Рішення

від 03.02.2011 по справі 5005/633/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5005/633/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.02.11р.

Справа № 5005/633/2011

За позовом  Прокурора м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради (м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області)  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагросс" (м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області)  

про внесення змін у пункт 4.1. договору оренди земельної ділянки від 30.07.2007р.

Суддя  Дубінін І.Ю.

Представники:

  Прокурор:         Антоненко Н.М.

від позивача:       Шульга М.О. - гол.спеціаліст (дов. № 43 мр від 24.01.11р.)

від відповідача:   не з'явився  

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернувся до господарського суду із позовом в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагросс" (далі-відповідач), з урахуванням уточнення позовних вимог, про внесення змін у пункт 4.1. договору оренди земельної ділянки від 30.07.2007р., укладеного між позивачем та відповідачем, виклавши його в наступній редакції: "п. 4.1. Річна орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету. Відповідно до положень ст. 288 Податкового кодексу України розмір річної суми платежу орендної плати не може бути меншим (п. 288.5.1.) для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ Податкового кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані зміною розміру орендної плати за землю на законодавчому рівні, у зв'язку з чим виникла необхідність внесення змін у спірний договір оренди землі.

Представник позивача позовні вимоги прокурора підтримав у повному обсязі.

Отже, прокурор та позивач стверджують, що наведені обставини щодо змін у законодавстві є необхідною та достатньою підставою для внесення змін у договір оренди в редакції, що ним запропонована.

Відповідач позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не направив, представник відповідача в судове засідання 03.02.2011р. не з'явився, про причини неявки суд не сповістив.  

Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином з огляду на наступне.

Прокурором долучено до матеріалів справи розписку відповідача, з якої вбачається, що останній копію позовної заяви, уточнення позовних вимог та ухвалу суду отримав, а також про явку в судове засідання на 03.02.11р. сповіщений.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися  належними їм процесуальними  правами,  виявляти  взаємну  повагу  до  прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів  до всебічного, повного  та  об'єктивного  дослідження  всіх  обставин справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського  процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача та прокурора, господарський суд,

В С Т А Н О В И В:

Згідно ст. 2 ГПК України та рішення Конституційного суду України від 08.04.99 р. № 3-рп/99, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави, при цьому прокурор в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Пiд поняттям "орган, уповноважений державою здiйснювати вiдповiднi функцiї у спiрних вiдносинах", зазначеним у частинi другiй статтi 2 АПК України, потрiбно розумiти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

За чинним законодавством України позивач є органом місцевого самоврядування.

Згідно ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, Право власності набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про власність", суб'єктами права державної власності на землю виступають: Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності України; Верховна Рада Республiки Крим - на землi в межах території республiки, за винятком земель загальнодержавної власностi; обласнi, районнi, мiськi, селищнi, сiльськi Ради народних депутатiв - на землi в межах їх територiй, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавнiй власностi.

Пунктом 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Таким чином, прокурором в межах наданих законом повноважень щодо представництва інтересів в суді, обґрунтовано подано позов в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради.

За ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сiльських, селищних, мiських рад у галузi земельних вiдносин на територiї сiл, селищ, мiст належить: розпорядження землями територiальних громад; передача земельних дiлянок комунальної власностi у власнiсть громадян та юридичних осiб вiдповiдно до цього Кодексу; надання земельних дiлянок у користування iз земель комунальної власностi вiдповiдно до цього Кодексу; здiйснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власностi, додержанням земельного та екологiчного законодавства.

На підставі рішенням Дніпродзержинської міської ради № 174-09/V від 20.04.2007р., між позивачем та відповідачем 30.07.2007р. було укладено договір оренди земельної ділянки (далі-Договір), відповідно до умов якого позивач, як орендодавець, передав, а відповідач, як орендар, прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Дорожна, 51, згідно з планом земельної ділянки, що додається. В оренду була передана земельна ділянка загальною площею 1,8804 га для фактичного розміщення комплексу будівель та споруд, в тому числі: під будівлями та спорудами - 0,3477 га; під зеленими насадженнями - 0,7136 га, під проходами, проїздами, площадками - 0,8191 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання договору становила 660 689,40 грн. Договір було укладено строком до 20.04.2012 (п.п. 1.1., 1.2., 2.1., 2.2., 3.1. договору).  

Згідно до п. 4.1. договору оренди у первісній редакції визначалось, що орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 11 892,36 грн., без ПДВ, на рік, що становить 991,03 грн., без ПДВ, на місяць, і вноситься на рахунок місцевого бюджету реквізити якого подаються орендарю додатково.

Розмір земельного податку переглядається, зокрема, у разі збільшення розміру ставки земельного податку (п. 4.5. договору).

Згідно ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно ст. 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Тобто, правовідносини оренди землі є одним із видів цивільних правовідносин і підлягають регулюванню Цивільним кодексом України.

Так, ст. 647 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є укладеним у місці проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір, якщо інше не встановлено договором.

Дніпродзержинською міською радою 15.12.2010р. прийняте рішення №14-02/VІ "Про внесення змін до договорів оренди землі", яким вирішено провести роботу з орендарями земельних ділянок щодо приведення діючих договорів оренди землі у відповідність до чинного законодавства України, а також застосовувати ставку орендної плати на рівні трикратного розміру земельного податку під час укладення договорів оренди земельних ділянок, розмір орендної плати у яких не відповідає чинному законодавству України.

Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі", однією з істотних умов договору оренди земельної ділянки є оренда плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Так, п. 4.5. Договору встановлено, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін і тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; збільшення розміру ставки земельного податку; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Згідно статті 30 Закону України "Про оренду землі", зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем   (власником)   і   орендарем.   Розмір       орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та   експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних  джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні   мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для  інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

Згідно статті 290 Податкового кодексу України, плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане (не відбудеться значне підвищення розміру орендної плати, у зв'язку із змінами в законодавстві);

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути      після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися    (неможливість заінтересованою стороною впливу на зміни в законодавстві);

3)          виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і   позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору (суттєва зміна цінності або повна втрата цінності отримуваного стороною за договором може відбутися в результаті серйозних змін у ринковій ситуації (наприклад, наслідки стрімких та непередбачуваних інфляційних процесів щодо договірної ціни). Зазначене підтверджує правову підставу звернення міської ради з даною позовною заявою, а саме: Відповідач порушує майнові права орендодавця - міської ради, вносячи орендну плату у розмірах менших, ніж передбачено чинним законодавством. Крім того, внаслідок не приведення Відповідачем договору оренди земельної ділянки у відповідність з вимогами закону, бюджет міста зазнає значних втрат;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Виходячи із змісту названої умови, випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місця, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик зміни обставин.

Прийняття на себе ризику зміни обставин не обов'язково повинно бути прямо відображено у договорі, такий висновок може слідувати із самого характеру та змісту зобов'язання.

Таким чином, враховуючи викладене вище, убачається наявність усіх чотирьох умов, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, що в свою чергу є однією із підстав для внесення судом змін до договору оренди землі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив також з наступного.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст. 6 Цивільного кодексу України).

Відповідно до змісту статей 759 та 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її  розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Підставами для порушення питання про зміну орендної плати згідно з частинами другою та третьою статті 21 Закону України "Про оренду землі" є збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку, якщо умовами договору оренди не передбачене інше.

Розмір земельного податку переглядається, зокрема, у разі збільшення розміру ставки земельного податку (п. 4.5. договору).

Аналогічна підставі перегляду розміру орендної плати викладена в п.13 Типової форми договору оренди землі, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220 (із змінами та доповненнями).

Зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни  умов договору спір розглядається у судовому порядку (ст. 30 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна умов договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором, законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Враховуючи, що має місце зміна законодавства щодо визначення розміру орендної плати за користування землею, а відповідач не вчиняє дій, направлених на внесення змін до договору оренди, суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про внесення змін у пункт 4.1. договору оренди земельної ділянки від 30.07.2007р., укладеного між позивачем та відповідачем, виклавши його в наступній редакції: "п. 4.1. Річна орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету. Відповідно до положень ст. 288 Податкового кодексу України розмір річної суми платежу орендної плати не може бути меншим (п. 288.5.1.) для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ Податкового кодексу України.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Частиною 3 ст. 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 647, 651, 652, 653, 654, 759, 762 Цивільного кодексу України, Податковим кодексом України , Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", ст. ст. 49,  82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -  

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Змінити пункт 4.1. договору оренди земельної ділянки від 30.07.2007р., укладеного між Дніпродзержинською міською радою (код ЄДРПОУ 20288776) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерагросс" (код ЄДРПОУ 30617260), виклавши його в наступній редакції: "п. 4.1. Річна орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету. Відповідно до положень ст. 288 Податкового кодексу України розмір річної суми платежу орендної плати не може бути меншим (п. 288.5.1.) для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ Податкового кодексу України.".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагросс" (51900, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. 9 Травня, 6-27; код ЄДРПОУ 30617260):

- в доход держбюджету (рахунок № 31118095700005 у ГУ ДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код 24246786, Управління ДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська)  - 85 грн. витрат на держмито;

- в доход держбюджету (рахунок № 31211259700005 у ГУ ДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код 24246786, Управління ДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська) - 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видавши накази.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.Ю. Дубінін