Постанова

від 03.02.2011 по справі 17/375

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2011 № 17/375

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальська Ю .Б.

Тищенко А.І.

при секретарі:

За участю представникі в:

від позивача -від позив ача: Поліщук Т.А. - юрист;

від відповідача- 1: Федющен ко Є.Й. - юрист;

від відповідача- 2: представ ник не з' явився;

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу ТОВ "Сталкер Трей д"

на рішення Господарськ ого суду м.Києва від 17.11.2010

у справі № 17/375 (Удалова О .Г. .....)

за позовом ТОВ "Сталкер Трейд"

до ТОВ "ФК Факторинг"

ЗАТ "Торговий Дім "Керамін-У країна"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про визнання договору н едійсним

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обм еженою відповідальністю «Ст алкер Трейд» звернулось до Г осподарського суду м.Києва з позовом до Товариства з обме женою відповідальністю «ФК Ф акторінг», Закритого акціоне рного товариства «Торговий д ім «Керамін - Україна» про в изнання недійсним генеральн ого договору факторингу № 17-07ф від 10.05.2007р. укладеного між відп овідачами.

Рішенням Господарськ ого суду м. Києва від 17.11.2010 року у справі № 17/375 у задоволенні поз ову відмовлено повністю.

Не погодившись з прийн ятим рішенням, позивач зверн увся до суду з апеляційною ск аргою, просить рішення скасу вати та прийняти нове рішенн я, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючис ь на неповне з' ясування міс цевим судом всіх обставин сп рави та порушення судом норм матеріального права.

В обґрунтування апеля ційної скарги апелянт посил ається на те, що Генеральний д оговір факторингу, укладений між відповідачем-1 та відпові дачем-2, був підписаний Генер альним директором «Закритог о акціонерного товариства «Т орговий Дім «Керамін - Україн а» Абаджяном Айказом Мкрти човичем. Розмір відступлен ня права грошової вимоги від повідача- 2 на користь відпові дача -1 по даному спору складає 1 580 777,05 грн. Укладання Генеральн ого договору факторингу супе речить положенням п. «ї» ст. 9.2.5 . Статуту ЗАТ «Торговий Дім «К ерамін - Україна», оскільки ві н укладений без затвердження загальними зборами акціонер ів Товариства, а тому є таким, що укладений з порушенням ви мог дійсності правочинів, як і передбачені цивільним зако нодавством, а саме ст. 203 ЦК Укра їни.

Крім того, апелянт з вертає увагу суду, на те, що ві дповідно до пункту «к» ст. 9.2.5. С татуту ЗАТ «Торговий Дім «Ке рамін - Україна» відчуження майна Товариства на суму, що п еревищує 10 і більше відсотків майна Товариства здійснюєть ся виключно за Рішенням зага льних зборів акціонерів Това риства. За Генеральним Догов ором факторингу відбулася пе редача майнових прав, тобто в ідступлення права вимоги від відповідача- 2 до відповідача -1 відносно позивача на суму 1580 777,05 грн., за Договорами 1, 2 та Дода тковими угодами 1,2, 3, 4, 5, 6, 7, однак ж одного рішення загальних збо рів акціонерів ЗАТ «Торгови й Дім «Керамін - Україна» про в ідчуження майна Товариства н а суму, яка перевищує 10 і більш е відсотків майна Товариства відносно передачі майнових прав відповідачу-1 не приймал ось. Таким чином, апелянт зазн ачає, що укладання Генеральн ого договору факторингу, пер едача майнових прав відповід ачем- 2 - відступлення права гр ошової вимоги відповідачу -1, с уперечить положенням Статут у відповідача- 2, а саме п. «к» ст . 9.2.5., є такими, які здійснені нез аконно, оскільки вони не затв ердженні відповідними Рішен нями загальних зборів акціон ерів Товариства. Саме тому є т акими, що укладені з порушенн ям вимог дійсності правочині в, які передбачені цивільним законодавством України та С татутом Товариства і є незак онними і підлягають скасуван ню.

Також апелянт звертає увагу суду на те, що Генераль ний договір факторингу є так им, що не відповідає договірн ій конструкції факторингу, м істить лише загальні умови з посиланням на те, що умови про фінансування та уступку пра в вимоги до боржника регулюю ться додатковими угодами до Генерального договору факто рингу.

Апелянт вважає, що на пі дставі Генерального договор у факторингу фактично відбул ась заміна первісного кредит ора новим кредитором, тобто с торони у зобов'язанні. Відпов ідно до ст. 512 Цивільного кодек су України кредитор у зобов'я занні може бути замінений ін шою особою внаслідок передан ня ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Саме у договорі відступлення права грошової вимоги відбувається процеду ра передачі прав та обов'язкі в кредитора, проте не передба чено фінансування конкретно ї вимоги. Цесія -це сам факт за міни особи в зобов'язанні. В си лу ж вимог ст. 1077 Цивільного код ексу України для договору фа кторингу в імперативному пор ядку встановлено фінансуван ня під відступлення грошової вимоги. Апелянт вважає, що осп орюваний договір є не догово ром факторингу, а у повній мір і відповідає договірній конс трукції договору цесії.

На думку апелянта відп овідач-1 і відповідач -2 підпис уючи Генеральний договір фак торингу мали на меті прихова ти договір цесії (договір від ступлення грошової вимоги), н а дотримання процедури уклад ення якого згідно п.п. 11.2. Догов ору поставки № 02/07 від 01 березня 2007 року (додається) необхідна п исьмова згода Апелянта). Відп овідачем 1 жодних доказів зді йснення фінансування надано не було. Апелянт зазначає, що Генеральний договір фактори нгу та Додаткові угоди 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 відносно Апелянта є незаконн им, його положення суперечат ь чинному законодавству Укра їни, укладені некомпетентною особою без відповідного на т е Рішення загальних зборів а кціонерів, а також прямо пору шують права апелянта, а тому п ідлягає визнанню недійсним.

В судове засідання пр едставник відповідача-2 не з» явився, про час і місце розгля ду справи повідомлявся належ ним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

Вислухавши думку пре дставника позивача, відпові дача-1, дослідивши матеріали с прави, враховуючи строки роз гляду справи, колегія приход ить до висновку про можливіс ть розгляду справи у відсутн ості представника відповід ача-2.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляці йну скаргу, заслухавши поясн ення представників позивача та відповідача-1, колегія вст ановила наступне.

10.05.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ФК Факторинг”(відповідачем -1) та Закритим акціонерним тов ариством “Торговий Дім “Кера мін-Україна” (відповідачем-2) б уло укладено Генеральний до говір факторингу № 17-07Ф.

Відповідно до п. 2.1 укладеног о договору відповідач-1 (факто р за умовами договору) зобов' язався передати грошові кош ти в розпорядження відповіда ча-2 ( клієнт за умовами догово ру) за плату, а відповідач-2 зоб ов' язався відступити від повідачеві-1 своє право грошо вих вимог до позивача (боржни к за договором), найменування та реквізити яких вказуютьс я у додаткових угодах до Гене рального договору факторинг у, та здійснювати відповідач еві-1 плату за користування фі нансуванням.

Згідно умов укладеного Ген ерального договору факторин гу відповідачем-2 були відсту плені відповідачеві-1 права г рошової вимоги за зобов' яза ннями позивача перед відпові дачем-2 згідно з дистриб' юто рським договором № 7/01-08 від 01.01.2008 р . та договором поставки № 8/04 від 08.04.2009 р., укладеним між позиваче м та відповідачем-2.

Загальна сума дистриб' ют орського договору № 7/01-08 від 01.01.20 08 р., укладеного між позивачем та відповідачем-2, становить 4 55467,01 грн.

Загальна сума договору пос тавки № 8/04 від 08.04.2009 р., укладеного між позивачем та відповідач ем-2, становить 1125310,04 грн.

