Постанова

від 02.02.2011 по справі 40/173-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2011 р. № 40/173-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

головуючого судді Божок В.С.,

суддів Костенко Т.Ф.,

Сибіги О.М.

розглянувши матеріали

касаційної скарги Товариства з обмеженою ві дповідальністю „Схід Бройле р”, с. Покотилівка, Харківська обл.

на постанову Харківського апеляційног о господарського суду

від 02.12.2010 року

у справі господарського суду Харкі вської області

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю „Схід Бройле р”, с. Покотилівка, Харківська обл.

до

за участю третьої особи, як а не заявляє самостійних вим ог на предмет спору, на сторон і позивача Товариства з обмеженою ві дповідальністю „Лайтен”, м. Х арків

Товариства з обмеженою від повідальністю „Лілія І”, м. Ха рків

про усунення перешкод у корис туванні майном

за участю представників

позивача: ОСОБА_1, довір еність від 10.01.2011 року № 1

відповідача: Фомін Р.Б., д овіреність від 12.01.2011 року № 1

третьої особи: не з' яви вся

В С Т А Н О В И В:

Товариство з о бмеженою відповідальністю „ Схід Бройлер” звернулось до господарського суду Харків ської області з позовом до то вариства з обмеженою відпові дальністю „Лайтен” (з урахув анням заяви про уточнення по зовних вимог) про усунення пе решкод, які чиняться товарис твом з обмеженою відповідаль ністю „Лайтен” по відношенню до товариства з обмеженою ві дповідальністю „Схід Бройле р”, що унеможливлює останньо го користуватися та розпоряд жатися своїм майном: бухгалт ерськими та фінансовими доку ментами, чековою книжкою, кад ровими наказами, платіжними відомостями по нарахуванню з аробітної плати, які знаходя ться у приміщенні № 208 (за техні чним паспортом приміщення № 25) другого поверху будинку за адресою: АДРЕСА_1 та про вж иття до товариства з обмежен ою відповідальністю „Лайтен ” примусових заходів для при пинення останнім зловживанн ям своїм правом власності і н адання можливості товариств у з обмеженою відповідальніс тю „Схід Бройлер” вільного в ходу/виходу до приміщення № 208 (за технічним паспортом прим іщення № 25) другого поверху бу динку за адресою: АДРЕСА_1 для можливості забрати бухг алтерські та фінансові докум енти, чекову книжку, кадрові н акази, платіжні відомості по нарахуванню зарплатні товар иства з обмеженою відповідал ьністю„Схід Бройлер”.

Рішенням господ арського суду Харківської об ласті від 09.09.2010 року позовні вим оги було задоволено у повном у обсязі.

Рішення місцевого го сподарського суду мотивован о тим, що позовні вимоги това риства з обмеженою відповіда льністю „Схід Бройлер” (далі за текстом - ТОВ „Схід Бройл ер”) є обгрунтованими, законн ими та повністю підтверджуют ься матеріалами справи.

Постановою Харківськ ого апеляційного господарсь кого суду від 02.12.2010 року рішення суду першої інстанції було с касовано та в задоволенні по зовних вимог - відмовлено з мотивів недоведеності вимог позивача.

Не погоджуючись із постан овою суду апеляційної інстан ції від 02.12.2010 року, ТОВ „Схід Бро йлер” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій п росить скасувати постанову а пеляційного господарського суду, а рішенням господарськ ого суду Харківської області від 09.09.2010 року залишити без змі н.

Товариство з обмеженою від повідальністю „Лайтен” (далі за текстом - ТОВ „Лайтен”) ск ористалось своїм процесуаль ним правом та подало відзив н а касаційну скаргу.

Представник позивача в суд овому засіданні просив касац ійну скаргу задовольнити, по станову апеляційного господ арського суду - скасувати, р ішення місцевого господарсь кого суду залишити без змін, а представник відповідача про ти доводів касаційної скарги заперечив з мотивів, викладе них у відзиві, та просив поста нову суду апеляційної інстан ції залишити без змін.

Товариство з обмеженою від повідальністю „Лілія І” (дал і за текстом - ТОВ „Лідія І”) з гідно з приписами ст. 1114 ГПК Ук раїни було належним чином по відомлено про день, час і місц е розгляду касаційної скарги , однак не скористалось перед баченим законом правом на уч асть в розгляді справи касац ійною інстанцією.

