Рішення

від 27.01.2011 по справі 17/357

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/357

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.11                                                                                 Справа № 17/357

За позовом Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ

до Закритого акціонерного товариства "Торгово-комерційна фірма "АРТ", м. Луганськ

про стягнення  71818 грн. 38 коп.

Суддя   Фонова О.С.

Представники:

від позивача: Калашнікова Г.Л. - юрисконсульт, довіреність №82-д від 27.12.2010; від відповідача: не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 65746,42 грн., інфляційних нарахувань у сумі 3916,55 грн., 3% річних у сумі 1016,52 грн., та пені у сумі 1138,89 грн., за договором про постачання теплової енергії №87 від 03.10.2006.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 27.12.2010, 13.01.2011 та 27.01.2011 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних  дій.  Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши  пояснення представників сторін, що прибули  у судове  засідання, суд

   в с т а н о в и в:

          Відповідно до укладеного між сторонами по справі договору на постачання теплової енергії № 87 від 03.10.2006 позивач здійснював постачання теплової енергії відповідачу для опалювання об'єктів за адресами: м. Луганськ, вул. Советська, 51 та вул. Советська, 67, загальною площею 2107,10  м2.

З пункту 3.2.7 Договору, вбачається, що  оплата за спожиті послуги здійснюється в п'ятиденний строк з дня отримання рахунку.

У зв'язку з зазначеним, позивачем були надані послуги відповідачу на постачання теплової енергії за період з лютого 2008 року по жовтень 2010 року. Позивачем були вручені та надіслані поштою відповідачу рахунки № 843 за період з лютого 2008 року по жовтень 2010 року, згідно яких відповідачу слід було сплатити 65746,42 грн.  

Відповідач оплату вищевказаних рахунків здійснив не в повному обсязі, в наслідок чого сума заборгованості відповідача за заявлений період склала 65746,42 грн., за стягненням якої позивач звернувся до суду.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення  інфляційних нарахувань у сумі 3916,55 грн., 3% річних у сумі 1016,52 грн. та  пені у сумі 1138,89 грн., за період, зазначений в розрахунках (а.с.8-14).

Відповідач у жодне судове засідання не прибув, доводів позивача, вказані у позовній заяві, не  спростував.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається  зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

Згідно  ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені  договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов'язання по перерахуванню позивачеві вартості спожитої теплової енергії в обумовлені договором строки відповідачем не були виконані  у повному обсязі та вчасно, що підтверджено наданими позивачем доказами та не спростовано відповідачем.

Приймаючи до уваги наведене, а також те, що вказана сума заборгованості підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем,  позовні вимоги  про стягнення 65746,42 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію слід задовольнити повністю.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 1138,89 грн. за період згідно наданих розрахунків.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачена сторонами у п. 7.2.6 Договору, у разі несплати та несвоєчасної сплати за використану теплову енергію у строки, вказані в п. 6.1. та п. 6.4 Договору, Споживач сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ  від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, що діяв у період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку кінцевого розрахунку за звітний період.  

Як встановлено у статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому   Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення  грошових зобов'язань встановлюються  у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Позивачем вірно нарахована пеня у сумі 1138,89 грн. за період, зазначений в розрахунках, доданих до позову (а.с.10,14). Отже, вимоги позивача про стягнення пені відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та вірно нарахованими.

Також позивачем заявлено до стягнення інфляційні нарахування у сумі 3916,55 грн. та  3% річних у сумі 1016,52 грн. за період, зазначений в розрахунках, доданих до позову (а.с.8-9,12-13).

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, вимоги позивача у частині стягнення інфляційних нарахувань  у сумі 3916,55 грн. та 3% річних у сумі 1016,52 грн. є нормативно обґрунтованими, вірно нарахованими  та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача,  відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

 в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Торгово-комерційна фірма «АРТ», м. Луганськ, вул. А. Ліньова, буд. 85-а, ідентифікаційний код 13393521, на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», м. Луганськ, вул. Куракіна, буд. 23-а, ідентифікаційний код 24047779, заборгованість у сумі 65746,42 грн., інфляційні нарахування у сумі 3916,55 грн., 3% річних у сумі 1016,52 грн., та пеню у сумі 1138,89 грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 718,18 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення  10-денного строку з дня його підписання.

Повне  рішення складено:  01.02.2011.

Суддя                                                                                          О.С.Фонова