Рішення

від 27.12.2010 по справі 55/85-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55/85-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2010 р.                                                            Справа № 55/85-10

вх. № 4037/5-55

Суддя господарського суду Добреля Н.С. 

при секретарі судового засідання Панченко О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Крамчанінова О.В. (дов. № 2-37д від 21.12.2010р.);

відповідача - Купріянов Б.А. (дов.№ 03ок/3ю від 14.01.2010р.),  

розглянувши справу за позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанції "Нафтогаз України" в особі Газопромислового управління "Харківгазвидобування" м. Харків;  

до  Відкритого акціонерного товариства "Турбогаз" , м.Харків,  

про стягнення 366164,32 грн.

та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства "Турбогаз" м.Харків,   

до   Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанції "Нафтогаз України" в особі Газопромислового управління "Харківгазовидобування" м.Харків

про здійснення заліку  зустрічних вимог

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанції "Нафтогаз України" в особі Газопромислового управління "Харківгазвидобування" м. Харків,   звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення  з   Відкритого акціонерного товариства "Турбогаз" м.Харків, 268942,50 грн. основного боргу, 44823,75 грн. штрафу, 52398,07 грн. процентів та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 114-12 від 03.03.07 р. не виконав свої зобов"язання щодо поставки товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 квітня 2010 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 25 травня 2010 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 травня 2010 р. було відкладено розгляд справи на 14 червня 2010 р.

08 червня 2010 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просить суд  стягнути з відповідача 268942,50 грн. основного боргу, 44823,75 грн. штрафу, 8068,3 грн. 3% річних та судові витрати.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.08.2010р. задоволено усне клопотання позивача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 27.09.2010р.

В судовому засіданні 27.09.2010р. оголошувалася перерва до 25.10.2010р.об 11:00год; в судовому засіданні 25.10.2010р. за клопотанням представника позивача оголошувалася перерва до 22.11.2010р.об 11:00год.; в судовому засіданні 22.11.2010р. за клопотанням представників сторін оголошувалася перерва до 07.12.2010р. о 12:15год.

В судовому засіданні, після перерви, представник позивача наполягав на своїх позовних вимогах, просив суд стягнути з відповідача 268942,50 грн. основного боргу, 44823,75 грн. штрафу, 52398,07 грн. процентів та судових витрат, у зв'язку з тим, що відповідач в порушення умов договору № 114-12 від 03.03.07 р. не виконав свої зобов"язання щодо поставки товару.

Представник  відповідача за первісним позовом зазначив, що умови договору № 114-12 від 03.03.07 р.  підприємство не виконало у зв'язку з тим, що позивач за первісним позовом прострочив свої зобов"язання та перерахував грошові кошти передплати через 10 календарних місяців від дати, передбаченої договором. Представник відповідача за первісним позовом підтримав свої позовні вимоги по зустрічному позову до позивача про здійснення заліку зустрічних вимог.   

Ухвалою суду від 07.12.10 розгляд справи було відкладено на 14.12.10.

13.12.10 відповідач надав до канцелярії суду заяву, в якій просить суд задовольнити вимоги сторін шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог та постановити відповідне рішення.

В судовому засіданні призначеному на 14.12.10 було оголошено перерву до 22.12.10.

16.12.10 відповідач надав до канцелярії суду клопотання, в якому просить суд задовольнити вимоги сторін шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог та постановити відповідне рішення. Разом із цим були надані документи для долучення до матеріалів справи.

16.12.10 позивач надав до канцелярії суду клопотання, в якому просить суд при розгляді справи здійснювати фіксацію судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Вказане клопотання було задоволено судом.

В судовому засіданні призначеному на 22.12.10 було оголошено перерву до 24.12.10.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Харківської області від 24.12.10, у зв"язку з призначенням судді Гребенюк Н.В. на посаду судді Харківського апеляційного господарського суду, справу 55/85-10 було передано судді Добрелі Н.В.

В судовому засіданні призначеному на 24.12.10 було оголошено про початок розгляду господарським судом справи по суті та оголошено перерву до 27.12.10.

27.12.10 відповідач надав до канцелярії суду заяву про зміну предмету позову.

Враховуючи те, що, відповідно до ст. 22 ГПК України, до початку розгляду господарським судом справи  по  суті  позивач  має  право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, та те, що у судовому засіданні призначеному на 24.12.10 було оголошено про початок розгляду по суті, суд залишає без розгляду заяву відповідача про зміну предмету позову.

Враховуючи те, що п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

 03.03.07 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) було укладено Договір поставки №114-12.

