4/55
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"04" лютого 2011 р. Справа № 4/55
Суддя Войтюк В.Р. розглянувши матеріали справи
за позовом: Дочірнього підприємства "Голанд Плант Україна" Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартвей Сістем ЛТД"
до відповідача: Приватного підприємства "УБ-Коменсе"
про стягнення заборгованості в сумі 280 110 грн. 00 коп.
Секретар судового засідання: Бренчук Г.В.
В засіданні приймали участь:
Від позивача : Гожик В.М. (дов.б/н від 01.12.2010р.)
Від відповідача : Оспанов Р.О.
СУТЬ СПОРУ: Дочірнє підприємство "Голанд Плант Україна" Товариство з обмеженою відповідальністю "Смартвей Сістем ЛТД" звернулось про стягнення з Приватного підприємства "УБ-Коменсе" 280 000 грн. 00 коп. з підстав зазначених у позовній заяві (а/с 5).
Представник у судовому засіданні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач позов заперечив, посилаючись на таке.
Між Приватним підприємством «УБ-КОМЕНСЕ» (далі-Відповідач) та Дочірнім підприємством «Голанд Плант Україна»було укладено Договір купівлі-продажу садивного матеріалу від 26 жовтня 2009 року на загальну суму 163 550 грн. 00 коп. та додаткову угоду №1 до договору купівлі - продажу від 26.10.2009р. (далі по тексту договір).
Прийом - передача товару відповідно до даних угод не здійснювалась сторонами на підставі неодноразових уникнень від виконання умов даних договорів представниками позивача, про що свідчить відсутність документів, що передбачено умовами договорів, а саме: розділ 2 п. 2.1 спільно розроблених планів поставок товару; розділ 3 п. 3.1. акт приймання - передачі, які є істотними умовами договору.
Посилання позивача на видаткові накладні № 39 від 26.10.09р. та № 5 від 21.04.10р. є необгрунтовані та не відповідають дійсності.
Згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання, тобто, правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, виникають, зокрема, з договору.
Як вказує Позивач, у межах даного правочину згідно з видатковим накладним № 39 від 26.10.09р. та № 5 від 21.04.10р. відповідачу передано товар на загальну суму 238 550,00 грн., що підтверджується підписами сторін на даних документах та печатками.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.
Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.
В якості доказів передачі товару Відповідачу за договором і виникнення у останнього обов'язку здійснити оплату за отриманий товар суду надані видаткові накладні №39 від 26.10.09р. та № 5 від 21.04.10р.
Уважає, що зазначений первинний документ не може розглядатися як доказ передачі товару Відповідачу в межах умов зазначеного договору, оскільки, у видаткових накладних не міститься посилання на вищезазначений визначений в якості правової підстави заявлених позовних вимог договір, що суперечить вимогам, встановленим Законом України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та іншими підзаконними нормативними актами, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, стосовно порядку відображення господарської операції. За викладених обставин, враховуючи відсутність посилання на договір, зазначені видаткові накладні не можуть виступати доказом постачання у межах договору та розглядатись у якості підтвердження правової підстави виникнення зобов'язань Відповідача щодо оплати товару за цим правочином, тобто у якості доказу підтвердження заявлених позовних вимог. Будь-які інші документи, які доводили б здійснення постачання в рамках договору який є підставою позовних вимог, у позивача відсутні.
Крім того позивач в розрахунку ціни позову зазначає заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 41 560,00 грн. за роботу по збереженню майна. Відповідач також заперечує проти суми даного боргу виходячи з наступного.
Договором купівлі-продажу та додатковою угодою не передбачена оплата за зберігання будь-якого товару.
Враховуючи вище викладене просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства «Голанд Плант Україна»Товариство з обмеженою відповідальністю «Смартвей Сістем ЛТД»до Приватного підприємства «УБ-КОМЕНСЕ»про стягнення 280 110,00 грн..
Заслухавши пояснення представників сторін, давши оцінку доказам, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Між Дочірнім підприємством Толанд Плант Україна" Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартвей Сістем ЛТД" та Приватним підприємством "УБ-КОМЕНСЕ" було укладено договір купівлі-продажу від 26.10.2009 року (надалі - Договір купівлі-продажу).
Згідно з п.п.1.1. та 2.1. Договору купівлі-продажу Позивач зобов'язується продати Відповідачу товар, а Відповідач зобов'язується прийняти певну кількість якісно вирощеного посадкового матеріалу та оплатити товар.
Згідно із ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Позивачем свої зобов'язання за договором було виконано в повному обсязі, а саме передано Відповідачу товар у кількості, відповідно до п.1 Договору загальну суму 163550,00 грн. про що свідчить видаткова накладна№39 від 26.10.2009 року.
