Рішення

від 20.01.2011 по справі 6/6/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/6/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.11                                                                                 Справа № 6/6/2011.

За позовом

Приватного малого підприємства “МІФ”, м. Луганськ

до Приватного акціонерного товариства “Науково-виробничий центр “Трансмаш”,                м. Луганськ  

про зобов'язання сплатити кошти                                                                                                                   

                                                                                                                 Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача –Ковтун І.П. - директор;

від відповідача –Чумас Г.Г., дов. № 15.11.10;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу: зобов'язати відповідача згідно п.4.2.2 договору № 2310772 від 31.07.07 повернути усі суму –авансових платежів отриманих від замовника, з урахуванням індексу інфляції за термін з 27.12.07 по 31.11.10 в сумі 81 730 грн. на поточний рахунок ПМП «Міф»ОКПО 13381660, № 26006550101340 ДОФ ПАТ УСБ м. Донецьк, МФО 334011.

Відповідач за відзивом на позовну заяву від 20.01.10 проти позову заперечує та зокрема зазначає, що  позивач здійснив відповідачу передплату за договором в сумі 55000 грн. 00 коп. за платіжним дорученням № 351 від 27.12.07, але вказаний договір у відповідача відсутній. Крім цього, строк позовної давності, виходячи з дати здійснення платежу –27.12.07 сплинув 28.12.10 і позовні вимоги заявлені за межами позовної давності, передбаченої ст. 257 ЦК України. Крім цього, в договорі не визначений конкретний строк повернення авансових платежів, у зв'язку з чим у позивача не виникло право вимоги  перерахованого авансу.

          Представник позивача проти доводів відповідача заперечив.

Також представником позивача, в судовому засіданні були надані додаткові пояснення за якими зазначено, що предметом та підставами позову є невиконання договору № 2310772 від 31.07.07 та відмови від виконання згідно п 4.2.2. Обґрунтування позовних вимог ст. ст. 629, 631 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи, суд

                                    .                       в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що  між сторонами у справі було укладено договір № 2310772 від 31.07.07, за умовами якого відповідач зобов'язався розробити технічну документацію та передати її позивачу, а останній –прийняти її та оплатити на умовах 100% передплати.

На виконання умов договору, позивач перерахував відповідачу  кошти у сумі

55 000 грн. 00 коп., але відповідач роботи передбачені договором не виконав, у зв'язку з чим за останнім рахується дебіторська заборгованість в сумі 55 000 грн. 00 коп.

Технічна документація згідно п.3.1 договору не передана, роботи відповідачем не виконані, таким чином на думку позивача, відповідач порушив свої зобов'язання за договором. Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами щодо необхідності виконання договору, але відповіді не отримав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги також посилання на рішення господарського суду Луганської області в рамках справи № 19/243 (6/60).

          Відповідач з позовом не погодився з підстав наведених у відзиві та просить застосувати строк позовної давності.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

31.07.2007 між сторонами у справі було укладено договір № 2310772, за умовами якого “Виконавець” відповідач у справі зобов'язується розробити комплекс технічної документації, а “Замовник” - прийняти та оплатити  надані послуги.

Згідно пункту 2.1 договору ціна робіт складає 55 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2.2 договору розрахунки здійснюються позивачем шляхом 100% передплати.

Згідно п. 3.1 договору передача технічної документації  відповідно до додатку №1 до договору оформлюється актом приймання-передачі.

Разом з цим, сторони визначили, що строк дії договору з дня його підписання до 31.12.2007.

Як свідчать положення договору, сторонами не був визначений певний строк перерахування коштів та строк виконання робіт і передачі їх “Замовнику”.

Разом з цим, матеріалами справи підтверджено та визнано сторонами у справі, що позивач,  згідно платіжного доручення № 351 від 27.12.2007 перерахував відповідачу кошти передплати у сумі 55 000 грн. 00 коп.

Вказані кошти були отримані відповідачем, але роботи, передбачені договором, не виконані.

У зв'язку з цим, позивач направив відповідачу лист від 15.01.2008 з проханням виконати роботи, передбачені договором.  В той же час, відповідач  надав позивачу відповідь про те, що у зв'язку із затримкою перерахування коштів з боку позивача, він втратив інтерес до договору і кошти передплати будуть повернуті.

Як свідчать матеріли справи та визнано сторонами, кошти позивачу не повернуті.

Наведені вище обставини також були встановлені в рішенні господарського суду Луганської області в рамках справи № 19/243 (/6/60) і відповідно до ст. 35 ГПК України не потребують додаткового доказування.

Позивачем предмет та підстави позиву визначені як  невиконання відповідачем умов договору № 2310772 від 31.07.07 Але в позові не наведено  певного матеріально-правового обґрунтування заявлених вимог.

Так, п.  4.2.2 договору сторони встановили, що у випадку одностороннього припинення виконавцем робіт, останній зобов'язаний повернути всю суму авансових платежів, отриманих від замовника, з урахуванням індексу інфляції за період від дати здійснення відповідного авансового платежу.

З наведеного не вбачається коли ж саме відповідач повинен повернути авансові кошти, у зв'язку з чим до цих правовідносин слід застосувати положення ч.2 ст. 530 ЦК України, щодо направлення відповідної вимоги, але позивач не звертався до відповідача з вимогами саме про повернення авансових платежів.

Крім цього, рішення суду в рамках справи № 19/243 (6/60) було встановлено, що відповідач скориставшись своїм правом, передбаченим в п.4.2.2 договору та передбаченим нормами Цивільного кодексу України, надіслав позивачу лист № 17/070 від 15.01.2007, в якому відмовився від виконання робіт за договором, посилаючись на неналежне виконання умов договору позивачем, а саме дуже тривалу затримку здійснення передплати (за 2 робочих дні до закінчення дії договору), та зобов'язався повернути суму передплати в розмірі 55000,00 грн.

В той же час, і  відповідачем за власною ініціативою не був визначений строк повернення авансових платежів.

Тобто, на момент звернення із позовом у  позивача не виникло право вимоги повернення авансових платежів. Водночас з цим, позивачем невірно  визначені предмет та підстави позову,  але у суд не має повноважень за власною ініціативою змінення або уточнення як то предмету, так і підстав позову.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення авансових платежів слід залишити без задоволення, а оскільки вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань є похідними з основних вимог їх також слід залишити без задоволення.

Виходячи з наведеного, у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49,  82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                              в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

           2. Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення -  25.01.2011.

           Суддя                                                                                               Т.А.Василенко

Помічник судді                                                                                  Т.В.Цибулько