Відповідно п. 1.1 Договору №114-12, постачальник зобов'язався виготовити та поставити у власність покупцю пересувну установку для дослідження свердловин, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити.

Поставка товару покупцю здійснюється у термін 4 календарні місяці після одержання постачальником авансового платежу, регламентовано п. 2.2 Договору №114-12. Авансовий платіж у розмірі 30% складає - 268942.50 грн. здійснюється покупцем у термін 60 календарних днів з моменту підписання Договору. Зміна ціни на товар можлива лише за письмовим погодженням Сторін, згідно п.п. 3.3.1, 3.6 Договору №114-12.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив відповідачу суму у розмірі 160000,00 грн. 27 червня 2007 року та 108 942,50 грн. 26 березня 2008 року, що підтверджується платіжними дорученнями №№571, 300. Загальна сума платежу склала - 268 942,50 грн.

Відповідач установку не виготовив та не поставив її у власність Покупцю, чим порушив умови Договору.

21.04.10 позивач направив відповідачу вимогу №3-02-1371-1, згідно якої вимагав повернути суму авансового платежу, штраф та проценти за час користування чужими коштами, проте вказані вимоги виконані не були.

Згідно п.2, 3 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати  передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи те, що згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, а також те, що позовні вимоги позивача обгрунтовані, доведені матеріалами справи та такі що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню в розмірі 268942,50грн.

Згідно п. 5.3 Договору №114-12. за порушення строків поставки товару більш ніж на 30 календарних днів, або порядку усунення недоліків поставленого товару, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 5% від вартості не поставленого, недопоставленого або поставленого з недоліками товару.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Враховуючи вищевикладене вимоги щодо стягнення з відповідача 44823,75 грн. штрафу обгрунтовані доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 8068,30грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Розглянувши зустрічні позовні вимоги, суд відмовляє в задоволенні зустрічних позовних вимог повністю з наступних підстав.  

Згідно абз.2 ч.2 ст.16 ЦК України ч.2 ст.20 ГК України суд може захистити цивільне право або інтерес способами, що встановлені договором або законом. В даному разі предмет позову щодо припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог не відповідає способам захисту права, передбаченим законом. Такий спосіб захисту не міститься в переліках способів захисту права, що визначені в ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України, не передбачений він й іншими нормами права. Також, в матеріалах справи відсутні докази того, що такий спосіб захисту був передбачений договором сторін. Це свідчить про відсутність у суду правових підстав для застосування обраного позивачем способу захисту права і унеможливлює задоволення позову в частині такого предмету.

Відсутність правових підстав для застосування такого способу захисту права випливає також з того, що у відповідності до ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України  способи захисту права по своїй суті –це правові заходи, за допомогою яких у встановленому законом порядку здійснюється відновлення порушеного суб'єктивного права. Натомість спосіб обраний позивачем до такого результату (відновлення права) привести не спроможний. Застосування судом заходів, які не приводять до захисту права неприпустимо, оскільки не відповідає завданням суду визначеним ст.2 Закону України "Про судоустрій" (Суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави).

Висновок суду про неможливість застосування способу захисту права, який не відповідає Закону, договору і не приводить до відновлення порушеного права  узгоджується з позицією ВГСУ, викладеною в п.3 Інформаційного листа від 25.11.2005 р. N 01-8/2229, а також із правовою позицією ВСУ викладеною в його постановах від 13.07.2004 у справі №10/732 та від 14.12.2004 у справі №6/11.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи викладене, суд покладає судові витрати за первісним позовом  на відповідача за первісним позовом, судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 124,129 Конституції України,  ст.ст. 20, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 15, 16, 22, 526, 530, 625, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 36, 38, 43, 44, 49, 54, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   

ВИРІШИВ:

 Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Турбогаз" (61003, м. Харків, пров. Дубового, 6/4, код ЄДРПОУ 00158787, р/р 26005300000198 у ХФ АКБ "Форум" МФО 350772, ) на користь Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанції "Нафтогаз України" в особі Газопромислового управління "Харківгазвидобування" (61166, м. Харків, пров. Інженерний, 1-а, код ЄДРПОУ 25617463, р/р 26004141970011 в АКБ "Базис" м.Харків, МФО 351760, код 25617463) 268942,50 грн. основного боргу, 44823,75грн. штрафу, 8068,3 грн. 3% річних, 3218,35грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Суддя                                                                                 Добреля Н.С.

Повний текст рішення складено 30 грудня 2010 року.