Рішення

від 10.02.2011 по справі 20/5025/113/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/5025/113/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" лютого 2011 р.Справа № 20/5025/113/11

За позовом приватного підприємства „Дорожник” смт. Ярмолинці Хмельницької області

до відкритого акціонерного товариства „Хмельницька шляхово-будівельне управління №56” м. Хмельницький

про  стягнення 20469,36 грн., з яких 16000,00 грн. основного боргу, 2000,00 грн. інфляційних, 776,00 грн. 3% річних, 1693,36 грн. пені.                               

    суддя          С.В. Гладій

представники сторін:

від позивача: Мантуляк В.П. –директор

          Мантуляк Н.Є. –за довіреністю №2 від 25.01.2011р.     

від відповідача: не з'явився

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до відповідача про стягнення 20469,36 грн., з яких 16000,00 грн. основного боргу за надані послуги автогрейдером відповідно до договору про виконання робіт від 02.05.2009р., 2000,00 грн. нарахувань інфляції, 776,00 грн. 3% річних, 1693,36 грн. пені.   

10 лютого 2011 р. представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання за викликом не з'явився, про час, дату проведення судового засідання належним чином повідомлений про, що свідчить поштове повідомлення про вручення від 31.01.11р.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи, оглянувши оригінали документів наданих позивачем в судовому засіданні, рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

02 травня 2009 р. між сторонами по справі укладено договір на виконання робіт, згідно з  яким Замовник (ВАТ «Хмельницьке шляхово-будівельне управління») доручає, а виконавець (ПП «Дорожник») зобов'язується виконати у відповідності до умов Договору роботу : надати послуги автогрейдером (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору, результатом виконаних робіт за Договором є товаротранспортна накладна.

Оплата за виконану роботу, згідно з п. 2.3 Договору, перераховується виконавцю протягом п'яти банківських днів після надання рахунку за виконану роботу.

Протягом травня 2009 року позивачем на виконання договору були надані послуги відповідачу автогрейдером протягом 127 годин, що підтверджується товаротранспортною накладною серії БЗС № 011383 від 07-29.05.2009 року.

Згідно виставленого позивачем рахунку № 12 від 01.06.2009 року, вартість виконаних робіт складає 16000 грн.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг не виконав.

Відповідно до п. 2.4 Договору,в разі прострочення платежу Замовник сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за виконані роботи за кожен календарний день прострочення.

У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості за надані послуги, на підставі п. 2.4 Договору, позивачем нараховано до сплати пеню в розмірі 1693,36 грн., яку він просить стягнути на свою користь.

Крім того, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України, нараховано до стягнення з відповідача інфляційне збільшення в розмірі 2000,00 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 776,00 грн.

В зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань, позивач подав позов про стягнення з відповідача 20469,36 грн., з яких 16000,00 грн. основного боргу, 2000,00 грн. інфляційних, 776,00 грн. 3% річних та 1693,36 грн. пені.   

Досліджуючи надані сторонами та прокуратурою докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не  передбачені  цими  актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов  договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору від 02.05.2009 року, позивачем, згідно товаротранспортної накладної серії БЗС № 011383 надано послуги автогрейдера протягом 127 годин на суму 16000 грн., що підтверджується рахунком № 12 від 01.06.2009 року.  

Зазначена сума боргу відповідачем не сплачена, відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача 16000 грн. боргу є обгрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.  

Згідно ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та збитків. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності  її  вини  (умислу  або  необережності),  якщо  інше  не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. (ст. 614 ЦК України).

Обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання передбачено ст. 230 ГК України.

Так, даною статтею передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 цього ж кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен  передати  кредиторові у  разі  порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.   

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно п. 2.4 Договору, у разі прострочення платежу Замовник сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за виконані роботи за кожен календарний день прострочення.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов'язання.

Позивачем нараховано до стягнення з відповідача 1693,36 грн. пеню за період з 08.06.2009р. по 08.12.2009 р..

В свою чергу, позов в частині стягнення з відповідача пені, суд вважає за необхідне задовольнити частково на суму 1691,83 грн. за період з 08.06.2009р. по 08.12.2009 р., у зв`язку з проведеною судом перерахунком правильності нарахування пені. В позові, в частині стягнення з відповідача пені в сумі - 1,53 грн., належить відмовити.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний  сплати  суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором,  або законом.

На підставі викладеного, позивачем правомірно нараховано до стягнення з відповідача 2000,00 грн. – нарахувань за встановленим індексом інфляції за період з червня 2009 р. по листопад 2010 р. та 776,00 грн. - 3% річних за період з 08.06.2009р. по 11.01.2011р.

В позові, в частині стягнення з відповідача 3% річних на суму 10,63 грн., суд вважає за необхідне відмовити.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, пропорційно до задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.1, 12, 33, 44, 45, 49, ст. 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємства „Дорожник” смт. Ярмолинці, Хмельницької області до відкритого акціонерного товариства „Хмельницька шляхово-будівельне управління №56” м. Хмельницький про  стягнення 20469,36 грн., з яких 16000,00 грн. основного боргу, 2000,00 грн. інфляційних, 776,00 грн. 3% річних, 1693,36 грн. пені. задовольнити частково.

Стягнути відкритого акціонерного товариства „Хмельницька шляхово-будівельне управління №56” (м. Хмельницький, вул. Західна Окружна, 1, код ЄДРПОУ 03448860) на користь приватного підприємства „Дорожник ( Хмельницька область, смт. Ярмолинці, вул. Залізнична, 8Г, ЄДРПОУ 33167650 )20457,20 грн. (двадцять тисяч чотириста п'ятдесят сім гривень 20 коп.), з яких 16000,00 грн. ( шістнадцять тисяч гривень 00 коп.) основного боргу, 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.) інфляційних, 765,37 грн.( сімсот шістдесят п'ять гривень 37 коп.) 3% річних, 1691,83 грн. ( одна тисяча шістсот дев'яносто одна гривня 83 коп.) пені; 204,57 грн. (двісті чотири гривні 57 коп.) витрат по оплаті державного мита та 235,86 грн. (двісті тридцять п'ять гривень 86 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя                                                                      С.В. Гладій

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.

Секретар с/з                    Г.М. Муляр