Рішення

від 03.02.2011 по справі 9/319-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.01.11р.

Справа № 9/319-10

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Чесна музика" (01133, м.Київ, бул. Лихачова, буд. 1/27, оф. 106-107, код ЄДРПОУ 33628584) 

до  Фізичної особи - підприємець ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)  

про стягнення компенсації 244890,00 грн.;

      стягнення штрафу 24489,00 грн.

Суддя  Подобєд І.М.

                                                                       При секретарі судового засідання Синяговська Є.С

Представники:

  Від позивача - Чижикова О.Ю., представник, довіреність від 08.11.10р.  

  Від відповідача - ОСОБА_3, адвокат, довіреність ВРД № 441271 від 05.11.10р.  

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ "Чесна музика" звернулось у листопаді 2010 року із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якому просить господарський суд: стягнути з Відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 244890,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав, згідно п. "г" ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права"; стягнути з Відповідача в доход державного бюджету штраф у розмірі 10 %  від суми, присудженої судом на користь Позивача, згідно ч. 3 ст. 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права". Вказує, що 07.11.2010р. у приміщенні магазину студії “Едем”, розташованому в ТЦ “Терра”за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 118, протягом періоду часу з 11 год. 28 хв. по 11 год. 34 хв. здійснювалося порушення виключних майнових авторських прав Позивача шляхом продажу та пропонування до продажу музичних творів на СD-ROM диску “ІНФОРМАЦІЯ_1”, який не маркований контрольною маркою встановленого зразку (з номером, який не відповідає вимогам законодавства та даним Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок, що свідчить про її контрафактність), чим було порушено ст. 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права", ст. 3, ч. 2 ст. 10 Закону України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних". Обґрунтовує позовні вимоги тим, що Позивач за ліцензійним договором №ПК/10-01/2 виключна ліцензія від 01.01.2010р. є єдиним правомочним власником майнових авторських прав на твори, розповсюдженням яких займався Відповідач. Вважає, що діями Відповідача були порушені виключні майнові права Позивача, як суб’єкта авторського права на підставі ст. 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права", а також п. 2 ст. 426 Цивільного кодексу України.

Відповідач позовні вимоги не визнає, вказуючи, що: - Позивач посилається на ліцензійний договір №ПК/10-01/2 від 01.01.2010р., що був укладений між Позивачем та ТОВ "ПК Моноліт", однак терміни та умови цього ліцензійного договору трактує на підставі норм Цивільного кодексу України, хоча договір укладено на території Російської Федерації відповідно до норм законодавства цієї держави; - твердження Позивача про наявність в нього майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності не підтверджені жодним способом які передбачені законодавством України, а саме довідкою про облік нематеріального активу (об'єкту інтелектуальної власності), договором комерційної концесії відповідно до ст. 366 ГК України який підлягає обов'язковій реєстрації, формами державного статистичного спостереження № 7-нт (ліцензії) "Звіт про укладання договорів стосовно розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності" затвердженого наказом Держкомстату № 337 від 19.07.2006р.; - Позивачем не надано жодних доказів факту продажу спірного диску саме Відповідачем; - Позивачем не наведено жодного факту   ведення   якоїсь   господарської   діяльності, а твердження про понесені витрати не містить фактичних даних витрачених  сум, отриманих   прибутків   від   реалізації об'єктів інтелектуальної власності або надання права на їх використання тощо.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2010р. у справі         № 9/319-10 вжито заходів до забезпечення даного позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно Відповідача –Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), яке належить йому на праві власності та/або спільної сумісної власності і знаходиться у нього чи в інших осіб, у межах суми (ціни позову) 244890,00 грн.

В судовому засіданні 31.01.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -

        встановив:

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Чесна музика" є юридичною особою, якій передані правовласниками на підставі ліцензійних договорів виключні авторські права щодо використання окремих музичних творів на території України.

07.11.2010 року уповноваженим представником правовласника (ТОВ "Чесна музика") ОСОБА_2 під час проведення моніторингу розповсюдження об’єктів авторського права у магазині студії “Едем”, розташованому в ТЦ “Терра” за адресою:                                     м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 118 було придбано СD-ROM диск “ІНФОРМАЦІЯ_1”, який за період часу з 11 год. 28 хв. по 11 год. 34 хв. розповсюджувався Фізичною особою - підприємець ОСОБА_1  (Відповідачем) без належного дозволу Позивача та був маркований контрольною маркою, що не відповідає вимогам чинного законодавства щодо ідентифікації примірника, чим було порушено ст.ст. 3, 8, 10 Закону України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних" від 23.03.2000р.

Даний факт підтверджується актом фіксації розповсюдження об’єктів авторського права від 07.11.2010р. та поясненнями свідка (представника громадськості) ОСОБА_5, які знаходяться в матеріалах судової справи.

Окрім того, процес придбання зазначеного диску був зафіксований за допомогою цифрової відеокамери представником правовласників ОСОБА_6, копія запису якого знаходиться у справі та була досліджена судом під час розгляду цієї справи.

Чинне законодавство, яке врегульовує правовідносини у сфері набуття та розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, не встановлює обов'язкової процедури для виявлення та фіксації  суб'єктами цих правовідносин порушень авторських та суміжних прав, тому правовласники можуть доводити факт порушень їх прав будь-якими доступними ним способами та доказами.

Відповідач вважає недоведеним факт продажу саме ним (через реалізатора) CD-ROM диску “ІНФОРМАЦІЯ_1” із музичними творами, виключні майнові авторські права на розповсюдження яких на території України належать Позивачу.

Проте ці заперечення Відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, товарним чеком від 07.11.2010р., виданим ФОП ОСОБА_1, та поясненнями свідка (представника громадськості) ОСОБА_5, в присутності якого був придбаний зазначений диск.

На СD-ROM диску “ІНФОРМАЦІЯ_1”, розповсюдження якого здійснював Відповідач шляхом продажу та пропонування до продажу, знаходились наступні музичні (надалі за текстом найменування осіб, назв музичних творів та прізвищ авторів російською мовою):

№ п/п

Назва твору

Автор музики

Автор тексту

Найменування виконавця

   1.

ІНФОРМАЦІЯ_3

ОСОБА_4

ОСОБА_4

гурт «ІНФОРМАЦІЯ_2»

   2.

ІНФОРМАЦІЯ_4

ОСОБА_4

ОСОБА_4

гурт «ІНФОРМАЦІЯ_2»

   3.

ІНФОРМАЦІЯ_5

ОСОБА_4

ОСОБА_4

гурт «ІНФОРМАЦІЯ_2»

   4.

ІНФОРМАЦІЯ_6

ОСОБА_4

ОСОБА_4

гурт «ІНФОРМАЦІЯ_2»

   5.

ІНФОРМАЦІЯ_7

ОСОБА_4

ОСОБА_4

гурт «ІНФОРМАЦІЯ_2»

   6.

ІНФОРМАЦІЯ_8

ОСОБА_4

ОСОБА_4

гурт «ІНФОРМАЦІЯ_2»

   7.

ІНФОРМАЦІЯ_9

ОСОБА_4

ОСОБА_4

гурт «ІНФОРМАЦІЯ_2»

8.

ІНФОРМАЦІЯ_10

ОСОБА_4

ОСОБА_4

гурт «ІНФОРМАЦІЯ_2»

9.

ІНФОРМАЦІЯ_11

ОСОБА_4

ОСОБА_4

гурт «ІНФОРМАЦІЯ_2»

10.

ІНФОРМАЦІЯ_12

ОСОБА_4

ОСОБА_4

гурт «ІНФОРМАЦІЯ_2»

11.

ІНФОРМАЦІЯ_13

ОСОБА_4

ОСОБА_4

гурт «ІНФОРМАЦІЯ_2»

12.

ІНФОРМАЦІЯ_14

ОСОБА_4

ОСОБА_4

гурт «ІНФОРМАЦІЯ_2»

13.

ІНФОРМАЦІЯ_15

ОСОБА_4

ОСОБА_4

гурт «ІНФОРМАЦІЯ_2»

14.

ІНФОРМАЦІЯ_16

ОСОБА_4

ОСОБА_4

гурт «ІНФОРМАЦІЯ_2»

15.

ІНФОРМАЦІЯ_17

ОСОБА_4

ОСОБА_4

гурт «ІНФОРМАЦІЯ_2»

16.

ІНФОРМАЦІЯ_18

ОСОБА_4

ОСОБА_4

гурт «ІНФОРМАЦІЯ_2»

17.

ІНФОРМАЦІЯ_19

ОСОБА_4

ОСОБА_4

гурт «ІНФОРМАЦІЯ_2»

18.

ІНФОРМАЦІЯ_20

ОСОБА_4

ОСОБА_4

гурт «ІНФОРМАЦІЯ_2»

19.

ІНФОРМАЦІЯ_21

ОСОБА_4

ОСОБА_4

гурт «ІНФОРМАЦІЯ_2»

20.

ІНФОРМАЦІЯ_22

ОСОБА_4

ОСОБА_4

гурт «ІНФОРМАЦІЯ_2»

21.

ІНФОРМАЦІЯ_23

ОСОБА_4

ОСОБА_4

гурт «ІНФОРМАЦІЯ_2»

22.

ІНФОРМАЦІЯ_24

ОСОБА_4

ОСОБА_4

гурт «ІНФОРМАЦІЯ_2»

23.

ІНФОРМАЦІЯ_25

ОСОБА_4

ОСОБА_4

гурт «ІНФОРМАЦІЯ_2»

24.

ІНФОРМАЦІЯ_26

ОСОБА_4

ОСОБА_4

гурт «ІНФОРМАЦІЯ_2»

25.

ІНФОРМАЦІЯ_27

ОСОБА_4

ОСОБА_4

гурт «ІНФОРМАЦІЯ_2»

26.

ІНФОРМАЦІЯ_28

ОСОБА_4

ОСОБА_4

гурт «ІНФОРМАЦІЯ_2»

Зазначений диск був залучений Позивачем до матеріалів справи в непошкодженій упаковці, в яку він був поміщений після його придбання в ході моніторингу 07.11.2010р. розповсюдження об’єктів авторського права у магазині студії "Едем", розташованому в ТЦ “Терра” за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 118, а наявність саме вище вказаних музичних творів на цьому диску була досліджена судом в судовому засіданні після першого відкриття його упаковки.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, виключні авторські права на вказані вище фонограми і зафіксовані в них музичні твори були передані правовласниками на території України Позивачу шляхом укладення відповідних ліцензійних договорів про передачу авторських прав.

Так, на підтвердження наявності у Позивача на території України виключних майнових авторських прав на твори, незаконне розповсюдження яких здійснював Відповідач, Позивачем було надано посвідчену копію ліцензійного договору № ПК/10-01/2 від 01.01.2010р., укладеного між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПК Монолит", який є суб’єктом виключних авторських прав на твори з каталогу Правовласника, та за умовами якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Чесна музика" (Ліцензіату) передані виключні майнові авторські права на використання у межах території України творів, зазначених у додатках до цього договору (Додаток № 2 містить конкретний перелік творів), способами, передбаченими Розділом 3 цього договору, зокрема, Позивачу було передано право (виключне майнове авторське право) розповсюджувати примірники творів (п. 3.1.1.4.). При цьому Правовласник гарантував, що належним чином наділений всіма необхідними повноваженнями для укладення даного договору (Розділ 4).

За змістом п. 1.21 умов вказаного договору, Позивач набув право використовувати визначені цим договором твори протягом строку з 01.01.2010р. по 31.12.2010р.

Отже, договір № ПК/10-01/2 від 01.01.2010р. укладався на строк до 31.12.2010р. і був чинним на момент скоєння правопорушення (тобто за станом на 07.11.2010р.).

Окрім того, Позивачем долучено до матеріалів судової справи ліцензійний договір       № ПФ/08-322/1 від 01.01.2009р., укладений між громадянином Російської Федерації ОСОБА_8 (ліцензіаром) та ТОВ "ПК Монолит" (ліцензіат) про передачу  Позивачу виключних майнових авторських та виключних суміжних прав на фонограми із записом творів, зазначені у Додатках №№ 1, 2 від 01.01.2009р. Ліцензіар –ОСОБА_8, в свою чергу,  набув виключні майнові авторські та суміжні права на зазначені твори на підставі рішення Промислового районного суду м. Ставрополя (Росія) від 21.12.2005р.

Вимоги до договору щодо розпорядження майновими авторськими правами встановлені ч. 2 ст. 1107 Цивільного кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що договір щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій формі.

У розумінні положень ч. 1 ст. 1114 Цивільного кодексу України, зазначені договори не підлягають обов‘язковій державній реєстрації. Відсутність державної реєстрації не впливає на чинність прав, наданих за договором, та інших прав на відповідний об‘єкт права інтелектуальної власності, зокрема на право ліцензіата на звернення до суду за захистом свого права.

Доводи Відповідача щодо не дотримання Позивачем положень ст. 366 Господарського кодексу України, які встановлюють обов'язковість реєстрації договорів комерційної концесії суб'єктами господарської діяльності, відхиляються судом з тих підстав, що договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності  не є договором комерційної концесії (франчайзингу), який за своєю  правовою природою є відмінним від договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності.

