Постанова

від 01.02.2011 по справі 30/136-10-3786

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/136-10-3786

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"01" лютого 2011 р. Справа № 30/136-10-3786

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Підгурському  Д.Л.  

за участю представників сторін:

від позивача: Крижанівська Н.С. (довіреність № 4/01 від 28.01.2011 року)

від відповідача: Чемеринський М.Г. –директор;

                            Бєлих О.В. (довіреність б/н від 01.06.2010 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Асто-Транс ЛТД”

на ухвалу господарського суду Одеської області від „11” січня 2011 року про відмову в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення

по справі № 30/136-10-3786

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Верхньодніпровський авторемонтний завод”, Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ  

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Асто-Транс ЛТД”, м. Одеса

про стягнення 101 490,89 грн.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Верхньодніпровський авторемонтний завод” (далі по тексту –позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Асто-Транс ЛТД” (далі по тексту –відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 101 490,89 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.09.2010 року по справі № 30/136-10-3786 позов ТОВ „Верхньодніпровський авторемонтний завод” задоволено частково. Стягнуто з ТОВ „Асто-Транс ЛТД” на користь позивача заборгованість в сумі 71 580 грн., штраф у сумі 15 237 грн., пеню у сумі 8 566,07 грн., 953,83 грн. держмита, 215 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. У задоволенні іншої частині позову –відмовлено.

29.12.2010 року до господарського суду Одеської області надійшла заява ТОВ „Асто-Транс ЛТД” про розстрочку виконання рішення суду від 23.09.2010 року по справі № 30/136-10-3786 згідно наведеного графіку.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.01.2011 року по справі № 30/136-10-3786 (суддя Рога Н.В.) у задоволенні заяви ТОВ „Асто-Транс ЛТД” про надання розстрочки виконання судового рішення господарського суду Одеської області від 23.09.2010 року –відмовлено.

До вказаного висновку місцевий господарський суд дійшов з огляду на те, що відповідачем не було належним чином доведено суду наявність виняткових обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Не погоджуючись із зазначеною вище ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ „Асто-Транс ЛТД” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Одеської області від „11” січня 2011 року про відмову у наданні розстрочки виконання рішення по справі № 30/136-10-3786 скасувати. Доводи та вимоги скаржника ґрунтуються на тому, що оскаржувана ухвала є безпідставною та необґрунтованою, винесена без всебічного встановлення судом фактичних обставин справи, з невірним застосуванням та порушенням норм процесуального права.

Скаржник зазначає, що висновок місцевого господарського суду про те, що відповідачем не було належним чином доведено наявність виняткових обставин, які ускладнюють виконання рішення є безпідставним, оскільки довідками ПАТ „ПроКредит Банк”, ПАТ „Укрсоцбанк”, ПАТ „ОТП-Банк” підтверджено важкий фінансовий стан відповідача, що в свою чергу і підтверджує обставини, які ускладнюють виконання рішення суду.

ТОВ „Верхньодніпровський авторемонтний завод” надало до суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а  ухвалу місцевого господарського суду без змін, вважаючи її обґрунтованою, відповідаючою вимогам діючого законодавства.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги і заперечень на неї, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, судова колегія вважає, що ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга –без задоволення, виходячи з наступного.

В силу ст.115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження”.

Відповідно до ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання, про що приймається ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Таким чином, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

 Постановою Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” № 14 від 26.12.2003 року передбачено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Як вбачається з копій матеріалів по даній справі, а саме із довідки ПАТ „ОТП Банк” від 28.12.2010 року, із довідки АТ „ПроКредит Банк” від 28.12.2010 року, із довідки Жовтневого відділення ПАТ „Укрсоцбанк” від 28.12.2010 року станом на 28.12.2010 року залишків коштів на поточних рахунках відповідача відсутні, або суми на цих рахунках не перевищують 500 грн.

Між тим, дані довідки лише констатують факт залишків коштів відповідача на даних поточних рахунках і не більш того.

Тобто, вищенаведене свідчить про те, що у відповідача відсутні кошті у відділеннях Банку і ніяким разом не констатує факт його важкого фінансового стану.

За змістом ст.121 ГПК України, підставою для відстрочення або зміни способу виконання рішення суду є обставини, що ускладнюють або роблять неможливим виконання такого рішення. На необхідність дотримання вказаних вимог наведеної статті ГПК України вказував і Верховний Суд України у постанові Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” №14 від 26.12.2003р. Такої ж правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України (постанова ВГСУ від 08.07.2008 року по справі № 29/341-07-8109.

Разом з тим, такі обставини, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду по даній справі, не встановлені судом першої інстанції.    

Фактично обставини, на які відповідач посилається, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у даний час та можливість настання для нього негативних наслідків у зв'язку з цим, а не на обставини, що унеможливлюють або утруднюють виконання рішення суду у даній справі.

До того ж, слід зазначити, що борг, сплату якого ТОВ „Асто-Транс ЛТД” просить розстрочити, виник ще у 2009 році і надання місцевим господарським судом розстрочки його сплати ще на 9 місяців лише сприяє затягуванню сплати боргу відповідачем.

Крім того, як вбачається з рішення господарського суду від 23.09.2010 року, сторонами 02.12.2009 року було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, згідно якої відповідач по справі ТОВ „Асто-Транс ЛТД” зобов'язався сплатити позивачу борг у сумі 86 580 грн. відповідно із графіком. Останній платіж має бути проведений до 10.08.2010 року. Тобто, позивач по справі надавав можливість відповідачу сплатити борг частинами, враховуючи вже на той час, фінансове положення відповідача.

Отже, місцевий господарський суд, врахувавши особливості правовідносин між боржником (ТОВ „Асто-Транс ЛТД) та стягувачем (ТОВ „Верхньодніпровський авторемонтний завод”), про які наведено вище, дійшов правильного висновку, що надані боржником докази не є достатніми, щоб вважати таке становище ТОВ „Асто-Транс ЛТД” саме такими обставинами, що можуть призвести до ускладнення виконання рішення або зробити його неможливим.

          ТОВ „Асто-Транс ЛТД”  ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти боржником під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які боржник посилався як на підставу своїх доводів та вимог.  

Вищезазначене повністю спростовує доводи ТОВ „Асто-Транс ЛТД”, викладені в заяві, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеної місцевим господарським судом ухвали про відмову у наданні розстрочки виконання рішення.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Одеської області від 11.01.2011 року по справі № 30/136-10-3786 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга ТОВ „Асто-Транс ЛТД” –без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-106 Господарського                     процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

          Ухвалу господарського суду Одеської області від „11” січня 2011 року по справі № 30/136-10-3786 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Асто-Транс ЛТД” без задоволення.  

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                            С.І. Колоколов

Суддя                                                                            Г.П. Разюк

Суддя                                                                              М.С. Петров

Повний текст постанови

          складено „02” лютого 2011 року.