Рішення

від 27.01.2011 по справі 39/293

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

39/293

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

27.01.11 р.                                                                                    Справа № 39/293                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіної Н.С.

при секретарі Бахрамовій А.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” м. Донецьк

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз” м. Донецьк

про стягнення 541 792,82 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:  Бурмістрова О.А. – за довіреністю;

від відповідача: Пеліхос Є.М. – за довіреністю;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа”, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз”, м. Донецьк  про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію в сумі 541 792,82 грн., яка складається з основного боргу в сумі 446 746,84грн., пені в сумі 10 379,20грн., 3% річних в сумі 18122,18грн., інфляційних втрат в сумі 66 544,60грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договори на поставку теплової енергії № 563 від 01.07.2005р., протоколи узгодження розбіжностей від 09.08.2005р., акти на подачу теплопостачання, акти на відключення опалення, листи № 08/832 від 19.02.2009р., № 08/5699 від 04.11.2008р., № 08/5643 від 29.10.2008р., № 08/3880, акти від 30.10.2008р., від 20.11.2005р., рахунки, податкові накладні, претензію № 85-П від 16.07.2010р., акт звірки взаємних розрахунків, розрахунок заборгованості.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, проти основної суми боргу в розмірі 446 746,84 грн. не заперечив, вказав на невірне визначення позивачем періоду нарахування пені.

Представник позивача в судове засідання з'явився, через канцелярію суду надав заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені. Судом перевірені повноваження представника позивача щодо вчинення дій, передбачених ст. 80 ГПК України та роз'яснені наслідки відмови від позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки. Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Як встановлено судом, 01.07.2005р., між позивачем, Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа”, м. Донецьк (Постачальник), та відповідачем, Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз” м. Донецьк (Споживач), були укладені договори на поставку теплової енергії № 563.

Згідно даних Договорів Постачальник зобов'язався поставити споживачу теплову, а Споживач зобов'язався оплатити в повному обсязі отриману теплову енергію за встановленими тарифами та в строки, визначені діючим договором.

Пунктом 10.1. Договорів встановлено, що Договір вступає в силу з 01.07.2005р. та діє протягом 2 років. Договір вважається пролонгованим, якщо за місяць до закінчення строку дії договору одна із сторін не заявить про відмову від діючого договору або про його перегляд (п. 10.3. Договорів).

У відповідності з п. 2.2. Договорів початок та кінець опалювального сезону визначається погодними умовами та встановлюється міськвиконкомом.

Статтею 25 Закону України „Про теплопостачання” на теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації покладено обов'язок забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

Пунктом 4.2.1. Договорів встановлено обов'язок Постачальника забезпечити поставку теплової енергії Споживачу в обсягах, вказаних в договорі.

На виконання умов Договору, позивачем у період з 01.10.2008р. по 31.10.2010р. відповідачу була поставлена теплова енергія на суму 511 037,47грн., на сплату вартості якої останньому були виставлені рахунки, факт направлення яких на адресу відповідача підтверджується копіями поштових квитанцій про відправлення.

Факт подачі теплової енергії та її отримання відповідачем у спірний період підтверджується актами на включення опалення та актами про відключення опалення.

В матеріалах справи відсутні докази незгоди відповідача з належністю виконання позивачем прийнятих за договором зобов'язань.

З урахуванням викладеного, господарський суд доходить висновку, що свої зобов'язання з подачі відповідачу теплової енергії позивач виконав належним чином.

Статтею 24 Закону України „Про теплопостачання” визначено, що основними обов'язками споживача є, у тому числі, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Пунктом 3.2.2. Договорів встановлено обов'язок Споживача здійснювати оплату наданих йому послуг протягом 7-ми днів з дня пред'явлення Постачальником платіжної вимоги-доручення в банк споживача.

Споживач згідно п. 3.2.5. Договорів зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в об'ємах та в строки, встановлені діючими договорами.

У відповідності до п. 6.3. Договорів оплата за теплову енергію здійснюються у відповідності з діючими тарифами, які встановлюються Кабінетом Міністрів України або іншими повноважними органами.

Кінцева оплата за теплову енергію здійснюється згідно платіжної вимоги-дорученню, пред'явленою Постачальником в банк Споживача в строк до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно ст. 13 Закону України “Про теплопостачання” до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать, зокрема, встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.  

Рішенням Донецької міської ради № 23/19 від 19.09.2008р. затверджено тариф на опалення без наявності приладів обліку споживання теплової енергії в опалювальний період за 1кв.м. опалювальної площі у розмірі 9,98грн.без ПДВ, при наявності приладів обліку споживання теплової енергії в опалювальний період за 1 Гкал – 343,34грн. без ПДВ.

Рішенням Донецької міської ради № 28/4 від 20.02.2009р. з 01.03.2009р. затверджено тариф на опалення без наявності приладів обліку споживання теплової енергії в опалювальний період за 1кв.м. опалювальної площі у розмірі 14,36грн. без ПДВ, при наявності приладів обліку споживання теплової енергії в опалювальний період за 1 Гкал – 494,2грн. без ПДВ.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов Договору, відповідач прийняті на себе згідно договору зобов'язання належним чином не виконував, вартість поставленої теплової енергії згідно виставлених позивачем рахунків сплатив не в повному обсязі, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 446746,84грн.

16.07.2010р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 85-П з пропозицією сплатити заборгованість у розмірі 742188,75грн. та пеню у розмірі 70051,34грн.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона за допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.

За приписом ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 446 746,84грн. не надав, заявлені позовні вимоги не спростував.

Наразі, на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 446 746,84грн. залишилось невиконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного Кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно ю умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована та не заперечується, позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа”, м. Донецьк, суд вважає в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо   предметом  неустойки  є  грошова  сума,  її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України).

Позивачем на підставі п. 7.3 Договорів заявлено вимогу про стягнення пені у сумі 10 379,20грн., нарахованої за період з 11.02.2010р. по 10.02.2010р.

27.01.2011 р., представником позивача через канцелярію суду була подана заява про відмову позивача в частині стягнення пені у повному розмірі.

Враховуючи, що позивач в добровільному порядку відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені у повному обсязі, провадження у справі в цій частині, відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України підлягає припиненню, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі положень наведеної вище правової норми позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 18 122,18грн., нарахованих за період з 11.11.2008р. по 10.12.2010 р., та інфляційних в розмірі 66 544,60грн. – за період з листопада 2008р. по грудень 2010р.

Перевіривши представлений позивачем розрахунок суми 3% річних в сумі 18 122,18грн., нарахованих за період з 11.11.2008р. по 10.12.2010 р., та інфляційних в сумі 66 544,60грн. – за період з листопада 2008р. по грудень 2010р., з огляду на прострочення відповідачем виконання грошового обов'язку, вимоги позивача в цій частині, за висновком суду, підлягають:

3% річних – задоволенню частково в сумі 18 121,79грн.

інфляційних втрат – задоволенню у повному обсязі в сумі 66 544,60грн.

Представлений позивачем розрахунок 3% річних судом до уваги не береться, з огляду на невірне врахування позивачем кількості календарних днів у 2008 році.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 614, 625 та ЦК України, ст. ст. 173,193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа”, м. Донецьк –  задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз”, м. Донецьк на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа”, м. Донецьк основний борг в сумі 446 746,84грн., 3% річних в сумі 18 121,79грн., інфляційні в сумі 66 544,60грн., витрати за державним митом в сумі 5314,13грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 231,48грн.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа”, м. Донецьк на користь державного бюджету державне мито в сумі 2746,61грн.

Провадження у справі № 39/293 за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа”, м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз”, м. Донецьк в частині стягнення пені в сумі 10379,20грн. – припинити, у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову в цій частині.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення підписано 01.02.2011 р.

Суддя                                                               Морщагіна Н.С.