24/250
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.02.08 Справа № 24/250
За позовом –Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця” в особі Відокремленого підрозділу „Львівська дирекція залізничних перевезень”, м.Львів
До відповідача –Стрийського гравійного дробильно-сортувального заводу, с.Піщани
Про стягнення суми 22770,00грн.
Суддя Хабіб М.І.
Секретар Савченко Ю.А.
Представники:
Від позивача –Грицина О.В –юр.кон.
Від відповідача –Сухарина І.С. –представник
Суть спору: Позов заявлено про стягнення 22 770,00 грн. збору за утримання ділянки землі в смузі відведення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору №19 від 01.02.2002р., про експлуатацію під'їзної колії відповідач зобов”язувався сплачувати збір за утримання земельної ділянки землі площею 11500 кв.м в смузі відведення, наданої для улаштування примикання під'їзної колії. Згідно із п.16 договору та Тарифним керівництвом №1 ( розділ 2, пункт 9, табл..4, операція 22 ) збір сплачується в першій декаді поточного місяця з урахуванням діючого коефіцієнта на момент сплати. Заборгованість за період з березня 2006 року по січень 2007 року становить 22770,00грн., який відповідач не сплатив. Претензію № ДНЮ -123 від 09.08.2007р. з вимогою про сплату збору, відповідач відхилив.
Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, зокрема, що:
- залізниця не надавала відповідачеві копій заповнених накопичувальних карток;
- Стрийський ГДСЗ не надавав довіреності Романіву В.Ф. на підписання накопичувальних карток;
- з лютого 2006р. Стрийський ГДСЗ не здійснював експлуатацію під”їзної колії, оскільки договір оренди під”їзної залізничної колії, укладений заводом із ВАТ „Львівське підприємство промислового залізничного транспорту”, закінчився 31.12.2003р і не був продовжений, а до лютого 2006р. завод експлуатував під”їзну колію на підставі усної домовленості;
- завод самостійно сплачував земельний податок за користування земельною ділянкою під залізничною колією;
- розділ 2 Тарифного керівництва 1 передбачає ставки збору за експедиційні послуги, однак експедиційні послуги відповідачеві не надавались.
В судовому засіданні 05.02.2008р. оголошено перерву до 12.02.2008р.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
08.02.2002р позивачем і відповідачем укладено договір №19 про експлуатацію залізничної під”їзної колії, яким встановлено, що на умовах цього договору експлуатується під”їзна колія, яка належить власнику(Стрийському ГДСЗ), що примикає до станції Ходовичі залізниці через стрілку №4 до головної колії №1. У межах смуги відведення під”їзною колією і спорудами власника колії зайнято ділянку землі площею 11 500 кв.м. Пунктом16 договору встановлено, що власник колії сплачує залізниці за складування вантажів або примикання під”їзних колій у смузі відведення , інші збори і плати в 1 декаді поточного місяця згідно Тарифного керівництва №1 розділу 2. Збори і плати вносяться по нагромаджувальних карточках централізованим порядком через ТехПД-1. Строк дії договору –до 01.02.2007р.
Уповноваженою відповідачем особою на підписання накопичувальних (нагромаджувальних) карток, виконання розрахунків із залізницею по всіх платежах, зборах по ст. Ходовичі був Романів Василь Федорович, що підтверджено довіреностями №1 від 03.01.2006р. та №1 від 02.01.2007р., оригінали яких були надані суду і оглянуті в судовому засіданні ( копії в матеріалах справи).
Як вбачається із накопичувальних карток за період з березня 2006р. по січень 2007р., складених ст. Ходовичі Львівської залізниці, за утримання земельної ділянки площею 11500 кв.м. згідно із договором №19, нарахована плата в сумі 22 770грн. Від підписання накопичувальних карток представник відповідача Романів В.Ф. відмовився, підтвердженням чого є акти загальної форми, які є у матеріалах справи.
Позивач надіслав 10.08 2007р. відповідачеві претензію № ДНЮ -123 від 09.08.2007р. разом з накопичувальними картками та актами загальної форми, з вимогою про сплату збору в сумі 22770 грн., що підтверджено описом вкладення, яку відповідач відхилив.
