Рішення

від 18.01.2011 по справі 25/242

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/242

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.01.11 р.                                                                                    Справа № 25/242                               

Суддя господарського суду Донецької області                  І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання                                       О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Донантрацит” м. Донецьк

до відповідача   товариства з додатковою відповідальністю „Орендне підприємство „Шахта Новодзержинська” м. Дзержинськ Донецької області

за участю третьої особи з боку відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” м. Донецьк

про  стягнення збитків та штрафу  у розмірі  51079грн.24коп.

За участю представників  сторін:

від позивача:   Культе Д.В. – представник  (довіреність № б/н від 16.12.2010);

від відповідача: Киреєв А.М. – ведучий юрисконсульт (довіреність № б/н від 04.01.2011);

від третьої особи: не з'явився

Позивач – товариства з обмеженою відповідальністю „Донантрацит” м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю „Орендне підприємство „Шахта Новодзержинська” м. Дзержинськ Донецької області, за участю третьої особи з боку відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” м. Донецьк, про  стягнення 51079грн.24коп., у тому числі збитки в розмірі 21834грн.45коп., штраф за поставку бракованої продукції в розмірі 29244грн.79коп.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 14 від 30.07.2008р., специфікацію від 29.04.2010р. до договору № 14 від 30.07.2008р., посвідчення про якість вугільного концентрату № 791 від 29.05.2010р., посвідчення про якість концентрату, що надійшов на ВАТ „Ясинівський коксохімічний завод” № 787 від 02.06.2010р., квитанцію про приймання вантажу № 52151879 від 29.05.2010р., претензію ЗАТ „Донецьксталь” – металургійний завод” № 17/17-1285юр від 08.09.2010р., акт визначення якісних показників від 01.06.20100р., акт приймання продукції по якості № 348 від 01.06.2010р., розрахунок до акту № 348 від 01.06.2010р. витрат, понесених ВАТ „Ясинівський коксохімічний завод” в час узгодження приймання по якості вагонів з вугільним концентратом марки „Ж”, відвантажених ЗФ „Дзержинська”, платіжне доручення № 1402 від 22.11.2010р. на суму 21 834грн.45коп.

Ухвалою від 16.12.2010 суд на підставі письмової заяви позивача залучив  до участі в  справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, з боку відповідача – ТОВ „Енергоімпекс” м. Донецьк.

18.01.2011 позивач через канцелярію господарського суду за супровідним листом надав квитанцію (фіскальний чек) № 9923 від 10.01.2011 та опис вкладення у цінний лист в підтвердження направлення копії позовної заяви та документів, доданих до неї, на адресу третьої особи, супровідний лист про направлення копії позовної заяви на адресу третьої особи, копію претензії № 5 від 15.09.2010, копію відповіді на претензію за вих. № 136 від 21.09.2010, копії правоустановчих документів ТОВ „Донантрацит”.

Суд розглянув перелічені документи та долучив їх до матеріалів справи.

Відповідач через канцелярію суду подав заяву, в якій просить залучити до матеріалів справи копії правоустановчих документів ТзДВ „ОП „Шахта Новодзержинська”, копію договору на переробку рядового вугілля № 04-08-1 п/р від 04.08.2005, копії додаткових угод до договору на переробку рядового вугілля № 04-08-1 п/р від 04.08.2005, копії специфікацій до договору на переробку рядового вугілля № 04-08-1 п/р від 04.08.2005.

Суд розглянув зазначену заяву та задовольнив її, перелічені документи долучив до матеріалів справи.

Відзиву на позовну заяву відповідач суду не представив.

Представник третьої особи в засідання суду не з'явився, письмових пояснень по суті викладених в позові обставин суду не представив. Про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення  з відміткою про вручення (вручено 27.12.2010).

В силу положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом  ВСТАНОВЛЕНО.

30.07.2008 між державним  відкритим акціонерним товариством  „Шахта „Новодзержинська” (Продавець), правонаступником якого є товариство з додатковою відповідальністю „Орендне підприємство „Шахта Новодзержинська”, та товариством з обмеженою відповідальністю „Донантрацит” (Покупець) був укладений договір №  14, відповідно до якого Постачальник зобов'язався  передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити  на умовах цього договору вугільну продукцію (товар). Номенклатура, марки, обсяги, якість, ціни, розрахункові показники та методики перерахунку ціни по якості, строки та умови поставки товару оговорюються сторонами в Специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору.

29.04.2010 Сторони  підписали Специфікацію до договору, якою узгодили найменування продукції, кількість, показники якості, ціну, умови поставки (поставка вугілля здійснюється на умовах FCA в редакції Інкотермс 2000, залізнична станція Кривий Торець), вантажовідправника – ТОВ „Енергоімпекс”, строк поставки (травень 2010р.).

В свою чергу, 09.06.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю „Донантрацит” (Продавець) та закритим акціонерним товариством „Донецьксталь” – металургійний завод” (Покупець) був укладений договір поставки вугільної продукції № 18974дс.

