Рішення

від 08.11.2007 по справі 4/140д-9/431д/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Запорізької

області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

08.11.07                                                                                       

Справа №  4/140д-9/431д/07

Суддя  

Заявник:

Прокурор м. Мелітополя Запорізької області в інтересах держави в особі органу,

уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних

правовідносинах, -Фонд державного майна України, м. Київ: представник

прокуратури Запорізької області Толсторебров І.М., посвідчення №301 від

01.03.2006 р.

Позивач:  Фонд Державного майна України: Туринський

М.І, доручення №563 від 31.10.2007 р.

Відповідач 1:

Відкрите акціонерне товариство “Мелітопольпродмаш”, м. Мелітополь Запорізької

області, пр-т Б. Хмельницького, 30/29 -не зявився.

Відповідач 2: Приватне

підприємство “Регіон-сервіс”, м. Мелітополь Запорізької області.- не зявився;

Третя особа,

що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1,  ТОВ “Маттіол”, представник Школяренко О.В.,

наказ №5 від 18.06.2004 р.;

Третя особа,

що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації. Не з'явився;

Третя особа,

що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1,

ОСОБА_1 (представник ОСОБА_2),  доручення

б/н від 19.07.2007р.;

Про визнання недійсним договору

купівлі-продажу № 9/8 від 28.08.2002 р.

ВСТАНОВИВ:

В господарський суд Запорізької

області 17.06.2005 р. з позовною заявою звернувся прокурор м. Мелітополя

Запорізької області  в інтересах держави

в особі позивача -Фонду державного майна України, м. Київ   до Відкритого акціонерного товариства

“Мелітопольпродмаш”, м. Мелітополь (надалі відповідач №1)  і відповідача 2 -Приватного підприємства

“Регіон-сервіс”, м. Мелітополь (надалі відповідач №2) про визнання недійсним

Договору № 9/8 від 28.08.2002 р., купівлі-продажу будівлі гуртожитку, (надалі

договір).

13.09.2005р. позов судом задоволено

у повному обсязі, за згодою представників сторін в засіданні оголошено вступну

та резолютивну частину рішення. Судом визнано недійсним договір №9\8 від

28.08.2002р. купівлі-продажу будівлі гуртожитку, укладеного  між ВАТ “Мелітопольпродмаш” та  ПП “Регіон-Сервіс”. Стягнуті судові витрати у

справі.

          Не погоджуючись з прийнятим рішенням

Приватне підприємство “Регіон-Сервіс”

звернулось з апеляційною скаргою до

Запорізького апеляційного господарського суду, ухвалою якого від 15.11.2005 р.,

апеляційне провадження по розгляду апеляційної скарги  припинено, на підставі п.4 ст. 80 ГПК

України.

Приватне підприємство

“Регіон-Сервіс” оскаржило вказану ухвалу до Вищого господарського суду України,

постановою якого від 17.06.2007 р. касаційну скаргу задоволено частково, ухвалу

Запорізького апеляційного господарського суду від 15.11.2005 р. у справі 4/140д

залишено без змін. Рішення господарського суду Запорізької області від

13.09.2005 р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського

суду Запорізької області.

Розпорядженням в.о. голови

господарського суду К.П. Проскурякова № 1088 від 08.08.2007 р. справу на

подальший розгляд передано судді О.М. Нечипуренко, прийнято ним до провадження

та призначено до розгляду на 22.08.2007 р.

Розгляд справи неодноразово

відкладався за клопотанням представників сторін до 12.09.2007 р., 27.09.2007

р., 17.10.2007 р.,01.11.2007 р. Судом відкладено розгляд справи до 08.11.2007

р. для підготовки та оголошення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення

оголошено в засіданні 08.11.2007 р.

В судових засіданнях за ініциативою

суду до розгляду справи у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог

на предмет спору на стороні відповідача №1 залучені  у якісті третьої особи, що не заявляє

самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1:-  фізична особа - ОСОБА_2; Мелітопольське

міжміське бюро технічної інвентаризації.; 

Товариство з обмеженою відповідальністю “Маттіол”;

Ухвалою суду термін розгляду

справіи був продовжений на один місяць.

За клопотанням представника

відповідача №1 при розгляді справи судом застосовувались технічні засоби

фіксаціїї судового процесу.

          Представниками сторін  при розгляді справи заявлялись наступні

клопотання.

Відповідач №1:

-          про відкладення розгляду справи,

призначену на 28.08.2007 р., судом задоволене;

-          про залучення до розгляду у справі у

якості третьої особи гр. ОСОБА_2 та

витребування з Мелітопольського БТІ

документів, судом задоволено.

Третя особа ТОВ “Маттіол” та

представник фізичної особи  ОСОБА_2:

- про відкладення розгляду справи,

призначееної на 22.08.2007 р., судом задоволене; 

-про залучення до матеріалів справи

копії постанови прокуратури м. Мелітополя про відмову у порушенні кримінальної

справи від 01.10.2002 р.

Судом відмовлено у задоволенні

клопотання, оскільки до суду не надано для огляду оригіналу вказаної

постанови.;

- про припинення провадження у

справі у звязку з тим, що ліквідовано відповідача №2 ПП “Регіон-Сервіс”.

Судом відмовлено у задоволенні

вказаного клопотання, оскільки ця обставина не є належною підставою для  припинити провадження у справі.;

-про витребування з архиву суду

матеріалів справи 20/344д. для огляду.

Вказане клопотання залишено судом

без задоволеннятому, оскільки заявником не обгрунтовано, які саме документи

необхідні із матеріалів справи, про що саме вони  повинні підтвердити або спростувати у справі,

яка розглядається по суті.;

-зобов”язати прокурора м.

Мелітополь направити фізичній особі. ОСОБА_2 копію позовнної заяви та додатки

до неї у звязку з тим, що вона залучена до розгляду у справі у якості третьої

особи і вказані документи не отримувала.; Клопотання судом задоволене.

- дозволити представнику фізичної

особи ОСОБА_2 виступати в судовому засіданні на російській мові. Усне

клопотання судом задоволене.

Представник прокуратури заявлені

позовні вимоги  підтримує з підстав, які

викладені у позовній заяві, по суті справи пояснює наступне.

28.08.2002 р. між ВАТ

“Мелітопольпродмаш” (надалі відповідач №1) 

і ПП “Регіон-сервіс”(надалі відповідач №2) укладено Договір

купівлі-продажу № 9/8 будівлі гуртожитку,(надалі договір) який розташований за

адресою:  м. Мелітополь, пр. 50-річчя

Перемоги, 28.

Наведений договір прокурор вважає

таким, що не відповідає вимогам законодавства, укладений з метою, завідомо

суперечною інтересам держави і суспільства, у зв'язку із чим спірний договір

повинен бути визнаний недійсним за таких обставин.

05.10.1993 р. між Фондом державного

майна України і Організацією орендарів Орендного підприємства

“Мелітопольпродмаш” укладено договір купівлі-продажу майна цілісного майнового

комплексу ОП “Мелітопольпродмаш” № КП-175. Відповідно до вказаного договору і

акту прийму-передачі державної частки цілісного майнового комплексу ОП

“Мелітопольпродмаш” від 19.10.1993р., організації орендарів ОП

“Мелітопольпродмаш” в процесі приватизації був переданий цілісний майновий

комплекс, який знаходиться в м. Мелітополь 

по вул. Фрунзе, 57.

Спірна будівля гуртожитку по пр.

50-річчя Перемоги, 28 в м. Мелітополь була введена в експлуатацію в 1970 р., не

є об'єктом соціально-побутового призначення, 

відноситься до об'єкту житлового фонду.

З боку Кабінету міністрів України

окреме рішення щодо безоплатної передачі будівлі гуртожитку ОП

“Мелітопольпродмаш” не приймалося. Спірна будівля гуртожитку має іншу адресу,

ніж цілісний майновий комплекс, який передавався в процесі приватизації, а

тому,  будівля гуртожитку по пр. 50-річчя

Перемоги, 28 в м. Мелітополі Запорізької області до статутного фонду ВАТ

“Мелітопольпродмаш” включена не була та у власності відповідача 1 не

перебувала.

У зв'язку із више наведеним,

спірний договір  не відповідає вимогам

ст. 225 ЦК України ( редакція 1963 р.), ст.55 Закону України “Про власність”і

повинен бути  визнаний недійсним.

Представник прокуратури вказує, що

сторони  за договором купівлі-продажу

повинні були усвідомлювати 

протиправність угоди, яку вони укладали, 

і невідповідність  її мети

інтересам держави та суспільства а тому, договір  підлягає визнанню недійсним і на підставі

ст.49 ЦК УРСР.

Свою вимогу обгрунтовує  ст.ст. 1, 2, 12, 13, 15, 54, 57, 67 ГПК

України; ст.ст. 3, 47, 121 Конституції України, ст.36-1 Закону України “Про

прокуратуру”; ст.ст. 48, 49, ЦК України ( в редакції 1963 р.); ст.ст. 4, 9, 127

Житлового кодексу України; ст. 55 Закону України “Про власність”; ст.ст. 3, 24

Закону України “Про приватизацію державного майна”, Законом України Про

державну програму приватизації”, постановою Верховної Ради України № 1767-ХІІ

від 31.10.1991 р., постановою Кабінету Міністрів України № 522 від 02.09.1992

р., наказом Фонду державного майна України та Мінистерства економіки України № 908/68

від 19.05.1999 р.

Представник Фонду державного майна

України в судовому засіданні 01.11.2007 р. надав до суду письмове пояснення за

№ 10-25-17343 від 31.10.2007 р. за підписом 

заступника Голови Фонду державного майна України О. Потімкова де

вкаазане  наступне.

Актом оцінки цілісного майнового

комплексу орендного підприємства “Мелітопольпродмаш”, станом на 16.08.1993 р.

визначено вартість цілісного майнового комплексу, а саме 567514 тис. крб.,

також вказано, що безоплатно передаються основні засоби невиробничого

призначення в розмірі 14328 тис. крб.

Відповідно до додаткової угоди про

внесення змін та доповнень до договору оренди №Д-1770 від 23.12.92 р.,

визначено, що на майно в сумі 14328 тис. крб. встановлено пільги, а саме,  на об”єкти соцкультбиту передані на праві

користування в розмірі 14328 тис. крб.

Як вбачається із Переліку

нерухомого майна, яке приватизоване у складі цілісного майнового комплексу,

будівля гуртожитку за адресою: м. Мелітополь, проспект 50-річчя Перемоги,28, не

ввійшта до даного Переліку майна, яке приватизувалось, що є підставою

стверджувати про не набуття покупцем права власності.

У відповідності до ч.1 ст.128

ЦК  УРСР, що діяла на момент вчинення

правочину, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за

договором виникає з моменту передачи речі, якщо інше непередбачене законом або

договором.

Виходячи з ч.1 ст.328 ЦК України,

право власності набувається на 

підставах, що не заборонені законом зокрема із правочинів. Так, на

підставі договору купівлі-продажу майна державного підприємства орендарів

“Мелітопольпродмаш”, набула право власності на майно в обсягах зазначених в

договорі.

Таким чином, на об'єкти

соціально-побутової сфери покупець не набув права власності, тому  що сума за обєкти соціально-побутової сфери

не увійшла до сплаченої визначеної вартості цілісного майонового комплексу.

Об'єкти соціально-побутової сфери безоплатно передавались покупцеві у

користування без зміни власника майна, тобто держави і перебуває на балансі

товариства.

З урахуванням викладеного, просить

суд позивні вимоги задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник

Фонду державного майна України на питання суду та учасників процесу підтвердив,

що ним приймається за основу саме позиція викладена в письмовому поясненні, а

не інші,  які надавалась раніше

представником Фонду державного майна України.

06.11.2007 р. до господарського

суду надійшов оригінал письмових пояснень 

з додатками, на які Фонд посилається в поясненні на 12 (дванадцять)

аркушах. Вказані документи залучені до матеріалів справи.

Відповідач № 1 відгук на позов не

надав, але  не заперечує проти заявленого

позову.

          В засіданні суду надав для огляду

оригінали витребуваних документів, пояснив, що підприємство знаходиться в

стадії банкрутства, відкрита ліквідаційна процедура, управління підприємством

здійснює ліквідатор.

Що до  укладеного договору куплі-продажу гуртожитку

відповідач №1 законність його укладення не пояснив тому, що не знайомився з

документами, які стосуються  приватизації

переданого державного майна при створенні орендарями   ВАТ “Мелітопольпродмаш”. В судове засідання

01.11.2007 р. не прибув, причини  не

з'явлення суду не повідомив.

Судом встановлено, що постановою

господарського суду Запорізької області від 

28.02.2005 р. у справі № 19/49 ПП “Регіон-сервіс”, м. Мелітополь

(відповідач №2 у справі) визнано банкрутом.

Ухвалою господарського суду

Запорізької області у справі № 19/49 затверджено звіт ліквідатора і

ліквідаційний баланс банкрута  ПП

“Регіон-сервіс”.

На підставі довідки Головного управління

статистики у Запорізькій області № 15-7/2599 від 20.07.2005 р., станом на

20.07.2005 р. ПП “Регіон-сервіс” (ідентифікаційний код 25475891) вилучено з

Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Представник третьої особи -ТОВ

“Маттіол” в судовому засіданні  з позовом

не погодився, надав письмові заперечення, які озвучив в судовому засіданні,

вважає, що ПП “Регіон-Сервіс” на законих підставах придбав будівлю гуртожитку у

ВАТ “Мелітопольпродмаш”, яка розташована у м. Мелітополь, пр-т 50-річчя

Перемоги,28. Укладений договір 

купівлі-продажу гуртожитку між сторонами був виконаний  у повному обсязі.

Посилається на рішення

господарського суду Запорізької області у справі № 20/344д/06 за участю тих же

сторін, вважає, що  рішенням суду  прокурору та позивачу було обгрунтовано

відмовлено у задоволенні позову.

Звертає увагу на  ст.35 ГПК України, згідно якої, факти  встановлені рішенням суду не доводяться знову

при вирішенні інших спорів.

Представник третьої особи -

Мелітопольського БТІ надав до суду відгук на позов, витребувані для огляду

оригінали документів, а корії у справу, що до переходу права власності на

спірний об”єкт нерухомості, просить винести рішення на россуд суду.

Суд вважає за можливе,  на підставі ст.75 ГПК України, розглянути справу

за наявними в ній матеріалами.

           Розглянувши матеріали справи, надані

учасниками для огляду оригіналів документів, вислухавши представників сторін та

третіх осів, суд встановив наступне.

          28.08.2002р.  між ВАТ “Мелітопольпродмаш” (відповідач 1) та

ПП “Регіон-сервіс”

( відповідач 2) був укладений

договір № 9\8 купівлі-продажу  гуртожитку

з вбудованими приміщеннями, розташованого за адресою м.Мелітополь 50-річчя

Перемоги, 28, за умовами якого продавець продав, а покупець придбав  приміщення гуртожитку.

Сторони провели розрахунки за

договором шляхом заліку взаємних вимог, що підтверджується договором  взаємозаліку від 24.09.2002р.

Пункт п.1.1 Договору № 9\8 від

28.08.2002р. передбачає, що  будівля

гуртожитку  належить продавцю ВАТ “Мелітопольпродмаш”

на праві власності,  згідно з договором

купівлі -продажу № КП -175 від 05.10.1993р. укладеного  із Фондом державного майна України.

Згідно договору від 05.10.1993р. №

КП -175, укладеного між  Фондом

державного майна України  (продавець) та  організацією орендарів Орендного підприємства

“Мелітопольпродмаш” (покупець), 

продавець продав, а покупець придбав 

майно цілісного  майнового  комплексу орендного підприємства

“Мелітопольпродмаш”, що знаходиться в м.Мелітополь  вул.Фрунзе, 57 на земельній ділянці 27га.

Перед укладенням договору

купівлі-продажу майна був складений  Акт

оцінки цілісного майнового комплексу 

орендного підприємства 

“Мелітопольпродмаш”, затвердженого 

Головою Фонду державного майна України 16.08.1993р.  Згідно з вказаним актом  вартість майна, що підлягала  приватизації 

складала  567 514 тис. крб.   Вказана сума була визначена шляхом

вирахування з вартості майна майнового комплексу  (1 331 018 крб.), вартості, яка належала

орендарю ( 749 176 тис. крб.) та вартості майна, для якого встановлені пільги

при приватизації (14 328 тис.крб.)

19.10.93р. за актом приймання

передачі  Фонд державного майна України

передав, а організація орендарів 

орендного підприємства  прийняла  викуплену ним частку  цілісного майнового комплексу  орендного підприємства  “Мелітопольпродмаш”,  вартість якого складає 567514 тис.крб.

24 02.94р. рішенням виконавчого

комітету  Мелітопольської  міської ради 

№813   був зареєстрований статут  ВАТ “Мелітопольпродмаш”, на підставі п.1.1

якого, воно засноване шляхом 

перетворення  орендного

підприємства “Мелітопольпродмаш” згідно рішення засновників  від 21.01.1994р.  Пунктом 1.3 установчого договору ВАТ

“Мелітопольпродмаш”, затвердженого зборами засновників товариства 21.01.1994р.,

засновником  ВАТ “Мелітопольпродмаш”є

організація орендарів ОП “Мелітопольпродмаш”. 

Прокурором  заявлені позовні вимоги про визнання  недійсним 

договору купівлі продажу  будівлі

гуртожитку, що розташована у м.Мелітополі 

по пр. 50-річчя Перемоги 28, №9\8 від 28.08.2002р., укладеного між ВАТ

“Мелітопольпродмаш”та ПП “Регіон-Сервіс”, 

на підставі ст.48 ЦК УРСР як така, що суперечить ст.225 ЦК України,

оскільки будівля гуртожитку не була власністю ВАТ “Мелітопольпродмаш” на момент

її продажу,  та на підставі ст.49 ЦК

УРСР,  оскільки сторони за договором

повинні були усвідомлювати 

протиправність укладуваної угоди та суперечність її мети інтересам

держави.

Згідно до  акту оцінки цілісного майнового

комплексу  ОП “Мелітопольпродмаш”,

затвердженого головою Фонду державного майна України 16.08.1993р., з

вартості  майна, яке підлягає

приватизації, було вилучено  вартість

майна яке належало орендарю  та вартість

майна, до якого встановлено пільги по його приватизації.

Статтею.24 п.2 Закону України “Про

приватизацію  державного майна”( в

редакція від 19.02.1993р) товариству покупців, створеному працівниками

підприємства, яке стало власником свого 

підприємства  в результаті  викупу 

підприємства, за його  згодою

відповідний  державний орган

приватизації  безоплатно передає об'єкти  соціально-побутового призначення, створені за

рахунок коштів  фонду соціального

розвитку зазначеного підприємства із зменшенням 

ціни, за яку було  придбано майно

підприємства на суму  початкової ціни

зазначеного майна. Вказані пільги поширюються і на викуп  державного майна орендними підприємствами.

Відповідно до ст.127 ЖК

України  гуртожитком  є спеціально споруджені  або переобладнанні для проживання  робітників, службовців, студентів, учнів, а

також  інших громадян у період роботи або

навчання жилі будинки.

Стаття 4 ЖК України передбачає, що

житлові будинки, а також  житлові

приміщення в інших будівлях , що знаходяться на території  України, утворюють  житловий фонд.

Згідно п.2 ст.3 Закону України  “Про приватизацію державного майна”, дія

вказаного Закону не поширюється на 

приватизацію об'єктів  житлового

фонду, у тому числі гуртожитків.

Відповідно до Переліку  нерухомого майна, яке приватизоване у

складі   цілісного майнового комплексу та

надане  Фондом державного майна України  24.10.2002р., на  запит 

ВАТ “Мелітопольпродмаш”, будівля гуртожитку, яка розташована у м.

Мелітополь по проспекту 50-річчя Перемоги, 28 (попередня адреса 4-та Продольна,

28) відсутня.

Викладене підтверджується

поясненнями заступника Фонду державного майна України від 29.08.2005р.  № 10-25-13347, який надійшов  до суду 05.09.2005р.

Аналогічні пояснення надані суду в

засіданні 01.11.2007 р., де зазначено, що Актом оцінки цілісного майнового

комплексу орендного підприємства “Мелітопольпродмаш”, станом на 16.08.1993 р.,

визначено вартість цілісного майнового комплексу, а саме 567514 тис. крб.

Безоплатно передаються основні засоби невиробничого призначення в розмірі 14328

тис. крб.

Відповідно до додаткової угоди про

внесення змін та доповнень до договору оренди №Д-1770 від 23.12.92 р.,

визначено, що на майно в сумі 14328 тис. крб. встановлено пільги, а саме,  на об”єкти соцкультбиту передані на праві

користування в розмірі 14328 тис. крб.

Як вбачається із Переліку

нерухомого майна, яке приватизоване у складі цілісного майнового комплексу,

будівля гуртожитку за адресою: м. Мелітополь, проспект 50-річчя Перемоги,28, не

ввійшта до даного Переліку майна, яке приватизувалось, що є підставою

стверджувати про не набуття покупцем права власності.

У відповідності до ч.1 ст.128

ЦК  УРСР, що діяла на момент вчинення

правочину, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за

договором виникає з моменту передачи речі, якщо інше непередбачене законом або

договором.

Виходячи з ч.1 ст.328 ЦК України,

право власності набувається на 

підставах, що не заборонені законом зокрема із правочинів. На підставі

договору купівлі-продажу майна державного підприємства орендарів

“Мелітопольпродмаш”, воно набуло право власності на майно в обсягах зазначених

в договорі.

Таким чином, на обєкти

соціально-побутової сфери покупець не набув права власності, тому  що сума за обєкти соціально-побутової сфери

не увійшла до сплаченої визначеної вартості цілісного майонового комплексу.

Об'єкти соціально-побутової сфери безоплатно передавались покупцеві у

користування без зміни власника майна, тобто держави і перебуває на балансі

товариства.

За тамких обставин, суд дійшов

висновку, що будівля гуртожитку, що розташована 

по проспекту 50-річчя Перемоги, 28 у м. Мелітополь Запорізької

області,  в процесі приватизації за

договором купівлі продажу  майна

цілісного майнового комплексу орендного підприємства “Мелітопольпродмаш”, №

КП-175 від 05.10.1993р. та Актом 

приймання-передачі державної частки цього майна ОП “Мелітопольпродмаш”

від 19.03.1993р.,  передана не була.

Відповідно до  ст.225 ЦК УРСР право продажу майна належить

його власнику.

Оскільки ВАТ “Мелітопольпродмаш” не

набув права власності на спірну будівлю гуртожитку, та не мав права укладати

угоди щодо її відчуження.

При розгляді вимог прокурора та

позивача суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені на підставі ст.49 ЦК

УРСР є необґрунтовані та не підлягають задоволенню за такихобставин.

