Постанова

від 08.02.2011 по справі 13/485-пн-07

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2011 р. Справа № 13/485-ПН-07

Колегія суддів Одеського апеляційного господарськог о суду у складі:

Головуючо го судді: Лаш ина В.В.

Суддів: Воронюка О.Л.

Лавренюк О.Т.

При секретарі: Хом'як О.С.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ФОП ОС ОБА_2

від відповідача: не з' явився

від Херсонської міської р ади: не з' явився

від прокуратури Одеської о бласті: Будзул-Лавренюк К.Я .

Розглянувши у відкритом у судовому засіданні апеляці йну скаргу

Прокурора Дніпровського р айону м. Херсона в інтересах д ержави в особі Херсонської м іської ради

на рішення господарськ ого суду Херсонської області

від 01.11.2007р.

по справі № 13/485-ПН-07

за позовом: Суб' єкта пі дприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2

до Херсонського держав ного бюро технічної інвентар изації

про визнання за позивач ем права власності на єдиний майновий комплекс, що склада ється з магазину - літера „А ”, площею 63,79 мІ, магазину - літ ера „А-1”, площею 41 мІ, ларька - літера „Б”, площею 5,2 мІ, з присв оєнням адреси: АДРЕСА_1, зо бов' язавши відповідача про вести державну реєстрацію ць ого права, видавши технічну т а юридичну документацію

Згідно розпоряджен ня голови Одеського апеляцій ного господарського суду Б алуха В.С. № 109 від 07.02.2011 р. була з дійснена заміна судді Єрміло ва Г.А. на суддю Лавренюк О.Т.

ВСТАНОВИЛА:

09 жовтня 2007 р. Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (да лі - ФОП ОСОБА_2.) звернувс я до господарського суду з по зовом до Херсонського бюро т ехнічної інвентаризації (в п одальшому - Херсонське БТІ) про визнання у порядку ст.ст. 3 31, 392 ЦК України права власності на нерухоме майно - єдиний м айновий комплекс по АДРЕСА _1, який складається з магази ну літ «А»площею 63,79 кв.м, магаз ину літ. «А1»площею 41 кв.м та лар ька літ «Б»площею 5,20 кв.м із зоб ов' язанням відповідача про вести державну реєстрацію вк азаного права власності.

Рішенням господарського с уду Херсонської області від 01.11.2007 р. (суддя Закурін М.К.) позов ні вимоги ФОП ОСОБА_2 задо волені. За позивачем визнано право власності на єдиний ма йновий комплекс, що складаєт ься з магазину літ «А» площею 63,79 кв.м, магазину літ. «А1»площе ю 41 кв.м, ларька літ «Б»площею 5, 20 кв.м, присвоївши адресу: АД РЕСА_1 із зобов' язанням Хе рсонське БТІ провести держав ну реєстрацію вказаного прав а власності та видати відпов ідну технічну та юридичну до кументацію.

Не погоджуючись з цим рішен ням, прокурор Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі Херсонської міської ради в апеляційній с карзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яки м у задоволенні позову відмо вити, посилаючись на порушен ня місцевим господарським су дом норм матеріального і про цесуального права, оскільки неправильно застосована ст. 392 ЦК України, так як позивачем не доведено вчиненні Херсон ським БТІ дій, які б свідчили п ро невизнання чи оспорювання права власності ФОП ОСОБА_ 2 Апелянт також вказує на те , що спірне нерухоме майно збу доване самочинно, а згідно до ст. 376 ЦК України особа, що здій снює чи здійснила самочинне будівництво не набуває права власності на нього. Докази ви ділення земельної ділянки пі д самочинно збудоване нерухо ме майно позивачем не надані .

Ухвалою Одеського апеляці йного господарського суду ві д 21.01.2011 р. прокурору Дніпровсько го району м. Херсона був відно влений строк для подання апе ляційної скарги.

У відзиві від 27.01.2011 р. на апеляц ійну скаргу, ФОП ОСОБА_2 пр осить оскаржуване рішення за лишити в силі.

Представники відповідача і Херсонської міської ради в судове засідання не з' явил ися, хоча про час, дату та місц е його проведення були повід омлені належним чином.

Заслухавши пояснення пози вача і представника прокурат ури, перевіривши юридичну по вноту встановлених судом пер шої інстанції обставин справ и, судова ко легія вважає апел яційну скаргу підлягаючою за доволенню з наступних під ст ав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Херсонсько ї міської ради № 426 від 11.11.2003 р. ФОП ОСОБА_2 було погоджено мі сцерозташування продовольч ого магазину на земельній ді лянці площею 0,0060 га по АДРЕСА _1 та дозволено розробку про екту відведення земельної ді лянки та проектної документа ції після затвердження проек ту, отримання відповідних по годжень та висновку державно ї екологічної експертизи.

