Постанова

від 03.03.2011 по справі 25/242

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/242

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.02.2011 р.                       справа №25/242

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гези  Т.Д.

суддів:

при секретарі: Акулової  Н.В., Приходько І.В.

Казімір Л.Р.

за участю представників сторін:

від позивача:Культе Д.В. –по довір. б/н від 16.12.10р.

від відповідача:від третьої особи:не з'явився     не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс»м. Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від18.01.2011 року

по справі№25/242

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Донантрацит»м. Донецьк

до

за участю третьої особи з боку відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруТовариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта Новодзержинська»м. Дзержинськ Донецької області

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс»м. Донецьк

предмет спорустягнення збитків та штрафу у сумі 51 079грн. 24коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донантрацит» м. Донецьк (далі за текстом –ТОВ «Донантрацит») звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта Новодзержинська»м. Дзержинськ Донецької області (далі за текстом –ТДВ «ОП «Шахта Новодзержинська») про  стягнення 51 079грн.24коп., у тому числі збитки в сумі 21834грн.45коп., штраф за поставку бракованої продукції в сумі 29244грн.79коп.

Ухвалою від 16.12.10р судом першої інстанції до участі  у справі №25/242 залучено  третю  особу з боку відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» м. Донецьк (далі за текстом –ТОВ «Енергоімпекс»).

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.01.11р. по справі №25/242 позовні вимоги задоволені частково в сумі 21 834грн. 45коп. (збитки).

Стягнуто з ТДВ «ОП «Шахта Новодзержинська» на користь ТОВ «Донантрацит» збитки в розмірі 21 834грн. 45коп.

В вимогах про  стягнення штрафу за поставку бракованої продукції в сумі                       29 244грн.79коп. відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач доказами матеріалів справи довів, що відповідачем йому були завдані збитки в сумі 21 834грн. 45коп., тому позовні вимоги в цій частині задоволені.

Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення з відповідача  штрафу, нарахованого позивачем відповідно до ч.7 ст. 269, ст. 231 Господарського кодексу України у розмірі 20%, що склало в сумі 29244грн.79коп. суд першої інстанції виходив з того, що приписи зазначених статей стосуються  та застосовуються лише у випадках,  якщо порушено господарське зобов'язання,  в якому хоча б одна сторона є суб'єктом  господарювання,  що  належить  до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту,  або виконання зобов'язання фінансується  за рахунок  Державного  бюджету  України  чи  за  рахунок  державного кредиту, що не має відношення до сторін по даній справі.

ТОВ «Енергоімпекс» звернулося з апеляційною скаргою і просить скасувати рішення господарського суду від  18.01.11р. по справі №25/242.

Заявник скарги не погоджується з прийнятим рішенням з підстав, що позивач не надав суду належних доказів в підтвердження наявності збитків у контрагента позивача –ЗАТ «Донецьксталь –металургійний завод».

На думку скаржника, позивач не мав належних і обґрунтованих підстав для оплати претензії  ЗАТ «Донецьксталь –металургійний завод», а тому скаржник вважає, що відсутні підстави у позивача вимагати від відповідача відшкодування збитків.

ТОВ «Донантрацит»відзиву на апеляційну скаргу суду не надало.

ТДВ «ОП «Шахта Новодзержинська» відзиву на апеляційну скаргу суду не надало. У судове засідання представник відповідача не з'явився Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове  повідомлення з відміткою про отримання 16.02.11р. поштового   відправлення  з відповідною ухвалою суду, яке знаходиться у матеріалах справи. Про наявність поважних причин  неявки  у судове засідання  уповноваженого  представника скаржник суд не повідомив, своїми  правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

28.02.11р. до канцелярії суду Донецького апеляційного господарського суду від ТОВ «Енергоімпекс» надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на  іншу дату, у зв'язку з неможливістю направити представника у судове засідання.

Судова колегія розглянула дане клопотання та вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на те, що причини наведені в клопотанні є безпідставними, оскільки згідно штемпелю канцелярії суду  клопотання  здано з рук особисто уповноваженим представником  ТОВ «Енергомашспецсталь» за довіреністю Сьомкою Р.О. о 15.30год.

Враховуючи те, що ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 09.02.11р. про порушення провадження по справі №25/242,  явка сторін не була визнана обов'язковою, та те, що апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального  кодексу України, переглядає  справу за наявними  в  ній  доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу  ТОВ «Енергомашспецсталь» за відсутністю представника скаржника та відповідача.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України  здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції  встановила.