Додатковою угодою № 13 від 30.04.2010 до договору поставки вугільної продукції № 18974дс від 09.06.2009 Продавець в травні 2010р. зобов'язався передати Покупцю вугільний концентрат марки „Ж” виробництва ЦЗФ „Дзержинська”, вантажоодержувачем є ВАТ „Ясинівський коксохімічний завод”.

На виконання умов договору № 14 від 30.07.2008  відповідач у  травні 2010р.  за залізничною накладною №  52151879 у вагонах №   63441059 та № 67842526 поставив позивачу вугільний концентрат марки „Ж” у кількості 137тон. Вантажовідправник  зазначеної партії вугільного концентрату – ТОВ „Енергоімпекс”, вантажоодержувач – ВАТ „Ясинівський коксохімічний завод”.

На зазначену партію вугільного концентрату ЗФ „Дзержинська” ТОВ „Енергоімпекс” було видано посвідчення  якості № 791 від 29.05.2010, з якого вбачаються наступні якісні показники товару, що поставляється: волога – 11,20%, зола – 8,60%, сірка – 3,29%, вихід летучих речовин у відсотках – 32,10%.

Приймання вугілля за якістю на ВАТ „Ясинівський коксохімічний завод” відбувалося згідно п. 4.1. договору у відповідності з Інструкцією П-7.

Прийманні вугілля за якістю  відбувалося за участю  представника вантажовідправника ЗФ „Дзержинська” ТОВ „Енергоімпекс” – пробовідбірника Шумської В.В.

При прийманні вугільного концентрату було виявлено, що за своїми якісними характеристиками вугільний концентрат не відповідає якісним показникам, зазначеним в посвідченні якості, а саме: вміст сірки в концентраті становить 3,40%.

За результатами приймання товару по якості був складений акт приймання продукції по якості № 348 від 01.06.2010р. та здійснений  розрахунок витрат, понесених ВАТ „Ясинівський коксохімічний завод” в час узгодження приймання по якості вагонів з вугільним концентратом марки „Ж”, відвантажених ЗФ „Дзержинська”.

З боку вантажовідправника акт приймання продукції по якості № 348 від 01.06.2010р. був підписаний без жодних зауважень та заперечень.

Вміст сірки у відвантаженій продукції 3,40% також підтверджується актом Центральної лабораторії якості вугільної та коксохімічної продукції ЗАТ „Донецьксталь” – металургійний завод” від 01.06.2010. Визначення проб за даним актом проводилось спільно лаборантами ЦЛЯ ЗАТ „Донецьксталь” – металургійний завод” та лаборантом ЗФ „Дзержинська”.

У зв'язку з поставкою товару, який не відповідає встановленим  якісним показникам, що підтверджено документально, ЗАТ „Донецьксталь” – металургійний завод” направило  на адресу ТОВ „Донантрацит”  претензію (вих. № 17/17-1285юр від 08.09.2010), в якій просило останнього відшкодувати витрати, пов'язані  з простоєм залізничних вагонів із-за поставки неякісної продукції, в розмірі 1010,40грн. (абз. 8 п. 3 додаткової угоди № 13 від 30.04.2010 до договору поставки вугільної продукції № 18974дс від 09.06.2009) та оплатити штраф в розмірі 20824,05грн., сплата якого визначена сторонами в п. 1 додаткової угоди № 13 від 30.04.2010 до договору поставки вугільної продукції № 18974дс від 09.06.2009.

ТОВ „Донантрацит”  вимоги, викладені в вказаній претензії виконав, перерахувавши на рахунок ЗАТ „Донецьксталь” – металургійний завод” суму штрафу та витрати за простой вагонів в загальному розмірі 21834,45грн.

Позивач, зі свого боку, направив на адресу відповідача відповідно до умов п. 7.3. договору № 14  від 30.07.2008 претензію № 5 від 15.09.2010.

У відповіді на претензію відповідач зазначив про те, що претензію визнає частково та вважає, що відповідати за збитки повинен вантажовідправник – ЗФ „Дзержинська” ТОВ „Енергоімпекс”.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог –згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом  можуть  бути  передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки,  у тому числі  договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 ст. 673 Цивільного кодексу України визначає, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Частина 3 ст. 678 Цивільного кодексу України закріплює, якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Частина 1 статті  22 Цивільного  кодексу  України передбачає,  особа,  якій завдано  збитків  у результаті  порушення  її цивільного  права,  має  право  на  їх відшкодування.

          В силу приписів ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема,  відшкодування збитків (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Боржник,   який  порушив  зобов'язання,  має  відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України).

          В свою чергу, ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України передбачає, учасник господарських відносин,  який порушив господарське зобов'язання  або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності,  повинен відшкодувати  завдані  цим  збитки  суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під  збитками  розуміються  витрати,  зроблені  управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи,   які  управнена  сторона  одержала  б  у  разі  належного виконання   зобов'язання   або   додержання   правил    здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 225 Господарського кодексу України визначає, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість   втраченого,  пошкодженого  або  знищеного   майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів  тощо), понесені   стороною,  яка  зазнала  збитків  внаслідок   порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона,  яка зазнала   збитків,  мала  право  розраховувати  у  разі  належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна   компенсація   моральної   шкоди   у   випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України розмір   збитків,   завданих порушенням    зобов'язання, доказується кредитором.

Зобов'язання по відшкодуванню збитків у даному випадку випливають із неналежного виконання відповідачем умов договору № 14 від 13.07.2008 щодо поставки позивачу товару належної якості.

Як зазначалося, позивач зазнав збитків в сумі  21834грн.45коп. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 14 від 13.07.2008 щодо поставки позивачу товару належної якості.

Розмір збитків в сумі 21834грн.45коп. документально підтверджений, а отже, з огляду на приписи вищезазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, на умови договору № 14 від 13.07.2008, суд дійшов висновку про те, що  на відповідача по справі покладається обов'язок відшкодувати позивачу понесені останнім збитки у вигляді сплати витрат за простой вагонів та сплати штрафу.

Окрім вимог про стягнення збитків в розмірі 21834грн.45коп., позивач, з посиланням на ст.  ст. 268, 269 та 231 Господарського кодексу України, просить стягнути з відповідача штраф у сумі 29244грн.79коп.

Вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 268 Господарського кодексу України якість  товарів,  що  поставляються,  повинна  відповідати стандартам,  технічним умовам,  іншій технічній документації,  яка встановлює вимоги до  їх  якості,  або  зразкам  (еталонам),  якщо сторони  не  визначать  у  договорі  більш високі вимоги до якості товарів.

           Частиною 7 ст. 269 Господарського кодексу України передбачено, у  разі  поставки  товарів  неналежної   якості   покупець (одержувач)  має  право  стягнути  з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі,  передбаченому статтею 231  цього  Кодексу,  якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

          Частина 2 ст. 231 Господарського кодексу України встановлює, у  разі  якщо порушено господарське зобов'язання,  в якому хоча б одна сторона є суб'єктом  господарювання,  що  належить  до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту,  або виконання зобов'язання фінансується  за рахунок  Державного  бюджету  України  чи  за  рахунок  державного кредиту,  штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення  умов  зобов'язання  щодо якості (комплектності) товарів  (робіт,  послуг)  стягується  штраф  у  розмірі  двадцяти відсотків   вартості  неякісних  (некомплектних)  товарів  (робіт, послуг.

          З аналізу вищенаведених статей Господарського кодексу України вбачається, що ч. 7 ст. 269 Господарського кодексу України є відсилочною до ст. 231 Господарського кодексу України.

          Положення ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, на які посилається позивач, стосуються  та застосовуються лише у випадках,  якщо порушено господарське зобов'язання,  в якому хоча б одна сторона є суб'єктом  господарювання,  що  належить  до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту,  або виконання зобов'язання фінансується  за рахунок  Державного  бюджету  України  чи  за  рахунок  державного кредиту.

          Ані позивач, ані відповідач не є суб'єктами господарювання,  що  належать  до державного сектора економіки (як вбачається з довідок з ЄДРПОУ, позивач та відповідач відносяться до інституційного сектора економіки за КІСЕ: Приватні нефінансові корпорації), вищезазначене порушення не пов'язане з виконанням державного контракту та виконання зобов'язання між сторонами по справі не фінансується  за рахунок  Державного  бюджету  України  чи  за  рахунок  державного кредиту.

          А отже, застосування штрафу в розмірі 20%, передбаченого ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, в даному випадку є неправомірним та безпідставним, що є підставою для відмови позивачу в задоволені вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 29244грн.79коп.

За наведених обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Згідно ст. ст. 173, 174, 224, 225, 231, 268, 269 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 22, 193, 509, 610, 611, 623, 655, 673, 678, 714  Цивільного кодексу України,  керуючись ст.ст. 22, 27, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський  суд,

В  И  Р  І  Ш  И  В :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Донантрацит” м. Донецьк до товариства з додатковою відповідальністю „Орендне підприємство „Шахта Новодзержинська” м. Дзержинськ Донецької області, за участю третьої особи з боку відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” м. Донецьк, про  стягнення 51079грн.24коп., у тому числі збитки в розмірі 21834грн.45коп., штраф за поставку бракованої продукції в розмірі 29244грн.79коп.,  задовольнити частково в сумі 21834грн.45коп. (збитки).

          В вимогах про  стягнення штрафу за поставку бракованої продукції в розмірі 29244грн.79коп. відмовити.

Стягнути  з товариства з додатковою відповідальністю „Орендне підприємство „Шахта Новодзержинська” (85201, м. Дзержинськ Донецької області, вул. Фестивальна, б. 1, код ЄДРПОУ 36182252) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Донантрацит” (83059, м. Донецьк, пр-т Ілліча, 111, код ЄДРПОУ 35560004)  збитки в розмірі 21834грн.45коп., держмито в сумі 218грн.34коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 100грн.89коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна та резолютивна частини рішення були оголошені в судовому  засіданні 18.01.2011р. та долучені до матеріалів справи.

Повний текст рішення  складено та підписано 21.01.2011р.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Бойко І.А.                               

Вик. Тимошенко О.О.

тел.: 305-68-27