Рішення

від 01.02.2011 по справі 38/261

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/261

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

01.02.11 р.                                                                                    Справа № 38/261                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.  

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “НИТТИС” м.Донецьк

про стягнення суми за активну електричну енергію в розмірі 37 609,05грн., заборгованості за перевищення договірних величин електроспоживання у розмірі 27 983,60грн., за реактивну електричну енергію у розмірі 124,62грн., пені у розмірі 2 618,88грн., 3% річних у розмірі 495,10грн., збитків від інфляції у розмірі 1866,21грн.

за участю представників:

від позивача: Калитвянська С.О. – за дов.№135-11 „Д” від 31.12.2010р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:  

          Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “НИТТИС” м.Донецьк про стягнення суми за активну електричну енергію в розмірі 37 609,05грн., заборгованості за перевищення договірних величин електроспоживання у розмірі 27 983,60грн., за реактивну електричну енергію у розмірі 124,62грн., пені у розмірі                             2 618,88грн., 3% річних у розмірі 495,10грн., збитків від інфляції у розмірі 1866,21грн., а всього 70 697,46грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про постачання   електричної енергії  №3006 від 19.02.2003р. (далі - Договір) з додатками та додатковими угодами; акти прийому-передачі електроенергії за червень, липень 2010р.; рахунки №3006 за червень, липень 2010р.; акт звірки заборгованості станом на 01.10.2010р., розрахунок ціни позову; правовстановлюючі документи тощо.

30.12.2010р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики №14/4-20/6496 від 27.12.2010р., з якого вбачається, що станом на 27.12.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю “НИТТИС” (ідентифікаційний код 31158728) значиться як юридична особа та знаходиться  за адресою: 83096,и м.Донецьк, Куйбишевський р-н, вул.Хірургічна, буд.22. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги  та залучений до матеріалів справи.

26.01.2011р. на адресу господарського суду надійшов лист №657 від 20.01.2011р. із Управління Державної реєстрації Донецької міської ради, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю “НИТТИС”, зареєстрована Виконавчим комітетом Донецької міської ради як юридична особа (ідентифікаційний код  31158728) та знаходиться за адресою: 83096, м.Донецьк, Куйбишевський р-н, вул.Хірургічна,22. Лист  судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не представив, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджено відміткою канцелярії суду, однак на адресу суду повернулись конверти з відміткою “за зазначеною адресою не проживає”.   

Стаття 75  Господарського  процесуального  кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані  господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

          Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю надання сторонами витребуваних документів.

 Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноваженого представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.02.2003р. між Відкритим акціонерним товариством “Донецькобленерго” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “НИТТИС” (Споживач) був укладений договір №3006 про постачання електричної енергії (далі - Договір).

 Розділом 1 договору передбачено, що Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.2.3 договору передбачено, що Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно із умовами додатків  „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” та “Порядок розрахунків”.

Згідно пункту 1 Додатку №5 „Порядок розрахунків” сторони передбачили, що розрахунковим вважається період з 00-00 годин 15 числа місяця попереднього розрахунковому до 24-00 годин 14 числа розрахункового місяця.

Споживач 14 числа щомісяця самостійно проводить зняття показів розрахункових приладів та надає Постачальнику звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії за встановленою формою (додаток № до договору “Звіт про покази розрахункових приладів обліку за розрахунковий приладів обліку за розрахунковий період (п.2 Додатку №5).

Згідно п.5 Додатку №5, для проведення остаточного розрахунку споживач у термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.

Пунктом 6 Додатку №5 встановлено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань Постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: - пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу; - 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою встановленого додатком №7 “Обсяги очікуваного споживання електричної енергії та потужності Споживачем” до цього договору.

Відповідно до п. 4.2.2. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії та потужності, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Відповідно до п. 9.4 Договір набуває чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2003р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Додатком до договору №3006 від 19.02.2003р., сторони узгодили та встановили щомісячну договірну величину споживання електричної енергії на 2010р.

Договір та додатки до нього підписані сторонами та скріплені печатками.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення заборгованості, сторони перебували у договірних відносинах.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, постачав Споживачу електричну енергію, що підтверджується актами прийому-передачі електроенергії за червень, липень 2010р., та рахунками №3006 за червень, липень 2010р.

Акти  прийняття-передавання електроенергії були підписані сторонами без будь-яких зауважень та скріплені печатками.

Рахунки №3006 на оплату спожитої активної та реактивної електроенергії за червень, липень 2010р. були отримані відповідачем 30.06.2010р. та 20.07.2010р. відповідно, про що свідчить підпис уповноваженого представника останнього на вказаних рахунках.

Відповідач частково здійснив оплату за реактивну електричну енергію у розмірі 93,64грн. - за червень  2010р.

Оскільки відповідач, в порушення умов договору, не здійснив в повному обсязі оплату спожитої електроенергії у нього виникла заборгованість перед позивачем за спожиту активну                  електричну енергію за червень, липень 2010р. у розмірі 37 609,05грн., за спожиту реактивну електричну енергію  за червень, липень 2010р. у розмірі 124,62грн.

Додатком до договору №3006 від 19.02.2003р., сторони узгодили та встановили щомісячну договірну величину споживання електричної енергії на 2010р.

Відповідно до вказаного додатку, договірну величину споживання електричної енергії на червень 2010р. складає 10000кВт/год.

Відповідно до акту приймання-передачі електроенергії за червень 2010р. відповідачем спожито у червні 2010р. 40460 кВт/год. електричної енергії.

Таким чином, відповідачем у червні  2010 року спожито електричної енергії у більшому обсязі ніж узгоджено сторонами, у зв'язку з чим позивачем був зроблений розрахунок двократної вартості різниці фактично спожитої і узгодженої величини, який становить 30460кВт/г на суму 27 983,60грн.

Як вбачається з матеріалів справи, рахунок на оплату суми за перевищення договірної величини споживання електричної енергії №11/3006 від 30.06.2010р. вручений відповідачу 30.06.2010р., що підтверджується підписом уповноваженого представника останнього на вказаному рахунку.

Відповідач рахунок  №11/3006  від 30.06.2010р. за червень 2010р. в строки обумовлені договором не оплатив, чим порушив умов договору.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір №3006 від 19.02.2003р. про постачання електричної енергії, згідно з яким Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підпунктами 2, 8 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в  Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами (далі – Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплату за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, постачав Споживачу електричну енергію, що підтверджується актом прийому-передачі електроенергії за червень, липень 2010р., який підписаний сторонами без будь-яких зауважень та скріплений печатками.

Рахунки №3006 на оплату спожитої активної та реактивної електроенергії за червень - липень 2010р. були отримані відповідачем 30.06.2010р., 20.07.2010р. відповідно, про що свідчить підпис представника останнього на вказаних рахунках.

Оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватися протягом 5 банківських днів  з дня його отримання  (п. 5 Додатку № 5 до договору).

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, ПКЕЕ відповідач зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати отриманої в червні, липні 2010р.активної та реактивної електричної енергії у встановлені строки не виконав.

Таким  чином,  суд  приходить  до висновку,  що  внаслідок несплати відповідачем вартості електричної енергії, що була поставлена за Договором №3006 від 19.02.2003р.,  з боку відповідача виникла заборгованість перед позивачем за спожиту активну електричну енергію за червень, липень  2010р. в розмірі 37 609,05грн., за спожиту реактивну електричну енергію за червень, липень  2010р. в розмірі 124,62грн.

Факт наявності заборгованості також підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту звірки заборгованості станом на 01.10.2010р., що підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення  заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 37 609,05грн., за спожиту реактивну електричну енергію за червень, липень  2010р. в розмірі 124,62грн. за Договором про постачання електричної енергії №3006 від 19.02.2003р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з додатком  до договору №3006 від 19.02.2003р. сторони узгодили та встановили щомісячну договірну величину споживання електричної енергії на 2010р.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”, споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та  договору  про  постачання енергії.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами  споживання  електричної та теплової енергії згідно  із  законодавством  України.

Відповідно до п. 4.2.2. договору за перевищення договірної величини споживання електричної енергії Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”, в силу приписів якої, Споживачі  (крім  населення,  професійно-технічних навчальних закладів  та  вищих  навчальних  закладів  I-IV рівнів акредитації державної  і  комунальної  форм  власності)  у  випадку споживання електричної  енергії  понад  договірну  величину  за розрахунковий період сплачують  енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

В порушення умов договору, вимог Закону України „Про електроенергетику” відповідач в червні 2010р. спожив електричної енергії понад встановленої договірної величини, у зв'язку з чим останньому позивачем був зроблений розрахунок двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини та виписаний рахунок №11/3006  від 30.06.2010р.

Відповідно до розрахунку, перевищення договірної величини споживання електричної енергії становить 30460 кВт/г на суму 27 983,60грн.

Як вбачається з матеріалів справи, рахунок  на оплату суми за перевищення договірної величини споживання електричної енергії №11/3006 за червень 2010р. вручений відповідачу 30.06.2010р., що підтверджується підписом представника останнього на вказаному рахунку.

Оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватися протягом 5 банківських днів  з дня його отримання  (п. 5 Додатку № 5 до договору).

Відповідач рахунок в строки обумовлені договором не сплатив.

Таким  чином,  суд  приходить  до висновку,  що  з боку відповідача виникла заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у червні 2010р. в розмірі 27 983,60грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовуються жодним доказом відповідача.

Факт наявності вказаної заборгованості також підтверджується копією акту звірки заборгованості станом на 01.10.2010р., що підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.  

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін та не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 8 Додатку №5, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань Постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: - пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу.

Позивач з посиланням на п.8 Додатку №5 до договору просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 2618,88грн. застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить нормам чинного законодавства та умовам договору.

Перевіривши розрахунок щодо нарахування пені, суд дійшов висновку, що порядок нарахування та розмір пені відповідають умовам договору, приписам  ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України,  ст. 258 Цивільного кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, тому сума пені 2 618,88грн. підлягає стягненню на користь позивача в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача інфляційні у сумі 1 866,21грн. та 3 % річних у сумі 495,10грн.

Судом перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних за прострочення грошового зобов'язання по договору. Суд вважає розрахунок обґрунтованим, тому вимоги в цієї частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст.129 Конституції України, ст. ст. 256, 257, 261, 267, 525, 526, 527, 530, 549, 625, 627 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України,  господарський суд

В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю “НИТТИС” м.Донецьк про стягнення суми за активну електричну енергію в розмірі 37 609,05грн., заборгованості за перевищення договірних величин електроспоживання у розмірі 27 983,60грн., за реактивну електричну енергію у розмірі 124,62грн., пені у розмірі  2 618,88грн., 3% річних у розмірі 495,10грн., збитків від інфляції у розмірі 1866,21грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “НИТТИС” м.Донецьк (83096, м.Донецьк, вул.Хірургічна, 22, ЄДРПОУ 31158728) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268, п/р 260383011297 у  філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк” м.Донецьк, МФО 335106, ЄДРПОУ 000131469)  заборгованість за спожиту  активну електричну енергію за період червень, липень 2010р. у розмірі 37 609,05грн.,  заборгованість за перевищення договірних величин споживання електроенергії у червні 2010р. в розмірі 27 983,60грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “НИТТИС” м.Донецьк (83096, м.Донецьк, вул.Хірургічна, 22, ЄДРПОУ 31158728) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268, п/р 26004301745393 у філії ГУ ПІБ в Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 00131469)  борг за спожиту  реактивну електричну енергію за період червень, липень  2010р. у розмірі 124,62грн., 3% річних у розмірі 495,10грн., пеню у розмірі 2 618,88грн., індекс інфляції у розмірі 1866,21грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “НИТТИС” м.Донецьк (83096, м.Донецьк, вул.Хірургічна, 22, ЄДРПОУ 31158728) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268,  п/р 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268)  державне мито у розмірі 706,98грн. та 236,00грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 01.02.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

        Повний текст  рішення складено та підписано 04.02.2011р.

Суддя                                                               Лейба М.О.