Рішення

від 14.02.2008 по справі 4/20-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/20-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

14.02.2008                                                                Справа №  4/20-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом   відкритого акціонерного товариства "Чернігівавтосервіс" м. Чернігів

до товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонтрансторгсервіс" м. Херсон    

про   стягнення   237.600грн.00коп.

за участю   представників сторін:

від  позивача   - не з'явився

від  відповідача  - уповноважена особа  Бондар А.Ф.

          Позивач звернувся з  позовом про  стягнення з  відповідача 216.000грн.00коп., посилаючись  на те, що  відповідач, отримавши зазначені кошти,  як  попередню  оплату, за автобус марки «Еталон» моделі БАЗ А079.23, не  виконав своїх  обов'язків за договором купівлі-продажу від  30.07.2007року №КП-2 і не  передав йому зазначений автобус в передбачений договором строк, тому він  вимагає  повернення  суми  попередньої  оплати, оскільки   виконання зобов'язання втратило  для нього  інтерес внаслідок прострочки  боржника.

Крім  того, позивач просить  стягнути  21.600грн.00коп. пені у зв'язку з  невиконанням  обов'язків за договором  купівлі-продажу.

Відповідач  вимоги суду, викладені  в ухвалах  від 27.12.2007року та від  22.01.2008року не  виконав і відзив на позов  з  документальним обгрунтуванням  викладених  в ньому  обставин, а також  копії  статутних  та реєстраційних  документів   не  надав, незважаючи  на те, що за його  клопотанням  від 22.01.2008року судом надавався йому  додатковий час для подання зазначених  доказів.

В засіданні суду представник відповідача надав усні пояснення з посиланням на те, що ним запропоновано  позивачу автобус іншої  марки, однак доказів, які б  підтверджували факт  узгодження сторонами  поставки  автобуса іншої  марки  у встановленому законом порядку, не  надав.

Дослідивши матеріали  справи, заслухавши представника відповідача, суд –

                                        в с т а н о в и в :

Між відкритим акціонерним товариством "Чернігівавтосервіс" (позивач) та  товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонтрансторгсервіс (відповідач по  справі)  30 липня 2007року  укладено  договір  купівлі - продажу №КП-2.

Згідно з  цим договором  позивач зобов'язався перерахувати  відповідачу  216.000грн.00коп., а  відповідач прийняв  на себе обов'язки     передати позивачу автобус марки «Еталон» моделі БАЗ А079.23. Пунктом 6.4 договору зазначено, що  договір  вступає  в силу   з  моменту   підписання сторонами і діє до  виконання його  сторонами.

          Оплату товару за умовами  пункту 3.1 договору від 30.07.2007року  позивач зобов'язався здійснити  на умовах  100% попередньої  оплати шляхом перерахування  грошових  коштів на розрахунковий рахунок відповідача на протязі  3-х банківських  днів.

          Матеріали  справи  свідчать про  те, що  позивач виконав свої  обов'язки за договором купівлі-продажу і сплатив  відповідачу 216.000грн.00коп, що підтверджується наданими до справи платіжними дорученнями №1815 від 02.08.2007року про перерахування 41.000грн.00коп.  та  №1798 від 01.08.2007року про  перерахування  175.000грн.00коп.    Підставою  платежу позивач зазначив -  попередня оплата  за автобус, рахунок СФ-0540 від  30.07.2007року.   

          Відповідно до  статті 629 ЦК України укладений між  сторонами  договір  купівлі-продажу від  30.07.2007року  є  обов'язковим до  виконання і сторони мають  дотримуватися   взятих  на себе зобов'язань  за договором, оскільки  відповідно до  ст. 525 ЦК України одностороння відмова  від  зобов'язання або  одностороння зміна його  умов не  допускається.

          Стаття 655 ЦК України передбачає, що  за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати  майно  (товар)   у власність  другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або  зобов'язується прийняти  майно (товар) і сплатити  за нього  певну грошову суму.

          Згідно зі статтею 663 ЦК України продавець  зобов'язаний  передати   товар  покупцеві у строк, встановлений  договором купівлі-продажу, а якщо  зміст  договору не  дає  змоги визначити  цей строк -  відповідно до положень ч.2 статті 530 ЦК України.

          Частина 2 статті 693  ЦК України передбачає, що якщо  продавець, який одержав суму попередньої  оплати, не  передав товар у встановлений строк, покупець  має  право на свій розсуд  вимагати  передання оплаченого  товару або  повернення суми  попередньої  оплати.

          Відповідно до  вимог  пункту 4.1 договору купівлі-продажу відповідач зобов'язаний був передати  позивачу автобус  по  акту приймання-передачі та комплектовочній відомості  на протязі 10 днів з  часу перерахування  його вартості на розрахунковий рахунок відповідача, тобто  до  12.08.2007року. Зазначених  вимог  договору відповідач не  виконав.

 Позивач  додатково 21.11.2007року за №538 надіслав відповідачу претензію, якою     вимагав  повернути  отримані в якості попередньої  оплати  кошти, оскільки  виконання зобов'язання втратило  для нього  інтерес через  прострочку боржника (ч.3 стаття 612 ЦК України) та сплатити  штраф з  посиланням  на те, що відповідач  затримав виконання зобов'язання на значний час, що  спричинило  значні збитки  позивачу, а виконання договору  стало  для нього  недоцільним.   

          Однак, незважаючи  на вимогу, відповідач  не  виконав обов'язків  і кошти  позивачу не  повернув.

Посилання представника відповідача  в засіданні суду на те, що  відповідач  домовляється про  передачу позивачу автобуса іншої  марки  не  підтверджені жодними  доказами  в розумінні статті 32, 33 ГПК України.  До  того  ж,  за вимогами пункту 1  частини 1  статті 664 ЦК України    обов'язок продавця  передати  товар  покупцеві вважається виконаним  в момент вручення товару покупцеві.   Документального  підтвердження  того, що  автобус у встановлений договором строк був готовий до  передачі позивачу і відповідач  передав його  або  інший автобус, якщо  існувала така згода між  сторонами, за актом прийому-передачі,   відповідач суду не  надав.

До того ж, отримавши  претензію позивача від 21.11.2007року про   повернення отриманих  коштів,  відповідач   повинен  був виконати зазначені в ній вимоги  шляхом повідомлення позивача про  свої  наміри  щодо виконання умов договору  шляхом передачі  йому автобуса іншої  марки, чого ним  не  було  здійснено.

Частиною 2 статті 693 ЦК України встановлено, якщо  продавець, який одержав суму попередньої оплати, не  передав товар  у встановлений  строк, покупець  має  право  на свій розсуд   вимагати  передання  оплачених  товарів або  повернення суми  попередньої  оплати, що  позивач і зробив, надіславши відповідачу вимогу від  21.11.2007року.

Оскільки  доказів передачі  предмету договору купівлі-продажу, або  повернення коштів, отриманих  в якості попередньої  оплати,  відповідач в засідання суду не надав, позовні вимоги про  стягнення 216.000грн.00коп. підлягають  задоволенню.

Розглядаючи  позовні вимоги в частині стягнення  21.600грн.00коп. пені, суд  виходить  із  наступного.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають   правові наслідки, встановлені  договором, або  законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої  відмови  від  зобов'язання, якщо  це  встановлено  договором або  законом або  розірвання договору; зміна умов зобов'язання;  сплата неустойки (в тому числі штрафу,  пені); відшкодування збитків.  

Укладаючи  договір, сторони пунктом 5.2 договору купівлі-продажу від  30.07.2007року узгодили, що  в разі невиконання своїх  обов'язків  за договором, відповідач сплачує  позивачу  пеню в розмірі 0,1% від  повної  вартості товару (автобуса) за кожен  день  затримки  виконання зобов'язання.  

Відповідач не  виконав свого  обов'язку по передачі  автобуса в передбачені договором строки.  За таких  підстав, виходячи  із  вимог  договору та ч.6 ст. 232 ГК України, позивачем обгрунтовано нараховано  пеню в сумі 21.600грн.00коп. за 100днів прострочки     (з  13.08.2007року по 21.11.2007року),  яка   також  підлягає  стягненню.

Судові витрати   відповідно до  статті 49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні за згодою  представника відповідача оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

          На підставі частини 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. 526,  ч. 3 ст. 612, ст. 655, ч. 2 ст. 693 Цивільного Кодексу України  та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд  

                                                      в и р і ш и в:

          1. Позовні   вимоги  задовольнити.

          2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонтрансторгсервіс" м. Херсон вул.Макарова № 5  р/р 260063098701  в Херсонській філії закритого акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» в м.Херсоні МФО 352004 код 19231162   на користь   відкритого акціонерного товариства "Чернігівавтосервіс" м. Чернігів  вул.Борисенко № 39 р/р 26005301832682 в Промінвестбанку м.Чернігова  МФО 353456 код 03119724  -   216.000грн.00коп. основного боргу,  21.600грн.00коп. пені,  2.376грн.00коп. витрат по сплаті  державного мита  та  118грн.00коп.  витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Наказ   видати  після набрання рішенням   законної сили.

                    Суддя                                                                      З.І. Ємленінова

                                                                                          Рішення оформлено  відповідно до  

                                                                                ст. 84 ГПК України 18.02.2008року.