Заслухавши пояснення пре дставників сторін, приймаючи до уваги межі перегляду спра ви в суді касаційної інстанц ії, перевіривши повноту вста новлення господарськими суд ами обставин справи та прави льність застосування судами норм матеріального та проце суального права, колегія суд дів Вищого господарського су ду України приходить до висн овку, що касаційна скарга під лягає задоволенню з огляду н а наступне.

Як встановлено господарс ькими судами попередніх інст анцій, 01.01.2010 року ТОВ „Схід Брой лер” та ТОВ „Лілія І” уклали д оговір оренди № 6, відповідно д о умов якого ТОВ „Лілія І” (оре ндодавець) надало ТОВ„СХІД-Б РОЙЛЕР” (орендарю) під офіс, ча стину нежитлового приміщенн я № 208 (за технічним паспортом п риміщення № 25) загальною площе ю 5,28 кв. м. (офіс) за адресою: АДР ЕСА_1. Згідно умов договору о фіс було надано в оренду орен дарю строком до 31.10.2010 року. Прий ом-передача офісу між орендо давцем та орендарем підтверд жується актом прийому-переда чі „Об'єкту оренди” від 01.01.2010 ро ку, який є додатком до договор у № 6.

У ТОВ „Лілія І” як у власник а будинку не було будь-яких з аборон чи обмежень щодо розп орядження, користування буди нком та, відповідно, товарист во володіло повним правом на дати третім особам, а саме ТОВ „Схід Бройлер”, в оренду віль не приміщення будинку.

14.04.2010 року співробітники орен дарів у тому числі і ТОВ „Схід Бройлер” не були допущені до будинку охоронцями охоронно го агентства „Кратос”.

Від заступника директора Т ОВ „Лілія І” орендарем були о тримані пояснення, що новим в ласником будинку є ТОВ „Лайт ен” (відповідач) згідно Свідо цтва про право власності на б удинок за № 754 від 09.04.2010 року, що ви дано виконкомом Харківської міської ради.

Позивачу та іншим орендаря м, незважаючи на їхні проханн я, не було надано можливості з абрати своє майно: бухгалтер ські та фінансові документи, чекову книжку, кадрові наказ и, платіжні відомості по нара хуванню зарплатні, що знаход ились у орендованих приміщен нях будинку.

14.04.2010 року заступник директор а ТОВ „Лілія І” ОСОБА_1 від імені орендарів та їх співро бітників подав заяву до Київ ського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківський області про пор ушення ТОВ „Лайтен” (новим вл асником будинку) майнових пр ав орендарів, ТОВ „Лілія І” та їхніх співробітників шляхом вчинення перешкод щодо кори стування та розпорядження св оїм рухомим майном, яке залиш илось у приміщеннях будинку.

24.04.2010 року заступнику директо ра ТОВ „Лілія І” ОСОБА_1 Ки ївським РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківський області було н адано постанову „Про відмову в порушенні кримінальної сп рави” від 23.04.2010 року.

26.04.2010 року ТОВ „Лілія І” на адр есу ТОВ „Лайтен”" було напра влено листа за вихідним № 26/4-3 з вимогою надати можливість Т ОВ „Лілія І” та іншим орендар ям забрати своє рухоме майно .

07.05.2010 року ТОВ „Лілія І” на адр есу відповідача було повторн о направлено копію попереднь ого листа.

Відповіді на вищезазначен і листи від ТОВ „Лайтен” отри мано не було.

Відповідно до частини 1 стат ті 316 Цивільного кодексу Украї ни правом власності є право о соби на річ (майно), яке вона зд ійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 статті 317 Цивільно го кодексу України встановле но, що власникові належать пр ава володіння, користування та розпоряджання своїм майно м.

Згідно з частинами 1, 2 статті 319 Цивільного кодексу України , власник володіє, користуєть ся, розпоряджається своїм ма йном на власний розсуд. Власн ик має право вчиняти щодо сво го майна будь-які дії, які не с уперечать закону.