Відступлення права грошов ої вимоги відповідач-1 та відп овідач-2 оформили додатковим и угодами до Генерального до говору факторингу (оспорюван ого договору), а саме: додатков ою угодою № 314 від 17.04.2009 р., додатко вою угодою № 336 від 14.05.2009 р., додатк овою угодою № 337 від 14.05.2009 р., додат ковою угодою № 336/01 від 08.10.2009 р., дод атковою угодою № 336/02 від 08.10.2009 р., д одатковою угодою № 336/03 від 08.10.2009 р ., додатковою угодою № 336/04 від 08.10. 2009 р.

Суд першої інстанції при пр ийнятті оспорюваного рішенн я прийшов до висновку, що пози вачем не було доведено поруш ення саме його прав та охорон юваних законом інтересів вна слідок укладання між відпові дачами оспорюваного Генерал ьного договору факторингу, а тому, позовні вимоги є такими , що не підлягають задоволенн ю.

Колегія не погоджується з в ищезазначеним висновком го сподарського суду першої інс танції щодо наявності підста в для відмови у задоволенні п озову виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 стат ті 1077 ЦК України за договором ф акторингу (фінансування під відступлення грошової вимог и) одна сторона (фактор) переда є або зобов' язується переда ти грошові кошти в розпорядж ення другої сторони (клієнта ) за плату, а клієнт відступає або зобов' язується відступ ити факторові своє право гро шової вимоги до третьої особ и (боржника).

Договір факторингу являє с обою зобов'язальне правовідн ошення, яке виникає між факто ром та продавцем (постачальн иком) товарів або послугонад авачем (клієнтом), за яким факт ор купує у клієнта право вимо ги останнього по відношенню до його контрагентів (боржни ків) за договорами по сплаті з аборгованості за поставлені (передані) товари або надані п ослуги, тим самим фінансуючи діяльність клієнта. При цьом у саме грошова вимога, переда на Клієнтом Фактору, не може р озглядатися як плата за нада ну останнім фінансову послуг у.

Сферою застосування догов ору факторингу є, зазвичай, ко ло підприємницьких відносин , а також спрямованість на усу нення недостатності оборотн их коштів, розрізняються дві правові конструкції договор у факторингу: договір купівл і грошової вимоги; договір із метою забезпечення виконанн я зобов'язання.

Для того, щоб віднести оспор юваний Договір факторингу до вказаної договірної констру кції необхідна одночасна ная вність таких складових (істо тних умов) :

- суб'єктний склад: Фактор, як им може бути банк або фінансо ва установа, а також фізична о соба-підприємець, яка відпов ідно до закону має право здій снювати факторингові операц ії та Клієнт, яким може бути фі зична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності;

- наявність зобов'язального правовідношення, за яким Фак тор купує у Клієнта право гро шової вимоги останнього по в ідношенню до його контрагент ів (Боржників) за договорами п о сплаті заборгованості за п оставлені (передані) товари а бо надані послуги (основними договорами), тим самим фінанс уючи діяльність Клієнта. При цьому, мова йде не про будь-як е окреме відплатне відступле ння конкретного права вимоги , а про конкретну дебіторську заборгованість.

- відносини між Фактором та Клієнтом носять оплатний хар актер, тобто Фактору має бути забезпечена можливість одер жання винагороди за послуги по фінансуванню діяльності К лієнта.

Однак, з положень Генер ального договору факторингу № 17-07ф від 10.05.2007 року та Додаткови х угод до нього № 314 від 17.04.2009 року , № 366 від 14.05.2009 року, № 337 від 14.05.2009 року , їх конструкція не містить од ночасно перерахованих елеме нтів.

Зокрема, відповідно до п. 3.4. Генерального договору фа кторингу та п. 1.3. Додаткових у год до нього відступлення права грошової вимоги у зоб ов'язанні за Основним догово ром від Клієнта до Фактора ві дбувається у момент передачі документів, які засвідчують право Клієнта відступити пр аво грошової вимоги за Основ ним договором, дійсність ціє ї грошової вимоги та інформа цію, яка є важливою для здійсн ення даного права. При цьому, м омент укладення додаткової у годи про відступлення права грошової вимоги до Боржника збігається з моментом переда ння Клієнтом Фактору докумен тів, які засвідчують право Кл ієнта відступити право грошо вої вимоги за Основним догов ором, дійсність цієї вимоги.