Оскільки спір щодо порушення майнових прав Позивача. які випливають із вказаного договору виник на території України, то спірні правовідносини мають регулюватись законодавством України з урахуванням міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України „Про авторське право і суміжні права” від 23.12.1993р., до майнових прав автора чи іншої особи, яка має авторське право, належать: виключне право на використання твору, виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Відповідно до ч. 3 ст. 426 Цивільного кодексу України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Таким правомірним використанням, відповідно до ст. 3 Закону України „Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних” від 23.03.2000р., є розповсюдження на території України примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм та баз даних, а також їх прокат дозволяються лише за умови їх маркування контрольними марками.

Контрольною маркою, відповідно до ст. 2 Закону України „Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних” від 23.03.2000р., є спеціальний знак, що засвідчує дотримання авторських і (або) суміжних прав і надає право на розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних. Контрольна марка є самоклейним знаком одноразового використання, зовнішній бік якого має спеціальний голографічний захист.

Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України „Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних” від 23.03.2000р., роздрібна торгівля примірниками аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних, не маркованих контрольною маркою, забороняється.

У тексті позовної заяви Позивач стверджує, що СD-ROM диск “ІНФОРМАЦІЯ_1” маркований контрольною маркою, що не відповідає вимогам чинного законодавства щодо зазначення її серії та номеру. Вказує, що на придбаному у Відповідача СD-ROM диску “ІНФОРМАЦІЯ_1” на голографічній наклейці, за зовнішнім виглядом схожій на контрольну марку, зазначено «К 28134», тобто номер містить лише 5 цифр та не містить 2-х літер українського алфавіту.  

За вказаних обставин суд доходить висновку, що спірний СD-ROM диск “ІНФОРМАЦІЯ_1”, розповсюдження якого здійснював Відповідач, не був маркований контрольною маркою встановленого зразку.

Таким чином, Відповідачем під час здійснення комерційної діяльності були порушені норми ст. 15 Закону України „Про авторське право і суміжні права” від 23.12.1993р., ст. 3, ч. 2 ст. 10 Закону України „Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних” від 23.03.2000р., а також майнові авторські права, які були передані Позивачеві –ТОВ "Чесна музика".

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України „Про авторське право і суміжні права” від 23.12.1993р., за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до  їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав,  передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних  прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів  про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів  авторського  права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих  немайнових  прав  і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право:

а) вимагати  визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи  створюють загрозу їх порушення;

б) звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та  (або)  припинення  дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;

в)  подавати позови про відшкодування  моральної  (немайнової) шкоди;

г) подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником  внаслідок  порушення  ним  авторського  права  і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій;

д) вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі призупинення митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну територію України чи з її митної території контрафактні примірники творів, фонограм, відеограм, засоби обходу технічних засобів захисту, в порядку, передбаченому Митним кодексом України;

е) брати участь в інспектуванні виробничих приміщень, складів,  технологічних   процесів і господарських операцій, пов'язаних з виготовленням примірників творів, фонограм  і відеограм, щодо яких є підстави для підозри про порушення чи загрозу порушення  авторського права і (або) суміжних прав, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

є) вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації   даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень;

     ж) вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права  позивача,  надання інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів і об'єктів суміжних прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту, та про канали їх розповсюдження;

   з) вимагати прийняття інших передбачених законодавством заходів, пов'язаних із захистом авторського права та суміжних прав.

Відповідно до ч.2 ст. 52 Закону України „Про авторське право і суміжні права” від 23.12.1993р., суд має право постановити рішення чи ухвалу про:

    а) відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування;

б)  відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав;

в) стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення;

   г) виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних  заробітних плат, замість  відшкодування збитків або стягнення доходу;

д) заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення   (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм  мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення  і відтворення,  публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і (або) суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав;

  е) вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача,  інформацію про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та об'єктів суміжних прав, засобів обходу технічних засобів та про канали розповсюдження.

При визначенні розмірів збитків, які мають бути відшкодовані особі, права якої порушено, а також для відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд зобов'язаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої особі, яка має авторське право  і  (або) суміжні права, а також із можливого доходу, який могла б одержати ця особа. У розмір збитків, завданих особі, права якої порушено, додатково можуть бути включені судові витрати, понесені цією особою, а також витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката.

При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи  стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" цієї частини межах  визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Відповідно до ч.2 ст. 52 Закону України „Про авторське право і суміжні права” від 23.12.1993р., суд може постановити рішення про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. Сума штрафів  передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

У відповідності до ст. 53 Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік” від 27.04.2010р. №2154-VІ, з 01 жовтня 2010 року встановлено розмір мінімальної заробітної плати 907,00 грн. на місяць.

