Рішення

від 07.02.2011 по справі 18/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/239

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

07.02.11 р.                                                                                    Справа № 18/239                               

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Алюмо-сервіс”м. Донецьк

до відповідача: Колективного Підприємства „Трест Донецькметалургбуд” м. Донецьк

про стягнення 6986,76 грн.

Суддя господарського суду Донецької області     О.В.Овсяннікова            

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за

участю  представників сторін:

від позивача: Соколова А.Д. – дов.

від відповідача: Русяєв М.С. – дов.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Алюмо-сервіс” звернулось з позовом про стягнення з Колективного Підприємства „Трест Донецькметалургбуд” 5272,00 грн. заборгованості, 271,26 грн. інфляційного збільшення, 599,98 грн. пені та 843,52 грн. річних, а всього 6986,76 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається  на те, що  зобов'язання за договором ним були виконані у повному обсязі, але  в порушення його умов відповідач за виконані роботи розрахувався частково, тому виник борг за прострочку оплати якого нараховані інфляційні, річні та пеня.

Відповідач надав відзив в якому позовні вимоги визнав частково, а саме: борг у розмірі 5272,00 грн., річні у розмірі 843,52 грн. та індекс інфляції у розмірі 271,26 грн., а пеню просить не стягувати у зв'язку з пропуском позовної давності для цієї вимоги.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

30 січня 2009 р. сторонами був укладений договір № 0000018, згідно з яким відповідач (Замовник) доручив та зобов'язався оплатити, а позивач (Виконавець) прийняв на себе зобов'язання на будівництві об'єкта: „Багатоповерхова адміністративна будівля по вул. Кобозєва, 3 у Ворошиловському районі м. Донецька”: роботи по виготовленню та установці перегородки з двухстворчатими дверима (1 шт.), загальною площею 12,843 м2, що відображено у Додатку № 1 до договора.

Строк дії договору встановлений з моменту підписання до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 4.1 договора).

Сторони узгодили вартість робіт у сумі 10272,00 грн. шляхом підписання відповідної договірної ціни до договора.

Згідно з п. 3.2 договора відповідачем була здійснена часткова попередня оплата робіт у сумі 5000,00 грн., що підтверджується банківським витягом № 16 за 30.01.2009 р.

У п. 2.2 договора Виконавець зобов'язався щомісячно у строк до 25 – го числа поточного місяця надавати на затвердження Замовнику Акт прийому – передачі виконаних робіт і довідку про вартість виконаних робіт.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав у повному обсязі, що підтверджується підписаним у двохсторонньому порядку актом прийомки виконаних підрядних робіт форми КБ-2в № 1 від 27 лютого 2009 р. на суму 10272,00 грн.

27.02.2009 р. сторонами також підписана довідка про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 на суму 10272,00 грн.

Пунктом 3.2 договора сторони передбачили, що оплата по договору здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця поетапно:

 – попередня оплата у розмірі 80% від загальної вартості договора в сумі 8217,60 грн. здійснюється за матеріали впродовж 5-ти днів з дати підписання договора;

– решта оплати здійснюється відповідно з фактично виконаними обсягами робіт, на підставі Акта прийому-передачі за відрахуванням раніше перерахованих авансових платежів, впродовж 7 – ми банківських днів з моменту підписання Акта.

Відповідачем не подано доказів оплати прийнятих за актом робіт.

Таким чином з урахуванням часткової попередньої оплати, залишок несплаченої суми становить 5272,00 грн., що є боргом відповідача. Факт наявності боргу також підтверджений актом звірки взаємних розрахунків станом на 31 березня 2010 р.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися  належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів  цивільного законодавства, а за відсутності таких умов  та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що доказів оплати боргу відповідачем не подано, а також те, що позовні вимоги в цій частині визнані останнім, вони підлягають задоволенню.

Згідно  зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання має сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції і 3% річних, якщо інший розмір не встановлений договором.

Враховуючи, що розмір індексу інфляції та річних не встановлений договором, вони підлягають нарахуванню відповідно до закону.

За підрахунком позивача інфляційні за період з березня 2009 р. по  листопад 2010 р. складають 843,52 грн., а річні – 271,26 грн. за період прострочки з 11.03.2009 р. по 26.11.2010 р. (626 днів).

Відповідач із нарахованими позивачем сумами інфляційних та річних погодився, а тому вони підлягають стягненню.

Позовні вимоги стосовно стягнення пені не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно з п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що відповідачем заявлено про застосування позовної давності, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі  599,98 грн. не підлягають задоволенню у зв'язку з пропуском позовної давності.

Беручи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі п. 1 ст. 258, п. 4  ст. 267, ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, суд, –

                                    В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Алюмо-сервіс” м. Донецьк до Колективного Підприємства „Трест Донецькметалургбуд” м. Донецьк про стягнення 6986,76 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Колективного Підприємства „Трест Донецькметалургбуд” (83086, м. Донецьк, вул. Кобозєва, буд. 3; р/р 26002301745287 у філії „ГУ ПАТ ПІБ” у Донецькій області МФО 334635; код ЄДРПОУ 01236710; ІНН 012367105673; св. № 08151374) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Алюмо-сервіс” (83027, м. Донецьк, Київський район,  вул. Савченка, буд. 1 „А”; р/р № 26008959676425 у Філії ПАТ „ПУМБ” у м. Донецьку МФО 335537; код ЄДРПОУ 30250824; ІНН 302508205647; св. № 07777674) 5272,00 грн. боргу, 271,26 грн. інфляційних втрат, 843,52 грн. річних, 93,24 грн. державного мита та 215,73 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині вимог – відмовити.

Рішення оголошено 07.02.2011 р. і набирає чинності після закінчення десятинного строку на його оскарження.

Суддя                                                               Овсяннікова О.В.