Визнання договіру купівлі-продажу

недійсним на підставі ст.49 ЦК УРСР позивач обґрунтовує тим, що  вказаний договір був укладений з метою

незаконого отримання державного  майна з

корисною  метою, а саме: для ВАТ

“Мелітопольпродмаш”- у можливості погасити 

заборгованість перед відповідачем №2; 

для відповідача 1 -  отримати

будівлю для проведення підприємницької діяльністі, використовуючи  при цьому об'єкт нерухомості, з використанням

будівлі гуртожитку.

За змістом ст. 49 ЦК УРСР  необхідними умовами  для визнання угоди недійсною є її укладення з

метою завідомо суперечною  інтересам

держави  і суспільства та наявність

умислу  хоча б у однієї із сторін,  щодо настання відповідних наслідків.

Перевіривши докази, які надані суду

прокурором та позивачем, суд  дійшов

висновку що ними, відповідно до

ст.33 ГПК України,  не доведений

намір  сторін за договором на

укладення  противоправної  угоди в розумінні ст.49 ЦК УРСР.

Відповідно до ч.2 ст.48 ЦК УРСР по

недійсній угоді  кожна з сторін повинна

повернути другій стороні  все отримане за

угодою. 

          При проведенні двосторонньої

реституції  суд приймає до уваги ту

обставину, що спірна будівля гуртожитку знаходилась у власності третьої особи

ТОВ “Маттіол”( на підставі свідоцтва про право власності), що підтверджується

довідкою КП Мелітопольське міжміське БТІ 

від 18.08.2005р. 

Кошти за будівлю гуртожитку ВАТ

“Мелітопольпродмаш” від ПП “Регіон-сервіс” фактично не отримувало, бо

розрахунки до договором купівлі-продажу №9\8 від 28.02.02р. були проведені

шляхом заліку взаємних вимог.

На 

загальних зборах ТОВ “Маттіол” від 04.10.2005 р., спірна будівля  (на цей час будівля А-5, загальною площею 3363,5

кв.)   у звязку з виходом  з товариства та виделенням частки у

статутному фонді в натуральній формі, що підтверджується актом

приймання-передачі від 04.10.2005 р., передана 

фізичній особі - ОСОБА_2.

Приватне підприємство

“Регіон-Сервіс”визнано банкрутом та станом на 20.07.2005 р. виключено з Єдиного

державного реєстру підприємств та організацій України.

          За таких обставин, проведення

двохсторонньої реституції не вбачається можливим.

          Згідно ст.49 ГПК України, судові

витрати повинні бути покладені на обидві сторони пропорційно, але враховуючи,

що відповідач №2 ліквідований у встановленому законодавством порядку, судові

витрати стягуються з відповідача №1 пропорційно задоволеним позивним вимогам.

          Керуючись ст. 48 ЦК УРСР,  ст.ст.33, 44, 49, 82-85 ГПК України,   суд -

ВИРІШИВ:

          Позов 

задовольнити.

          Визнати недійсним Договір

купівлі-продажу №9\8 від 28.08.2002р., укладений  між Відкритим акціонерним товариством  “Мелітопольпродмаш” та  Приватним підприємством “Регіон-Сервіс”. 

          Стягнути з  Відкритого акціонерного товариства

“Мелітопольпродмаш”(72310 м. Мелітополь вул. Фрунзе, 57 код  ЕДРПОУ 19266717, відомості про р\р відсутні)

в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет

Орджонікідзевського району; банк отримувача УДК у Запорізькій області; МФО

813015; ЄДРПОУ 26014130; рахунок № 31115095500007; код бюджетної класифікації

22090200; символ звітності банку -095) 

42 грн. 50 коп. держмита. Видати наказ.

          Стягнути з  Відкритого акціонерного товариства

“Мелітопольпродмаш”(72310 м.Мелітополь вул.Фрунзе 57 код  ЕДРПОУ 19266717, відомості про р\р відсутні)

на користь ДП “СІЦ”, м. Київ (р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, м.

Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370)  59

грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати

наказ.

                      Суддя                                                                        

О.М. Нечипуренко