Постанова

від 26.01.2011 по справі 24/151-10-4826

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

24/151-10-4826

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"26" січня 2011 р. Справа № 24/151-10-4826

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                    Картере В.І.,

суддів:                               Жекова В.І., Пироговського В.Т.

на підставі розпорядження В.о. голови суду №45 від 17.01.2011р. про заміну суддів Журавльова О.О., Бойко Л.І. суддями Жековим В.І., Пироговським В.Т., у зв'язку з закінченням перебування їх у відпустці

при секретарі судового засідання –Матієнко А.В.

за участю представників:

від ДП „Морська аварійно-рятувальна служба” –Шестова С.О.,

від Головного управління Державного казначейства України в Одеській області” –Терпіловська О.С.,

від ДП „Одеський морський торговельний порт” –Облапова В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України в Одеській області

на рішення Господарського суду Одеської області від 15.12.2010 р.

по справі № 24/151-10-4826

за позовом Державного підприємства „Морська аварійно-рятувальна служба”

до Головного управління Державного казначейства України в Одеській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт”

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Морська аварійно-рятувальна служба” (далі –ДП „МАРС”) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Головного управління Державного казначейства України в Одеській області (далі –ГУДКУ в Одеській області) про зобов'язання здійснити перерахування коштів сумі 6 745 590,32 грн. згідно з п.2 додаткової угоди №2 до договору підряду на виконання робіт з ремонту рятувального судна “Світломор-4” №КД-12485 від 30.10.2008р. з рахунку ДП „МАРС” на рахунок ДП „ОМТП”.

Позивач стверджував, що відмова ГУДКУ в Одеській області у переказі коштів з рахунку ДП „МАРС” на рахунок ДП „ОМТП” з посиланням на недотримання вимог п. п. 83, 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 року №921, є незаконною, так як на час укладення між ДП „МАРС” та ДП „ОМТП” додаткової угоди №2 до договору підряду на виконання робіт з ремонту рятувального судна “Світломор-4” № КД-12485 від 30.10.2008р. діяло Положення в редакції від 21.04.2010р., яке не передбачало необхідності надання згоди Міністерства економіки України на укладення угоди про збільшення об'єму та вартості ремонту.

Вказаний позов прийнято до розгляду, справу призначено на 29.11.2010р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.11.2010р. розгляд справи відкладено на 03.12.2010р., у зв'язку з ненаданням відповідачем та третьою особою документів, необхідних для розгляду справи.

03.12.2010р. у судовому засіданні оголошено перерву до 10.12.2010р. З протоколу судового засідання від 03.12.2010р. вбачається, що розгляд справи було розпочато по суті.

10.12.2010р. позивач надав уточнення позовних вимог (т.2, а.с.10), відповідно до яких просив стягнути з Державного бюджету України через ГУДКУ в Одеській області з рахунку ДП „МАРС” на рахунок ДП „ОМТП” кошти у сумі 6 745 590,32 грн. згідно п.2 додаткової угоди №2 до договору підряду на виконання робіт з ремонту рятувального судна “Світломор-4” №КД-12485 від 30.10.2008р.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.12.2010 р. (суддя Оборотова О.Ю.) позов, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, задоволено повністю.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням суду ГУДКУ в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість вказаного рішення суду, а також прийняття його з порушенням норм процесуального права, просить його скасувати повністю і припинити провадження у справі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ГУДКУ в Одеській області зазначає, що уточнення позовних вимог від 15.12.2010р. були подані та прийняті місцевим господарським судом із порушенням ст. 22 ГПК України, а саме –після початку розгляду справи по суті.

Також апелянт зазначає, що господарським судом першої інстанції всупереч ст. ст. 4-3 ГПК України та 22 ГПК України не було задоволено клопотання відповідача, заявлене у судовому засіданні, про ознайомлення з уточненнями до позовних вимог від 15.12.2010р.

Крім того апелянт стверджує, що місцевий господарський суд фактично розглянув справу, в якій був відсутній спір, оскільки після уточнень позовних вимог, позивач одночасно уособлював і позивача (стягувача) і відповідача (боржника) по справі, що суперечить вимогам ст. 21 ГПК України.

Апелянт також звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що вказаний спір є таким, що не підвідомчий господарським судам, оскільки відповідно до ст. 17 КАС України на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності поширюється юрисдикція адміністративних судів.

У судовому засіданні представник відповідача також зазначила, що відповідач, всупереч приписів Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито” не сплатив державне мито за подані 15.12.2010р. уточнення позовних вимог.

Позивач в порядку ст. 96 ГПК України надав відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу присутніх у судовому засіданні, дослідивши наявні у справі докази, та проаналізувавши на підставі встановлених по справі фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до приписів ст. 22 ГПК України позивач вправі змінити предмет або підставу позову до початку розгляду справи по суті шляхом подання письмової заяви.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся із вимогою про зобов'язання відповідача здійснити певні дії, а після початку розгляду справи по суті змінив предмет позову на вимогу матеріального характеру про стягнення грошових коштів в інтересах третьої особи - ДП „ОМТП”. Отже у господарського суду були відсутні правові підстави для розгляду заявлених 10.12.2010р. уточнених позовних вимог.

Також, заявивши вимогу матеріального характеру, позивач, всупереч приписів Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито”, не сплатив відповідне державне мито, що також виключало можливість розгляду господарським судом уточнених позовних вимог.

На вказані порушення місцевий господарський суд уваги не звернув і безпідставно, всупереч наведених вище положень законодавства, розглянув позов з урахуванням зміни предмету позову після початку розгляду справи по суті, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Водночас, наявні матеріали справи безперечно свідчать, що правовідносини, щодо яких виник спір у даному випадку, не носять господарського характеру, так як фактично предметом пору є правомірність чи не правомірність дій територіального органу Державного казначейства України, щодо здійснення повноважень з контролю за дотриманням вимог чинного законодавства при взятті зобов'язань, що фінансуються з Державного бюджету України.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України дано визначення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У пункті 1 статті 3 цього КАС України зазначено, що справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 статті 3 цього КАС України вичерпно визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Стаття 17 КАС України визначено юрисдикцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, згідно ч.2 п.3 якої юрисдикція адміністративних судів поширюється зокрема, на публічно-правові спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Враховуючи викладене, даний спір за своїм предметом та способом захисту, що обрав позивач є публічно-правовим спором, а тому підвідомчий адміністративним судам України.

Згідно п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Зазначене також не було враховане місцевим господарським судом.

Враховуючи викладене, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню у зв'язку із порушенням норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, а провадження по справі слід припинити у зв'язку тим, що даний спір не підлягає розгляду у господарських судах.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України в Одеській області –задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 15.12.2010р. по справі № 24/151-10-4826 –скасувати.

Провадження у справі № 24/151-10-4826 –припинити.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її  прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя :                                                            В.І. Картере

Судді:                                                                                В.І. Жеков

                                                                                          В.Т. Пироговський

          Повний текст постанови підписаний 28.01.2011р.