Як вбачається з позовної заяви, позивач у позові просив суд стягнути з ТДВ «ОП «Шахта Новодзержинська»51 079грн.24коп., з якої:  21834грн.45коп. - збитки, та                     29 244грн.79коп. - штраф за поставку бракованої продукції.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що на виконання умов договору №14 укладеного 30.07.08р. між державним  відкритим акціонерним товариством  «Шахта «Новодзержинська»(Продавець), правонаступником якого є відповідач, та ТОВ «Донантрацит»(Покупець) (вантажоодержувач - ВАТ «Ясинівський коксохімічний завод»), відповідач поставив у власність позивача  за залізничною накладною №52151879 ваганами №63441059, №67842526 концентрат вугільної марки «Ж»у кількості 137т., надавши на підтвердження якості зазначеного концентрату посвідчення якості №791, видане філією ЗФ «Дзержинська»ТОВ «Енергоімпекс».

З посвідчення  якості №791 від 29.05.10р. вбачаються наступні якісні показники товару, що поставляється: волога –11,20%, зола –8,60%, сірка –3,29%, вихід летучих речовин у відсотках –32,10%.

З матеріалів справи також вбачається, що в свою чергу, 09.06.09р. між ТОВ «Донантрацит» (Продавець) та ЗАТ «Донецьксталь»–металургійний завод» (Покупець) був укладений договір поставки вугільної продукції №18974дс.

Додатковою угодою №13 від 30.04.10р. до договору поставки вугільної продукції №18974дс від 09.06.09р. Продавець в травні 2010р. зобов'язався передати Покупцю вугільний концентрат марки «Ж» виробництва ЦЗФ «Дзержинська», вантажоодержувачем є ВАТ «Ясинівський коксохімічний завод».

З договору №14 від 30.07.08р. вбачається, що приймання вугілля за якістю на ВАТ «Ясинівський коксохімічний завод» відбувається у відповідності з Інструкцією П-7.

Прийманні вугілля за якістю  відбувалося за участю  представника вантажовідправника ЗФ «Дзержинська»ТОВ «Енергоімпекс»–пробовідбірника  Шумської В.В.

При прийманні вугільного концентрату було виявлено, що за своїми якісними характеристиками вугільний концентрат не відповідає якісним показникам, зазначеним в посвідченні якості, а саме: вміст сірки в концентраті становить 3,40%.

За результатами приймання товару по якості був складений акт приймання продукції по якості №348 від 01.06.10р. та здійснений  розрахунок витрат, понесених ВАТ «Ясинівський коксохімічний завод» в час узгодження приймання по якості вагонів з вугільним концентратом марки «Ж», відвантажених ЗФ «Дзержинська».

З боку вантажовідправника акт приймання продукції по якості №348 від 01.06.10р. був підписаний без жодних зауважень та заперечень.

Вміст сірки у відвантаженій продукції 3,40% також підтверджується актом Центральної лабораторії якості вугільної та коксохімічної продукції ЗАТ «Донецьксталь»–металургійний завод» від 01.06.10. Визначення проб за даним актом проводилось спільно лаборантами ЦЛЯ ЗАТ «Донецьксталь»–металургійний завод» та лаборантом ЗФ «Дзержинська».

У зв'язку з поставкою товару, який не відповідає встановленим  якісним показникам, що підтверджено документально, ЗАТ «Донецьксталь»–металургійний завод» направило  на адресу ТОВ «Донантрацит»претензію вих. №17/17-1285юр від 08.09.10р., в якій просило останнього відшкодувати витрати, пов'язані  з простоєм залізничних вагонів із-за поставки неякісної продукції, в сумі 1010,40грн. (абз. 8 п. 3 додаткової угоди № 13 від 30.04.2010 до договору поставки вугільної продукції №18974дс від 09.06.2009) та оплатити штраф в сумі 20 824,05грн., сплата якого визначена сторонами в п. 1 додаткової угоди №13 від 30.04.10р. до договору поставки вугільної продукції №18974дс від 09.06.09.

Згідно додатку до претензії, ЗАТ «Донецьксталь»–металургійний завод» додало до претензії наступні документи: копію акту приймання продукції по якості №348, копію посвідчення №787, копію залізничної накладної №52151879, копію відомості плати за користування ваганами, копію акту визначення якісних показників, копію розрахунку понесених витрат.

ТОВ «Донантрацит»вимоги, викладені в претензії виконав, перерахувавши на рахунок ЗАТ «Донецьксталь»–металургійний завод» суму штрафу та витрати за простой вагонів в загальній сумі 21 834,45грн., що підтверджується платіжним дорученням №1402 від 22.11.10р. (арк. справи 20).