Дослідивши всі обставини справи. заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Стаття 21 Закону України „Про залізничний транспорт” встановлює, що відносини підприємств залізничного транспорту з власниками залізничних під”їзних колій, порядок і умови експлуатації цих колій, обігу рухомого складу, що не належать до залізничного транспорту загального користування, визначаються Статутом залізниць України та укладеними на його основі договорами.
Пункти 71 та 76 Статуту залізниць України , затвердженого постановою КМУ від 06.04.1998р. №457 ( з наступними змінами і доповненнями) встановлюють, що взаємовідносини залізниці із підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під”їзних колій визначаються договором. Порядок розроблення та форма договорів встановлюються Правилами.
Правила обслуговування залізничних під”їзних колій , затверджені у відповідності із пунктом 5 Статуту залізниць України наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р № 644 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 875/5096 ( з наступними змінами і доповненнями) у додатку 1 наводять зразок договору на експлуатацію залізничної під”їзної колії, який у пункті 16 передбачає обов”язок власника колії сплачувати залізниці плату, в т.ч, за складування вантажів або примикання під”їзних колій у смузі відведення
Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України ( Тарифне керівництво №1), затверджене наказом Міністерства транспорту України від15.11.1999р. № 551 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 01.12.1999р. за № 828/4121 ( з наступними змінами і доповненнями), у розділі 2 пункті 9 підпункті 22 ( таблиця 4), встановлює регульований тариф за утримання ділянок землі, наданих залізницями в тимчасове користування іншим підприємствам для складування вантажів, улаштування примикання під”їзних колій і в інших випадках.
Як вбачається із матеріалів справи, 08.02.2002р позивачем і відповідачем укладено договір №19 про експлуатацію залізничної під”їзної колії, яка використовувалась Стрийськом ГДСЗ, що примикає до станції Ходовичі залізниці через стрілку №4 до головної колії №1. Відповідно до договору у межах смуги відведення під”їзною колією і спорудами власника колії зайнято ділянку землі площею 11 500 кв.м. За складування вантажів або примикання під”їзних колій у смузі відведення власник сплачує залізниці збір по нагромаджувальних картках через Технологічний центр з обробки перевізних документів в першій декаді поточного місяця згідно Тарифного керівництва №1 розділу 2. Договір чинний до 01.02.2007р.
Відповідач своїх зобов”язань щодо оплати збору за період з березня 2006р. по січень 2007р не виконав. Сума, яку заборгував відповідач становить 22 770грн.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані , підтверджені належними доказами і підлягають до задоволення.
Заперечення відповідача проти позову суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне. В період березня 2006р. по січень 2007р, за який стягується збір, договір № 19 був чинний, договір не був змінений чи розірваний, та встановлював сплату збору за примикання під”їзних колій у смузі відведення . Правовідносини відповідача за договором оренди під”їзної залізничної колії із ВАТ „Львівське підприємство промислового залізничного транспорту ” не впливають на плату за улаштування примикання під”їзних колій, оскільки така плата сплачується тим підприємством, яке використовує власну чи орендовану під”їзну колію, та яке уклало договір із залізницею щодо експлуатації під”їзної колії та улаштування її примикання до головної колії. На правовідносини за договором про експлуатацію залізничної під”їзної колії також не поширюються норми законодавства, які регулюють відносини про оренду землі та сплату земельного податку, тому посилання відповідача на закінчення строку дії договору оренди оренди під”їзної залізничної колії, укладеного із ВАТ „Львівське підприємство промислового залізничного транспорту ” , та сплату земельного податку є безпідставними.
Щодо доводів відповідача про те, що Стрийський ГДСЗ не надавав довіреності Романіву В.Ф. на підписання накопичувальних карток, то такі доводи суперечать фактичним обставинам справи та спростовуються поданими суду довіреностями №1 від 03.01.2006р. та №1 від 02.01.2007р., оригінали яких були надані суду і оглянуті в судовому засіданні.
З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 69, 77, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задоволити повністю.
Стягнути із Стрийського гравійного дробильно-сортувального заводу, ідент. код 03575474, адреса: 82428, с.Піщани Стрийського району Львівської області, на користь Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця” в особі відокремленого підрозділу „Львівська дирекція залізничних перевезень”, ідент. код 25256137, адреса: 79007, м.Львів, вул. Листопадового Чину,22, - 22770,00грн. боргу, 227,70 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 12.02.2008 |
Оприлюднено | 20.02.2008 |
Номер документу | 1370735 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні