Рішення

від 07.02.2008 по справі 12/2-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/2-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

07 лютого 2008 р.                                   Справа 12/2-08

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Виробничо-наукове підприємство "Укрзооветпромпостач" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 16, ідент.код 23524007)   

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Джулинська інкубаторно-птахівнича станція" (71000, Вінницька обл., Бершадський р-н, с. Джулинка, ідент.код 05413706)  

про стягнення 3 828,40 грн.

Головуючий суддя          

При секретарі судового засідання  

Представники

позивача :   Василега В.М.- за доручення

відповідача : не з"явився

За клопотанням представника позивача звукозапис судового процесу не здійснювався

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення 3828,40 грн., в тому рахунку: 2828,40 грн.заборгованості за продукт - веттовари в кількості 1140 кг., відпущені Товариству з обмеженою відповідальністю "Джулинська інкубаторно-птахівнича станція" по накладних № 348 від 17.07.06р. та № 524 від 23.10.06р. згідно довіреностей ЯКИ № 466623 від 17.07.06р., ЯКИ № 466624 від 23.10.06р., та 1000 грн. збитків.

Ухвалою суду від 12.01.2008 року порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 07.02.2008 року.

В судовому засіданні 07.02.08р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач правом участі в судовому засіданні 07.02.08р. не скористався, відзиву та витребуваних судом доказів не дав. Про дату, час і місце слухання справи повідомлений належним чином ухвалою суду від 12.01.2008р., яка надіслана йому рекомендованим листом, що стверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції. Відсутність його представника в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи.

Тому справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

З пояснень представника позивача та наданих матеріалів суд вбачає таке.

По видаткових накладних № 348 від 17.07.06р., № 524 від 23.10.06р. позивач через представника, що діяв на підставі довіреностей ЯКИ № 466623 від 17.07.06р. та  ЯКИ № 466624 від 23.10.06р., передав  у власність відповідача 1140 кг веттоварів на суму 2828,40 грн.

26.12.2007 р. позивач надіслав відповідачу лист-вимогу № 01 від 22.11.2007 року з вимогою оплатити товар. Однак відповідач відповіді на неї не дав, заборгованість не погасив.

Наведене стверджується:

- накладними № 348 від 17.07.06р., № 524 від 23.10.06р.;

- довіреностями ЯКИ № 466623 від 17.07.06р.,  ЯКИ № 466624 від 23.10.06р.;

- листом-вимогою № 01 від 22.11.2007 року з доказами направлення його відповідачу;

- відсутністю заперечень відповідача на позов.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст.525, 526,ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України - якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.655 ЦК України за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується  прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.  

Доказів виконання зобов'язання по оплаті товару у семиденний строк з дати отримання вимоги позивача відповідач не надав, а тому позовні вимоги про  стягнення  2828,40 грн. підлягають  задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач просить також н підставі ст. 22 ЦК України стягнути з відповідача 1000 грн. збитків, які понесені внаслідок оплати юридичних послуг на ведення справи у суді за договором № 407 від 18.12.07р. між позивачем та СПД Василегою В.М.

Дані позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Виходячи з положень ст. 193 ГК України, до виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. При цьому, у відповідності з частиною другою цієї норми, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання  або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою для господарсько-правової відповідальності  учасника господарських відносин, у т. ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої статтею 224 ГК України, є правопорушення, що включає в себе такі елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки, причинний зв'язок між ними, вина заподіювача збитків. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

На наведеному наголошено зокрема у Постанові Вищого господарського суду України від 25.10.2007 р. у справі № 16/39.

Умови цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді відшкодування 1000 грн. понесених позивачем витрат на юридичні послуги, а саме: причинно-наслідковий зв'язок, протиправність дій та вина відповідача, - відсутні.

Крім того, зобов'язання сторін за договором № 407 від 18.12.2007 р. про ведення справи в суді не конкретизовані і з тексту договору не вбачається, що він стосується саме спірних правовідносин, які передані на розгляд господарського суду у справі № 12/2-08. На вимогу суду позивач не надав доказів виконання зобов'язань за договором № 407 від 18.12.2007 р.: акту виконаних робіт та документу про оплату виконаних робіт.

Таким чином, витрати позивача на юридичні послуги документально не підтверджені, також не підтверджено зв'язок зазначених позивачем витрат зі справою № 12/2-08.

Судові витрати, понесені позивачем,  розподіляються  за правилами ст. 49  ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.

За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 82, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джулинська інкубаторно-птахівнича станція" (71000, Вінницька обл., Бершадський р-н, с. Джулинка, ідент.код 05413706, р/р 260088464 в Райффайзен Банк Аваль, МФО 302247) на користь Відкритого акціонерного товариства "Виробничо-наукове підприємство "Укрзооветпромпостач" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 16, ідент.код 23524007, р/р 26004301255203 у філії "Московське відділення" промінвестбанку в м. Києві, МФО 322175) - 2828,40 грн. боргу, 75,36 грн. витрат на держмито, 87,18 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 1000 грн. збитків.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя                                              

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України  12 лютого 2008 р.