Ухвала

від 15.02.2008 по справі 21/09-07-212

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/09-07-212

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л Апро відмову у відновленні строку

"15" лютого 2008 р. Справа № 21/09-07-212

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

розглянувши клопотання Української державної корпорації „Укрзакордоннафтогазбуд”, м. Київ –про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги

на рішення господарського суду  Одеської області

від  27 лютого 2007 року                    

у справі № 21/09-07-212                                                                                                                                                                                                                                                                                    

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Малого підприємства –фірми „Корсар”, м. Київ

до Української державної корпорації „Укрзакордоннафтогазбуд”, м. Київ

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунального підприємства РБТІ та РОН, м. Кілія, Одеської області

про визнання права власності та зобов'язання зареєструвати право власності на нерухоме майно та видати свідоцтво про право власності.

                                                               В С Т А Н О В И Л А:

   Рішенням господарського суду Одеської області від 27.02.2007 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Малого підприємства –фірми „Корсар” (далі Фірма) до Української державної корпорації „Укрзакордоннафтогазбуд” (далі Корпорація), 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунального підприємства РБТІ та РОН (далі БТІ) задоволені у повному обсязі та за Фірмою визнано право власності на базу відпочинку „Лідія” (колишня назва –„Діана”), що розташована за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Приморське, вул. Курортна та БТІ зобов'язано здійснити державну реєстрацію права власності за Фірмою на зазначену базу відпочинку.  

  10.03.2007 р. місцевим судом виданий відповідний наказ на примусове виконання вказаного судового рішення.

   05.02.2008 р. Корпорацією до господарського суду Одеської області подана апеляційна скарга на вищеназване судове рішення від 27.02.2007 р.

 Одночасно скаржником заявлено клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги.

   Клопотання обґрунтоване тим, що попереднє керівництво Корпорації приховувало факт незаконного відчуження бази відпочинку про що новому керівництву стало відомо 15.12.2007 р. після проведення ретельних перевірок і відтворення балансу та порушення кримінальної справи за фактом скоєння службовими особами Корпорації злочинів, передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.

   Обговоривши доводи клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

   Як вбачається з матеріалів справи, Корпорація була належним чином та своєчасно повідомлена про день, час і місце розгляду справи місцевим судом. За клопотанням Корпорації справа була розглянута за відсутністю її представника. Ухвалене судове рішення отримано представником Корпорації в день його прийняття, тобто 27.02.2007 р.

   Апеляційна скарга та відповідне клопотання подані Корпорацією 05.02.2008 р., тобто через 11 місяців та 8 днів після ухвалення судового рішення від 27.02.2007 р.     

   Відповідно до вимог ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається протягом десяти днів із дня прийняття рішення або ухвали, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення чи ухвали –з дня підписання рішення чи ухвали, оформлених відповідно до ст. 84 цього кодексу.            

   Згідно ст. 53 ГПК України за заявою сторони господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Але, виходячи зі змісту вказаної статті закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними, істотними труднощами чи перешкодами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій.    

   Оскільки, зміну керівництва Корпорації та порушення кримінальної справи проти її службових осіб не можна розглядати, як поважну причину пропуску процесуального строку, то колегія суддів не знаходить підстав для його відновлення, так як він пропущений з неповажних причин.

   Крім того, ч. 2 ст. 93 ГПК України містить обмеження строку, протягом якого може бути відновлено пропущений процесуальний строк на стадії перегляду судових рішень в апеляційному порядку. Зокрема, відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги сторонами та внесення апеляційного подання прокурором можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом. За змістом ч. 2 ст. 93 ГПК України подання апеляційної скарги після закінчення установленого нею тримісячного строку виключає перегляд судових рішень місцевого господарського суду в апеляційному порядку, у зв'язку з чим підстави для відновлення пропущеного процесуального строку –відсутні, а тому клопотання Корпорації задоволенню не підлягає.

                           Керуючись  ст. ст. 53,  93  ГПК України, колегія суддів, –

                                                           У Х В А Л И Л А:

   Українській державній корпорації „Укрзакордоннафтогазбуд”, м. Київ у відновленні пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення  господарського суду  Одеської  області  від 27.02.2007 р. у справі № 21/09-07-212 –відмовити.

   Апеляційну скаргу повернути скаржникові, якому на підставі п. 2 ст. 8 Декрету КМУ України “Про державне мито”, видати довідку на одержання з Державного бюджету України державного мита в сумі 42 грн. 50 коп., сплаченого за квитанцією № 30 від 22.01.2008 року.

 Головуючий суддя                                                                   В. В. Шевченко

      Судді                                                                       В. В. Бєляновський

                                                                                                  М. А Мирошниченко

Головуючий суддя                                            Шевченко  В.В.