15/2
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
12.02.08 р. Справа № 15/2
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Салтівський м'ясокомбінат” м. Харків (код ЄДРПОУ 32566564)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Кріста” м. Краматорськ (код ЄДРПОУ 22024834)
про стягнення основного боргу в сумі 4676,35 грн., пені у розмірі 1608,66 грн., інфляції в сумі 434,90 грн., 3% річних в сумі 66,11 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Грищенко О.В. за довіреністю б/н від 09.01.2008 р.
від відповідача: не з'явився
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Салтівський м'ясокомбінат” м. Харків до товариства з обмеженою відповідальністю “Кріста” м. Краматорськ про стягнення основного боргу в сумі 4676,35 грн., пені у розмірі 1608,66 грн., інфляції в сумі 434,90 грн., 3% річних в сумі 66,11 грн.
Ухвалою суду від 18.01.2008 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/2.
Відповідач у порушення ухвал суду від 18.01.2008 р., 29.01.2008 р. відзив на позовну заяву та витребувані документи до суду не представив, у судові засідання 29.01.2008 р., 12.02.2008 р. не з'явився.
Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні 12.02.2008 р. позивачем було заявлено клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем – товариством з обмеженою відповідальністю “Салтівський м'ясокомбінат” (постачальник) та відповідачем – товариством з обмеженою відповідальністю “Кріста” м. Краматорськ (покупець) був укладений договір поставки № 74-к від 06.03.2007 р. (надалі – договір).
Згідно п. 1.1 договору продавець зобов'язується по заявкам покупця поставити та передати у власність покупця м'ясну продукцію (надалі – товар), а покупець – прийняти та своєчасно сплатити товар на умовах цього договору.
Згідно п. 1.2 договору найменування товару, його кількість, асортимент, ціна за одиницю товару, вартість партії товару вказуються у накладних (специфікаціях, інших передаточних документах), що є невід'ємною частиною договору.
Так, за заявками відповідача у період з 06.03.2007 р. по 11.06.2007 р. позивачем було поставлено товару на загальну суму 65861,32 грн.
Згідно пункту 4.1 договору покупець сплачує постачальнику кожну партію товару, за ціною узгодженою сторонами при подачі заявки покупцем та вказаної у накладних по факту чи з відстрочкою платежу у 5 днів.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору.
Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів всупереч статей 509, 526, 530 Цивільного кодексу України та умовам договору поставки № 74-к від 06.03.2007 р. відповідач не виконав у повному обсязі, а саме не сплатив вартість товару у сумі 4676, 35 грн., поставленого позивачем згідно видаткової накладної № РН-0011947 від 11.06.2007 р., копія якого додана до матеріалів справи. Також до матеріалів справи додана податкова накладна № 110607/030 від 11.06.2007 р. до вказаної видаткової накладної.
Так, з метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію за вих. № 144 від 28.11.2007 р. з вимогою сплатити вказану суму боргу, а також акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.07.2007 р., що підтверджується поштовою квитанцією від 29.11.2007 р. Однак, вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Враховуючи, що позов в частині стягнення заборгованості у сумі 4676,35 грн. позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Салтівський м'ясокомбінат” щодо стягнення заборгованості на вказану суму є такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, оскільки мало місце прострочення відповідачем виконання своїх грошових зобов'язань, позивачем було нараховано та пред'явлено до стягнення пеню у сумі 1608,66 грн.
Розглянувши наданий розрахунок суми пені, судом встановлено, що позивачем було необґрунтовано заявлено до стягнення пеню у сумі 1608,66 грн.
Згідно п. 8.2 договору у разі якщо покупець не виконує свої зобов'язання по сплаті товару у строки, вказані у цьому договорі, він несе майнову відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі 0,2% від вартості несплаченого товару за кожний день прострочки виконання такого зобов'язання.
Так, позивачем була нарахована та пред'явлена до стягнення пеня за 172 дня прострочки платежу у сумі 1608,66 грн.
Згідно ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який обчислюється пеня. Але дана норма не була врахована позивачем при розрахунку суми пені.
Посилання ж позивача у своїх поясненнях на умови п. 8.2 договору, а також на ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України суд спростовує як необґрунтовані. Так, вказана стаття Цивільного кодексу України передбачає можливість збільшити розмір пені, встановлений саме законом. Але стаття 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” не встановлює конкретного розміру пені, а лише передбачає її обмеження подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який обчислюється пеня.
Тому, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 16% (встановлена з 01.06.2007 р.), за період протягом 172 днів підлягає стягненню пеня у сумі 352,59 грн. замість заявленої до стягнення суми 1608,66 грн.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, розрахунок 3% річних від несплаченої вартості товару у розмірі 66,11 грн., інфляції у сумі 434,90 грн. суд вважає обґрунтованим, тому приймає до уваги.
Позивачем також було заявлено вимогу щодо прийняття судом заходів по забезпеченню позову.
Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Так, статтею 67 Господарського процесуального кодексу України встановлюється конкретний перелік заходів до забезпечення позову, а саме: накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Тому, розглянувши вищевказану заяву, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, так як позивач не конкретизував які саме заходи до забезпечення позову суд має вжити до відповідача.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 32-34; 36; 43; 49; 75; 82 - 85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Кріста” (юридична адреса: 84302, м. Краматорськ, вул. Залізнична, 17; код ЄДРПОУ 22024834; розрахунковий рахунок 26001801581101 в ХФКБ „Експобанк” м. Харків, МФО 351964) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Салтівський м'ясокомбінат” (юридична адреса: 61174, м. Харків, вул. Краснодарська, 171-Б; код ЄДРПОУ 32566564; розрахунковий рахунок 260050102163 в ЗАТ „ПроКредит Банк”, МФО 320984) суму 5529,95 грн. (а саме: основний борг - 4676,35 грн., пеню - 352,59 грн., 3% річних - 66,11 грн., інфляційні нарахування - 434,90 грн.), витрати на сплату державного мита у розмірі 83,12 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 96,15 грн.
Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення пені на суму 1256,07 грн.
У судовому засіданні 12.02.2008 р. оголошено текст рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Богатир К.В.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 12.02.2008 |
Оприлюднено | 20.02.2008 |
Номер документу | 1373298 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні