Рішення

від 07.02.2011 по справі 10/167-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/167-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.02.11           Справа № 10/167-10.

Господарський суд Сумської області, у складі судді Малафеєвої І.В. при секретарі  судового засідання Дябелко Т.М. розглянувши матеріали справи №10/167-10

за позовом:          відкритого пенсійного фонду «Фармацевтичний», м. Київ

до відповідача:           відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми

про стягнення 750071,30 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:           Доценко Т.О. (довіреність № б/н від 20.12.2010р.)

від відповідача:           Друченко Т.В.(довіреність № 15-8160 від 21.09.2010р.)

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача  756606,37 грн. заборгованості (в т.ч.  716306,76 грн. основного боргу, 33764,54 грн. пені, 6535,07 грн. - 3% річних) за договором на виконання (купівлі-продажу цінних паперів) № Б31/1014/658 від 23.04.2010 року, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Представник позивача, користуючись своїм правом передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України 13.01.2011 року подав письмові пояснення по справі та заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача 776574,65 грн. заборгованості (в т.ч. 716306,76 грн. заборгованості по сплаті за цінні папери, 50494,72 грн. пені, 9773,17 грн. – 3% річних) за договором на виконання (купівлі-продажу цінних паперів) № Б31/1014/658 від 23.04.2010 року, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Представник відповідача визнає уточнені позовні вимоги та  просить суд у разі ухвалення рішення про задоволення позовних вимог розстрочити виконання рішення рівними частинами строком на 12 місяців.

Представник позивача не заперечував проти заявленого відповідачем клопотання про розстрочення виконання судового рішення рівними частинами строком на 12 місяців.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив.

Відкритий пенсійний фонд «Фармацевтичний»здійснює свою діяльність на підставі закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення»від 09.07.2003 року № 1957-ІУ.

Управління активами позивача на підставі договору про управління активами пенсійного фонду б/н від 08.04.2005р. здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Гарантія–Інвест».

23.04.2010р. між  відповідачем - відкритим акціонерним товариством «Сумихімпром» (покупець) та позивачем - відкритим пенсійним фондом «Фармацевтичний» (продавець) від імені та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Гарантія-Інвест» було укладено договір на виконання кпівлі-продажу цінних паперів № Б31/1014/658, згідно умов якого позивач зобов'язався продати і передати у власність відповідача цінні папери, а відповідач зобов'язується прийняти та оплати цінні папери.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору  купівлі-продажу цінних паперів № Б31/1014/658 від 23.04.2010 р., позивач придбав 652 штуки іменних процентних облігацій відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром».

Відповідно до п. 1.2 договору вартість однієї іменної  процентної облігації не може перевищувати 1098,63 грн.

Згідно п. 2.1.1. договору відповідач  в строк до 30.07.2010 року  включно, зобов'язується перерахувати на банківський рахунок позивача повну вартість цінних паперів, згідно  із вартістю, вказаної в п. 1.2 договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач  ні в строк до 30.07.2010 року, ні станом на 18.11.2010 року свої зобов'язання передбачені умовами договору не виконав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у листі № 14-7217 від 04.08.2010р. визнав заборгованість за  плату за іменні процентні облігації в сумі 716306,76 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач не подав доказів сплати 716306,76 грн. заборгованості за іменні процентні облігації,у судовому засіданні фактично визнав позовні вимоги, тому вимоги позивача в частині стягнення зазначеної суми є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що у разі прострочення виконання відповідачем умов  п. 2.1. договору, відповідач зобов'язаний перерахувати на рахунок  позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на момент прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно ст. 232 Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного Банку України. Відповідно до поданого позивачем розрахунку сума пені, заявлена ним до стягнення становить 50494,72 грн., що не перевищує граничного рівня встановленого вище зазначеними нормами. Тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 9773,17 грн. – 3% річних підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані відповідно до вимог чинного законодавства.

Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення рівними частинами строком на 12 місяців підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Пунктом 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду відстрочити або розстрочити виконання рішення при його прийнятті.

Право суду на надання розстрочки або відстрочки також передбачено і ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Таким чином, системний аналіз вищенаведених статей дає підстави вважати, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення суду на будь-якій стадії (на час прийняття рішення чи під час його виконання) є конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, при цьому відстрочка або розстрочка виконання рішення суду допускається лише у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Відповідно до п. 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду від 12.09.1996 р. № 02-5/333 «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України», вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Як вбачається з поданого клопотання, на підприємстві відповідача склалося складне економічне становище, викликане значною кредиторською заборгованістю відповідача. Утворення заборгованості відповідача перед позивачем було спричинено рядом об‘єктивних причин, зокрема, подальшим поглибленням кризових явищ в економіці, суттєвим зниженням платоспроможності попиту на продукцію підприємства, практично повною відсутністю внутрішнього ринку та інертністю зовнішнього ринку мінеральних добрив, зменшенням цін реалізації через погіршення ситуації на ринку продукції хімічної промисловості, гострим дефіцитом обігових коштів, значною заборгованістю держави перед підприємством з відшкодування ПДВ тощо.

Крім того,  негативно вплинуло на платоспроможність підприємства укладення відповідачем у 2007 році меморандуму з урядом України на заборону продажу підприємством мінеральних добрив на експорт до повного забезпечення мінеральними добривами українських споживачів, що призвело до заморожування на складах відповідача великої кількості товару.

Враховуючи скрутне фінансове становище відповідача, ступінь вини відповідача у невиконанні зобов‘язань перед позивачем, обставини, які зумовили виникнення заборгованості, а також, беручи до уваги вжиття відповідачем заходів, спрямованих на поліпшення свого фінансового становища, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача та розстрочення виконання рішення щодо стягнення 776574,65 грн. по даній справі на дванадцять місяців рівними частинами (по 64714,55 грн.) щомісяця.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 7765,87 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.          Заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців – задовольнити.

2.          Позов задовольнити повністю.

3.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» (м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, і.к 05766356) на користь відкритого пенсійного фонду «Фармацевтичний» (03134, м. Київ, вул. Миру, 17, код 33262460) 776574,65 грн. заборгованості (в т.ч. 716306,76 грн. заборгованості по сплаті за цінні папери, 50494,72 грн. пені, 9773,17 грн. – 3% річних) за договором на виконання (купівлі-продажу цінних паперів) № Б31/1014/658 від 23.04.2010 року грн., розстрочивши виконання рішення суду строком на 12 місяців, за умови сплати заборгованості рівними частинами.

4.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» (40012, м. Суми, вул.. Харківська, п/в 12, код 05766356) на користь відкритого пенсійного фонду «Фармацевтичний» (03134, м. Київ, вул.. Миру, 17, код 33262460) 7765,87 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                           І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та  підписано 08.02.2011  р.