Постанова

від 26.01.2011 по справі 16/103-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2011 р. № 16/103-10

Вищий господарський суд України у складі колегії су ддів:

головуючого Удовиченка О.С.,

суддів : Заріцької А.О., Міщенка П.К.

розглянувши касаційну ск аргу Виробничо-комерційного пі дприємства ТОВ "Торгсервіс"

на рішення

та на постанову господарського суду Сумсь кої області від 20.09.2010

Харківського апеляційного господарського суду від 23.11.2010 р оку

у справі № 16/103-10

господарського суду Сумської області

за позовом ТОВ "Райффайзен Лізинг А валь"

до Виробничо-комерційного пі дприємства ТОВ "Торгсервіс"

про стягнення 377603,61 грн.

В судове засідання предст авники не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарськог о суду Сумської області від 2 0.09.2010 (суддя Моїсеєнко В.М.) позов задоволено, стягнуто з ВКП ТО В "Торгсервіс" на користь ТОВ " Райффайзен Лізинг Аваль " 329915,10 грн. основного боргу, 27001,14 гр н. пені, 6573,35 грн. 3% річних, 14114,02 грн. і нфляційних збитків, 3776,04 грн. ви трат по сплаті державного ми та та 236 грн. витратна інформац ійно-технічне забезпечення с удового процесу.

Постановою Харківського а пеляційного господарського суду від 23.11.2010 (колегія суддів: І льїн О.В., Білокінь Н.Д., Сіверін В.І.) рішення господарського с уду Сумської області від 20.09.2010 залишено без змін.

Виробничо-комерційн е підприємство ТОВ "Торгсерв іс" звернулося до Вищого госп одарського суду України з ка саційною скаргою, в якій прос ить скасувати постанову Харк івського апеляційного госпо дарського суду від 23.11.2010 та ріше ння господарського суду Сумс ької області від 20.09.2010, передати справу до господарського су ду Сумської області на новий розгляд.

В обґрунтування каса ційної скарги заявник посила ється на порушення судами по передніх інстанцій норм мате ріального та процесуального права.

Судова колегія, розглянув ши наявні матеріали справи, о бговоривши доводи касаційно ї скарги, перевіривши юридич ну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дос лідивши правильність застос ування судами попередніх ін станцій норм матеріального т а процесуального права, дійш ла висновку, що касаційна ска рга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що м іж позивачем (лізингодавець) та відповідачем (лізингооде ржувач) укладено договір фін ансового лізингу №L2461-05/08 від 14 тр авня 2008 року (далі - Договір).

Відповідно до умов п.1.1 вказа ного Договору позивач на під ставі договору купівлі-прода жу (поставки) зобов'язувався п ридбати у свою власність і пе редати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної екс плуатації, у тимчасове волод іння та користування за плат у майно, найменування, техніч ний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і заг альна вартість якого визнача ються у Специфікації (Додато к № 2 до Договору), а відповідач зобов'язувався прийняти пре дмет лізингу та сплачувати л ізингові платежі на умовах ц ього договору.

Згідно п.1.2 Договору строк л ізингу складається з Періоді в лізингу, зазначених в Графі ку лізингових платежів ( дода ток № 1 до договору) та не може б ути менше одного року.

Згідно з п.9.3. додаток №1 до Дог овору - Графік лізингових пла тежів є його невід'ємною част иною.

Пунктами 4.1. та 4.2 Договору фін ансового лізингу встановлен о, що лізингові платежі склад аються з авансового лізингов ого платежу та поточних лізи нгових платежів, що включают ь суму, яка відшкодовує части ну вартості предмета лізингу , та комісію позивача (лізинго давця). Розмір поточного лізи нгового платежу за певний пе ріод лізингу зазначається в Графіку.

Пунктом 5.3 Загальних умов фі нансового лізингу лізингоод ержувач сплачує зазначені в Графіку поточні лізингові пл атежі щомісяця авансом до 8 чи сла поточного місяця з ураху ванням п. 5.4 Договору на підста ві рахунку лізингодавця, нап равленого на вказану в Догов орі електронну адресу лізинг оодержувача або за допомогою факсимільного зв' язку.

У разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточ ного місяця лізингоодержува ч зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати св ій рахунок самостійно. В цьом у випадку відповідач лізинго одержувач зобов'язаний оплат ити рахунок до 10 числа поточно го місяця.

Пунктом 5.4 Загальних умов фі нансового лізингу сторони пе редбачили, що лізингоодержув ач сплачує поточні лізинові платежі починаючи з першого періоду лізингу. При цьому, пе ршим періодом лізингу вважає ться календарний місяць, що с лідує за місяцем, в якому Пред мет лізингу був переданий ві дповідачу лізингоодержувач у за актом приймання-передач і. Зазначені у Графіку порядк ові номери періодів лізингу відповідають календарними м ісяцям, які слідують за перши м періодом лізингу в прямому порядку.

Пунктом 4.9 Договору встанов лено, що для розрахунку розмі ру лізингових платежів у гри вні сторони обрали валюту - до лар США.

У Графіку лізингових плате жів сторонами узгоджено, що к оригування (міна) розміру ліз ингових платежів за відповід ні лізингові періоди здійсню ється за правилами п.п. 6.1.1 - 6.1.5 За гальних умов (додаток № 4). Відп овідно до п.6.2 Загальних умов з мінений за правилами п.6.1 Зага льних умов розмір лізингових платежів зазначається у від повідному рахунку позивача т а підлягає сплаті відповідач ем у безспірному порядку.

Судами встановлено, що лізи нгодавцем було укладено дого вір купівлі-продажу, придбан о та передано у тимчасове вол одіння та користування відпо відачу колісний трактор МF8480 2 008 року випуску, загальною вар тістю 1122000,00 грн., що підтверджує ться актом приймання-передач і предмета лізингу від 10.06.2008 рок у.

Статтями 1, 2 Закону України "П ро фінансовий лізинг" та ст.806 Ц ивільного кодексу України пе редбачено, що за договором лі зингу одна сторона (лізингод авець) передає або зобов'язує ться передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у кори стування майно, що належить л ізингодавцю на праві власнос ті і було набуте ним без попер едньої домовленості із лізин гоодержувачем (прямий лізинг ), або майно, спеціально придба не лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно д о встановлених лізингоодерж увачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний ст рок і за встановлену плату (лі зингові платежі).

Відповідно до статті 806 ЦК Ук раїни, за договором лізингу о дна сторона (лізингодавець) п ередає або зобов'язується пе редати другій стороні (лізин гоодержувачеві) у користуван ня майно, що належить лізинго давцю на праві власності і бу ло набуте ним без попередньо ї домовленості із лізингооде ржувачем (прямий лізинг), або м айно, спеціально придбане лі зингодавцем у продавця (пост ачальника) відповідно до вст ановлених лізингоодержувач ем специфікацій та умов (непр ямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізинг ові платежі). До договору лізи нгу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, вс тановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язан их з лізингом, застосовуютьс я загальні положення про куп івлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше н е встановлено законом.

Статтею 762 ЦК України встано влено, що за користування май ном з наймача справляється п лата, розмір якої встановлює ться договором найму. Плата з а користування майном вносит ься щомісячно, якщо інше не вс тановлено договором. Пунктом 3 цієї ж статті передбачено, щ о договором або законом може бути встановлено періодичн ий перегляд, зміну (індекса цію) розміру плати користув ання майном.

Судами встановлено, що пози вач виконав умови Договору н алежним чином, в той час, як ві дповідач покладених на нього зобов'язань належним чином н е виконав, в порушення п. п. 5.1-5.5., п .8.1.4 Загальних умов, внаслідок ч ого у нього виникла заборгов аність за період серпень 2009 ро ку - травень 2010 року у розмірі 2316 48,12 грн.

Згідно із ч. 2 статті 7 Закону України "Про фінансовий лізи нг", п.6.1 Договору, якщо простроч ення сплати лізингового плат ежу або його частини станови ть більше 30 днів, лізингодавец ь, тобто позивач має право в од носторонньому порядку відмо витись від договору та вимаг ати повернення предмета лізи нгу.

З матеріалів справи вбачає ться, що позивач листом № 1049-05/10 в ід 13.05.2010 в односторонньому пор ядку відмовився від договору з 01.06.2010 року.

Листом від 15.01.2010 позивач вима гав від відповідача сплати ш трафних санкцій, оскільки, пі сля отримання листа відповід ач продовжував порушувати вз яті на себе зобов'язання.

Відповідно до статті 526 Циві льного кодексу України зобов 'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Судами встановлено, що в мат еріалах справи докази слати заборгованості відсутні.

За таких обставин, суд першо ї інстанції правомірно задов ольнив позовні вимоги в част ині стягнення заборгованост і у сумі 329915,10 грн.

Відповідно до п.5.1 Договору, щ о за несвоєчасну оплату будь -якого платежу (або його части ни), відповідач повинен сплат ити позивачу пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченого плат ежу за кожний календарний де нь прострочення, починаючи з п'ятого дня прострочення вик онання грошового зобов'язанн я.

Відповідно до статті 611 Цив ільного кодексу України у ра зі порушення зобов'язання на стають правові наслідки, вст ановлені договором або закон ом, зокрема у вигляді сплати в инною особою неустойки (штра фу, пені).

Крім того, частиною 6 статт і 232 Господарського кодексу Ук раїни передбачено нарахува ння штрафних санкцій за прос трочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не вста новлено законом або договоро м, припиняється через шість м ісяців від дня, коли зобов'яза ння мало бути виконано.

Судами попередніх інстан цій встановлено, що станом на 01.06.2010 року - дату припинення дог овору, розмір розрахованої п озивачем пені складає 27001,14 грн . Нарахований позивачем розм ір пені повністю відповідає вимогам розділу V Господарсь кого кодексу України, розділ у V Цивільного кодексу Україн и та Закону України "Про відпо відальність за несвоєчасне в иконання грошових зобов'язан ь" від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР.

Відповідно до статт і 625 Цивільного кодексу Україн и боржник, який прострочив ви конання грошового зобов'язан ня, на вимогу кредитора зобов 'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого і ндексу інфляції за весь час п рострочення, а також три проц енти річних від простроченої суми, якщо інший розмір проце нтів не встановлений договор ом або законом.

Отже, задоволення позовни х вимог в частині вимог позив ача щодо стягнення з відпові дача інфляційних у розмірі 1411 4,02 грн. та 3% річних в сумі 6573,35 грн., є таким, що відповідає припис ам ст.625 ЦК України.

Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про за доволення вимог позивача в ч астині стягнення основної за боргованості, процентів, пен і є законними та обґрунтован ими.

Доводи заявника касаційн ої скарги про те, що судами поп ередніх інстанцій не дослідж увались умови договору фінан сового лізингу на предмет не дійсності окремих його полож ень, колегією суддів не прийм аються до уваги, оскільки виз нання недійсним договору не є предметом розгляду у цій сп раві.

Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК Укр аїни підставами для скасуван ня або зміни рішення місцево го чи апеляційного господарс ького суду або постанови апе ляційного господарського су ду є порушення або неправиль не застосування норм матеріа льного чи процесуального пра ва.

Рішення господарського су ду Сумської області від 20.09.2010 та постанова Харківського апел яційного господарського суд у від 23.11.2010 є законними та обґру нтованими, за таких обставин , підстави для їх скасування в ідсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-1 1111 Господарського процесуаль ного кодексу України, Вищий г осподарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу В иробничо-комерційного підпр иємства ТОВ "Торгсервіс" зали шити без задоволення.

Рішення господарського су ду Сумської області від 20.09.2010 та постанова Харківського апел яційного господарського суд у від 23.11.2010 у справі №16/103-10 залишит и без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді А.О. Заріцька

П.К. Міщенко