Позивач вимагає стягнення з Відповідача на свою користь компенсації за порушення майнових авторських прав, визначивши розмір компенсації у розмірі 10 мінімальних заробітних плат на суму 244890,00 грн., виходячи з наступного розрахунку: (10 х 907,00 грн.) х 27 = 244890,00 грн., де 10 –кількість мінімальних заробітних плат, 907,00 грн. –мінімальна заробітна плата на момент вчинення порушення, а 27 –обсяг порушення авторських прав (кількість творів).

Застосування саме такого розміру компенсації Позивач обґрунтовує тим, що надання дозволів (ліцензій) на використання авторських прав на фонограми і зафіксовані в них музичні твори (об’єкти авторського права) користувачам є єдиним видом діяльності Позивача, і порушення авторських прав Відповідачем унеможливлює ведення підприємницької діяльності. Тому Позивач вважає, що застосування меншого ніж мінімальний розміру компенсації є просто неможливим, так як Відповідач займається відповідною діяльністю вже не перший день, і він знав про існування вимог законодавства України, і те, що продаж в Україні неліцензійних дисків заборонено. А відтак в діях Відповідача був умисел і застосування саме такого розміру компенсації буде виконувати превентивну функцію для Відповідача. Крім цього, Відповідач, розповсюджуючи неліцензійні компакт-диски, порушував не лише майнові та немайнові права товариства з обмеженою відповідальністю "Чесна музика", а також здійснював інші порушення, передбачені ст. 50 Закону України „Про авторське право та суміжні права” від 23.12.1993р., а саме:

-          піратство у сфері авторського права;

-          дії щодо свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права, зокрема вилучення інформації про управління правами без дозволу суб'єктів авторського права чи особи, що здійснюю таке управління;

-          розповсюдження об'єктів авторського права, з яких вилучено інформацію про

     управління правами;

Також вказана вище сума компенсації обумовлюється Позивачем тим, що при порушенні авторських прав шкода завдається не тільки особистим матеріальним інтересам правовласника, а й держави та суспільству в цілому.

Дослідивши матеріали судової справи суд дійшов висновку, що на наявному у справі СD-ROM диску “ІНФОРМАЦІЯ_1”, розповсюдження якого шляхом продажу та пропонування до продажу здійснював Відповідач, знаходяться лише 26 аудіовізуальних творів, виключні майнові авторські права, на які належать Позивачу, в той час як Позивач нарахував та вимагає стягнення компенсації за 27 одиниць творів.

Так, на зазначеному диску відсутній аудіовізуальний твір  під назвою «Ты просто был», автор тексту і музики ОСОБА_4, виконавець - гурт «ІНФОРМАЦІЯ_2», за порушення майнових авторських прав на який Позивач також вимагає компенсації.

Таким чином, обґрунтованими є  позовні вимоги Позивача про стягнення грошової компенсації в розмір 235820,00 грн., виходячи із розрахунку: (10 х 907,00 грн.) х 26 = 235820,00 грн., де 10 –кількість мінімальних заробітних плат, 907,00 грн. –мінімальна заробітна плата на момент вчинення порушення, а 26 –обсяг порушення авторських прав (кількість творів) - за порушення майнових авторських прав у відношенні 26 творів, тобто за виключенням одного –аудіовізуального твору  під назвою «Ты просто был», автор тексту і музики ОСОБА_4, виконавець - гурт «ІНФОРМАЦІЯ_2», який відсутній на наявному у справі СD-ROM диску “ІНФОРМАЦІЯ_1”.

В решті позовних вимог належить відмовити за безпідставністю.

Враховуючи на доведений факт навмисного порушення Відповідачем діючого законодавства у сфері захисту авторських та суміжних прав, суд вважає за необхідне, на підставі ч. 3 ст. 52 Закону України „Про авторське право та суміжні права” від 23.12.1993р., стягнути з Відповідача в доход державного бюджету штраф у розмірі 10 % від суми, присудженої судом на користь Позивача, що буде становити 23582,00 грн., виходячи із наступного розрахунку: 235820,00 грн. х10%/100% = 23582,00 грн.

Судові витрати у справі покладаються на Відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Заходи із забезпечення позову, застосовані ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2010р. у справі № 9/319-10, підлягають скасуванню після повного виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43-44, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

        В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи –підприємець ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чесна музика" суму 235820,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

Стягнути з Фізичної особи –підприємець ОСОБА_1  в доход Державного бюджету України суму 23582 грн. штрафу, 235 грн. 82 коп. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.М. Подобєд

Повне рішення складено-04.02.2011р.