоконструкцій” знаходиться за адресою: 85612, Донецька область, Мар*їнський район, м.Курахове, вул. Промислова, 69.

          Ухвалою від 27.12.2010р. суд відклав слухання справи, у зв”язку з необхідністю направлення ухвали суду за новою адресою відповідача.

          18 січня 2011р. відповідач у засідання суду вдруге не з”явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 03.12.2010р. була направлена відповідачу 03.12.2010р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення слухання справи від 27.12.2010р. була направлена відповідачу 30.12.2010р. рекомендованим листом з повідомленням. Дані ухвали були направлені відповідачу за адресою вказаною у позові, договорі №3200000007 від 20.11.2009р., витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вих.№14/4-20/6149 від 14.12.2010р. про що свідчать штампи канцелярії господарського суду. Відповідно роз”яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Так як, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається  відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в :             

         20 листопада 2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Метспецпостач” м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донецько-Кураховський завод металоконструкцій” м. Курахово, Донецької області

був укладений договір №3200000007, згідно умов якого відповідач (далі по тексту-постачальник) взяв на себе зобов”язання поставити, а позивач (далі по тексту-покупець) зобов”язався прийняти та оплатити брухт та відходи чорних металів відповідно ДСТУ41-21-2002 в подальшому товар, на умовах FCA, CPT.

          Пунктом 2.2 договору №3200000007 від 20.11.2009р. сторони передбачили, що оплата за товар здійснюється покупцем на підставі виставлених постачальником рахунків, за фактом поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, не пізніше 10 банківських днів від дати постачання товару. У разі здійснення покупцем передплати постачальник поставляє товар на склад покупця за узгодженим графіком відправки, але не пізніше десяти календарних днів від дати здійснення передоплати.

          Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

          Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору в якості передоплати для поставки товару платіжними дорученнями №12149 від 02.12.2009р., №12208 від 07.12.2009р., №13076 від 22.12.2009р., №13247 від 24.12.2009р., №198 від 14.12.2009р.,  №198 від 21.12.2009р. перерахував у адресу відповідача грошові кошти в розмірі 1 750 000грн. Частково передоплата у сумі 30 000грн. була повернута відповідачем позивачу. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази перерахування грошових коштів, а саме: платіжні доручення, банківські виписки по особовим рахункам. Але відповідач взяті на себе  зобов'язання по поставці товару виконав частково на суму 1 509 093грн. 08коп., про що свідчать видаткові накладні №РН-00127/1 від 10.12.2009р., №РН-00129 від 10.12.2009р.,  №РН-00130 від 11.12.2009р.,  №РН-00131 від 11.12.2009р., №РН-00142 від 16.12.2009р., №РН-00140 від 18.12.2009р., №РН-00141 від 18.12.2009р., №РН-0000010 від 18.01.2010р.,  №РН-0000011 від 20.01.2010р.,  №РН-0000012 від 26.01.2010р. В результаті чого до теперішнього часу товар у адресу позивача на суму 210 906грн. 92коп. не поставлений та грошові кошти у вказаній сумі позивачу також не повернуті.

          Статтею 693 ЦК України передбачено,  якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

          Статтею 530 ЦК України передбачено, що боржник повинен виконати зобов'язання у семиденний термін з дня пред'явлення вимог кредитором. Така вимога вих.№48/06 від 24.06.2010р. була надіслана у адресу відповідача 29.06.2010р., в якій позивач просив повернути перераховані грошові кошти у розмірі 210 906грн. 92коп. Але відповідач передоплату не повернув.

           Пунктом 2.2 укладеного договору встановлено, що у випадку невиконання або часткового виконання постачальником зобов”язань на протязі 10 календарних днів з моменту здійснення передоплати, постачальник зобов”язується повернути суму грошових коштів, не забезпеченою поставкою, на поточний рахунок покупця на протязі трьох банківських днів з моменту сплину десятиденного строку.  