Таким чином, відповідно до п оложень оскаржуваного Догов ору факторингу безпосередн є відступлення права грошово ї вимоги відбувається на під ставі Додаткових угод до Ген ерального договору факторин гу.

Однак, відповідно до положе нь ст. 1084 ЦК України право грошо вої вимоги до Боржника у Факт ора виникає з моменту здійсн ення фінансування останнім К лієнта за відступлену йому г рошову вимогу.

Відповідно до п. 1.1. Додаткови х угод № 314 від 17.04.2009 року, № 366 від 14.05 .2009 року, № 337 від 14.05.2009 року до Генер ального договору факторингу № 17-07ф від 10.05.2007 року Клієнт відст упає Факторові майбутню грош ову вимогу до Боржника - ТОВ «С талкер Трейд» за грошовими з обов'язаннями, які виникли ві дповідно до Договору поставк и № 8/04 від 08.04.2009 року за вказаними видатковими накладними.

Під відступлення права гро шової вимоги, що виникло згід но вказаних накладних, Факто р протягом трьох банківських днів, після підписання Додат кової угоди надає Клієнтові фінансування, здійснюючи пер еказ останньому грошових кош тів на його поточний рахунок (п. 1.4. вказаних Додаткових Угод ).

Однак п. 1.5. Додаткових угод в становлений строк, на який Кл ієнт отримує згадане фінансу вання. Так, Фактор надає Клієн тові фінансування на строк з моменту надання фінансуванн я за Додатковою угодою до Ген ерального договору факторин гу до моменту сплати Факторо ві Договірної суми Боржником , відповідно до умов Основног о договору, але не пізніше стр оку платежу за накладними, як ий визначений в Таблиці п 1.1.

Таким чином в договірній ко нструкції оскаржуваного пра вочину відсутня купівля прав а грошової вимоги до Боржник а, а лише вбачається тимчасов е користування Клієнтом грош овими коштами Фактора. За кон струкцією оскаржуваного дог овору сторони договору затве рдили порядок повернення фін ансування, наданого Фактором Клієнту, натомість умисно за лишили порядок припинення (п овернення) відступлення прав а грошової вимоги до Боржник а без врегулювання.

Крім того, предметом оскарж уваного договору факторингу та додаткових угод до нього в розрізі конструкції «фінанс ування під відступлення прав а грошової вимоги» є майбутн я грошова вимога до Боржника , яка в силу приписів ст. 1078 ЦК Ук раїни вважається переданою Ф актору лише з дня виникнення права такої вимоги до Боржни ка.

Окільки, за умовами оскаржу ваного Договору факторингу д ень виникнення права вимоги до позивача (строк платежу за накладними) збігся з днем пов ернення фінансування, отрима ного Клієнтом під відступлен ня його права грошової вимог и, то таким чином підтверджує ться відсутність одночасної дії двох обов'язкових умов, ха рактерних вказаній конструк ції договору: виникнення пра ва вимоги до Боржника та фіна нсування під відступлення пр ава грошової вимоги до Боржн ика.

Саме значення фінансу вання під відступлення права грошової вимоги полягає в то му, що Клієнт (відповідач- 2) не ч екаючи настання строку плате жу свого Боржника (позивача), о тримує ці кошти від - Фактора ( відповідача- 1). Тим самим Кліє нту надається можливість вик ористати отримані кошти на с вої потреби, виграючи у часі. З ацікавленість Фактора в дано му договорі проявляється в т ому, що він фінансує Клієнта, о тримуючи за це винагороду. Пе редача права вимоги в рамках договору факторингу носить допоміжний характер, тоді як передача відповідної грошов ої суми (фінансування) Клієнт у - основний.

Відступлення права ви моги є правочином (договором ), на підставі якого первісний кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кре дитор приймає ці права і зобо в'язується або не зобов'язуєт ься їх оплатити. Договір відс туплення права вимоги також в практиці ділового обороту називається "договором цесії ", а його суб'єкти відповідно "ц едентом" (первісний кредитор ) та "цесіонарієм" (новий креди тор). Договір відступлення пр ава вимоги може бути оплатни м, якщо в ньому передбачений о бов'язок нового кредитора на дати первісному кредитору як есь майнове надання замість отриманого права вимоги.

Саме у договорі відступлен ня права грошової вимоги від бувається процедура передач і прав та обов'язків кредитор а, проте не передбачено фінан сування конкретної вимоги. Ц есія - це сам факт заміни особи в зобов'язанні. В силу ж вимог ст. 1077 Цивільного кодексу Укра їни для договору факторингу в імперативному порядку вста новлено фінансування під від ступлення грошової вимоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до виснов ку, що оскаржуваний договір ф акторингу не відповідає дого вірній конструкції договору факторингу в розумінні фіна нсування під відступлення пр ава грошової вимоги, а натомі сть містить всі притаманні о знаки договору уступки права вимоги (цесії).

Як вбачається з умов Генера льного договору факторингу № 17-07ф від 10.05.2007 року та Додаткових угод № 366/01 від 08.10.2009 року, № 366/02 від 08. 10.2009 року, № 366/031 від 08.10.2009 року та № 366/04 від 08.10.2009 року до нього, відступ лення права грошових вимог в изначених вказаними Додатко вими угодами відбулося з мет ою забезпечення виконання зо бов'язання Клієнта перед Фак тором. Згідно п. 1.4. вказаних Дод аткових угод: «Клієнт відсту пає Факторові грошову вимогу до Боржника з метою забезпеч ення виконання зобов'язання Клієнта перед Фактором».

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України пе редбачена можливість Клієнт а відступити Факторові свою грошову вимогу до Боржника з метою забезпечення виконанн я зобов'язання Клієнта перед Фактором. При цьому якщо відс туплення права грошової вимо ги Факторові здійснюється з метою забезпечення виконанн я зобов'язання Клієнта перед Фактором, Фактор зобов'язани й надати Клієнту звіт і перед ати суму, що перевищує суму бо ргу Клієнта, який забезпечен ий відступленням права грошо вої вимоги. Якщо сума, одержан а Фактором від Боржника, вияв илася меншою від суми боргу К лієнта перед Фактором, яка за безпечена відступленням пра ва вимоги, Клієнт зобов'язани й сплатити Факторові залишок боргу.

Таким чином, істотною умово ю договору факторингу, право ва конструкція якого передба чає можливість Клієнта відст упити Факторові свою грошову вимогу до Боржника з метою за безпечення виконання зобов'я зання Клієнта перед Фактором є розмір боргу Клієнта перед Фактором за зобов'язанням, по відношенню до якого відступ лення вимоги мало забезпечув альний характер.

Іншою істотною умовою дого вору факторингу, правова кон струкція якого передбачає мо жливість Клієнта відступити Факторові свою грошову вимо гу до Боржника з метою забезп ечення виконання зобов'язанн я Клієнта перед Фактором є гр аничний строк виконання Кліє нтом зобов'язання перед Факт ором, що забезпечено відступ ленням права вимоги. Істотні сть зазначеної умови пов'яза на з тим, що грошова вимога пер еходить до Фактора лише тоді , коли не буде виконано зобов'я зання, по відношенню до якого відступлення вимоги мало за безпечувальний характер.

Однак, як вбачається із зміс ту Додаткових угод № 366/01 від 08.10.20 09 року, № 366/02 від 08.10.2009 року, № 366/031 від 08.10.2009 року та № 366/04 від 08.10.2009 року до Генерального договору факто рингу № 17-07ф від 10.05.2007 року, вони н е містять будь-якої характер истики зобов'язання, по відно шенню до якого відступлення вимоги мало забезпечувальни й характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК Укр аїни забезпеченню підлягают ь лише дійсні вимоги, тобто за безпечення не може існувати, при відсутності предмету за безпечення.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до виснов ку, що Генеральний договір фа кторингу № 17-07ф від 10.05.2007 року є уд аваним правочином, тобто так им, що вчинений Відповідачем 1 та Відповідачем 2 з метою при ховати інший правочин, а саме уступку права грошової вимо ги (цесію).

