Рішення

від 07.02.2011 по справі 14/361-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/361-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.02.11р.

Справа № 14/361-10

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", 69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11 

до  

відповідача-1 Державного підприємства "Придніпровська залізниця", 49602, м.Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108

відповідача-2 Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", 87500, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, Донецька обл. 

про стягнення  6261,36 грн.

Суддя  Панна С.П.

Представники:

  Від позивача   Швець М.О. - юрисконсульт, довіреність № 18-60 від 27.12.2010 року

Від відповідача-1 не з'явився

Від відповідача-2 не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" та Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про стягнення шкоди в сумі 6261,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані спричиненням майнової шкоди із-за недостачі вантажу.

Відповідач-1 позовні вимоги не визнає (відзив на позовну заяву від 09.12.2010 року та відзив від 11.01.2011 року), посилаючись на те, що вантажник міг бачити нещільне прилягання армованих листів, але не виконав вимоги ст. 31 Статуту залізниць України, тобто здійснив навантаження у вагон, не придатний для перевезення сипучих вантажів.

Відповідач-2 позовні вимоги не визнає (відзив на позовну заяву № 09-8/48 від 05.01.2011 року), посилаючись на те, що вантажовідправник виконав завантаження вагону продукцією у відповідності з вимогами СБ 17 гл. 1 п. 6, 7, 8 ТУ Р2, що підтверджується залізничною накладною. Відповідач-2 виконав заходи, що виключають втрату вантажу на шляху слідування, яке перевозиться на відкритому рухомому сполученні. В комерційному відношенні вагон був справним.

02.02.2011 року до суду надійшло клопотання відпоідача-2 про розгляд справи № 14/361-10 без участі представника ВАТ "МК "Азовсталь".

Клопотання задовольняється господарським судом Дніпропетровської області.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Справа, згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою суду від 11.01.2011 року на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, строки вирішення спору у справі № 14/361-10 були продовжені терміном на 15 днів, тобто до 08.02.2011 року.

30.03.2010 року між Відкритим акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів", як постачальником, та Відкритим акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів", як покупцем, було укладено договір поставки        № 1001695, згідно п. 1.1 якого, постачальник взяв на себе зобов'язання поставити і передати у власність покупця коксову продукцію, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити дану продукцію, асортимент, кількість, строки поставки і ціна якої зазначені в специфікаціях до даного договору, які є його невід'ємною частиною.

Як встановлено матеріалами справи, 14.09.2010 року на адресу позивача за залізничною накладною № 52507312 зі станції відправлення Сартана Донецької залізниці на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці прибув вагон             № 66231879 з вантажем коксового горішку.

Вартість коксового горішку, який поставлений у вищевказаному вагоні, повністю сплачена позивачем, що підтверджується платіжним дорученням                   № 161211 від 30.03.2010 року на суму 73500000,00 грн. (а. с. 17).

Відповідно до зазначеної залізничної накладної вантажовідправником коксового горішку є ВАТ "МК "Азовсталь" (відповідач-2).

Зазначений вагон був виданий позивачу згідно зі ст. 52, 129 Статуту залізниць України зі складанням комерційного акту № 018999/488 від 15.09.2010 року, в якому зафіксовані ознаки необережного перевезення, такі як виїмка на поверхні вантажу та недостача у розмірі 3,540 т.

При складанні комерційного акту при візуальному огляді вантажу в вагонах було виявлено наступне: вагон технічно справний, справа по ходу між 2, 3 люками нещільне прилягання армованих листів до поперечних, хребтових балок, зазори довжиною 30 см шириною 4 см закладені зовні драням, течі вантажу немає. Двері і люки закриті, течі вантажу немає. На хребтовій балці наявні сліди від раніше просипаємого вантажу. В комерційному відношенні: навантаження у вагоні "шапкою" вище бортів на 20 см, вантаж маркований вапняним розчином, посередині між 2, 3 люками порушено маркування, наявне воронкообразне поглиблення діаметром 220 см глибиною 8 см. Вантажовідправником не виконані вимоги збірника ТУ п.п. 7.2 розділу 2, § 5 ТУ, ст. 31 Статуту залізниць України, які виключають втрату вантажу на шляху проходження. При повторному переважуванні вантажу результат не змінився.

Як вбачається з залізничної накладної в вагоні повинно було знаходитись 67800 кг, а  фактично знаходилось 64260 кг, тобто недостача товару у вагоні склала 3,540 т.

Пунктом 2 ст. 308 Господарського кодексу України передбачено, що відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Відповідно до ст. 314 Господарського кодексу України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (п. 2            ст. 924 Цивільного кодексу України).

