Рішення

від 03.02.2011 по справі 20/310

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/310

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

03.02.11 р.                                                                                    Справа № 20/310                               

Суддя господарського суду Донецької області  Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка  

до відповідача: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк

про стягнення 6097075,33 грн.

За участю представників:

від позивача: Снігаренко Н.Ю. – дов.

від відповідача: Сербін В.В. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

          До господарського суду Донецької області звернулось Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка, із позовом до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, про стягнення 6097075,33 грн., з яких 5880331,78 грн. – суму заборгованості за активну електричну енергію, 164527,55 грн. – сума пені, 20371,96 грн. – сума інфляції, 31844,04 грн. – сума 3% річних.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії від 23.05.06 р. № 100 177, на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

У клопотанні від 18.01.11 р. позивач зазначає, що в розрахунку заборгованості за спожиту активну електричну енергію за період серпень-жовтень 2010 року була допущена технічна помилка при зазначенні суми ПДВ від суми боргу, а саме – 985055,30 грн. Дана сума також була зазначена в позовній заяві, у зв'язку із чим позивач просить суд вважати частину позовної заяви, в якій зазначено суму заборгованості відповідача, а саме – „Загальна сума боргу відповідача перед позивачем, який утворився внаслідок невиконання відповідачем свої зобов'язань складає 5880331,78 грн., де: несплата вартості спожитої у серпні жовтні 2010 р. активної електроенергії – 4900276,48 грн., ПДВ на вказану суму – 980055,30 грн., всього – 5880331,78 грн.”.

Клопотанням від 18.01.11 р. позивач залучив до матеріалів справи акт звірки розрахунків, лист від 14.01.11 р. № 151.

Відповідач позовні вимоги визнав частково в сумі основного боргу у розмірі 5880331,78 грн., про що надав суду письмовий відзив від 03.02.11 р., в якому заперечив проти сум пені та 3% річних. Також відповідач вважає, що нарахована позивачем сума пені повинна дорівнювати 158239,53 грн., сума 3% річних – 30627,00 грн. Крім того, відповідач, посилаючись на тяжке фінансове становище, просить суд не стягувати нараховані позивачем штрафні санкції (пеню). В обґрунтування свого відзиву відповідач посилається на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Позивач проти клопотання відповідача про зменшення розміру пені та відстрочення виконання рішення суду заперечив, про що надав суду письмові заперечення від 03.02.11 р., в яких просив суд відмовити відповідачу у задоволенні зазначених клопотань. В обґрунтування своїх заперечень позивач посилається на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

23 травня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством “Донецькобленерго” (далі-Постачальник електричної енергії) та Державним виробничим підприємством по зовнішньому централізованому водопостачанню “Укрпромводчормет” (далі-Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 100 177 (далі-Договір).

Відповідно до п.1 Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу ля забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 16655 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно із п.2.2.3 Договору, Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 5 “Порядок розрахунків за електроенергію” та № 6 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 – 2.2.4 Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 “Порядок розрахунків за електроенергію”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.  

Відповідно до п.п.1.1, 1.2 Статуту Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” створене відповідно до рішення Донецької обласної ради від 28.12.2004 № 4/24-557 із змінами, внесеними рішенням від 23.03.2007 № 5/8-181, шляхом перетворення Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню “Укрпромводчормет”.

Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” є правонаступником прав та обов'язків Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню “Укрпромводчормет”, у тому числі за раніше укладеними договорами, всіма отриманими ліцензіями, дозволами та іншими нормативними документами, які мають юридичну силу до їх переоформлення на Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу”.

Отже, відповідач є правонаступником Споживача за Договором.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, актами прийняття-передавання.

Відповідач свого обов'язку з повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 6097075,33 грн., з яких 5880331,78 грн. – суму заборгованості за активну електричну енергію, 164527,55 грн. – сума пені, 20371,96 грн. – сума інфляції, 31844,04 грн. – сума 3% річних.

Відповідач проти позовні вимоги визнав частково, про що надав суду письмовий відзив на позов.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.  

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

           Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

            Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.      

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи договором про постачання електричної енергії від 23.05.06 р. № 100 177, додатками до договору на постачання електричної енергії, актами прийняття-передавання, розрахунками, рахунками.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 5880331,78 грн. – суми заборгованості за активну електричну енергію є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

  Відповідно до ст.217 зазначеного кодексу, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

  У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

  Згідно із ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

  В силу ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

зміна умов зобов'язання;

сплата неустойки;

відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.549 зазначеного кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

  Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 20371,96 грн. – суми інфляції, 31844,04 грн. – суми 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач є комунальним підприємством, фінансово-економічне положення підприємства, систематичні неплатежі населення за спожите водопостачання та  те, що КП „Компанія „Вода Донбасу” є підприємством житлово-комунального господарства, яке здійснює центральне питне та технічне водопостачання населенню, суд зменшує розмір стягуваної пені на 20%, тобто до 131622,04 грн., скориставшись правом, наданим п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги заперечення позивача та його майнові інтереси, частково задовольняючи клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені на 90%.

Судові витрати покладаються на відповідача.

        На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 216, 217, 218, 233 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, – задовольнити частково.

Зменшити розмір стягуваної суми пені до 131622,04 грн.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85; ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11; на розрахунковий рахунок із спеціальним режимом користування № 260363011372 в ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 35151993) 5880331,78 грн. – суму заборгованості за активну електричну енергію.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85; ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11; на розрахунковий рахунок № 26004301535689 в ЦМВ АК ПІБ м.Макіївка, МФО 335516, ЄДРПОУ 35151993) 20371,96 грн. – суму інфляції, 31844,04 грн. – суму 3% річних, 131622,04 грн. – суму пені.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85; ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11; на поточний рахунок № 26001307550283 у філії Центрально-Міського відділення ПІБ м.Горлівка, Донецької області, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268) 25500,00 грн. – суму держмита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази у встановленому порядку.

                                            Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 03.02.11 р.

                                                                                             Повне рішення складено 04.02.11 р.

Суддя                                                               Донець О.Є.