Як вбачається із зміс ту п. 11.2 Договору поставки № 7/05 в ід 23.05.2006 року, п. 13.2 Дистриб'юторсь кого договору № 7/01-08 від 01.01.2008 року та п. 9.5. Договору поставки № 8/04 в ід 08.04.2009 року передача права вим оги іншим особам без письмов ої згоди Позивача заборонена .

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Ци вільного кодексу України уда ваним є правочин, який вчинен о сторонами для приховання і ншого правочину, який вони на справді вчинили. Тому при укл аданні удаваного правочину д о відносин його учасників за стосовуються правила щодо пр авочину, який сторони мали на увазі (який сторони приховал и). Воля сторін в удаваному пра вочині спрямована встановле ння інших цивільно-правових відносин, ніж ті які передбач ені правочином.

Враховуючи наведене, к олегія приходить до висновку , що відповідач-1 і відповідач- 2 підписуючи Генеральний дог овір факторингу мали на меті приховати договір цесії (дог овір відступлення грошової в имоги) на дотримання процеду ри укладення якого згідно п.п . 11.2. Договору поставки № 02/07 від 01 березня 2007 року необхідна пис ьмова згода Апелянта.

Крім того, як вбачаєтьс я з матеріалів справи, Генера льний договір факторингу, ук ладений між відповідачем-1 та відповідачем -2 укладений та підписаний Генеральним дире ктором «Закритого акціонерн ого товариства «Торговий Дім «Керамін - Україна» Абаджя ном Айказом Мкртичовичем. Р озмір відступлення права гро шової вимоги відповідача- 2 на користь відповідача- 1 за дани м договором складає 1 580 777,05 грн.

Відповідно до ст. 9.2.1. Ста туту Закритого акціонерного товариства «Торговий Дім «К ерамін - Україна» вищим орган ом Товариства відповідача-2 є загальні збори акціонерів Т овариства.

Згідно п «ї» ст. 9.2.5. Статуту За критого акціонерного товари ства «Торговий Дім «Керамін - Україна» затвердження дого ворів (угод), укладених на суму , що перевищує еквівалент 1 000 000,0 0 грн. (один мільйон гривень) зд ійснюється виключно за Рішен ням загальних зборів акціоне рів Товариства.

З матеріалів справи вбачає ться, що загальними зборами а кціонерів Закритого акціоне рного товариства «Торговий Д ім «Керамін - Україна» рішенн я про затвердження та підпис ання Генерального договору ф акторингу та Додаткових угод 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, укладених між відпові дачем-1 та відповідачем -2 не пр иймалось.

Таким чином, договір фактор ингу був підписаний неправом очною особою, а саме Генераль ним директором, за відсутніс тю відповідного рішення зага льних зборів акціонерів відп овідача-2, а тому є таким, що укл адений з порушенням вимог ді йсності правочинів, які пере дбачені цивільним законодав ством, а саме ст. 203 ЦК України.

Згідно ст.215 Цивільного коде ксу України підставою недійс ності правочину є недодержан ня в момент вчинення правочи ну стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами п ершою, третьою, п'ятою та шосто ю статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не мож е суперечити цьому Кодексу, і ншим актам цивільного законо давства, а також моральним за садам суспільства ( ч.1 ст.203 ЦК У країни).

Якщо недійсність право чину прямо не встановлена за коном, але одна із сторін або і нша заінтересована особа зап еречує його дійсність на під ставах, встановлених законом , такий правочин може бути виз наний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Го сподарського кодексу Україн и господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам зак ону, або вчинено з метою, яка з авідомо суперечить інтереса м держави і суспільства, або у кладено учасниками господар ських відносин з порушенням хоча б одним з них господарсь кої компетенції, може бути на вимогу однієї із сторін, або в ідповідного органу державно ї влади визнано судом недійс ним.

Відповідно до ч. 1 та 5 ст. 203 Цив ільного кодексу України зміс т правочину не може суперечи ть цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам сус пільства, правочин має бути с прямований на реальне настан ня правових наслідків, що обу мовлені ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивіль ного кодексу України будь-як а особа, яка заперечує дійсні сть правочину на підставах в становлених законом може зве рнутись до суду про визнання його недійсним.

Виходячи з вищенаведеного , колегія приходить до виснов ку, що Генеральний договір фа кторингу та Додаткові угоди до нього суперечать чинному законодавству України, укла дені некомпетентною особою б ез відповідного на те Рішенн я загальних зборів акціонері в, місцевим судом не було повн істю досліджено матеріали сп рави, що призвело до прийнятт я необґрунтованого рішення.

Відповідно до ст.43 ГПК Украї ни господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у процесі всіх обставин спра ви в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мают ь для господарського суду за здалегідь встановленої сили . Визнання однією стороною фа ктичних даних і обставин, яки ми інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов' язковим.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК Укра їни кожна сторона повинна до вести ті обставини, на які вон а посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, док ази подаються сторонами та і ншими учасниками судового пр оцесу, господарський суд при ймає тільки ті докази, які маю ть значення для справи, обста вини справи, які відповідно д о законодавства повинні бути підтверджені певними засоба ми доказування, не можуть під тверджуватись іншими засоба ми доказування. Доводи відпо відачів спростовуються вище наведеним.

Оцінюючи вищевикладен і обставини колегія приходи ть до висновку, що рішення мі сцевого суду не відповідає ф актичним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягают ь задоволенню у зв' язку з ч им на підставі ст.49 ГПК Україн и слід здійснити перерозпод іл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Г осподарського процесуально го Кодексу України, Київськи й апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Това риства з обмеженою відповіда льністю «Сталкер Трейд» задо вольнити.

Рішення Господарського суду м.Києва від 17.11.2010 у справі № 17/375 скасувати.

Позовні вимоги задоволь нити.

Визнати недійсним Генер альний договір факторингу № 17-07ф від 10.05.2007р. укладений між Тов ариством з обмеженою відпові дальністю “ФК Факторинг” та Закритим акціонерним товари ством “Торговий Дім “Керамін -Україна”.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Факторинг» ( 01032,м.Київ, вул.. Саксаганського, 120,оф.17, код ЄДР ПОУ 34532977, р/р 26506003067301 в Банку «Фінанс и та Кредит», МФО 300131) на корист ь Товариства з обмеженою від повідальністю «Сталкер Трей д» (04213,м.Київ, пр. Героїв Сталі нграду,46-А,кв.37, код ЄДРПОУ 30045192, п/р 26008026573661, КМФ АКБ «Укрсоцбанк» в м.Києві, МФО 322012,ІПН 300451926541, свідо цтво платника ПДВ 36749242) 42, 50 грн. в итрат по сплаті державного м ита за подання позову, 118, 00 грн. в итрат на інформаційно-техніч не забезпечення судового про цесу, 21,25 грн. витрат по сплаті д ержавного мита за подання ап еляційної скарги.

Видати наказ.

Стягнути з Закритого акц іонерного товариства «Торго вий дім «Керамін - Україна» ( 49021, Дніпропетровська обл.., Дні пропетровський район, смт Юв ілейне, вул..Магістральна, 34, ко д ЄДРПОУ 34273080, п/р 260050405801 в Банку «Фі нанси та Кредит», МФО 307231) на ко ристь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталкер Т рейд» (04213,м.Київ, пр.Героїв Ст алінграду,46-А,кв.37, код ЄДРПОУ 30045192, п/р 26008026573661, КМФ АКБ «Укрсоцбан к» в м.Києві, МФО 322012,ІПН 300451926541, сві доцтво платника ПДВ 36749242) 42, 50 грн . витрат по сплаті державного мита за подання позову, 118, 00 грн . витрат на інформаційно-техн ічне забезпечення судового п роцесу, 21,25 грн. витрат по сплат і державного мита за подання апеляційної скарги

Видати наказ.

Видачу наказів доручит и Господарському суду м.Києв а.

Матеріали справи № 17/375 по вернути Господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя Отрюх Б.В.

Судді Михальська Ю.Б.

Ти щенко А.І.

08.02.11 (відправлено)