Оплата, відповідно до п.4.1 Договору купівлі- продажу повинна здійснюватися шляхом перерахування Відповідачем коштів на розрахунковий рахунок Позивача, а саме:
- 50% вартості придбаного товару, в розмірі 81 775,00 (вісімдесят одна тисяча сімсот сімдесят п'ять) гривень, повинно бути сплачено Відповідачем у строк до 05 листопада 2009р.;
- решта 50% вартості придбаного товару повинна бути сплачена Відповідачем при повному виконанні умов Договору Позивачем.
Одразу ж після прийняття товару Відповідачем, між ДП Толанд Плант Україна" та ПП "УБ-КОМЕНСЕ" було укладено Договір відповідального зберігання (надалі - Договір зберігання).
За умовами цього Договору Відповідач передавав Позивачу на відповідальне зберігання товар придбаний ним на підставі Договору купівлі-продажу. Відповідно до п. 6.1. строк дії Договору зберігання закінчувався 30 квітня 2010 року.
Окрім того, 21 квітня 2010р. сторонами було укладено Додаток №1 до Договору купівлі-продажу, відповідно до якого сторони домовились внести зміни до Договору купівлі-продажу наступного змісту:
1. Доповнили п.1 Договору в частині продажу саджанців яблунь на суму 75000,00 (сімдесят п'ять тисяч) гривень.
2.Пункт 4.1. Договору виклали в наступній редакції - Покупець (Відповідач) зобов'язаний до 26.04.2010 року перерахувати Продавцю (Позивачу) 49 065,00 (сорок дев'ять тисяч шістдесят п'ять) гривень. Решту - 189 485,00 (сто вісімдесят дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) гривень Покупець перераховує до 29.06.2010 року.
Передача саджанців яблунь на суму 75 000,00 (сімдесят п'ять тисяч) гривень була оформлена видатковою накладною №5 від 21.04.2010 року.
Тобто, з свого боку Позивач виконав п.1 Додатку до Договору, а Відповідачем оплата проведена не була.
Посилання відповідача на неотримання продукції не заслуговують уваги, спростовуються довіреністю на отримання, видатковими накладними, договором зберігання, Додатком №1 від 21.04.10 р. до Договору (тобто, через півроку після його укладення ).
Таким чином, сума заборгованості приватного підприємства "УБ-КОМЕНСЕ" перед дочірнім підприємством "Голанд Плант Україна" Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартвей Сістем ЛТД" за Договором купівлі-продажу від 26.10.2009р. та Додатком №1 до нього, складає 238 550,00 (двісті тридцять вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят) гривень.
Окрім того, Позивач зазначає, що він впродовж дії Договору зберігання, а також після спливу строку його дії продовжує зберігати придбаний Відповідачем товар. Під час даного зберігання, з метою недопущення зіпсування товару, він вимушений був висадити саджанці в грунт. Вартість висадки одного саджанця складає 4 гривні, а вартість висадки всіх належних Відповідачу саджанців становить - 41 560,00 (сорок одна тисяча п'ятсот шістдесят) гривень.
Проте, згідно п.1.2 договору відповідального зберігання від 26.10.09 р. указане зберігання є безоплатним.
Зберігання після закінчення терміну дії договору (30.04.10 р.) сторонами не обумовлювалось. Такі домовленості, як і порядок, умови, строк, ціна не досягнуті.
Докази звернення відповідача з проханням продовжувати зберігання товару після 30.04.10 р. та ще й на платних засадах - відсутні.
Окрім того, позивачем не скеровувались повідомлення про закінчення періоду безоплатного зберігання та установлення повної оплати.
До того ж, понесені позивачем витрати документального підтвердження не мають, а відповідні докази суду не надавались.
З урахуванням зазначеного позовні вимоги в цій частині підлягають відхиленню.
Відповідач не виконав зобов'язання за Договором, тобто не сплатив кошти за отриману продукцію, порушивши права та охоронювані законом інтереси Позивача.
Відповідно до п.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, передбачено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товарозпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, а у разі прострочення оплати товару продавець, відповідно до п.3 цієї ж статті, має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими коштами.
У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
30.07.2010р. Позивачем було направлено на адресу Відповідача попередження для досудового врегулювання спору (претензію) з проханням терміново оплатити заборгованість за Договором.
Ч.2 ст.530 Цивільного Кодексу України встановлено, у разі якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст.32 ПІК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами:
письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;
поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Статтею ст.33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Судові витрати по справі слід покласти на сторони пропорційно задоволених вимог згідно ст.49 ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "УБ-Коменсе" (34652, Рівненська область, Березнівський район, с.Адамівка, вул.Березнівська, б.2, код ЄДРПОУ 36462949) на користь Дочірнього підприємства "Голанд Плант Україна" Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартвей Сістем ЛТД" (89420, Закарпатська область, Ужгородський район, с.Таранівці, вул. Концівська,17, код ЄДРПОУ 32737647)- 238550 грн. боргу, 2385,50 грн. державного мита та 198 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.В решті позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Войтюк В.Р.
Повний текст рішення складений: "07 " лютого 2011 року.
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 04.02.2011 |
Оприлюднено | 11.02.2011 |
Номер документу | 13699874 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні