Рішення

від 01.02.2008 по справі 14/268-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/268-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.01.08р.

Справа № 14/268-07

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Топаз", 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, буд. 99, кв. 143 

до  Дніпропетровська міська рада, пр. К.Маркса, 75, м. Дніпропетровськ, 49000 

про визнання права власності

Суддя  Панна С.П.

Представники:

  Від позивача Заярська К.Ю. - представник за довіреністю № 2 від 04.01.2007 року  

Від відповідача не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „РІКОН-СЕРВІС” про визнання за позивачем права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Передова, 398А, без додаткових актів вводу в експлуатацію.

27.06.2007 року до суду поступили уточнення позовних вимог за № 39 від 27.06.2007 року, якими він просить визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Топаз" право власності на об'єкт нерухомості майна - нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Передова, 398А, без додаткових актів вводу в експлуатацію.

30.01.2008 року позивач надав суду уточнення позовних вимог від 29.01.2008 року № 17/08, згідно яких просив суд  визнати за ним право власності на об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Передова, 398А, а саме: літ. А-1 –Нежитлова будівля, загальною площею 80,5 кв.м., з яких основна площа –58,3 кв.м., допоміжна –22,2 кв.м.,  в тому числі:  приміщення 1 загальною площею 77,1 кв.м., з яких  основна площа –54,9 кв.м., допоміжна –22,2 кв.м.; приміщення 2 –склад загальною площею 3,4 кв.м., з яких основна площа –3,4 кв.м.; літ. А1-1 –Прибудова; літ. А2-1 –Прибудова; літ. А3-1 –Прибудова; літ. А4-1 –Прибудова; а –Ганок; а1 –Ганок; літ. Б –Гараж, загальною площею 46,0 кв.м.; № 1,2 –Огорожа; І –Мостіння без додаткових актів вводу в експлуатацію.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю „РІКОН-СЕРВІС” просив прийняти рішення згідно з чинним законодавством України (відзив на позов б/н від 27.06.2007 року).

24.10.2007 року позивач звернувся із клопотанням, яким він просив суд замінити первісного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „РІКОН-СЕРВІС” належним відповідачем –Дніпропетровською міською радою.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2007 року задоволено вищезазначене клопотання та замінено неналежного відповідача (ТОВ "РІКОН-СЕРВІС") належним - Дніпропетровською міською радою, м. Дніпропет-ровськ.

Відповідач (Дніпропетровська міська рада) просить суд прийняти рішення згідно з вимогами чинного законодавства і відповідно до матеріалів справи (відзив на позовну заяву б/н від 09.11.2007 року)

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У справі, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача, оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

20 листопада 1997 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „РІКОН-СЕРВІС”  було укладено Договір на пайову участь у будівництві.

Відповідно до п. 1.1. договору, предметом даного Договору є правове регулювання участі Сторін у пайовому будівництві нежитлової будівлі, що буде розташована за адресою:   м. Дніпропетровськ, вул. Передова, в районі будинку № 369 шляхом фінансування будівництва та організації будівельних робіт позивачем в обсягах та в порядку, що передбачені цим Договором.

Розділом 2 Договору передбачено, що сторони дійшли згоди про наступний розподіл часток в об'єкті: протягом 15 днів після закінчення будів ництва об'єкту і здачі його в експлуатацію Товариству з обмеженою відповідальністю „РЕКОН-СЕРВІС” переходить у власність 30 % усієї площі  у об'єкті. Протягом 15 днів після закінчення будів ництва об'єкту і здачі його в експлуатацію позивачу переходить у власність 70 % усієї площі  у об'єкті.

Згідно п. 3.1.1. та п. 3.1.2. Договору Товариство з обмеженою відповідальністю „РЕКОН-СЕРВІС” зобов'язано оформити всі необхідні документи для відведення земельної ділянки під будівництво, а також після того, як земельна ділянка у встановленому законом порядку буде відведена для будівництва, забезпечити вільний доступ та користування позивачем, та уповноваженими (залученими) ним (Позивачем) особами земельною ділянкою для виконання робіт та здійснення іншої діяльності, направленої на досягнення мети цього Договору.

Рішенням № 315 виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.02.1998 року земельна ділянка площею 0,0627 га в районі житлового будинку № 369 по вул. Передовій була надана Товариству з обмеженою відповідальністю „РЕКОН-СЕРВІС” на умовах оренди на період проектування та будівництва.

Пунктом 5.5. Договору на пайову участь у будівництві встановлено, що  якщо протягом строку дії цього Договору будь-яка із Сторін втратить  економічний інтерес до участі у будівництві, вона має право продати іншій Стороні за Договором своє право на відповідну частку в об'єкті у розмірі, визначеному Договором. У такому випадку дія цього Договору припиняється з моменту підписання відповідного Договору купівлі-продажу.

19 грудня 2001 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „РІКОН-СЕРВІС” було укладено договір купівлі-продажу права на частку в об'єкті нерухомого майна, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю „РІКОН-СЕРВІС” зобов'язується продати, а позивач придбати та оплатити право на частку в об'єкті нерухомого майна, що складає 30 % від загальної площі об'єкту.

Пунктом 2 Договору купівлі-продажу встановлено, що право на частку в об'єкті нерухомого майна, що складає 30% від загальної площі об'єкту, належить Продавцеві на підставі договору від 20.11.1997 року про пайову участь у будівництві.

Позивач та Товариство з обмеженою відповідальністю „РІКОН-СЕРВІС”  дійшли згоди про те, що вартість частки в об'єкті нерухомого майна, що складає 30% від загальної площі об'єкту, що є предметом даного Договору складає 25 000 (двадцять п'ять тисяч) гривень.

Відповідно до п. 5 Договору купівлі-продажу позивач мав право провести авансовий платіж шляхом внесення грошових коштів в наступному порядку: 30% вартості нерухомого майна, що є предметом даного Договору, протягом 2002 року, 30% - протягом 2003 року, 30% - протягом 2004 року, 10%- протягом 2005 року, але остаточний розрахунок мав бути проведений не пізніше 19 грудня 2005 року.

На виконання умов Договору купівлі-продажу від 19.12.2001 року позивач здійснив оплату вартості придбаного ним права на частку в об'єкті нерухомого майна, яка складає 30% загальної площі об'єкта. Зазначений факт підтверджується квитанцією № 77 до прибуткового касового ордера від 19 жовтня 2005 року. Зазначене право на частку в об'єкті нерухомого майна належало Товариству з обмеженою відповідальністю „РІКОН-СЕРВІС” на підставі Договору на пайову участь у будівництві, укладеного між ним та позивачем 20.11.1997 року.

Таким чином, у зв'язку з втратою Товариством з обмеженою відповідальністю „РІКОН-СЕРВІС”  економічного інтересу до пайової участі у будівництві, позивач був змушений здійснювати будівництво об'єкта нерухомості в районі будинку № 369 по вул. Передовій у    м. Дніпропетровську, самостійно.

Згідно інформаційної довідки МКП „Земград” від 28.03.2007 року за № 486 об'єкту нерухомого майна - нежитловій будівлі присвоєно тимчасову адресу –                                     м. Дніпропетровськ, вул. Передова, 398А.

З метою благоустрою та поліпшення умов користування нерухомим майном, однак без відповідного дозволу, передбаченого „Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт”, затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 273 від 05.12.2000 року, позивачем було побудовано літ. А-1 –Нежитлова будівля, загальною площею 80,5 кв.м., з яких основна площа –58,3 кв.м., допоміжна –22,2 кв.м.,  в тому числі:  приміщення 1 загальною площею 77,1 кв.м., з яких  основна площа –54,9 кв.м., допоміжна –22,2 кв.м.; приміщення 2 –склад загальною площею 3,4 кв.м., з яких основна площа –3,4 кв.м.; літ. А1-1 –Прибудова; літ. А2-1 –Прибудова; літ. А3-1 –Прибудова; літ. А4-1 –Прибудова; а –Ганок; а1 –Ганок; літ. Б –Гараж, загальною площею 46,0 кв.м.; № 1,2 –Огорожа; І –Мостіння, що підтверджується Технічним паспортом, виданим КП „Дніпропетровське міжміське Бюро технічної інвентаризації” від 28.11.2007 року.

Відповідно до Технічного висновку про оцінку технічного стану конструкцій нежитлових приміщень у м. Дніпропетровську по вул. Передовій № 398 А, виданого Придніпровською державною академією будівництва та архітектури (ліцензія АБ № 205927 дійсна до 04.10.2010 року)  станом на 10.12.2007 рік, технічний стан несучих будівельних конструкцій нежитлових приміщень у м. Дніпропетровську по вул. Передовій № 398 А (літ. А-1,  літ. А1-1, літ. А2-1, літ. А3-1, літ. А4-1, літ. Б) у відповідності до діючих норм, класифікується як придатне для нормальної експлуатації (І категорія). Несучі будівельні конструкції  об'єктів є придатними до подальшої експлуатації за цільовим призначенням.

Згідно довідки Позивача балансова вартість побудованого Позивачем нерухомого майна - нежитлової будівлі, розташованої за адресою:                               м. Дніпропетровськ, вул. Передова, 398А, станом на 26.12.2007 року становить 85 000 (вісімдесят п'ять тисяч) гривень 00 копійок.

Позивачем в судовому засіданні на підставі статті 33 ГПК України було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Виходячи з положень ст. 133 ГК України основу правового режиму суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права – право господарського відання, право оперативного управління, а також право оперативного використання майна. Правовий режим майна –це встановлений правовими засобами порядок та умови придбання (присвоєння) майна, здійснення суб'єктами господарювання правомочностей володіння, користування, розпорядження ним, реалізація функції управління майном, а також його правової охорони.

Згідно ст. 139 ГК України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єкта господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

Джерелами формування майна суб'єктів господарювання ст. 140 ГК України визначає грошові та матеріальні внески засновників, доходи від реалізації продукції (робіт, послуг), доходи від цінних паперів, капітальні вкладення і дотації з бюджетів, надходження від продажу (здачі в оренду) майнових об'єктів (комплексів), що належать їм, придбання майна інших  суб'єктів; кредити банків та інших кредиторів, безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян, інші джерела, не заборонені законом. Таким чином, перелік джерел формування майна суб'єктів господарювання не є вичерпним і таким джерелом, зокрема, може бути виготовлення (створення) майна.

Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил; особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього; право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно із ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.           

Право приватної власності є непорушним.

В силу ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю  волею, незалежно від волі інших осіб.

Ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 392 ЦК України особа має право пред'явити позов про визнання за нею права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати нею документа, який засвідчує право власності.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів представлених позивачем у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні   суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в  повному обсязі.

          Керуючись статтями 316, 328, 376 Цивільного кодексу України, 133, 139 Господарського кодексу України, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Топаз" (код ЄДРПОУ 23946116) право власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Передова, 398А, а саме:

літ. А-1 - нежитлова будівля загальною площею 80,5 кв. м, з яких основна площа - 58,3 кв. м, допоміжна - 22,2 кв. м, в тому числі приміщення 1 загальною площею 77,1 кв. м, з яких основна площа - 54,9 кв. м, допоміжна - 22,2 кв. м; приміщення 2 - склад загальною площею 3,4 кв. м, з яких основна площа - 3,4 кв. м; літ. А1-1 - прибудова; літ. А2-1 - прибудова, літ. А3-1 - прибудова, літ. А4-1 - прибудова, а - ґанок, а1- ґанок, літ. Б - гараж загальною площею 46,0 кв. м, № 1,2 - огорожа, І - мостіння, без додаткових актів вводу в експлуатацію.

Суддя

 С.П. Панна

Примітка: рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня підписання рішення.

Діті підписання рішення: 11.02.2008 року.