          Таким чином, термін виконання зобов”язань по передачі останньої партії товару сплинув 31.12.2009р., а термін, згідно п.2.2 договору, повернення суми грошових коштів, не забезпечених поставкою, сплинув 03.01.2010р.

          Згідно п.7.6 договору додаткові послуги покупця сплачуються постачальником на підставі рахунків. Так постачальнику були надані послуги на загальну вартість 16 705грн. 91коп. Факт надання послуг підтверджується актами-приймання-передачі виконаних послуг підписаних представником відповідача. Але дана заборгованість була сплачена частково відповідачем у сумі 10 137грн. 89коп.

          Рахунки були надісланні відповідачу, що підтверджується матеріалами справи.

          Відповідач станом на 01.01.2011р. підтвердив наявність в бухгалтерському обліку підприємства заборгованості у сумі 217 474грн. 94коп.

          За приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

         Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

         За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

         Таким чином мало місце прострочення виконання зобов”язання.

         Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані інфляційні у сумі 22 760грн. 85коп. та 3% річних у сумі 5 735грн. 36коп.

         Суд дійшов висновку про часткове задоволення даних вимог з наступних підстав.

         Позивачем здійснений розрахунок інфляційних за період з грудня 2009р. – серпень 2010р. у сумі 22 025грн. 58коп. та з грудня 2009р. – серпень 2010р. у сумі 735грн. 27коп.; 3% річних  за період з грудня 2009р. – серпень 2010р. у сумі 5 551грн. 71коп. та з грудня 2009р. – серпень 2010р. у сумі 183грн. 65коп.

         Зі змісту п.7.6 договору вбачається, що постачальник на підставі виставлених покупцем рахунків здійснює оплату останньому за користування вагонами та контейнерами, але як вбачається з опису вкладення рахунки №70448, №70450, №70460, №70508, №70509, №70731 були надісланні постачальнику лише 14.01.2011р. Отже, вказаний позивачем період нарахування 3% річних у сумі 183грн. 65коп. та інфляційних у сумі 735грн. 27коп., які нараховані за надані послуги є передчасним, а тому не підлягає задоволенню.   

         Що ж стосується 3% річних у сумі 5 551грн. 71коп. та інфляційних у сумі 22 025грн. 58коп., то вони підлягають стягненню у повному обсязі

         Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки позивачу до теперішнього часу грошові кошти у сумі 210 906грн. 92коп. не повернуті, а також наданні послуги у сумі 6 568грн. 02коп. не оплачені, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими частковому задоволенню з вищевикладених підстав.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, пропорційно розміру задоволення позовних вимог, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

          Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.525, 526, 625, 693 ЦК України, ст.193 ГК України, та ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82,  84, 85  ГПК  України, суд -

В И Р І Ш И В  :

         Позовні  вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю „Метспецпостач” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецько-Кураховський завод металоконструкцій” м. Курахово, Донецької області про стягнення 245 971грн. 15коп. задовольнити частково.

         Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецько-Кураховський завод металоконструкцій” (85612, Донецька область, Мар”їнський район, м.Курахове, вул. Промислова, 69, п/р26005011109401 в ПАТ „Альфа-банк” м.Донецьк, МФО 300346, ЄДРПОУ 36261243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Метспецпостач” (83062 м.Донецьк, вул.Куйбишева,9, п/р26008011034001 в ПАТ „Альфа-банк”м.Київ, МФО 300346, ЄДРПОУ 36617025) заборгованість за поставлений товар у розмірі  217 474грн. 94коп., 3% річних у сумі 5 551грн. 71коп., інфляційні у сумі 22 025грн. 58коп., витрати по сплаті держмита у сумі 2 450грн. 52коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі  235грн. 12коп.

         В решті частині позову відмовити.

 Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

 Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 18.01.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

       Повний текст  рішення складено та підписано 21.01.2011р.

Суддя                                                               Подколзіна Л.Д.