Постанова

від 11.02.2011 по справі 43/74

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

43/74

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.02.2011 р.           справа №43/74

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

головуючого:Калантай М.В.    

суддів:

Волкова Р.В.Новікової Р.Г.

за участю  представників сторін:

від позивача:Мацак О.Ю. - дов. від 18.11.10

від відповідача:не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства "Об'єднана будівельна компанія "ОФАЛ" м Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від24.11.2010 року

у справі№43/74                                         

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЙМАН-БУД"         м. Донецьк

до відповідача:Відкритого акціонерного товариства "Об'єднана будівельна компанія "ОФАЛ" м Донецьк

простягнення заборгованості в сумі 103735,68грн., інфляційних витрат в розмірі 4042,51грн., 3% річних в сумі 795,93грн., пені в сумі 5449,37грн.

   ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.11.2010 року у справі                №43/74 (головуючий суддя Зубченко І.В., суддів Мартюхіної Н.О., Сковородіної О.М.), з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, частково задоволено позов  Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЙМАН-БУД"  м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства "Об'єднана будівельна компанія "ОФАЛ" м Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 103735,68грн., інфляційних витрат в розмірі 4042,51грн., 3% річних в сумі 795,93грн., пені в сумі 5449,37грн.

Припинено провадження в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за виконані будівельні роботи у розмірі 45000грн., в зв'язку з відсутністю предмету спору, в порядку п.1-1. ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Об'єднана будівельна компанія "ОФАЛ"  м. Донецьк  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЙМАН-БУД"  м. Донецьк заборгованість у сумі 58735,68грн.; інфляційні витрати у розмірі 6901,38грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 2384,92грн., пеню у розмірі 14463,36грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 1274,06 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 233,64грн., витрати на адвокатські послуги 7920грн.

Відмовлено в задоволенні позовних вимогах про стягнення інфляційних витрат у розмірі 1140,77грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 8,53грн., пені у розмірі 58,25грн.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач, Відкрите акціонерне товариство "Об'єднана будівельна компанія "ОФАЛ" м Донецьк, звернувся з апеляційною скаргою про часткове скасування рішення господарського суду, оскільки вважає, що воно прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідач вказує на те, що згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Ані законом, ані договором в даному випадку не передбачено підвищення вказаного періоду нарахування пені, тому вона підлягала стягненню лише за перші 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Однак, господарським судом, в порушення наведених приписів чинного законодавства було стягнено суму пені, яка нарахована в період, нарахування за який вже мало бути припинене. Крім того, скаржник стверджує про те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження розумності витрат на оплату послуг адвоката, тому судом першої інстанції необґрунтовано стягнуто завищену суму в якості відшкодування витрат позивача на послуги адвоката.

Відповідач просить  скасувати рішення господарського суду в частині стягнення пені в сумі 4076,63грн. та витрат на оплату послуг адвоката в сумі 7920грн. та прийняти нове, яким у задоволенні вимог в цій частині відмовити.

Представник заявника апеляційної скарги жодного разу в судове засідання Донецького апеляційного господарського суду не з'явився, причин неявки суду не повідомив. Про час та місце розгляду справи сторони були сповіщені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Позивач,  Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЙМАН-БУД"  м. Донецьк, проти апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства. Позивач наполягає на необґрунтованості та безпідставності мотивів, з яких подана апеляційна скарга.  Позивач вказує, на те, що договором сторони встановили, що за невиконання грошових зобов'язань пеня нараховується протягом всього часу прострочення виконання грошового зобов'язання. Позивач наполягає на тому, що матеріали справи містять всі необхідні докази, якими підтверджується обґрунтованість заявленої до стягнення суми витрат на послуги адвоката.

Позивач просить залишити рішення господарського суду –без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Зважаючи на нез'явлення в судове засідання представника відповідача, достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України –справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв‘язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення  місцевого господарського суду у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника апеляційної скарги, вислухавши представника позивача, який прибув в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за виконані будівельні роботи у розмірі 103735,68грн., інфляційних витрат у розмірі 4042,51грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 795,93грн., пені у розмірі 5449,37грн.

Позивач звернувся із заявою №02/22-11/10 від 22.11.2010 року, в якій просив припинити провадження у справі в частині стягнення боргу у сумі 45000грн. у зв'язку з погашенням його відповідачем та стягнути з відповідача заборгованість за виконані будівельні роботи у розмірі 58735,68грн., інфляційні витрати у розмірі 8042,15грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 2393,45грн., пеню у розмірі 14521,61грн.

Вказана заява була прийнята судом першої інстанції та справа розглянута з її урахуванням.  

Як вбачається із матеріалів справи Відкритим акціонерним товариством "Об'єднана будівельна компанія "ОФАЛ" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАЙМАН-БУД" (підрядник) 30.09.2009 року був укладений договір підряду №38-Пд/2009 (далі – договір).

