Рішення

від 10.01.2011 по справі 17/355

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/355

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.11                                                                                 Справа № 17/355

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Титан», м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПП «Лугпромстрой», м. Луганськ

про стягнення  48434 грн. 31 коп.

Суддя   Фонова О.С.     

                                                     Представники:

від позивача: Мішутін В.В. - директор, згідно наказу № 1 від 01.11.2005;

Шатунов Є.А., довіреність № 526/01-11 від 05.01.2011;

від відповідача: представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості у сумі 47196,86 грн., пені у сумі 781,66 грн., інфляційних нарахувань у сумі 304,50 грн., 3% річних у сумі 151,29 грн.

В судовому засіданні 10.01.2011 від представника позивача надійшла заява про відмову від позову в частині стягнення пені у сумі 781,66 грн., інфляційних нарахувань у сумі 304,50 грн., 3% річних у сумі 151,29 грн.

Також представником позивача було надано уточнення до позовної заяви, згідно якого він зазначає, що поставка відбулась на суму 27603,14 грн., а тому борг складає 47196,86 грн.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 20.12.2010, 10.01.2011, не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду  не  віднесено встановлення  фактичного місцезнаходження учасників  судового  процесу  на час вчинення тих чи інших процесуальних  дій.   Тому   відповідні   процесуальні   документи надсилались  згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули  у судове  засідання, суд

   в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Титан»(позивач у справі), як Покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТПП «Лугпромстрой»(відповідач у справі), як Продавцем,  було укладено договір поставки № 030910 від 03.09.2010 (далі –Договір).

Згідно пункту 1.1 Договору, протягом терміну дії цього договору Постачальник зобов'язався поставити у власність Покупця товар в асортименті, кількості, за ціною і з якісними характеристиками, узгоджені Сторонами в цьому Договорі і Специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього Договору, а Покупець зобов'язався прийняти і сплатити товар на умовах, викладених в Договорі.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що кількість товару, що поставляється за Договором, визначається згідно виставленим Постачальником рахункам на підставі письмового замовлення Покупця.

Пунктами  2.1 та 2.2 Договору передбачено, що загальна сума договору складає суму в національній валюті України, визначену на підстав Специфікацій, що додаються до цього Договору. Ціна Товару за даною угодою включає вартість Товару, пакувальних матеріалів, карантинного сертифікату і доставку товару до місця призначення. Ціна на Товар визначається Специфікацією, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 5.2 Договору, оплата за поставлений товар здійснюється  Покупцем на умовах 100 відсоткової передплати.

Згідно пунктів 6.3-6.4 Договору, відвантаження Товару здійснюється за відвантажувальними реквізитами, вказаними Покупцем в Специфікації, що є невід'ємною частиною Договору постачання. Постачання товару за Договором  здійснюється узгодженими партіями протягом 5 календарних днів з моменту отримання Постачальником замовлення від Покупця.

Позивачем на виконання умов Договору було здійснено замовлення  рудостойки у кількості 110м3 за ціною 300 грн./м3 та лісу будівельного у кількості 130м3 за ціною 320 грн./м3. Вказане замовлення було надіслано відповідачеві 03.09.2010,  про що свідчить фіскальний чек та опис поштового вкладення. Також перераховано відповідачу 100% передплату у сумі 74800,00 грн.

За видатковою накладною № 0000000004 від 08.09.2010 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 12392,04 грн. Позивач зазначає, що поставка відбулась на суму 27603,14 грн., однак належні докази поставки, зокрема, видаткові накладні, є тільки на суму 12392,04 грн. Однак, заявлена до стягнення сума основного боргу 47196,86 грн. не суперечить дійсним існуючим між сторонами правовідносинам.

В порушення умов Договору, відповідач зобов'язання по поставці товару не виконав в повному обсязі та вчасно, здійснив часткову поставку.

Позивач листом № 500/11-10 від 23.11.2010 звернувся  до відповідача з вимогою про повернення передплати у сумі 47196,86 грн. та відмовою від отримання товару.

Відповідач на вказаному листі зазначив, що зобов'язується протягом 2-х днів повідомити позивача про прийняте рішення, однак відповіді зі спливом цього строку не надав,  суми передплати не повернув.

Оскільки відповідачем до наступного часу не перерахована позивачеві передоплата, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача передоплати за непоставлений товар у розмірі 47196,86 грн.

Також позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 781,66 грн., інфляційні нарахування у сумі 304,50 грн., 3% річних у сумі 151,29 грн.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну дію господарського чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

Згідно  ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені  договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 712 ЦК України, за договором поставки продавець  (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 693 Цивільного кодексу України, якою здійснюється правове регулювання попередньої оплати товару, передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що зобов'язання по перерахуванню позивачеві передплати у разі невиконання зобов'язання щодо передання товару за Договором, в обумовлені договором строки відповідачем виконані  не були, що підтверджено наданими позивачем доказами та не спростовано відповідачем.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем зобов'язання по поверненню передплати у сумі  47196,86 грн.

Приймаючи до уваги наведене, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Крім того,  позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 781,66 грн., інфляційні нарахування у сумі 304,50 грн., 3% річних у сумі 151,29 грн.,  згідно наданого позивачем  розрахунку.

Відповідно до статті 22, 78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач має право відмовитись від позову повністю або частково. У зв'язку з чим господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії,  перевіряє,  чи є  повноваження  на вчинення цієї  дії у представників сторін.

Стосовно стягнення пені у сумі 781,66 грн., інфляційних нарахувань у сумі 304,50 грн., 3% річних у сумі 151,29 грн., представником позивача в судовому засіданні подано заяву про відмову від позову в цій частині.

Позивачу було роз'яснено наслідки зазначеної процесуальної дії, перевірено наявність повноважень на відмову від позову. Суд приймає часткову відмову позивача від позову оскільки така відмова не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до п. 4 статті 80 ГПК України провадження у справі підлягає припиненню у разі відмови позивача від позову та прийняття такої відмови судом.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення пені у сумі 781,66 грн., інфляційних нарахувань у сумі 304,50 грн., 3% річних у сумі 151,29 грн.  слід припинити.

З огляду на вищевикладене, позов задовольняється частково  в сумі  основного боргу 47196,86 грн.,  в частині стягнення пені у сумі 781,66 грн., інфляційних нарахувань у сумі 304,50 грн., 3% річних у сумі 151,29 грн.  провадження у справі припиняється.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 78, п. 4 ч.1 ст. 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд   

          в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПП «Лугпромстрой», м. Луганськ, вул. Патаржинського, буд. 39, ідентифікаційний код 37108948, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Титан», м. Донецьк,  вул. Челюскінців, буд. 117а,  ідентифікаційний код 33838203, основний борг у сумі 47196,86 грн.,  витрати по сплаті державного мита у сумі 471,97 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 229,97 грн.,  видати наказ.

          3. В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення                      10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено:  17.01.2011.

Суддя                                                                                              О.С. Фонова