З матеріалів справи вбачається,  що позивач, відповідно до умов п. 7.3. договору №14  від 30.07.08р. направив на адресу відповідача претензію №5 від 15.09.10р., в якій просив відшкодувати збитки в сумі 21 834,45грн., які пов'язані з витратами за простой вагонів в сумі 1010,40грн. та покладених на  ТОВ «Донантрацит» штрафних санкцій в сумі 20 824,05грн.

У відповіді на претензію відповідач зазначив про те, що претензію визнає частково та вважає, що відповідати за збитки повинен вантажовідправник  –ЗФ «Дзержинська» ТОВ «Енергоімпекс».

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог –згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, за своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 3 ст. 678 Цивільного кодексу України  закріплює, якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.

Тобто збитки є одним із видів правових наслідків порушення зобов'язання.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч.1 ст. 623 Цивільного кодексу України  та ст. 224 Господарського кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредитору у повному обсязі завдані порушенням збитки, включаючи реальні збитки та упущену вигоду.

У відповідності з ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Необхідними умовами цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню збитків  за загальними правилами є:

-          протиправність поведінки особи;

-          збитки, як результат протиправної поведінки;

-          причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданими збитками;

-          вина  особи, що заподіяла збитки;

Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад  цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним  взятих на себе зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Тобто, для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних винних дій відповідача у вигляді неналежного виконання договірних зобов'язань, та причинного зв'язку між збитками позивача та діями відповідача.

Згідно з частиною другою статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Враховуючи умови договору №14 від 30.07.08р., зазначені норми чинного законодавства, та докази матеріалів справи судова колегія дійшла до висновку, що позивачем доведено, виникнення у відповідача перед позивачем зобов'язання по відшкодуванню збитків в сумі 21 834, 45грн., завданих неналежним виконанням відповідачем договору №14 від 30.07.08р., тому ці позовні вимоги є обґрунтованими і правомірно задоволені судом першої інстанції.

Посилання скаржника на те, що позивач не мав належних і обґрунтованих підстав для оплати претензії  ЗАТ «Донецьксталь –металургійний завод» судова колегія вважає безпідставним, оскільки це спростовується доказами матеріалів справи.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення з відповідача  штрафу нарахованого позивачем, відповідно до ч.7 ст. 269, ст. 231 Господарського кодексу України у розмірі 20%, що склало в сумі 29244грн.79коп. обґрунтовано виходив з того, що приписи зазначених статей стосуються та застосовуються лише у випадках,  якщо порушено господарське зобов'язання,  в якому хоча б одна сторона є суб'єктом  господарювання,  що  належить  до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту,  або виконання зобов'язання фінансується  за рахунок  Державного  бюджету  України  чи  за  рахунок  державного кредиту, що не має відношення до сторін по даній справі.

Таким чином, апеляційна інстанція вважає, що господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення  від 18.01.11р. по справі №25/242 з'ясував всі обставини справи в їх сукупності, з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновку суду.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення господарського суду Донецької області від 18.01.11р. по справі №25/242  підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Судова колегія звертає увагу скаржника на те, що ним переплачено державне мито за подання апеляційної скарги, оскільки рішення суду першої інстанції ним оскаржується в частині задоволених позовних вимог, а саме в сумі 21 834,45грн.

Згідно із підпунктом «г» пункту 2 ст. 3 Декретом Кабінету Міністрів України               від 21.01.93р. №7/93 «Про державне мито» розмір державного мита, що підлягає до сплати при подачі апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови становить 50 відсотків ставки, що підлягає  сплаті у разі подання заяви, для  розгляду спору в першій інстанції, а із спорів  майнового  характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Виходячи з вищевикладеного, сума державного мита по справі №25/242 за подання апеляційної скарги повинна складати 50% від оскаржуваної суми, тобто 109грн. 17коп.

З платіжного доручення №12 від 31.01.11р. вбачається, що державне мито за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 18.01.11р. по справі №25/242  в сумі 510,79грн. зараховано у дохід бюджету 31.01.11р. повністю.

З огляду на зазначене, зайве сплачене державне мито за подання апеляційної скарги в сумі 401грн. 62коп. підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну  скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс»                м. Донецьк залишити без задоволення,  рішення господарського суду Донецької області від 18.01.11р. по справі  №25/242 залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31111095700006 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс»м. Донецьк (83058, м. Донецьк, вул. Майська, 66, код ЄДР 30962337) зайво сплачене державне мито за подання апеляційної скарги в сумі 401,62грн.

Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Головуючий:          Т.Д.  Геза

Судді:          Н.В.  Акулова

          І.В.   Приходько

          Надруковано:  6  прим.

          1. позивачу

          1. відповідачу

          1. третій особі

          1. у  справу

          1. ДАГС

                                                                                                        1. господарському суду