22.02.2005 р., на підставі рішення мі ської ради від 28.12.2004 р. № 709, між Хер сонською міською радою та ФО П ОСОБА_2 був укладений до говір оренди земельної ділян ки площею 60 кв.м по АДРЕСА_1 під розміщення торговельног о павільйону продовольчих то варів зі строком дії договор у до 28.12.2009 р.

Згідно з п. 5 цього договору Ф ОП ОСОБА_2 надано право ро зміщати некапітальні будівл і і споруди.

Робочий проект торговельн ого павільйону продовольчих товарів легких металоконстр укцій погоджено Херсонською центральною міською санітар но-епідеміологічною станціє ю, ДП Херсонським експертно-т ехнічним центром Держпромгі рнагляду, Дніпровським райві дділом м. Херсона УМНС Україн и в Херсонській області.

Згідно з технічною докумен тацією Херсонського БТІ стан ом на 03.10.2007 р. позивачем у 2007 році с амовільно збудовані: магазин літ «А»площею 63,8 кв.м, магазин літ «А1»площею 36,7 кв.м та ларьок літ «Б»площею 5 кв.м, що розташ овані на земельній ділянці п лощею 329 кв.м (самовільно зайня то 269 кв.м).

Приймаючи рішення про задо волення позовних вимог, місц евий господарський суд виход ив з того, що відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на новостворене майно виник ає з моменту завершення буді вництва, а за змістом ст. 376 ЦК У країни за рішенням суду може бути визнане право власност і на нерухоме майно, що було са мочинно збудоване, якщо земе льну ділянку було відведено під вже збудоване нерухоме м айно та якщо це не порушує пра в третіх осіб.

Однак з цими висновками суд ова колегія погодитися не мо же, вважає їх зробленими при н еповному з'ясуванні усіх обс тавин справи в сукупності, що призвело до застосування не правильних норм матеріально го права та з порушенням норм процесуального права.

За приписами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонен і законом, зокрема із правочи нів. Право власності вважаєт ься набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із зак ону або незаконність набуття права власності не встановл ена судом.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 331 ЦК України право власності н а новостворене нерухоме майн о (житлові будинки, будівлі, сп оруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (ств орення майна). Якщо договором або законом передбачено при йняття нерухомого майна до е ксплуатації, право власності виникає з моменту його прийн яття до експлуатації. Якщо пр аво власності на нерухоме ма йно відповідно до закону під лягає державній реєстрації, право власності виникає з мо менту державної реєстрації. До завершення будівництва (с творення майна) особа вважає ться власником матеріалів, о бладнання тощо, які були вико ристані в процесі цього буді вництва (створення майна).

Між тим, позивачем не доведе но жодними документами прийн яття спірного нерухомого май на в експлуатацію та здійсне ння його державної реєстраці ї.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог чи заперечень. Док ази подаються сторонами.

Таким чином, застосування п риписів ст. 331 ЦК України до спі рних правовідносин є безпідс тавним.

Одночасно з цим, правові, ек ономічні, соціальні та орган ізаційні засади містобудівн ої діяльності в Україні визн ачає Закон України «Про осно ви містобудування».

Статтею 22 зазначеного Закон у передбачено, що забудова зе мельних ділянок, що надаютьс я для містобудівних потреб, з дійснюється після виникненн я права власності чи права ко ристування земельною ділянк ою у порядку, передбаченому з аконом, та отримання дозволу на виконання будівельних ро біт. Право на забудову (будівн ицтво) полягає у можливості в ласника, користувача земельн ої ділянки здійснювати на ні й у порядку, встановленому за коном, будівництво об'єктів м істобудування, перебудову аб о знесення будинків та спору д.

Статтею 125 Земельного кодек су України (в редакції, що була чинна на момент забудови спі рного нерухомого майна у 2007 ро ці) встановлено, що право влас ності та право постійного ко ристування на земельну ділян ку виникає після одержання ї ї власником або користувачем документа, що посвідчує прав о власності чи право постійн ого користування земельною д ілянкою, та його державної ре єстрації. Право на оренду зем ельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. П риступати до використання зе мельної ділянки до встановле ння її меж у натурі (на місцево сті), одержання документа, що п освідчує право на неї, та держ авної реєстрації забороняєт ься.

Натомість, доказів, які б пі дтверджували надання ФОП О СОБА_2 земельної ділянки пл ощею 269 кв.м (на якій здійснено б удівництво спірної нерухомо сті) в користування, позиваче м не надано.

Крім цього, ч. 6 ст. 23 Закону Укр аїни «Про планування і забуд ову територій»встановлено, щ о будівництво об'єктів місто будування здійснюється згід но з вимогами законодавства та відповідно до затверджено ї проектної документації.

Статтею 9 Закону України «Пр о архітектурну діяльність»т акож встановлено, що будівни цтво (нове будівництво, рекон струкція, реставрація, капіт альний ремонт) об'єкта архіте ктури здійснюється відповід но до затвердженої проектної документації, державних ста ндартів, норм і правил, місцев их правил забудови населених пунктів у порядку, визначено му статтею 24 Закону України « Про планування і забудову те риторій».

Матеріали справ не містять доказів затвердження проект ної документації органами ар хітектури на спірне нерухоме майно в розмірах, що визначен і технічною документацією Хе рсонського БТІ.

Зі змісту ст. 24 Закону Україн и «Про планування і забудову територій»вбачається, що фі зичні та юридичні особи, які м ають намір здійснити будівни цтво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що нал ежать їм на праві власності ч и користування, зобов'язані о тримати від виконавчих орган ів відповідних рад, Київсько ї та Севастопольської міськи х державних адміністрацій, у разі делегування їм таких по вноважень відповідними рада ми, дозвіл на будівництво об'є кта містобудування. Разом з ц им, дозвіл на будівництво об'є кта містобудування не дає пр ава на початок виконання буд івельних робіт без одержання відповідного дозволу інспек ції державного архітектурно -будівельного контролю.

Відповідно до ч. 16 ст. 29 цього З акону здійснення будівельни х робіт на об'єктах містобуду вання без дозволу на виконан ня будівельних робіт або йог о перереєстрації, а також зді йснення не зазначених у дозв олі будівельних робіт вважає ться самовільним будівництв ом і тягне за собою відповіда льність згідно із законом.

Доказів отримання дозволу на виконання будівельних ро біт матеріали справи також н е містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК Укра їни житловий будинок, будівл я, споруда, інше нерухоме майн о вважаються самочинним буді вництвом, якщо вони збудован і або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належно го дозволу чи належно затвер дженого проекту, або з істотн ими порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, будівництво єдиного м айнового комплексу, що склад ається з магазину літ «А»пло щею 63,79 кв.м, магазину літ. «А1»пл ощею 41 кв.м, ларька літ «Б»площ ею 5,20 кв.м, по АДРЕСА_1 є само чинним, а зайняття земельної ділянки під цим будівництво м понад 60 кв.м, що були виділені позивачу в оренду - самовіл ьним.

За приписами ч. 2 ст. 376 ЦК Украї ни особа, яка здійснила або зд ійснює самочинне будівництв о нерухомого майна, не набува є права власності на нього.

Водночас, за змістом ч. 3 цієї статті право власності на са мочинно збудоване нерухоме м айно може бути за рішенням су ду визнане за особою, яка здій снила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не бу ла їй відведена для цієї мети , за умови надання земельної д ілянки у встановленому поряд ку особі під уже збудоване не рухоме майно.

Однак документів, які б підт верджували у встановленому з аконом порядку відведення по зивачу земельної ділянки, на якій розташоване вже збудов ане самочинне нерухоме майно , ФОП ОСОБА_2 не надано.

Зазначені вище обставини в иключають можливість визнан ня за позивачем права власно сті на спірне нерухоме майно .

У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 1 04 ГПК України порушення норм п роцесуального права є в будь -якому випадку підставою для скасування рішення місцевог о господарського суду, якщо г осподарський суд прийняв ріш ення про права і обов'язки осі б, що не були залучені до участ і у справі.

Аналіз положень як ст. 331 ЦК У країни, так і ст. 376 ЦК України с відчить про те, що належним ві дповідачем по цій справі пов инна була бути Херсонська мі ська рада як власник земельн ої ділянки, на якій збудоване спірне нерухоме майно, тоді я к Херсонське БТІ здійснює ли ше державну реєстрацію прав власності.

Натомість, Херсонська місь ка рада до участі у справі вза галі не залучалась.

Окрім того, ухвалення судом першої інстанції рішення в ч астині зобов' язання Херсон ського БТІ присвоїти спірном у нерухому майну нову адресу : АДРЕСА_1 є привласненням функцій та повноважень, що на лежать органу місцевого само врядування в особі Херсонськ ої міської ради згідно до пол ожень Закону України «Про мі сцеве самоврядування в Украї ні».

За таких обставин, судова ко легія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Херсонської області не відп овідає вимогам закону та обс тавинам справи, а тому підляг ає скасуванню з винесенням н ового судового рішення, яким у задоволенні позовних вимо г ФОП ОСОБА_2 слід відмови ти у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 103-105 Госп одарського процесуального к одексу України, колегія судд ів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скар гу прокурора Дніпровського р айону м. Херсона в інтересах д ержави в особі Херсонської м іської ради задовольнити, а р ішення господарського суду Х ерсонської області від 01.11.2007 р. по справі № 13/485-ПН-07 - скасувати , в позові відмовити у повному обсязі.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя О .Л. Воронюк

Суддя О .Т. Лавренюк

Повна постанова складена 09.02.2011 р.