За умовами цього договору підрядник зобов`язався за завданням замовника своїми силами та силами залучених субпідрядних організацій у відповідності з проектом виконати будівельно-монтажні роботи на об'єкті –м. Авдіївка, вул. Воробйова, 15, та здати замовнику, замовник зобов'язався надати підряднику фронт робіт, передати в повному об'ємі проектну документацію, прийняти виконані роботи та оплатити їх (пункт 1.1. договору).

Об`єм, характер та склад робіт, передбачених п.1.1. ст.1 договору визначається приблизними кошторисами, які є невід'ємною частиною договору (пункт 1.2. договору).

Ціна робіт за договором визначається приблизними кошторисами узгодженими та затвердженими замовником та підрядником (пункт 2.1. договору).

Загальна ціна робіт (сума договору) є динамічною та складає: 1551099,60грн., в т.ч. ПДВ 20% - 258516,60грн. (пункт 2.2. договору).

Сторонами укладались додаткові угоди до даного договору підряду, зокрема №1 від 07.10.2009р. №2 від 12.10.2009р., №3 від 14.10.2009р., №4 від 19.10.2009р., згідно з якими підрядник зобов'язався виконати для замовника додаткові роботи, внаслідок чого внесено зміни до пункту 2.2. договору та загальна ціна робіт (сума договору) є динамічною і складає 1654552,80грн., у т.ч. ПДВ 20% - 275758,80грн.

За умовами розділу 7 договору "Здача та прийомка робіт" підтвердженням здачі та прийняття виконаних робіт є акт прийому-здачі виконаних робіт, підписаним підрядником та замовником.

Для початку робіт та придбання матеріалів замовник надає підряднику аванс в розмірі 100% вартості матеріалів, що складає 573436,80грн., в т.ч. ПДВ 20% - 95572,80грн. (пункт 9.1. договору).

Для придбання додаткових матеріалів, сплати послуг будівельної техніки, механізмів та обладнання замовник щомісячно до 05 числа поточного місяця на підставі письмової заявки підрядника надає підряднику аванс (здійснює попередню оплату) в розмірі 100% вартості матеріалів від об`єму запланованого виконання робіт в поточному місяці (пункт 9.2. договору).

Замовник здійснює розрахунки за виконані роботи з підрядником протягом 5 днів після підписання замовником акту прийому-здачі виконаних робіт (пункт 9.3. договору).

Джерело фінансування –власні кошти замовника (пункт 9.5. договору).

У разі несвоєчасної оплати виконаних робіт, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки  (пункт 10.3. договору).

За невиконання грошових зобов'язань пеня нараховується протягом всього часу прострочки (пункт 10.7 договору)

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за умовами договору (пункт 12.1).

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам матеріального і процесуального права та не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 цього ж кодексу передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Під час дії договору позивачем виконувались прийняті зобов'язання, що підтверджується актами прийомки виконаних підрядних робіт (типової форми КБ-2в) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (типової форми КБ-3).

Вказані акти та довідки підписані представниками сторін, скріплені печатками, що є доказом належного виконання позивачем умов договору підряду №38-Пд/2009 від 30.09.2009р. з виконання підрядних робіт та прийняття робіт відповідачем без претензій щодо їх якості, об‘ємів та вартості у сумі 1443735,68грн.

Враховуючи викладене, відповідач зобов‘язаний був оплатити виконані роботи у сумі 564806,40грн. до 04.11.2009р., у сумі 139905,60грн. до 17.11.2009р., у сумі 454062грн. до 30.11.2009р., у сумі 196982,40грн. до 15.12.2009р., у сумі 84979,28грн. до 28.12.2009р.

Однак, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, заборгованість до теперішнього часу не сплатив, що підтверджується наданими до матеріалів справи доказами та ним не спростовано.

Згідно з наявними в матеріалах справи банківськими виписками за 30.09.2009р. у сумі 110000грн., за 06.10.2009р. у сумі 200000грн., за 14.10.2009р. у сумі 250000грн., за 20.10.2009р. у сумі 150000грн., 27.10.2009р. у сумі 120000грн., за 06.11.2009р. у сумі 50000грн., за 09.11.2009р. у сумі 120000грн., за 30.11.2009р. у сумі 300000грн., за 11.12.2009р. у сумі 40000грн., на день подачі позову відповідач оплатив виконані роботи частково у сумі 1340000грн. Як наслідок за ним перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 103735,68грн.

Під час розгляду справи, позивачем надано докази того, що після звернення позивача з позовом до суду відповідачем сплачено заборгованість у сумі 45000грн., а саме: банківські виписки за 29.04.2010р. у сумі 10000грн., за 12.07.2010р. у сумі 15000грн., за 02.08.2010р. у сумі 10000грн., 05.11.2010р. у сумі 10000грн., з визначенням в них призначення платежу.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення боргу у сумі 103735,68грн., про припинення провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення боргу у сумі 45000грн., в зв'язку з відсутністю предмету спору, в порядку п.1-1. ст.80 ГПК України та задоволення позовних вимог в частині стягнення боргу у сумі 58735,68грн.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань –порушення строків сплати виконаних робіт, позивачем згідно з пунктом 10.3. договору нараховано та пред'явлено до стягнення пеню, з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення у сумі 14521,61грн., за 16.12.2009р. по 28.12.2009р. (борг 18756,40грн.), за 29.12.2009р. по 23.04.2010р. (борг 103735,68грн.), за 24.04.2010р. по 07.07.2010р. (борг 93735,68грн.), за 13.07.2010р. по 02.08.2010р. (борг 78735,68грн.), за 10.08.2010р. по 05.11.2010р. (борг 68735,68грн.), за 06.11.2010р. по 23.11.2010р. (борг 58735,68грн.).

В зв`язку з порушення строків оплати позивачем також нараховано та пред'явлено до стягнення 3% річних у сумі 2393,45грн., за 16.12.2009р. по 28.12.2009р. (борг 18756,40грн.), за 29.12.2009р. по 23.04.2010р. (борг 103735,68грн.), за 24.04.2010р. по 12.07.2010р. (борг 93735,68грн.), за 13.07.2010р. по 02.08.2010р. (борг 78735,68грн.), за 03.08.2010р. по 05.11.2010р. (борг 68735,68грн.), за 06.11.2010р. по 23.11.2010р. (борг 58735,68грн.) та інфляційні втрати у сумі 8042,15грн., за 29.12.2009р. по 23.04.2010р. (борг 108735,68грн.), за 24.04.2010р. по 31.10.2010р. (борг 68735,68грн.).

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 та статті 625 ЦК, статей 229-234 ГК України та статей Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З огляду на зміст статей 534, 549 та частини 2 статті 625 ЦК правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є не лише обов'язок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені, штрафу, додаткову суму, що обраховується як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Як вбачається із матеріалів справи порядок нарахування заявлених сум пені, 3% річних, інфляційний витрат не відповідає вимогам чинного законодавства України щодо порядку їх розрахунку в частині визначення кількості днів прострочки за окремий період.

Розмір пені, який є арифметично вірним, складає 14463,36грн., 3% річних –2384,92грн., інфляційних витрат –6901,38грн.

З огляду на зазначене, господарський суд правомірно частково задовольнив позовні вимоги щодо стягнення пеня, 3% річних та інфляційних витрат.

Відповідно до статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 232 цього ж кодексу встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 10.7. договору встановлено, що за невиконання грошових зобов'язань пеня нараховується протягом всього часу прострочки.

Беручи до уваги наведене судовою колегією не приймаються до уваги посилання заявника скарги на неправильне застосування господарським судом приписів статті 232 Господарського кодексу України, оскільки вони є безпідставними.

Щодо посилань заявника скарги на неправомірне стягнення судом першої інстанції завищеної суми в якості відшкодування витрат позивача на послуги адвоката, то судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України витрати на оплату послуг адвоката віднесені до складу судових витрат. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Матеріали справи містять відповідні докази, зокрема, договір на надання юридичних послуг №ГС-20-01/10 від 20.01.2010р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2627 від 31.07.2007р., платіжне доручення №18 від 04.02.2010р. з визначенням призначення платежу, довіреність, видану ТОВ “КАЙМАН-БУД” на ім'я Мацака О.Ю., акт здавання приймання наданих послуг від 13.05.2010р.

Вказаним підтверджується доведеність наявності витрат позивача з оплати  послуг адвоката. Крім того, господарським судом витрати з оплати послуг адвоката відшкодовані в розмірі, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Таким чином, не можуть бути прийняті до уваги посилання скаржника на неправильне стягнення судом першої інстанції завищеної суми для відшкодування витрат позивача на послуги адвоката.

Враховуючи викладене, та з огляду на надані до матеріалів справи документи, судова колегія вважає, що позивачем належним чином доведені заявлені позовні вимоги.

Беручи до уваги наведене, господарський суд правомірно частково задовольнив позов.  

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Керуючись  ст. ст. 49, 93, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський  суд, -         

                                                П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Об'єднана будівельна компанія "ОФАЛ" м Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 24.11.2010 року у справі №43/74 -    залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 24.11.2010 року у справі №43/74 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку.

Головуючий                                                                                                М.В.Калантай

Суддя                                                                                                           Р.В.Волков

Суддя                                                                                                           Р.Г.Новікова   

                                                          Надруковано 6 прим.:

                                                          1 прим. –у справу;

                                                          2 прим. - сторонам;

                                                          1 прим. –ГСДО;

                                                          2 прим. –ДАГС