У разі пошкодження вантажу внаслідок неправильного розміщення та кріплення, відповідальність покладається на відправника, доки він не докаже вину залізниці (п. 3.8 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року № 04-5/601).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству (ст. 110 Статуту залізниць України).

Згідно зі ст. 31 Статуту залізниць України, яка передбачає, що залізниця зобов'язана надавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а в необхідних випадках - продезінфіковані вагони і контейнери.

Завантаження і розміщення коксового горішку у вагоні № 66231879 було виконано у відповідності з вимогами СБ 17 гл. 1 п. п. 6, 7, 8 ТУ розділу 2, про що свідчить графа 1 зворотної сторони залізничної накладної № 52507312.

Поверхня продукції, яка знаходилась у вагоні, була промаркована вапняним розчином, про що в графі 4 зворотної сторони залізничної накладної також наявний відповідний запис вантажовідправника.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач-1 прийняв спірний вагон без будь-яких зауважень відносно повноти його завантаження, наявності течі і технічного стану вагону, про що є відмітка у вагонному листі "вантаж завантажений і закріплений правильно", тобто ДП "Придніпровська залізниця" не застосувала у відношенні спірного вагону такий правовий засіб, як відмова в прийнятті вагону, який недовантажений до технічних норм або повного вміщення, або вимоги здійснення дозавантаження вагону, оскільки для цього існували правові підстави, що свідчить про те, що вагон був завантажений до повного вміщення.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, на піввагони тощо) приймаються залізницею до перевезення  шляхом візуального огляду вагону, а під час приймання зазначеного вагону зауважень, щодо неповноти навантаження  металопродукції не було заявлено представниками Придніпровської залізниці, тобто недостача виникла під час перевезення залізницею металопродукції внаслідок чого наявна вина відповідача-1. Крім того, відповідно до комерційного акту, відповідач-2 не виконав вимоги збірника ТУ п.п. 7.2 розділу 2, § 5 ТУ, ст. 31 Статуту залізниць України, які виключають втрату вантажу на шляху проходження.

У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів. Такі заходи розробляються відправником окремо для кожного виду вантажу (п. 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу).

У випадках коли під завантаження поданий несправний вагон за своїм технічним станом, відправник повинен відмовитись від його використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника (п. 3.9 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 року № 04-5/225).

Як свідчать матеріали справи, відповідно до п. 15 Правил складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002 року № 334 та зареєстрованих в Мін'юсті України 08.07.2002 року № 567/6855, ст. Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці 14.09.2010 року 14.09.2010 року був складений акт про технічний стан вагону № 177, де зазначено, що вагон технічно справний, але має зазори та щілини, нещільне прилягання армованих листів до поперечної хребтової балки, вантажовідправник бачити міг, але не відмовився від навантаження у вагон не придатний у комерційному відношенні до перевезення вантажу дрібної фракції, тобто вантажовідправник міг бачити пошкодження, але від навантаження вантажу в технічно несправні вагони не відмовився та не підготував вагон до перевезення сипучих вантажів, тобто вина відповідача-2 є також доведеною.

Відповідно до вимог ст. 105 Статуту залізниць України визначено, що залізниці, вантажовідправники несуть матеріальну відповідальність за перевезення.

У відповідності до вимог ст. 114 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу, у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

З огляду на вищевикладене, позов є обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню рівними частинами (по 50%) з кожного з відповідачів.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача-1 та відповідача-2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 113, 114 Статуту залізниць України, ст. ст. 307, 308, 314 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 599, 909, 924 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602,         м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, р/р 26036000002003 в Дніпропетровській філії АБ "Експрес-Банк", МФО 306964, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035,            м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, р/р 26005130029045 в ПАТ "Приватбанк"                м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186542) 3136 (три тисячі сто тридцять шість) грн. 68 коп. - шкоди, 51 (п'ятдесят одна) грн. 00 коп. - витрат на держмито, 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (87500, м. Маріуполь, Донецька обл., вул. Лепорського, 1, р/р 26003306360035 в Орджонікідзевському відділенні ПІБ м. Маріуполя, МФО 334389, код ЄДРПОУ 00191158) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, р/р 26005130029045 в ПАТ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186542) 3136 (три тисячі сто тридцять шість) грн. 68 коп. - шкоди, 51 (п'ятдесят одна) грн. 00 коп. - витрат на держмито, 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Суддя

 С.П. Панна

Повне рішення складено - 08.02.2011 року.