Відповідно до частини 1 стат ті 320 Цивільного кодексу Украї ни власник має право викорис товувати своє майно для здій снення підприємницької діял ьності.

За приписами статті 321 Цивіл ьного кодексу України право власності є непорушним, о бмеження у його здійсненні м оже бути лише у випадках і в по рядку, встановлених законом.

Згідно статті 391 Цивільного кодексу України власник май на має право вимагати усун ення перешкод у здійсненні н им права користування та роз поряджання своїм майном.

Відповідно до статті 184 Циві льного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознака ми, що вирізняють її з-поміж ін ших однорідних речей, індиві дуалізуючи її.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України зазн ачає, що апеляційний господа рський суд вірно застосував норму ст. 184 Господарського ко дексу України, проте прийшов до помилкових висновків про відсутність індивідуальних ознак спірних речей, а тому з таким висновком суду погодит ись не можна.

Місцевим господарсь ким судом було вірно встанов лено, що позивач (з урахування м заяви про уточнення позовн их вимог) просив надати можли вість забрати свої бухгалтер ські та фінансові документи, чекову книжку, кадрові наказ и, платіжні відомості по нара хуванню зарплатні, які підпи сані Смаль В.А. - директором п озивача та скріплені печатко ю з відтиском ТОВ „Схід Бройл ер” і знаходяться в офісному приміщенні № 208 (за технічним п аспортом № 25).

Таким чином, колегія с уддів Вищого господарського суду погоджується з висновк ом суду першої інстанції, що п озовні вимоги ТОВ „Схід Брой лер” є законними та обгрунто ваними, оскільки відповідно до вищенаведених ознак зазна чені позивачем документи є і ндивідуалізованими, тобто ма ють притаманні лише їм харак терні ознаки, а тому їх можна в ирізнити з поміж інших однор ідних речей.

Також апеляційний го сподарський суд залишив поза увагою той факт, що вищевказа ні речі ТОВ „Схід Бройлер” є д окументами, які створюються в процесі діяльності юридичн ої особи, а тому висновок суду апеляційної інстанції, що у с порах про усунення перешкод у користуванні майном позива ч повинен підтвердити своє п раво правовстановлюючими до кументами, в даному конкретн ому випадку є хибним.

Крім того, в матеріалах сп рави міститься достатньо док азів того, що позивач неоднор азово звертався до відповіда ча з вимогою щодо надання мож ливості забрати речі, що пере бувають в будівлі позивача, п роте відповіді не отримав.

Зазначені обставини не бул и враховані апеляційним госп одарським судом, що призвело до скасування законного та о бгрунтованого рішення суду п ершої інстанції.

Враховуючи викладене, кол егія суддів Вищого господарс ького суду України вважає, що місцевий господарський суд всебічно, повно і об' єктивн о розглянув у судовому проце сі всі обставини справи в їх с укупності і керуючись законо м, який регулює спірні правов ідносини, дійшов обґрунтован ого висновку, про необхідніс ть задоволення позовних вимо г.

За таких обставин, оскільк и постанова Харківського апе ляційного господарського су ду від 02.12.2010 року у даній справі прийнята з порушенням ст. 43 ГП К України, а частина перша ст. 11110 ГПК України зазначає, що під ставою для скасування або зм іни рішення місцевого або по станови апеляційного господ арського суду є порушення аб о неправильне застосування н орм матеріального чи процесу ального права, колегія судді в Вищого господарського суду України вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ „Схід Б ройлер” задовольнити, на під ставі п. 6 ч. 1 ст. 1119 ГПК України ск асувати вищезазначену поста нову апеляційного господарс ького суду і залишити в силі р ішення господарського суду Х арківської області від 09.09.2010 ро ку.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Г осподарського процесуально го кодексу України, Вищий гос подарський суд України -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу т овариства з обмеженою відпов ідальністю „Схід Бройлер” на постанову Харківського апел яційного господарського суд у від 02.12.2010 року у справі № 40/173-10 зад овольнити.

2. Постанову Харківськог о апеляційного господарсько го суду від 02.12.2010 року у справі № 40/173-10 скасувати.

3. Рішення господарського су ду Харківської області від 09.0 9.2010 року у справі № 40/173-10 залишити без змін.

Головуючий судд я В.С. Бож ок

Судді: Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга