Рішення

від 03.02.2011 по справі 5020-2/204

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-2/204

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

03 лютого 2011 року справа № 5020-2/204

За позовом: Заступника військового  прокурора Військово-Морських Сил України   (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 41) в інтересах держави

в особі Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-кт Повітрянофлотський, 6),

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Севастопольмарінсервіс”

(вул. Назукіна, 5, місто Севастополь, 99042)

про визнання права власності,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

- Державне підприємство Міністерства оборони України „Феодосійський судномеханічний завод” (98000, АРК, м. Феодосія, вул. Горького,17),

- Державне підприємство Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст” (99042, м. Севастополь, вул. Каліча, 2)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

- Товариство з обмеженою відповідальністю „Об'єднання "Технохімкомплект”

(995011, м. Сімферополь, вул. Козлова, 45).

                                                                                                                          Суддя Шевчук Н.Г.

Представники:

прокурора –Поливанов С.М., посвідчення №353 від 21.06.2010;

позивача –Пилипенко Г.М., довіреність №220//42/д від 10.01.2011;

відповідача –не з'явився;

третіх осіб - не з'явились.

Суть спору:

Заступник військового прокурора Військово-Морських Сил України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Севастопольмарінсервіс” про визнання за державою Україна в особі Міністерства оборони України права власності на майно (т. 1 арк. с. 3-7, т. 2 арк. с. 1-2), а саме:

- будівлю заводоуправління (літ.А) з прибудовою (літ.а). і тамбуром (літ.а1), службово-побутовий корпус (літ.Б) з прибудовою (літ.БІ), навісом (літ.б) та прибудовою, сходами і ґанком (літ.б1), трубопровідний цех (літ.В), механічний цех (літ.Г) з прибудовами (літ.г, г1) та навісами і ґанками в кількості 5 шт. (літ.г2, гЗ), дизельний цех зі сходами (літ.Д), слюсарно-механічний цех (літ.Е), корпусний цех (літ.Ж, Ж1, Ж2, ЖЗ) з прибудовою та сходами (літ.ж), корпусний цех (літ.З) з прибудовою та сходами (літ. з), котельню (літ.И) з прибудовою та ґанками в кількості 6 шт. (літ.и), контрольно-пропускний пункт (літ.К) з прибудовою, ґанком та сходами (літ.к), хімцех зі сходами (літ.Л), навіс (літ.М), недобудовану будівлю (літ. Н), склад (літ. О), станцію перегонки конденсату (літ. П), шкіперський склад (літ.Р), пожежне депо (літ. С), ТП (літ. Т), УЗЛ- зварювальну зі сходами (літ.У), господарську будівлю (літ. Ф), навіс (літ. X), навіс (літ. Ц), агрегатну (літ. Ч), госпбудівлю (літ. Ш), навіс (Літ. Щ), склад (літ. Ю), склад (літ. Я), причал № 255, причал № 257, причал № 258, огорожу, які розташовані по вул. Каліча, 2 в м. Севастополі, загальною вартістю 2977635грн.;

- будівлю їдальні (літ. А) зі сходами літ. а), тамбуром (літ.а1) балконами   і   опорною   стінкою,   розташовану   по   вул.   Каліча,   1   в   м. Севастополі, вартістю 716668 грн.;

- будівлю відділу кадрів з напівпідвалом (літ. А) та з прибудовою (літ.а), розташовану по вул. Каліча, 5 в м. Севастополі загальною вартістю 172061грн.;

- гідротехнічні споруди в/м Б-108 (корінь причалу (інв.№ 71-007), сденько стовп (інв.№ 21-018) вартістю 137923грн.

Справа розглядається за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне підприємство Міністерства оборони України „Феодосійський судномеханічний завод”, Державне підприємство Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст”, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Об'єднання "Технохімкомплект”.

           Позовні вимоги з посиланням на статті 330, 388 Цивільного кодексу України, частину першу статті 37 Закону України “Про власність” мотивовані тим, що вказане у позові майно разом з іншим майном вибуло з державної власності неправомірно в результаті виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду міста Севастополя від 21.07.2004 у справі №20-10/310-12/261, яка була скасована постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2005 з направленням справи на новий розгляд.

          Міністерство оборони України позовні вимоги підтримало у повному обсязі.

          Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно.

Враховуючі те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

           Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши прокурора та представників сторін суд –

ВСТАНОВИВ:

          Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 21.07.2004 у справі №20-10/310-12/261 за позовом ТОВ „Об'єднання „Технохімкомплект” до ДП МОУ „Феодосійський судномеханічний завод” про стягнення заборгованості була затверджена мирова угода між ТОВ „Об'єднання „Технохімкомплект” і ДП МОУ „Феодосійський судномеханічний завод” (т. 1 арк. с. 12-14).

          За цією мировою угодою ДП МОУ „Феодосійський судномеханічний завод”, до складу якого на той час як відособлений підрозділ  входило державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст”, в рахунок погашення заборгованості передав ТОВ „Об'єднання „Технохімкомплект” майно, в тому числі і:

- будівлю заводоуправління (літ.А) з прибудовою (літ.а). і тамбуром (літ.а1), службово-побутовий корпус (літ.Б) з прибудовою (літ.БІ), навісом (літ.б) та прибудовою, сходами і ґанком (літ.б1), трубопровідний цех (літ.В), механічний цех (літ.Г) з прибудовами (літ.г, г1) та навісами і ґанками в кількості 5 шт. (літ.г2, гЗ), дизельний цех зі сходами (літ.Д), слюсарно-механічний цех (літ.Е), корпусний цех (літ.Ж, Ж1, Ж2, ЖЗ) з прибудовою та сходами (літ.ж), корпусний цех (літ.З) з прибудовою та сходами (літ. з), котельню (літ.И) з прибудовою та ґанками в кількості 6 шт. (літ.и), контрольно-пропускний пункт (літ.К) з прибудовою, ґанком та сходами (літ.к), хімцех зі сходами (літ.Л), навіс (літ.М), недобудовану будівлю (літ. Н), склад (літ. О), станцію перегонки конденсату (літ. П), шкіперський склад (літ.Р), пожежне депо (літ. С), ТП (літ. Т), УЗЛ- зварювальну зі сходами (літ.У), господарську будівлю (літ. Ф), навіс (літ. X), навіс (літ. Ц), агрегатну (літ. Ч), госпбудівлю (літ. Ш), навіс (Літ. Щ), склад (літ. Ю), склад (літ. Я), причал № 255, причал № 257, причал № 258, огорожу, які розташовані по вул. Каліча, 2 в м. Севастополі, загальною вартістю 2977635грн.;

- будівлю їдальні (літ. А) зі сходами літ. а), тамбуром (літ.а1) балконами   і   опорною   стінкою,   розташовану   по   вул.   Каліча,   1   в   м. Севастополі, вартістю 716668 грн.;

- будівлю відділу кадрів з напівпідвалом (літ. А) та з прибудовою (літ.а), розташовану по вул. Каліча, 5 в м. Севастополі загальною вартістю 172061грн.;

- гідротехнічні споруди в/м Б-108 (корінь причалу (інв.№ 71-007), сденько стовп (інв.№ 21-018) вартістю 137923грн.

30 серпня 2004 року ТОВ „Об'єднання „Технохімкомплект” передало зазначене майно в якості внеску у статутний фонд ТОВ „Севастопольмаринсервіс”, на підставі чого останнє зареєструвало за собою право власності на вказане майно в органах БТІ.

         Ухвала господарського суду міста Севастополя від 21.07.2004 у справі №20-10/310-12/261 та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.10.2004, якою ця ухвала була залишена без змін, постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2005  скасовані, справа направлена на новий розгляд у суд першої інстанції.

             Суд також встановив, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 594-р від 02.10.2003 „Про затвердження плану заходів щодо демілітаризації, екологічного оздоровлення та подальшого економічного, соціального і культурного розвитку зони Балаклавської бухти м. Севастополя на 2003-2010 роки” Міністерством оборони України був виданий наказ № 387 від 13.11.2003 „Про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст” шляхом приєднання як відособленого підрозділу до Державного підприємства Міністерства оборони України „Феодосійський судноремонтний завод”.

         У пунктах 1, 2 цього наказу було передбачено реорганізувати ДП “Металіст” шляхом припинення його діяльності як юридичної особи та приєднання як відособленого підрозділу до ДП “Феодосійський судномеханічний завод” із визначенням останнього правонаступником усіх майнових прав та обов'язків ДП “Металіст”.

          Пунктом 5 наказу № 387 від 13.11.2003 передбачено, що основні фонди та оборотні кошти, інші цінності державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст”, що реорганізується, закріпити за Державним підприємством Міністерства оборони України „Феодосійський судноремонтний завод” на праві повного господарського відання, відповідно затверджених актів приймання-передачі майна, з відповідним збільшенням статутного фонду.

          Постановою господарського суду міста Севастополя від 18.12.2006 у справі №20-5/311 визнано нечинним наказ Міністерства оборони України № 387 від 13.11.2003 „Про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст” шляхом приєднання як відособленого підрозділу до Державного підприємства Міністерства оборони України „Феодосійський судноремонтний завод” з моменту його видачі, та повернуто сторони у первинне становище; оскільки зазначений наказ був виданий без участі трудового колективу.

          Постановою Верховного Суду України від 20.11.2007 постанову господарського суду міста Севастополя від 18.12.2006 залишено в силі.

          Враховуючи викладене, зазначений наказ, у зв'язку з його недійсністю не створив таких правових наслідків, як припинення існування ДП МОУ „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст”.

          Відповідно до статуту ДП “Балаклавський судноремонтний завод “Металіст” Міністерства оборони України є державним підприємством, заснованим на майні Збройних сил України, що є загальнодержавною власністю, та створеним Міністерством оборони України і підпорядкованим йому.

          Відповідно до вимог частин 2, 3 статті 73 Господарського кодексу України орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, майно підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

          Відповідно до статті 1 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України” військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

          Частиною 2 статті 2 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України” встановлено, що Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном.

          Принципи та особливий порядок і способи відчуження державного майна, в тому числі військового, які встановлені чинним законодавством України, і зокрема, законами України “Про приватизацію державного майна”, “Про особливості приватизації підприємств, що належать до сфери управління Міністерства оборони  України”, “Про правовий режим майна у Збройних Силах України”, “Про господарську діяльність у Збройних Силах України”.

Як вже було встановлено судом, 21.07.2004 ухвалою господарського суду міста Севастополя у справі №20-10/310-12/261 затверджена мирова угода між товариством з обмеженою відповідальністю „Об'єднання „Технохімкомплект” та Державним підприємством Міністерства оборони України „Феодосійський судномеханічний завод”, згідно з якою останнє зобов'язалося передати першому (комерційній структурі) в рахунок погашення кредиторської заборгованості частину основних фондів та інше майно на загальну суму 9 647 338 грн., у тому числі і майно, про визнання права на яке за державою Україна в особі Міністерства оборони України заявлений позов, що розглядається.

30 серпня 2004 року ТОВ „Об'єднання „Технохімкомплект” передало спірне майно в якості внеску у статутний фонд ТОВ „Севастопольмаринсервіс”, на підставі чого останнє зареєструвало за собою право власності на вказане майно в органах БТІ.

          Таким чином, зазначене майно вибуло з державної власності неправомірно.            

          Відповідно до статті 330 та 388 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Отже позивач - держава Україна в особі Міністерства оборони України фактично володіє правами власника стосовно спірного майна. Ці права не визнаються відповідачем, а саме: відповідно до листа КП „Бюро технічної інвентаризації і Державної реєстрації об'єктів нерухомого майна” Севасоплської міської Ради від 16.10.2010 право власності за адресами вулиця Каліча, №№ 1, 2, 5 зареєстровано за Товариство з обмеженою відповідальністю „Севастопольмаринсервіс”, а тому Позивач має право на захист своїх порушених прав шляхом пред'явлення позову про визнання права власності.

Вищий господарський суд України в рекомендаціях від 27 червня 2007 року №04-5/120 (п. 27.3) виходить з того, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, в якій така особа не є стороною. Захист прав такої особи можливий шляхом подання віндикаційного позову. Отже для захисту інтересів держави прокурору, який звернувся з даним позовом, непотрібно визнавати недійсними правочини, що укладалися третіми особами з приводу спірного майна, оскільки це призведе до правового колапсу, тобто повернення в порядку реституції майна особі, яка не має на нього жодних прав. Аналогічна   позиція   викладена   в Узагальненні Верховного Суду України від 24 листопада 2008 року про практику розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними.

З огляду на зазначене в межах спору по даній справі не потребують встановлення обставини щодо дійсності (недійсності) правочину по передачі спірного майна ТОВ „Об'єднання „Технохімкомплект”  в якості внеску у статутний фонд ТОВ „Севастопольмаринсервіс”.

          Враховуючи вищевикладене суд вважає вимоги прокурора обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.            Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

          1.   Позов задовольнити.

          2. Визнати право власності за державою Україна в особі в особі Міністерства оборони  України (Повітрофлотський проспект, 6, місто Київ, 03168, вул. Артема, 59, місто Київ, 04053, відомий п/р 3521003703192 в ОПЕРУ ДКУ м.Київ, МФО 820172) на нерухоме майно:

- будівлю заводоуправління (літ.А) з прибудовою (літ.а). і тамбуром (літ.а1), службово-побутовий корпус (літ.Б) з прибудовою (літ.БІ), навісом (літ.б) та прибудовою, сходами і ґанком (літ.б1), трубопровідний цех (літ.В), механічний цех (літ.Г) з прибудовами (літ.г, г1) та навісами і ґанками в кількості 5 шт. (літ.г2, гЗ), дизельний цех зі сходами (літ.Д), слюсарно-механічний цех (літ.Е), корпусний цех (літ.Ж, Ж1, Ж2, ЖЗ) з прибудовою та сходами (літ.ж), корпусний цех (літ.З) з прибудовою та сходами (літ. з), котельню (літ.И) з прибудовою та ґанками в кількості 6 шт. (літ.и), контрольно-пропускний пункт (літ.К) з прибудовою, ґанком та сходами (літ.к), хімцех зі сходами (літ.Л), навіс (літ.М), недобудовану будівлю (літ. Н), склад (літ. О), станцію перегонки конденсату (літ. П), шкіперський склад (літ.Р), пожежне депо (літ. С), ТП (літ. Т), УЗЛ- зварювальну зі сходами (літ.У), господарську будівлю (літ. Ф), навіс (літ. X), навіс (літ. Ц), агрегатну (літ. Ч), госпбудівлю (літ. Ш), навіс (Літ. Щ), склад (літ. Ю), склад (літ. Я), причал № 255, причал № 257, причал № 258, огорожу, які розташовані по вул. Каліча, 2 в м. Севастополі, загальною вартістю 2977635грн.;

- будівлю їдальні (літ. А) зі сходами літ. а), тамбуром (літ.а1) балконами   і   опорною   стінкою,   розташовану   по   вул.   Каліча,   1   в   м. Севастополі, вартістю 716668 грн.;

- будівлю відділу кадрів з напівпідвалом (літ. А) та з прибудовою (літ.а), розташовану по вул. Каліча, 5 в м. Севастополі загальною вартістю 172061грн.;

- гідротехнічні споруди в/м Б-108 (корінь причалу (інв.№ 71-007), сденько стовп (інв.№ 21-018) вартістю 137923грн.

Суддя                                                 підпис                                                                 Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 08.02.2011.